Ухвала суду № 70323118, 16.11.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

16 листопада 2017 року

справа № П/811/74/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.

суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 травня 2017 року по справі №П/811/74/17 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агростандарт Сервіс" до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и В:

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 травня 2017 року частково задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю "Агростандарт Сервіс", а саме:

визнано протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо відмови у прийнятті та реєстрації податкової накладної № 1 від 12.02.2017 року;

податкову накладну №1 від 12.02.2017 р., складену товариством з обмеженою відповідальністю "Агростандарт Сервіс" (код - 40146702), визнано такою, що прийнята та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного отримання - 12.02.2017 року в 20:15:59 год.

В решті позовних вимог відмовлено.

Постанова суду, в частині задоволених позовних вимог, мотивована недоведеністю відповідачем наявності законодавчо визначених підстав для неприйняття податкової накладної.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Державна фіскальна служба України подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що з метою запобігання спричиненню значних збитків бюджетно-фінансовій системі країни щодо унеможливлення розповсюдження сумнівного податкового кредиту, контролюючими органами здійснюються певні заходи. Інших доводів апеляційна скарга не містить.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що товариство з обмеженою відповідальністю "Агростандарт Сервіс" зареєстроване як юридична особа (а.с.11), перебуває

на податковому обліку в Кропивницькій (Кіровоградській) ОДПІ як платник податків за основним місцем обліку.

11.01.2017 року між Кіровоградською ОДПІ та ТОВ "Агростандарт Сервіс" укладено Договір про визнання електронних документів №11012017, який згідно квитанції №2 прийнято позитивно та зареєстровано (а.с.41-43, 44).

Згідно із договором, орган ДФС, зокрема, зобов'язаний забезпечити приймання податкових документів в електронному вигляді платника податків у термін, визначений законодавством для податкових документів в паперовому вигляды, та їх комп'ютерну обробку, забезпечити відправлення квитанцій на електронну адресу платника податків.

12.02.2017 року з метою реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних позивачем подано до єдиного вікна подання електронної звітності ДПА засобами телекомунікаційного зв'язку податкову накладну №1 від 12.02.2017 р., виписану ТОВ "Агро-Інкам-Трейд" (а.с.39).

Згідно квитанції №1 від 12.02.2017 податкова накладна №1 від 12.02.2017 доставлена до центрального рівня ДПА України та не прийнята у зв'язку із помилкою: "Порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 року № 233, а саме: ЄДРПОУ: 40146702. Можливо, припинено Договір про визнання електронної звітності" (а.с.40).

Вказані обставини стали підставою для звернення позивачем з позовом до суду.

За наслідками перегляду судового рішення, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для часткового задоволення позову з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

У спірному випадку відповідач не заперечував щодо правильності складення податкової накладної №1 від 12.02.2017р.

Приписами абз.1-4, 8-11 пункту 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

З огляду на наведені норми права, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив про те, що реєстрація податкової накладної в ЄРПН є обов'язком постачальника товарів чи послуг. При цьому, вказаному обов'язку кореспондує обов'язок центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та митну політику, прийняти та зареєструвати надану платником податку - продавцем податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як встановлено вище, 12.02.2017 року позивач подав до єдиного вікна подання електронної звітності ДПА засобами телекомунікаційного зв'язку податкову накладну №1 від 12.02.2017 р., виписану ТОВ "Агро-Інкам-Трейд", проте податковим органом документ не був прийнятий у зв’язку із помилкою: "Порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 року № 233, а саме: ЄДРПОУ: 40146702. Можливо, припинено Договір про визнання електронної звітності".

Відповідачем як на стадії розгляду справи в суді першої так і апеляційної інстанції не конкретизовано в чому полягає порушення Інструкції №233, що стало підставою для неприйняття податкової накладної.

При цьому, вичерпний перелік підстав для неприйняття податкової накладної визначені Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджених постановою КМУ 29 грудня 2010 року №1246.

Відповідно до п.7 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі до ДФС здійснюється їх розшифрування, перевіряється електронний цифровий підпис, визначається відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, та у разі відсутності причин для відмови проводиться їх реєстрація.

Відповідно до пункту 9 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246, причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є:

1) наявність помилок під час заповнення податкової накладної;

2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

4) порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 Податкового кодексу України(для податкових накладних, що реєструються після 1 липня 2015 року);

5)порушення вимог, установлених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України.

Отже, чинним податковим законодавством відзначено вичерпний перелік підстав для відмови у прийнятті податкової накладної.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та контролюючим органом укладено договір про визнання електронних документів. Доказів його розірвання чи припинення дії на момент подання засобами електронного зв'язку податкової накладної №1 від 12.02.2017 року, відповідачем до суду першої інстанції не було надано. Не надано таких доказів і під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції.

Враховуючи, що відповідачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів, що свідчать про наявність законодавчо визначених підстав для неприйняття поданої ТОВ "Агростандарт Сервіс" податкової накладної №1 від 12.02.2017 року, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про обґрунтованість заявленого позову.

При цьому, з огляду на доводи відповідача, які останній наводить і в апеляційній скарзі щодо проведення заходів по унеможливленню розповсюдження сумнівного податкового кредиту, суд першої інстанції правильно звернув увагу на те, що згідно до наявних в справі листів Головного управління ДФС у Кіровоградській області вбачається, що в період з 01.01.2017 р. по 11.05.2017 р. позивачем не вчинено жодного порушення податкового законодавства (а.с.94), відносно позивача не надходила негативна податкова інформація (а.с.95), відносно позивача відомості по кримінальному провадженню до ЄДРС не вносились (а.с.102), в базах даних ДФС відсутня ознака фіктивності щодо ТОВ (а.с.103), а товариство не було віднесено до жодної категорії уваги (а.с.104-106), досудові розслідування у кримінальних провадженнях відносно ТОВ не здійснюються (а.с.107).

Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв’язку з чим підстав для його скасування не існує.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, а постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 травня 2017 року по справі №П/811/74/17 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

(Повний текст ухвали виготовлено 17.11.2017р.)

Головуючий: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк