Постанова № 70323113, 10.11.2017, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 822/2506/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2017 року м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі судді Ковальчук О.К. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної служби геології та надр України до товариства з обмеженою відповідальністю "Бубнівський цегельний завод" про анулювання спеціального дозволу,

ВСТАНОВИВ :

Державна служба геології та надр України звернулась до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Бубнівський цегельний завод", в якому просить припинити право користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 5152 від 01.03.2010 року.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначає, що в порушення вимог, передбачених угодою про умови користування надрами від 01.03.2010 року, яка є додатком до спеціального дозволу та статтею 24 Кодексу України про надра, відповідач не подав звіт щодо руху запасів за формами № 5-гр, 6-гр, 7-гр, за 2015 рік, , та не провів повторну експертизу та оцінку запасів родовищ корисних копалин. Невиконання передбачених спеціальним дозволом та статтею 24 Кодексу України про надра умов користування надрами є підставою для припинення користування відповідачем надрами в судовому порядку на підставі статті 26 Кодексу України про надра та пункту 23 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N 615 від 30.05.2015 р.

Представник відповідача проти позову заперечив, вважає позовні вимоги безпідставними, оскільки зазначені в позові відомості щодо порушення відповідачем вимог, передбачених спеціальним дозволом, не відповідають дійсності. Вказує, що звітні баланси запасів корисних копалин за 2010 рік, за 2011 рік, за 2014-2016 роки подані до НВП "Державний інформаційний геологічний фонд України" рекомендованим листом з повідомленням про вручення, а договір № 1/11-16 на повторну геолого-економічну оцінку запасів Велико-Бубнівського родовища суглинку у Волочиському районі Хмельницької області укладений 01.11.2016 року. Крім того, зазначив, що угоду про умови користування надрами від 01.03.2010 року керівник ТОВ "Бубнівський цегельний завод" не підписував, тому ставить під сумнів чинність цієї угоди.

Відповідно до ухвали від 03.11.2017 року Хмельницький окружний адміністративний суд розглянув адміністративну справу у письмовому провадженні.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх взаємному звязку та сукупності, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд встановив, що Міністерство охорони навколишнього природного середовища України надало ТОВ "Бубнівський цегельний завод" спеціальний дозвіл на користування надрами № 5152 від 01.03.2010 року з метою видобування суглинків, придатних до виробництва будівельної повнотілої цегли строком на 20 років.

Наказом від 23.12.2015 року № 438 Державна служба геології та надр України (далі позивач) зобов'язала ДНВП "Геоінформ України" та державну комісію України по запасах корисних копалин провести аналіз державного балансу запасів корисних копалин України щодо подання на повторну державну експертизу матеріалів геолого-економічної оцінки відповідних родовищ корисних копалин в частині діючих, в тому числі зупинених, спеціальних дозволів на користування надрами до 15.01.2016 року.

13.01.2016 року ДНВП "Геоінформ України" надіслало позивачу інформацію про те, що відповідач не подав на повторну державну експертизу матеріали геолого-економічної оцінки Велико-Бубнівського родовища.

Наказом від 16.08.2016 pоку № 257, у зв'язку з невиконанням відповідачем умов спеціального дозволу в частині щорічного звітування перед ДНВП "Геоінформ України" щодо руху запасів за формами № 5-гр, 6-гр, 7-гр за 2015 рік, позивач встановив 10-денний термін для усунення порушень законодавства про надра. Зазначений наказ надісланий відповідачу супровідним листом від 31.08.2016 року №15493/13/14-16.

Наказом від 01.09.2016 року № 287, позивач продовжив термін для усунення порушень до 30 календарних днів для усунення порушень. Про вказаний наказ відповідач повідомлений листом від 03.10.2016 року №18461/13/14-16, який надійшов 18.10.2016 року.

Наказом від 16.11.2016 року № 431, надісланим супровідним листом від 19.12.2016 року №23465/13/14-16, отриманим відповідачем 29.12.2016 року, Державна служба геології та надр України зупинила дію спеціального дозволу відповідача та встановила 30-денний термін для усунення порушень.

Отримавши від ДНВП "Державний інформаційний геологічний фонд України" повідомлення від 24.01.2017 року № 03/303-0296 про ненадання відповідачем інформації щодо руху запасів корисних копалин, 06.03.2017 року позивач попередив відповідача листом № 5167/13/14-17 про наявність підстав для припинення права користування надрами. Зазначений лист відповідач отримав 25.03.2017 року.

У вересні 2017 року, посилаючись на порушення позивачем умов користування надрами, визначених статтями 24 і 53 Кодексу України про надра, пунктом 23 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N 615 від 30.05.2015 р, та угодою про умови користування надрами від 01.03.2010 року, позивач звернувся до суду з позовом про припинення користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами від 01.03.2010 року.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує зазначене нижче.

Правовідносини щодо надання надр у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам регулює Кодекс України про надра.

Частина 1 статті 19 Кодексу України про надра передбачає, що надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр.

Відповідно до частин другої та шостої статті 16 Кодексу України про надра в редакції, чинній на час видачі спірного дозволу, спеціальні дозволи на користування надрами у межах конкретних ділянок надаються спеціалізованим підприємствам, установам і організаціям, а також громадянам, які мають відповідну кваліфікацію, матеріально-технічні та економічні можливості для користування надрами. Спеціальні дозволи на користування надрами надаються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр за погодженням з Міністерством охорони навколишнього природного середовища України, як правило, на конкурсних засадах в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Процедуру надання у 2010 році спеціальних дозволів на користування надрами у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони визначав Порядок надання у 2009 році спеціальних дозволів на користування надрами, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2009 року № 608 (чинний на момент видачі спеціального дозволу на користування надрами № 5152 від 01.03.2010 року).

Пунктом 9 зазначеного Порядку передбачено, що Мінприроди з метою раціонального та ефективного використання надр встановлює під час надання дозволу особливі умови користування надрами щодо: 1) вимог, правил і стандартів користування конкретними ділянками надр; 2) якості продукції або робіт; 3) технології видобування та переробки корисних копалин; 4) порядку видобування корисних копалин, зокрема з метою запобігання негативним екологічним наслідкам і забезпечення безпеки забудованих територій; 5) видів, обсягів і строків виконання робіт на ділянці надр; 6) припинення діяльності, пов'язаної з використанням ділянки надр. Невід'ємною частиною дозволу є угода про умови користування надрами, що укладається між Мінприроди і надрокористувачем.

Згідно з частиною 2 статті 24 Кодексу України про надра користувачі надр зобов'язані: 1) використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано; 2) забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр; 3) забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища; 4) приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві; 4-1) надавати та оприлюднювати інформацію про загальнодержавні та місцеві податки і збори, інші платежі, а також про виробничу (господарську) діяльність, необхідну для забезпечення прозорості у видобувних галузях, відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України; 5) виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції.

За змістом статті 45 Кодексу України про надра запаси корисних копалин розвіданих родовищ, а також запаси корисних копалин, додатково розвіданих у процесі розробки родовищ, підлягають експертизі та оцінюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 статті 53 Кодексу України про надра передбачено, що при розробці родовищ корисних копалин повинен забезпечуватися облік стану і руху запасів, втрат і погіршення якості корисних копалин, а також подання до статистичних та інших державних органів встановленої законодавством звітності.

За змістом статті 26 Кодексу України про надра право користування надрами припиняється у разі: 1) якщо відпала потреба у користуванні надрами; 2) закінчення встановленого строку користування надрами; 3) припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано у користування; 4) користування надрами з застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров'я населення; 5) використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр; 6) якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу - 180 календарних днів не приступив до користування надрами; 7) вилучення у встановленому законодавством порядку наданої у користування ділянки надр.

Відповідно до частини третьої статті 26 Кодексу України про надра законодавством України можуть бути передбачені й інші випадки припинення права користування надрами.

Згідно з пунктом 23 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N 615 від 30.05.2015 р, право користування надрами припиняється з підстав та у порядку, передбаченому Кодексом України про надра та Законом України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності".

Отже, право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, самостійно або у судовому порядку.

У разі відсутності спору, Мінприроди має право у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 3 та 7 частини першої статті 26 Кодексу України про надра, самостійно припиняти право користування надрами, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, це право припиняється у судовому порядку.

Таким чином, у відповідності до статті 26 Кодексу України про надра підставами для припинення права користування надрами в судовому порядку є: користування надрами з застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров'я населення (пункт 4); використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр (пункт 5); якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу - 180 календарних днів не приступив до користування надрами (пункт 6).

В інших випадках, передбачених статтею 26 Кодексу України про надра, користування надрами може бути припинене за рішенням Мінприроди або за заявою користувача.

Фактичними підставами позовних вимог щодо припинення користування надрами є ненадання відповідачем звітів щодо руху запасів та непроведення повторної державної експертизи та оцінки запасів родовищ корисних копалин, яка має проводитись через кожні 5 років експлуатації ділянки надр.

Разом з тим, суд встановив, що надіслані відповідачем звітний баланс запасів корисних копалин за 2010 рік, позивач отримав 30.05.2011 року, звітний баланс запасів корисних копалин за 2011 рік - 06.02.2012 року, а звітні баланси за 2014-2016 роки -27.03.2017 року.

01.11.2016 року позивач уклав з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 договір № 1/11-16 на повторну геолого-економічну оцінку Велико-Бублівського родовища суглинків у Волочиському районі Хмельницької області, термін виконання якої - грудень 2017 року.

У зв»язку з укладання вказаного договору відповідач склав перелік об'єктів робіт та досліджень з геологічного вивчення надр на 2016-2017 роки та надіслав його до Державної служби геології та надр України супровідним листом № 7 від 17.02.2017 року. Позивач зареєстрував зазначений перелік 02.03.2017 року за № 210, що підтверджується відбитками штампів про реєстрацію, листом ДНВП "Геоінформ України" від 03.03.2017 року № 05/305-0982 про здійснення реєстрації робіт та дослідження з геологічного вивчення надр під державним реєстраційним номером У-17-210/1, актом здачі-приймання робіт по реєстрації робіт з геологічного вивчення надр згідно листа № 7 від 17.02.2017 року.

При цьому, суд враховує, що Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 1994 р. N 865 , пунктом 25 якого передбачене проведення повторної державної експертизи та оцінка запасів родовищ корисних копалин через кожні п'ять років експлуатації ділянки надр, втратило чинність згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року N 1236.

Таким чином, до звернення Державної служби геології та надр України до суду з позовом про припинення користування надрами позивач усунув порушення статей 45 та 53 Кодексу України про надра.

Інші підстави для припинення користування надрами в судовому порядку Державна служба геології та надр України в позовній заяві не вказані. Зокрема, позивач не надав суду доказів того, що відповідач користується надрами з застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров'я населення; використовує надра не для тієї мети, для якої їх було надано, порушує інших вимоги, передбачені спеціальним дозволом на користування ділянкою надр; без поважних причин протягом двох років не приступив до користування надрами.

Крім того, позивач не виконав вимогу суду та не надав належним чином завірену копію угоди про умови користування надрами від 01.03.2010 року.

Відповідно до статей 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

В процесі судового розгляду позивач не довів існування підстав для припинення права користування надрами, передбачених статтею 26 Кодексу України про надра, тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись Конституцією України, Кодексом України про надра, статтями 11, 70, 71, 99, 158 - 163, 186, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

у задоволенні адміністративного позову про припинення права товариства з обмеженою відповідальністю "Бубнівський цегельний завод" користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 5152 від 01.03.2010 року відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Суддя/підпис/ОСОБА_2"Згідно з оригіналом" Суддя ОСОБА_2