Постанова № 70322734, 13.11.2017, Харківський окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

13 листопада 2017 р. №820/3035/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мар'єнко Л.М.,

при секретарі судового засідання - Принцевській Ю.В.,

за участю: представника позивача - ОСОБА_1, представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_3, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, в якому просить суд:

- визнати неправомірними дії Головного управління Держгеокадастру в Харківській області щодо утримання від прийняття рішення для надання ОСОБА_3 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок запасу земель сільськогосподарського призначення (рілля), розташованої за межами населеного пункту на території Красненської сільської ради Кегичівського району Харківської області, для подальшого надання ОСОБА_3 у власність;

- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру в Харківській області надати ОСОБА_3 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок запасу земель сільськогосподарського призначення (рілля), розташованої за межами населеного пункту на території Красненської сільської ради Кегичівського району Харківської області, для подальшого надання ОСОБА_3 у власність.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у березні позивачем отримано лист - відповідь ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 14.03.2017 №Б-3315/0/6/4634/0/21-17 про розгляд його заяви стосовно надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність для ведення особистого селянського господарства земельної ділянки площею 2,0 га, яка розташована на території Красненської сільської ради Кегичівського району Харківської області. У вказаному листі відповідачем повідомлено про те, що утримується від прийняття відповідного рішення до моменту вирішення по суті питання забезпечення земельними ділянками учасників антитерористичної операції, посилаючись на те, що земельна ділянка за рахунок якої позивач хотів отримати у власність 2 га, була предметом зацікавленості Харківської обласної громадської організації «Спілка ветеранів АТО». Також позивач зазначив, що зі змісту вказаного листа вбачається, що відповідачем фактично відмовлено позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність для ведення особистого селянського господарства земельної ділянки площею 2,0 га, оскільки така відповідь позбавляє позивача можливості реалізувати право на одержання безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства відповідно до ст.ст.118, 121 ЗК України. Водночас, позивач зазначив, що положеннями чинного законодавства унормовано виключні підстави, за наявністю яких заявникові може бути відмовлено у надані дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Також позивач зазначив, що станом на 05.07.2017 спірна земельна ділянка з кадастровим номером 6323181300:01:000:0178 не є зареєстрованою для учасників АТО, оскільки на час подачі позову не внесена до ОСОБА_4 – атласу земельних ділянок, які можуть бути передані учасникам АТО.

Відповідач проти позову заперечував, від представника відповідача – ОСОБА_4Д, через канцелярію суду надійшли письмові заперечення на позов, в яких представник відповідача просила у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що під час спірних правовідносин відповідач діяв у спосіб та у межах, визначених чинним законодавством. Також представник відповідача зазначила, що вказаною письмовою відповіддю відповідачем роз'яснено позивач, що земельний масив, на якому позивач бажає отримати земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, була предметом зацікавленості Харківської обласної громадської організації «Спілка ветеранів АТО» в питанні її виділення членам організації. Отже, вирішення питання позивача по суті можливо після повного першочергового забезпечення учасників АТО та членів їх сімей загиблих земельними ділянками.

В судовому засіданні представник позивача - ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача - ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечувала проти позову, просила відмовити у його задоволенні, посилаючись на наведені у письмових запереченнях на позов обставини.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернулася з заявою від 14.02.2017 до Головного управління Держгеокадастру в Харківській області, в якій просив на підставі положень ст. 118 ЗК України, надати йому дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтованою площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок запасу земель сільськогосподарського призначення (рілля), розташованої за межами населеного пункту на території Красненської сільської ради Кегичівського району Харківської області. Також у вказаній заяві заявник зазначив, що правом на безоплатну передачу земельних ділянок із земель державної чи комунальної власності в межах норм, встановлених ст. 121 Земельного кодексу України, не скористався. До заяви було додано необхідний пакет документів (а.с.44).

Листом ГУ Держгеокадастру в Харківській області від 14.03.2017 №Б-3315/0/6-4634/0/21-17 (а.с.55) повідомлено позивача про те, що за оперативною інформацією Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції, ланом на кінець 2016 року, статус учасників бойових дій на Донбасі, які відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» мають пільги на першочергове відведення земельних ділянок, отримали понад 266 тисяч осіб, без урахування кількості членів сімей загиблих. І ця кількість має постійну тенденцію до суттєвого збільшення.

Інформуємо, що Головне управління тісно та плідно співпрацює з Харківською обласною громадською організацією «Спілка ветеранів АТО», яка має свої філії у всіх районах Харківської області. На базі Головного управління створена робоча група за участі представників Спілки, Головного управління та територіальних органів Держгеокадастру у Харківській області, на якій оперативно вирішуються нагальні та проблемні питання відведення земельних ділянок для різних видів використання.

Водночас, у вказаному листі зазначено, що на останньому засіданні робочої групи представниками Спілки зазначено, що у Харківській області нараховується близько 11 тис. осіб - учасників бойових дій, які виявляють бажання земельні ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства та для індивідуального садівництва. А це майже 25 000 га, не враховуючи потреб членів сімей загиблих.

Між тим, земельний фонд області має обмежений ресурс, що ускладнює всіх бажаючих отримати земельні ділянки у власність.

З метою зняття соціальної напруги серед даної категорії Головним управлінням на постійній основі вживаються заходи щодо виявлення земель запасу, складання їх переліків, з подальшим наданням від: пропозицій.

Також у вказаному листі зазначено, що зазначена земельна ділянка була предметом зацікавленості Харківської обласної громадської організації «Спілка ветеранів АТО» в питанні її виділення членам організації.

Враховуючи викладене, Головне управління зазначило, що утримується від прийняття відповідного рішення до моменту вирішення по суті питання забезпечення земельними ділянками учасників антитерористичної операції.

Вирішуючи спір по суті суд зазначає наступне, що відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель врегульовано Земельним кодексом України.

Так, відповідно до ч.1, 2 та п. "а" ч.3 ст. 22 ЗК України, землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей. До земель сільськогосподарського призначення належать: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо). Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування, зокрема, громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

За приписами абз.1 ч.1 ст.116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (ч.2 ст.116 ЗК України).

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (ч.3 ст.116 ЗК України).

Згідно з ч.1 ст. 117 ЗК України, передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_5 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_5 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею ( ч.6 ст.118 ЗК України).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (ч.7 ст.118 ЗК України).

Отже, законом унормовано виключні підстави, за наявності яких заявникові може бути відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Враховуючи приписи п. "б" ч.1 ст. 121 ЗК України, якими унормовано право громадян України на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара, та беручи до уваги, що заявлений позивачем розмір земельної ділянки відповідає вказаному, водночас, при розгляді заяви позивача не було встановлено підстав, передбачених ч.7 ст.118 ЗК України, а крім того, позивачем було подано разом з заявою необхідний пакет документів, у відповідача не було законних підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Посилання відповідача, що листом від 14.03.2017 №Б-3315/0/6-4634/0/21-17 останній не відмовляв позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а роз'яснював, що розгляд по суті заяви позивача буде можливим після першочергового забезпечення землею на відповідному земельному масиві учасників АТО, суд не бере до уваги, з огляду на положення ч.7 ст.118 ЗК України, яким передбачено або надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або, відповідно - відмову.

Правовий статус Головного управління Держгеокадастру у Харківській області визначено Положенням про Головне управління Держгеокадастру у області, яке затверджено наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та жилого - комунального господарства України від 03.02.2015 № 14.

Так, п.п. 12 п. 4 Положення про Головне управління Держгеокадастру у області встановлено, що Головне управління відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України.

Згідно змісту вказаного листа ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 14.03.2017 №Б-3315/0/6-4634/0/21-17, відповідач фактично утримався від прийняття рішення для надання позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок запасу земель сільськогосподарського призначення (рілля), розташованої за межами населеного пункту на території Красненської сільської ради Кегичівського району Харківської області, тобто діяв по за межами наданих повноважень, оскільки положеннями ЗК України не передбачено утримання ГУ Держгеокадастру у Харківській області від прийняття рішення за результатами розгляду заяви про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

З огляду на викладене, враховуючи положення ч.7 ст.118 ЗК України, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо утримання від прийняття рішення, за результатами розгляду заяви ОСОБА_3, яка зареєстрована 14.02.2017 №Л-3316/0/20/17 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок запасу земель сільськогосподарського призначення (рілля), розташованої за межами населеного пункту на території Красненської сільської ради Кегичівського району Харківської області, для подальшого надання ОСОБА_3, у власність.

Водночас, суд зазначає стосовно підстав, що стали передумовою утримання від прийняття рішення, за результатами розгляду заяви ОСОБА_3, яка зареєстрована 14.02.2017 №Л-3316/0/20/17 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Згідно з ч.1 ст.19 ЗК України, землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Таким чином, на законодавчому рівні відсутнє таке визначення цільового призначення земельної ділянки як " для подальшої передачі у власність учасникам АТО".

Поряд з цим, суд зауважує, що, безумовно, чинним законодавством передбачено пільги для учасників бойових дій та прирівняних до них.

Так, п.14 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" визначено, що учасникам бойових дій надаються, зокрема, пільги, щодо першочергового відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва.

Поряд з цим, чинним законодавством не визначено критерії пріоритетності того чи іншого заявника саме на стадії процесу надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

А крім того, вищевказані пільги стосуються першочергового відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва, проте, у спірних правовідносинах іде мова про відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства із земель запасу сільськогосподарського призначення (несільськогосподарські угіддя).

При цьому, суд зазначає, що відповідачем не надано будь - яких доказів, на підтвердження того факту, що земельна ділянка, відносно якої позивачем подано заяву про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, запланована для відведення конкретному учаснику АТО.

Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, а також той факт, що наведені відповідачем підстави відмови позивачу в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо вказаної ділянки, суперечать приписам Земельного кодексу України, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про визнання неправомірними дії ГУ Держгеокадастру в Харківській області щодо утримання від прийняття рішення, за результатами розгляду заяви ОСОБА_3, яка зареєстрована 14.02.2017 №Л-3316/0/20/17 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок запасу земель сільськогосподарського призначення (рілля), розташованої за межами населеного пункту на території Красненської сільської ради Кегичівського району Харківської області, для подальшого надання ОСОБА_3 у власність, через що ці позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про зобов'язання Головне управління Держгеокадастру в Харківській області надати ОСОБА_3 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок запасу земель сільськогосподарського призначення (рілля), розташованої за межами населеного пункту на території Красненської сільської ради Кегичівського району Харківської області, для подальшого надання ОСОБА_3 у власність, суд зазначає наступне.

Згідно з Рекомендацією № R (80) 2 комітету ОСОБА_6 державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом ОСОБА_6 Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Отже, під дискреційним повноваженням розуміють таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийняті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.

Суд зазначає, що питання затвердження проекту землеустрою земельної ділянки є повноваженнями ГУ Держгеокадастру у Харківській області.

Враховуючи викладене, у задоволенні позовних вимог в частині зобов’язання ГУ Держгеокадастру в Харківській області надати ОСОБА_3 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок запасу земель сільськогосподарського призначення (рілля), розташованої за межами населеного пункту на території Красненської сільської ради Кегичівського району Харківської області, для подальшого надання ОСОБА_3 у власність, належить відмовити.

Проте, враховуючи той факт, що наведені відповідачем підстави щодо утримання від прийняття рішення, за результатами розгляду заяви ОСОБА_3, яка зареєстрована 14.02.2017 №Л-3316/0/20/17 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, суперечать приписам Земельного кодексу України, суд дійшов висновку про те, що з метою відновлення прав позивача, належить вийти за межі позовних вимог на підставі ч. 2 ст. 11 КАС України та зобов'язати ГУ Держгеокадастру у Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_3, яка зареєстрована 14.02.2017 №Л-3316/0/20/17 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок запасу земель сільськогосподарського призначення (рілля), розташованої за межами населеного пункту на території Красненської сільської ради Кегичівського району Харківської області, для подальшого надання ОСОБА_3 у власність.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до положень ст. 94 КАС України, суд присуджує позивачу з Головного управління Держгеокадастру у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору у розмірі 640 грн., що підтверджується квитанцією від 18.07.2017 (а.с.4).

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд, –

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Головного управління Держгеокадастру в Харківській області щодо утримання від прийняття рішення, за результатами розгляду заяви ОСОБА_3, яка зареєстрована 14.02.2017 №Л-3316/0/20/17 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок запасу земель сільськогосподарського призначення (рілля), розташованої за межами населеного пункту на території Красненської сільської ради Кегичівського району Харківської області, для подальшого надання ОСОБА_3 у власність.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_3, яка зареєстрована 14.02.2017 №Л-3316/0/20/17 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок запасу земель сільськогосподарського призначення (рілля), розташованої за межами населеного пункту на території Красненської сільської ради Кегичівського району Харківської області, для подальшого надання ОСОБА_3 у власність.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь ОСОБА_3 (код НОМЕР_1, поштовий індекс 64003, Харківська область, Кегечівський район, с. Красне) у розмірі 640 грн. (шістсот сорок гривень).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова виготовлена у повному обсязі 17 листопада 2017 року.

Суддя Л.М. Мар’єнко