Постанова № 70322525, 16.11.2017, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Супруна Є.Б., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

09 серпня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру в Полтавській області (надалі - відповідач, ГУ Держгеокадастру у Полтавській області) , в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ Держгеокадастру в Полтавській області, оформлене листом від 27.03.2017 за №3218/6-17, про відмову у наданні ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на території Кукобівської сільської ради Решетилівського району Полтавської області;

- зобов'язати ГУ Держгеокадастру в Полтавській області надати відповідний дозвіл.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відмова відповідача суперечить вимогам закону, оскільки така надана з підстав не передбачених статтею 123 Земельного кодексу України.

10.10.2017 представник позивача надав суду заяву про зміну позовних вимог (а.с. 40), де просив визнати протиправним та скасувати рішення ГУ Держгеокадастру в Полтавській області, оформлене листом від 22.08.2017 за №12310/6-17, зобов'язавши відповідача надати відповідний дозвіл.

Відповідач позов не визнав. У письмових запереченнях представник відповідача посилався на правомірність та обґрунтованість спірного листа. Зазначив, що за інформацією відділу у Решетилівському районі ГУ Держгеокадастру у Полтавській області на вищезазначену земельну ділянку наданий дозвіл на розробку проектів землеустрою іншому громадянину.

Представник позивача в судовому засіданні змінені позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала, просила відмовити з підстав правомірності оскаржуваного рішення.

Враховуючи положення статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд визнав за можливе розглядати справу без участі сторін в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

З метою одержання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на території Кукобівської сільської ради Решетилівського району Полтавської області ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 звернувся до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області з письмовим зверненням від 19.08.2017 № К-19629/0/5-17, яким довів до відома інформацію щодо своєї зацікавленості в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Кукобівської сільської ради Решетилівського району Полтавської області, для подальшої передачі у приватну власність (а.с. 48).

До клопотання були додані копії паспорта та ідентифікаційного коду, викопіювання виданого Кукобівською сільською радою, копія інформаційної довідки щодо земельної ділянки, яка може бути надана ОСОБА_1, копія посвідчення учасника бойових дій, копія довідки про безпосередню участь в АТО, копія довіреності представника.

За наслідками розгляду вказаного звернення Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області був складений лист від 22.08.2017 № 3218/6-17, яким ініціатора звернення повідомлено про те, що за інформацією відділу у Решетилівському районі ГУ Держгеокадастру у Полтавській області на вищезазначену земельну ділянку Головним управлінням надано дозвіл на розробку проектів землеустрою іншому громадянину (а.с. 50).

Не погодившись із цим, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд виходить з такого.

Згідно зі статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Правовідносини у сфері забезпечення права громадян на землю врегульовано Земельним кодексом України.

Так, згідно з частиною першою статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Пунктом "б" частини першої статті 121 Земельного кодексу України визначено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

За приписами частини шостої статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_3 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_3 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Як визначено частиною сьомою згаданої статті, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином, Земельний кодекс України визначає вичерпний перелік підстав для відмови особі в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах безоплатної приватизації, при цьому зобов'язує орган державної влади або орган місцевого самоврядування у випадках ухвалення рішення про відмову в надані такого дозволу належним чином мотивувати причини цієї відмови.

Як встановив суд, відповідач, мотивуючи свою відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, виходив з того, що за інформацією відділу у Решетилівському районі Держгеокадастру на вищезазначену земельну ділянку вже наданий дозвіл на розробку проекту землеустрою іншому громадянину.

На вимогу суду надати більш конкретну інформацію щодо спірної землі, представник відповідача надав матеріали за клопотанням гр. ОСОБА_4 (а.с. 67-74).

Проте, як на переконання суду, надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки третім особам не перешкоджає реалізації прав позивача на виготовлення аналогічного дозволу на ту ж саму земельну ділянку, оскільки сам лише намір третьої особи не може свідчити про реалізацію нею відповідного права. Тому до моменту затвердження землевпорядної документації реалізувати свій намір на отримання земельної ділянки може необмежене коло осіб.

Згідно з частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи встановлені обставини справи, а також наведені вище положення чинного законодавства, суд дійшов висновку, що відповідач у ході судового розгляду справи не довів, що у спірних правовідносинах він діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відтак, відмова ГУ Держгеокадастру у Полтавській області не є законною у розумінні національного законодавства.

Вирішуючи питання про обрання способу захисту порушених прав позивача, суд виходить з наступного.

Відповідно до норм чинного законодавства повноваження відповідача щодо вирішення клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.

ГУ Держгеокадастру у Полтавській області, як суб'єкт владних повноважень, повинен діяти виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а його дискреційні повноваження обмежені вимогами цих законів.

Під час вирішення питання щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою відповідач може прийняти рішення про надання дозволу або обґрунтовану відмову у наданні такого дозволу.

Враховуючи те, що клопотання позивача не вирішувалося по суті уповноваженим органом, адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань по суті, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

За таких обставин позов у частині вимог щодо зобов'язання відповідача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки задоволенню не підлягає.

Відтак, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, викладеного у формі листа за №12310/6-17 від 22.08.2017 щодо розгляду клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на території Кукобівської сільської ради Решетилівського району Полтавської області.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на території Кукобівської сільської ради Решетилівського району Полтавської області, з урахуванням висновків суду.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови в повному обсязі.

Суддя Є.Б. Супрун