Постанова № 70322460, 01.11.2017, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

01 листопада 2017 року Справа № 814/1325/17

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Гордієнко Т. О. розглянула у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Прометей", вул. Кобзаря, 19-А, (вул. Пушкінська, 8, м. Миколаїв, 54030), с. Піски, Баштанський район, Миколаївська область, 56150

доГоловного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001 провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.03.2017р. №0003331408,ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ГУ ДФС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.03.2017 № НОМЕР_1.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що податкове повідомлення-рішення є протиправним, оскільки угоди , які були укладені позивачем з ТОВ «ТЕРРАМ» та ТОВ «ФИОЛЕНТ» є реальними, відповідачу надані всі документи на підтвердження господарських операцій.

Відповідач надав заперечення проти позову, просить у задоволенні позову відмовити, оскільки при проведенні перевірки були встановлені порушення позивачем норм Податкового кодексу та нереальність угод, укладених з його контрагентами ТОВ «ТЕРРАМ» та ТОВ «ФИОЛЕНТ», тому податкове повідомлення-рішення від 22.03.2017 № НОМЕР_1 є законним й обґрунтованим.

Позивач надав суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження. Відповідно до ч.4,6 ст.128 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Дослідив матеріали справи суд дійшов висновку:

Актом «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість» встановлено порушення п.198.1,п.198.2, п.198.3 ст.198,п.200.1, п.200.2 ст.200 ПК України в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 3 832 937 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем було прийняте повідомлення-рішення від 22.03.2017 № НОМЕР_1, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість на суму 3 832 937 грн. основного зобовязання та 1 803 610 грн. штрафні(фінансові) санкції.

Перевіркою встановлено, що в вересні 2016 ТОВ ВК « Прометей» проводило взаєморозрахунки з ТОВ «Террам» по придбанню хімікатів та послугам перевезення соняшника.05.09.2016 позивачем укладено договір поставки № 5/9 з ТОВ «Террам». Складена специфікація № 1 до Договору від 05.09.2016.

05.09.206 укладено договір № ПК 5/9 на перевезення вантажів на території України між ТОВ "Терра«" та «ВК Прометей». На виконання умов договорів ТОВ «Террам» виписано (оформлено) видаткові накладні № 43 від 19.09.2016, акт виконаних робіт № 78 від 30.09.2016, податкові накладні № 34 від 19.09.2016 та № 77 від 30.09.2016. Перевіркою правильності складання акта надання послуг № 78 від 30.09.2016 встановлено, що він оформлений з порушенням вимог ст.9 Закону України « Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», оскільки в графі «від замовника» не зазначено ПІП особи, що не дає можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у господарській операції. Транспортування товару проводилося перевізником ТОВ «Террам», що підтверджується товарно-транспортними накладними від 15.09.2016,16.09.2016, 19.09.2016,17.09.2016. Але автомобільним перевізником ТОВ «Террам», згідно бази контролюючого органу не надано декларацію по податку на прибуток, інформація про наявність основних засобів у платника відсутня, відповідно до архіву електронної звітності не встановлено отримання в оренду транспортних засобів, що свідчить про нереальність здійснення зазначених операцій. До перевірки не надано копію сертифікатів якості виробника, висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи або інший документ, що підтверджує якість постановленого товару, тому неможливо встановити виробника та дослідити ланцюг транспортування. Розрахунки здійснювались між субєктами господарювання у безготівковій формі.

По взаємовідносинах з ТОВ «Фиолент» позивач надав договір від 02.08.2016 на виконання робіт № 02/08, за умовами якого ТОВ «Фиолент» зобовязався виконати за замовленням Замовника та на умовах договору сільськогосподарські роботи: культивація, підкормка озимих, глибоке розпушування, збір врожаю соняшника. На виконання умов договору ТОВ «Фиолент» виписано (оформлено) акти надання послуг та податкові накладні від 28.09.2016 №№10/2, 9/2, 11, 12, 9, 10, акти наданих послуг № 85 від 30.09.2016, №98 від 31.10.2016.

Перевіркою правильності складання акта надання послуг № 78 від 30.09.2016 встановлено, що він оформлений з порушенням вимог ст.9 Закону України « Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», оскільки в графі «від замовника» не зазначено ПІП особи, що не дає можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у господарській операції. Розрахунки здійснювались між субєктами господарювання у безготівковій формі.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" ( в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. При цьому, будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, якщо вона спричинила реальні зміни майнового стану платника податків.Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового Кодексу України

Відповідно до п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг протягом такого звітного періоду у звязку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами.

Згідно з п.201.10 ст.201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарі/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Аналіз норм Податкового кодексу свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Довести правомірність своїх дій чи бездіяльність відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобовязаний субєкт владних повноважень. Разом з тим відповідно до принципу змагальності субєкт господарювання зобовязаний заперечувати проти доводів субєкта владних повноважень.

Позивач надав суду документи по контрагентах ТОВ «ТЕРРАМ» та ТОВ «ФИОЛЕНТ»: договори, специфікація № 1 податкові накладні, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, акти списання товарів зі складу, лімітно-забірна картка на отримання матеріалів, акт надання послуг № 78 від 30.09.2016про перевезення соняшника з поля, рахунок на оплату перевезення № 93 від 30.09.2016, податкова накладна, реєстри відправки зерна з поля, звіти про рух матеріалів за вересень 2016

З урахуванням викладеного, суд вважає, що угоди, які були укладені між позивачем та ТОВ «ТЕРРАМ» та ТОВ «ФИОЛЕНТ» спрямовані на реальне настання наслідків, умовлених ними, виконані сторонами в повному обсязі та відповідають положенням вільного, господарського і податкового законодавства, що підтверджено належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку. Товар,послуги який придбавав позивач притаманні його господарській діяльності та використовувалися ним для здійснення господарської діяльності, тому формування позивачем податкового кредиту за результатами господарської діяльності з контрагентами ТОВ «ТЕРРАМ» та ТОВ «ФИОЛЕНТ», зазначеним в акті перевірки є правомірним.

Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень, обовязок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не зазначено, яким чином відсутність сертифікатів якості виробника, висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи, незвітування контрагентом позивача може вплинути на правомірність формування податкового кредиту.

Ті недоліки, які зазначені відповідачем, як підстава для нарахування позивачу грошового зобовязання з податку на додану вартість, а саме невідповідність акта надання послуг вимогам ст.9 Закону України « Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», оскільки в графі «від замовника» не зазначено ПІП особи, що не дає можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у господарській операції, не можуть вплинути на реальність операцій, укладених позивачем з його контрагентами та не свідчить про порушення позивачем податкового законодавства.

Відповідач надав протокол допиту свідка ОСОБА_1 від 21.08.2017 року, який повідомив, що за винагороду погодився підписати якісь документи, зміст яких він не знає, а потім він дізнався, що він є директором ТОВ «Террам» . Та зазначив, що ніякого відношення він до цього підприємства не має і чим воно займається не знає. Цей допит відбувся 21.08.2017, а акт перевірки від 09.03.2017, тому він ніяким чином не міг вплинути на донарахування позивачу податкових зобовязань.

Крім того, відповідач не надав суду вирок суду, який би набрав законної сили про визнання ОСОБА_1 винним у скоєнні злочину передбаченого ст.205 КК України, тому відповідно до ст.62 Конституції в Україні дії принцип презумпції невинуватості.

Враховуючи викладене, позовні вимоги належить задовольнити.

Судові витрати належить повернути позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідно до ст.94 КАС України.

Керуючись статтями 11, 71, 94, 128, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 22.03.2017 року.

3. Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Прометей" судовий збір у сумі 84548,20 грн. (вісімдесят чотири тисячі п'ятсот сорок вісім гривень 20 коп.), сплачений платіжним дорученням № 468 від 30.06.2017 року за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Миколаївській області.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Т.О. Гордієнко