Ухвала суду № 70321851, 17.11.2017, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ПОВЕРНЕННЯ ПОДАННЯ

17 листопада 2017 року

Справа № 808/3490/17

м. Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Калашник Ю.В., перевіривши подання Головного управління ДФС у Запорізькій області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізьке спеціалізоване монтажне управління»

про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків,

ВСТАНОВИВ:

16.11.2017 о 10 год. 44 хв. Головне управління ДФС у Запорізькій області звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із поданням до Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізьке спеціалізоване монтажне управління», в якому просить підтвердити адміністративний арешт майна платника податків - Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізьке спеціалізоване монтажне управління», застосованого на підставі рішення заступника начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області від 15.11.2017.

Разом із поданням Головним управлінням ДФС у Запорізькій області заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору за внесення подання, яке судом розглянуто та винесено ухвалу від 16.11.2017 про відмову у задоволенні вказаного клопотання заявника.

Ухвалою суду від 16.11.2017 подання залишено без руху на підставі ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) та позивачу наданий строк до 17.11.2017 до 10 год. 30 хв. для усунення недоліків подання шляхом надання суду документу про сплату судового збору у розмірі 1 600,00 грн., про що факсом повідомлено представника заявника, про що свідчить звіт про факсимільну відправку, який міститься в матеріалах справи.

17.11.2017 заявником до суду подано клопотання, в якому останній просить відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі за наслідками розгляду подання у справі.

На обґрунтування клопотання посилається на повідомлення Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області від 16.11.2017 №07.1-08/95-9374, щодо здійснення безспірного списання коштів, в якому зазначено про надходження заяви ТОВ «Цукор Запоріжжя» від 15.11.2017 №17/11 та виконавчого листа Запорізького окружного адміністративного суду від 31.10.2017 у справі №808/1897/16 про стягнення з ГУ ДФС у Запорізькій області суми судового збору у розмірі 53031,80 грн. Крім того, заявника повідомлено, що на період встановлення даних щодо безспірного списання не проводяться платежі за платіжними дорученнями боржника за всіма кодами програмної класифікації видатків державного бюджету, крім захищених видатків, визначених Бюджетним кодексом України. Заявник наголошує на своєму бажанні сплатити судовий збір, однак до моменту повного погашення заборгованості за виконавчим листом у справі №808/1897/16 щодо стягнення суми судового збору, ГУ ДФС у Запорізькій області не має можливості сплатити судовий збір у розмірі 1600 грн. Ураховуючи викладене, просить відстрочити сплату судового збору за внесення подання, до ухвалення судового рішення у справі за наслідками розгляду подання.

Приймаючи рішення про відстрочення оплати судового збору, суд оцінює наявність обставин, що зумовлює винесення відповідної ухвали, з урахуванням доказів, що містяться в матеріалах справи та керуючись законом.

Відповідно до частини першої статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до сплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі (частина перша статті 8 Закону України «Про судовий збір»).

Судові витрати – це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.

При цьому, з огляду на відсутність передбачених критеріїв для визначення поважності таких підстав, прийняття відповідних рішень є дискреційним повноваженням суду, яке він реалізує за власними переконанням, виходячи з конкретних обставин справи.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецеденту практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

У зв’язку із цим, при здійсненні правосуддя в адміністративних справах суди повинні вирішувати питання, пов’язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до статей 87, 88 КАС України, Закону України «Про судовий збір», а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

При цьому, з огляду на відсутність передбачених критеріїв для визначення поважності таких підстав, прийняття відповідних рішень є дискреційним повноваженням суду, яке він реалізує за власними переконанням, виходячи з конкретних обставин справи.

Ураховуючи викладене, суддя вважає за необхідне зауважити, що КАС України передбачає спеціальні скорочені строки розгляду у справах за зверненням органів доходів і зборів, у зв’язку із чим заявником не надано доказів того, що на момент ухвалення судового рішення у справі за наслідками розгляду подання на його рахунках буде достатньо коштів для сплати судового збору. На підставі викладеного, суд не знаходить підстав для задоволення зазначеного клопотання та відстрочення оплати судового збору з підстав, наведених заявником.

Доказів сплати судового збору Головним управлінням ДФС у Запорізькій області суду надано не було.

Відповідно до частини третьої статті 183-3 КАС України, невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення заявнику подання та доданих до нього документів.

При цьому, повернення подання не є перешкодою для повторного звернення з ним до суду після усунення його недоліків, але не пізніше ніж протягом 48 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду.

З урахуванням вищевикладеного, подання Головного управління ДФС у Запорізькій області підлягає поверненню заявнику.

Крім того, заявник в даному випадку має право на звернення до суду з позовом про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків в загальному порядку позовного провадження.

Керуючись ч. 4 ст. 183-3, ст.ст. 160, 165 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Головного управління ДФС у Запорізькій області про відстрочення оплати судового збору відмовити.

Подання Головного управління ДФС у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізьке спеціалізоване монтажне управління» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків повернути.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення ухвали (якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 КАС України, або без виклику особи, яка її оскаржує, то в 5-денний строк з дня отримання цією особою копії ухвали) апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ю.В.Калашник