Рішення № 70319914, 25.09.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.09.2017Справа №910/11901/17Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом ОСОБА_1

до публічного акціонерного товариства "Укрнафта"

про стягнення 69 167,61 грн.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2 - представник за довіреністю № 506 від 30.06.2017 р.;

від відповідача: Мануілова Я.І. - представник за довіреністю № 10-531 від 23.08.2017 р.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства "Укрнафта" про стягнення 69 167,61 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення норм законодавства не виконав належним чином зобов'язання з виплати позивачу як акціонеру публічного акціонерного товариства "Укрнафта" дивідендів за 2011 - 2013 роки, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача суму невиплачених дивідендів у загальному розмірі 45 539,00 грн., три проценти річних в розмірі 3 035,51 грн. та індекс інфляції в розмірі 20 593,10 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 24.07.2017 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 04.09.2017 р.

В судовому засіданні представники сторін виконали вимоги ухвали суду від 24.07.2017 року

В судовому засіданні оголошено перерву до 25.09.2017 року.

18.09.2017 р. до канцелярії суду позивач подав пояснення по справі.

В судовому засіданні 25.09.2017 року представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача заперечував проти позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечувалось відповідачем, ОСОБА_1 станом на 20.10.2014 року був власником 650 простих іменних акцій ПАТ «Укрнафта», що підтверджується випискою про стан рахунку в цінних паперах на 20.10.2014 року виданою депозитарною установою ТОВ «Фінансова компанія «Сократ».

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що 10.10.2014 року проведено позачергові загальні збори акціонерів публічного акціонерного товариства «Укрнафта», результати яких оформлено протоколом №22 від 10.10.2014р. Згідно змісту вказаного протоколу до порядку денного вказаних загальних зборів було включено, в тому числі, питання щодо розподілу прибутку товариства за 2011-2013 роки, затвердження порядку та строків виплати дивідендів.

Вищим органом управління відповідача прийнято рішення: затвердити наступний порядок розподілу прибутку товариства за 2011 рік у сумі 2 181 892 000 грн.: 2 181 612 957,30 грн., що складає 99,99% чистого прибутку, направити на виплату дивідендів акціонерам. Розмір дивідендів, що припадає на одну акцію, становить 40,23 грн.; решту чистого прибутку направити на розвиток товариства. Встановлено дату складення переліку осіб, що мають право на отримання дивідендів, 20.10.2014р. Прийнято рішення про виплату дивідендів здійснити у строк з 20.10.2014р. по 10.04.2015р.; затвердити наступний порядок розподілу прибутку товариства за 2012 рік у сумі 1 428 110724 грн.: 1 427 836 668,30 грн., що складає 99,98% чистого прибутку, направити на виплату дивідендів акціонерам. Розмір дивідендів, що припадає на одну акцію, становить 26,33 грн.; решту чистого прибутку направити на розвиток товариства. Встановлено дату складення переліку осіб, що мають право на отримання дивідендів, 20.10.2014р. Вирішено виплату дивідендів здійснити у строк з 20.10.2014р. по 10.04.2015р.; затверджено наступний порядок розподілу прибутку товариства за 2013 рік у сумі 189 886 355,00 грн.: 189 799 785,00 грн., що складає 99,95% чистого прибутку, направити на виплату дивідендів акціонерам. Розмір дивідендів, що припадає на одну акцію, становить 3,50 грн.; решту чистого прибутку вирішено направити на розвиток товариства. Встановлено дату складення переліку осіб, що мають право на отримання дивідендів, 20.10.2014р. Виплату дивідендів вирішено здійснити у строк з 20.10.2014р. по 10.04.2015р.

02.06.2015 року позивач звернувся до відповідача з претензією про сплату дивідендів та відшкодування збитків, в якій зазначено, що термін сплати дивідендів сплинув 10.04.2015 року, проте вони відповідачем не сплачені, тому просив перерахувати дивіденди, три проценти річних та індекс інфляції на загальну суму 55 844,51 грн. на рахунок зазначений в претензії.

У відповідь листом №13.2-33/137 від 12.06.2015 року відповідач повідомив ОСОБА_1 про те, що виплата дивідендів позивачу як власнику 650 шт. цінних паперів товариства за запитувані періоди здійснюється в порядку та на умовах, встановлених рішенням Загальних зборів акціонерів товариства від 10.10.2014 року.

Також, в матеріалах справи наявний лист №08.2-27/111 від 26.05.2017 року в якому відповідачем повідомлено ОСОБА_1 про те, що вам як особі, яка обліковувалась в переліку власників іменних цінних паперів (акціонерів) ПАТ «Укрнафта» станом на 20.10.2014 року як власнику 650 простих іменних акцій товариства, нараховувались дивіденди за 2011-2013 року, з яких згідно з податковим законодавством утримувались необхідні податки та збори. Проте, належне заплановане виконання рішень Загальних зборів акціонерів ПАТ «Укрнафта» від 10.10.2014 року унеможливив ряд об'єктивних причин, серед яких основною причиною був та залишається гострий дефіцит коштів.

Проте, за твердженнями позивача, які з боку відповідача не заперечувались, публічним акціонерним товариством «Укрнафта», всупереч рішень загальних зборів акціонерів від 10.10.2014р., дивіденди за 2011-2013 роки позивачу, як акціонеру публічного акціонерного товариства «Укрнафта», виплачені не були, що і стало підставою для звернення до суду з розглядуваним позовом.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості з виплати дивідендів, відповідачем наголошено на тому, що акціонером не було реалізовано право на отримання дивідендів за спірний період шляхом відповідного звернення та не доведено до відома публічного акціонерного товариства «Укрнафта» суми, яка підлягає виплаті. Одночасно, вказаним учасником судового процесу наголошено на безпідставності неврахування заявником при визначенні розміру позовних вимог сум податку на прибуток та військового збору, які підлягають утриманню податковим агентом при виплаті дивідендів.

Відповідно до п.8 ч.1 ст.2 Закону України "Про акціонерні товариств" корпоративні права - це сукупність майнових і немайнових прав акціонера - власника акцій товариства, які випливають з права власності на акції, що включають право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші права та правомочності, передбачені законом чи статутними документами.

Частиною 1 статті 6 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" встановлено, що акцією є іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, зокрема, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів.

Згідно зі ст.25 Закону України "Про акціонерні товариства" кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права на: участь в управлінні акціонерним товариством; отримання дивідендів; отримання у разі ліквідації товариства частини його майна або вартості частини майна товариства; отримання інформації про господарську діяльність акціонерного товариства. Одна проста акція товариства надає акціонеру один голос для вирішення кожного питання на загальних зборах, крім випадків проведення кумулятивного голосування. Акціонери-власники простих акцій товариства можуть мати й інші права, передбачені актами законодавства та статутом акціонерного товариства.

З огляду на викладені положення законодавства вбачається, що правовою підставою набуття майнових прав акціонера акціонерного товариства (у тому числі, права на отримання дивідендів) є набуття права на акції товариства.

Відповідно до частини 4 статті 30 Закону України "Про акціонерні товариства" для кожної виплати дивідендів наглядова рада акціонерного товариства встановлює дату складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, порядок та строк їх виплати. Дата складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів за простими акціями, не може передувати даті прийняття рішення загальними зборами про виплату дивідендів. Перелік осіб, які мають право на отримання дивідендів за привілейованими акціями, має бути складений протягом одного місяця після закінчення звітного року.

Згідно з п.3.3 Постанови №4 від 25.02.2016р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" право на виплату дивідендів виникає у акціонера тільки у разі перебування його у переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів.

Частиною 4 статті 5 Закону України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні", яка була чинна на момент видачі позивачу сертифікатів акцій серії НОМЕР_2 про право власності на 68 прості іменні акції відкритого акціонерного товариства «Укрнафта», було передбачено, що підтвердженням права власності на цінні папери є сертифікат, а в разі знерухомлення цінних паперів чи їх емісії в бездокументарній формі - виписка з рахунку у цінних паперах, яку зберігач зобов'язаний надавати власнику цінних паперів.

Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України "Про депозитарну систему України" підтвердженням прав на цінні папери та прав за цінними паперами, що існують в бездокументарній формі, а також обмежень прав на цінні папери у певний момент часу є обліковий запис на рахунку в цінних паперах депонента в депозитарній установі.

Однак, згідно з ч.2 ст.20 Закону України "Про акціонерні товариства" акції товариств існують виключно в бездокументарній формі.

Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України "Про акціонерні товариства" встановлено обов'язок акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом, привести свою діяльність у відповідність і з цим Законом. Так, у пункті 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про акціонерні товариства" зазначено, що приведенням діяльності акціонерних товариств у відповідність із вимогами цього Закону в частині забезпечення існування акцій виключно у бездокументарній формі є здійснення таких дій: наглядова рада акціонерного товариства в порядку, встановленому Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, зобов'язана прийняти рішення про переведення випуску цінних паперів з документарної форми у бездокументарну та забезпечити вчинення передбачених законом дій, зокрема, укласти в порядку, встановленому Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, договір про обслуговування емісії цінних паперів з обраним наглядовою радою депозитарієм, який буде обслуговувати випуск акцій, що дематеріалізується, з наступним відкриттям рахунку в цінних паперах емітента в цьому депозитарії та укласти договір про відкриття рахунків у цінних паперах власникам з обраним наглядовою радою зберігачем; забезпечити передачу реєстру власників іменних цінних паперів та переведення обліку прав власності на акції у бездокументарній формі до зберігача. Зберігач цінних паперів зобов'язаний відкрити рахунки в цінних паперах акціонерам та зарахувати на них акції на підставі договору з емітентом та переданого йому (зберігачу) реєстру власників іменних цінних паперів протягом двох місяців з дати передачі реєстру.

У відзиві на позов відповідачем повідомлено, що станом на 20.10.2014р. (дату складання переліків осіб, які мають право на отримання дивідендів, згідно рішення від 10.10.2014р. загальних зборів публічного акціонерного товариства «Укрнафта»), позивач був власником 650 простих іменних акцій публічного акціонерного товариства «Укрнафта». Вказані обставини також були підтверджені представником відповідача у судових засіданнях.

Таким чином, враховуючи викладені вище норми Закону України "Про акціонерні товариства", з огляду на наявні матеріали справи, зокрема, виписки про стан рахунку в цінних паперах на 20.10.2014 року виданою депозитарною установою ТОВ «Фінансова компанія «Сократ» та приймаючи до уваги пояснення представника відповідача та зміст відзиву на позов, господарський суд дійшов висновку про те, що станом на 20.10.2014р. ОСОБА_1, була власником 650 простих іменних акцій публічного акціонерного товариства «Укрнафта».

За приписами ч.1 ст.30 Закону України "Про акціонерні товариства" дивідендом є частина чистого прибутку акціонерного товариства, що виплачується акціонеру з розрахунку на одну належну йому акцію певного типу та/або класу. За акціями одного типу та класу нараховується однаковий розмір дивідендів. Товариство виплачує дивіденди виключно грошовими коштами. Дивіденди виплачуються на акції, звіт про результати розміщення яких зареєстровано у встановленому законодавством порядку.

Виплата дивідендів за простими акціями здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку на підставі рішення загальних зборів акціонерного товариства у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття загальними зборами рішення про виплату дивідендів. Рішення про виплату дивідендів та їх розмір за простими акціями приймається загальними зборами акціонерного товариства. Для кожної виплати дивідендів наглядова рада акціонерного товариства встановлює дату складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, порядок та строк їх виплати. (ч.ч.2-4 ст.30 Закону України "Про акціонерні товариства").

Згідно з ч.1 ст.32 Закону України "Про акціонерні товариства" загальні збори є вищим органом акціонерного товариства.

Загальні збори можуть вирішувати будь-які питання діяльності акціонерного товариства (ч.1 ст.33 Закону України "Про акціонерні товариства").

Пунктами 12, 15, 27 частини 2 статті 33 зазначеного Закону України встановлено, що до виключної компетенції загальних зборів належить, зокрема, розподіл прибутку і збитків товариства з урахуванням вимог, передбачених законом; затвердження розміру річних дивідендів з урахуванням вимог, передбачених законом; вирішення інших питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів згідно із статутом товариства.

Відповідно до п.п.6.20, 6.21 Статуту публічного акціонерного товариства «Укрнафта» (в редакції, яку затверджено рішенням загальних зборів акціонерів відкритого акціонерного товариства «Укрнафта», що оформлено протоколом №21 від 22.03.2011р.), дивіденди виплачуються за підсумками календарного року виключно грошовими коштами. Дивіденди виплачуються на акції, звіт про результати розміщення яких зареєстровано у встановленому законодавством порядку. Рішення про виплату дивідендів приймається загальними зборами, якщо інше не встановлено законом. Дивіденди сплачуються акціонерам за рахунок чистого прибутку товариства пропорційно до загальної кількості належних їм акцій. Виплата дивідендів здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку в розмірі, встановленому рішенням загальних зборів. Виплата дивідендів акціонерам-юридичним особам здійснюється шляхом перерахування коштів на їх банківські рахунки, а акціонерам-фізичним особам - готівкою, поштовим переказом, банківським переказом. Спосіб виплати дивідендів визначається органом, що прийняв рішення про виплату дивідендів.

За змістом п.35 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" №13 від 24.10.2008р. господарські суди вправі приймати рішення щодо виплати акціонеру (учаснику) частки прибутку (дивідендів) лише у разі невиплати господарським товариством дивідендів на підставі рішення загальних зборів або їх виплати в меншому розмірі, ніж передбачено відповідним рішенням.

Як було встановлено судом, відповідно до протоколу загальних зборів акціонерів публічного акціонерного товариства «Укрнафта» №22 від 10.10.2014р. вирішено здійснити виплату дивідендів за 2011-2013 роки в строк з 20.10.2014р. по 10.04.2015р. Розмір дивідендів, що припадає на одну акцію, за 2011 рік встановлено у сумі 40,23 грн., за 2012 рік - у сумі 26,33 грн., за 2013 рік - у сумі 3,50 грн.

Враховуючи, що ОСОБА_1 є власником 650 простих іменних акцій публічного акціонерного товариства "УКРНАФТА", загальна сума дивідендів за 2011-2014 роки, право на які має позивач, складає 45 539,00 грн. (26 149,50 (650 х 40,23грн.) + 17 114,50 (650 х 26,33 грн.) + 2275,00 (650 х 3,50 грн.).

Твердження відповідача про те, що фактично акціонером не було реалізовано право на отримання дивідендів шляхом направлення відповідної заяви публічному акціонерному товариству «Укрнафта» з визначенням суми, яка підлягає виплаті, суд до уваги не приймає, оскільки рішеннями загальних зборів яким визначено порядок розподілу прибутку, передбачено розмір та строки сплати дивідендів, які не залежать від звернення акціонера.

До того ж, господарський суд зауважує, що ані Законом України "Про акціонерні товариства", ані рішенням загальних зборів акціонерів від 10.10.2014р. не передбачено необхідності звернення акціонера до товариства з вимогою про виплату дивідендів, а також не встановлено умов такого звернення (форми, строку тощо).

За таких підстав суд приходить до висновку про те, що відповідач у строки, встановлені рішенням загальних зборів від 10.10.2014р., виплату нарахованих дивідендів не здійснив, чим порушив право позивача як акціонера публічного акціонерного товариства «Укрнафта» на отримання прибутку акціонерного товариства.

Одночасно з цим, суд приймає до уваги, що підпунктом 167.5.2 пункту 167.5 ст.167 Податкового кодексу України встановлено ставку податку у розмірі 5 відсотків для доходів у вигляді дивідендів по акціях та корпоративних правах, нарахованих резидентами - платниками податку на прибуток підприємств (крім доходів у вигляді дивідендів по акціях, інвестиційних сертифікатах, які виплачуються інститутами спільного інвестування).

Відповідно до п.п.170.5.1 п.170.5 ст.170 Податкового кодексу України податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь дивідендів, крім випадків, зазначених у п.п.165.1.18 п.165.1 ст.165 цього Кодексу, є емітент корпоративних прав або за його дорученням інша особа, яка здійснює таке нарахування.

Згідно з п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.

На підтвердження виконання публічним акціонерним товариством «Укрнафта» зобов'язань зі сплати податку з доходів у вигляді дивідендів по акціях та військового збору за 2011-2014 роки відповідачем були надані суду копії платіжних доручень №4920-ПБ15 від 14.04.2015р., №4921-ПБ15 від 14.04.2015р., №4922-ПБ15 від 14.04.2015р., №4923-ПБ15 від 14.04.2015р., №4924-ПБ15 від 14.04.2015р., №4925-ПБ15 від 14.04.2015р., №15823-ПБ15 від 02.10.2015р., №15824-ПБ15 від 02.10.2015р. та витягів з Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за 2-й квартал 2015 року.

З огляду на викладене вище, господарський суд вважає обґрунтованими та законними доводи відповідача про необхідність зменшення суми заборгованості з виплати дивідендів (2 276,96 грн.) перед ОСОБА_1 на суму податку з доходів у вигляді дивідендів по акціях, а також на суму військового збору на загальну суму 683,09 грн.

Враховуючи вищезазначену, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача дивідендів за 2011-2013 р. підлягають часткову задоволенню в розмірі 42 578,96 грн.

В частиині стягнення відповідача дивідендів за 2011-2013 р. в розмірі 2 960,04 грн. відмовити.

Також, позивач просить стягнути з відповідача три проценти річних в розмірі 3 035,51 грн. та індекс інфляції в розмірі 20 593,10 грн.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з представленого заявником розрахунку, останнім за порушення строків сплати дивідендів за 2011-2013р. нараховано 3% річних та індекс інфляції за період з 11.04.2015р. по 30.06.2017р.

Розрахунок трьох процентів річних:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів42578.9611.04.2015 - 30.06.20178123 %2841.71Таким чином, вимога позивача щодо стягнення трьох процентів річних підлягає частковому задоволенню в розмірі 2 841,71 грн.

Вимога позивача щодо стягнення трьох процентів річних в розмірі 193,80 грн. є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Розрахунок індексу інфляції:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції11.04.2015 - 30.06.201742578.961.44518950.8861529.84Таким чином, вимога позивача щодо стягнення індексу інфляції підлягає частковому задоволенню в розмірі 18 950,88 грн.

Вимога позивача щодо стягнення індексу інфляції в розмірі 1 642,22 грн. є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Щодо твердження відповідача стосовно відсутності підстав для нарахування на заборгованість з виплати дивідендів 3% річних та інфляційних втрат, які передбачені ст.625 Цивільного кодексу України, суд зазначає наступне.

Як зазначалось вище, відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом статей 524 та 533 Цивільного кодексу України грошовим є зобов'язання, яке виражається в грошових одиницях України (або грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь-яке зобов'язання зі сплати коштів.

Стаття 625 Цивільного кодексу України розміщена в розділі "Загальні положення про зобов'язання" книги 5, а тому визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання і поширює свою дію на всі види грошових зобов'язань.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають із підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Згідно зі статтею 11 вказаного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.

Таким чином, грошове зобов'язання може виникати між сторонами не тільки із договірних відносин, а й з інших підстав, зокрема, і з рішення загальних зборів акціонерного товариства про виплату дивідендів.

У п.3.4 Постанови №4 від 25.02.2016р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" зазначено, що невиплата дивідендів у строки, визначені законом або установчими документами юридичної особи, є порушенням грошового зобов'язання, у зв'язку з яким настають правові наслідки, передбачені частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України.

Отже, враховуючи, що господарським судом на підставі поданих доказів були встановлені обставини невиконання відповідачем зобов'язань з виплати дивідендів позивачу, вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних витрат, нарахованих на підставі ст.625 Цивільного кодексу України, ґрунтуються на нормах закону, а посилання відповідача на відсутність порушеного грошового зобов'язання з боку публічного акціонерного товариства "Укрнафта" є безпідставними та необґрунтованими.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.32, ч.1 ст. 33, ст.ст. 34, 44, ч. 5 ст. 49 ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (04053, м. Київ, провулок Несторівський, будинок 3-5, ЄДРПОУ 00135390) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н.) заборгованість зі сплати дивідендів в розмірі 42 578 (сорок дві тисячі п'ятсот сімдесят вісім) грн. 96 коп., індекс інфляції в розмірі 18 950 (вісімнадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят) грн. 88 коп., три проценти річних в розмірі 2 841 (дві тисячі вісімсот сорок одна) грн. 71 коп. та судовий збір в розмірі 1 488 (одна тисяча чотириста вісімдесят вісім) грн. 96 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 17.10.2017 року.

Суддя С.М.Мудрий