Рішення № 70319740, 13.11.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.11.2017Справа №910/16967/17

За позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО УКРАЇНА»

до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова»

про стягнення 50 000,00 грн.

Суддя Гумега О.В.

Представники

від позивача: Гаркуша Г.В. за довіреністю № 3 від 01.01.2017

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

02.10.2017 Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «ІНГО УКРАЇНА» (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова» (відповідач) про стягнення 50 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Приватним акціонерним товариством «Акціонерна страхова компанія «ІНГО УКРАЇНА» на підставі Договору добровільного страхування засобів наземного транспорту, цивільної відповідальності, водія та пасажирів від нещасних випадків № 250505557.15 від 02.03.2015 внаслідок настання страхового випадку - дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) виплачено страхове відшкодування у зв'язку з пошкодженням автомобіля «Skoda Oktavia», реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок його пошкодження в ДТП, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування» та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля «Mercedes 316», реєстраційний номер НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах, застрахована відповідачем на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № АІ/5830425), а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування матеріальної шкоди покладається на відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.10.2017 порушено провадження у справі № 910/16967/17 та призначено розгляд справи на 26.10.2017 о 10:00 год.

23.10.2017 через відділ діловодства суду у відповідь на запит суду надійшов лист Моторного (транспортного) страхового бюро № 7/2-28/25918 від 17.10.2017 з інформацією про страхове покриття за полісом № АІ/5830425.

Представник позивача в судове засідання, призначене на 26.10.2017 з'явився.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 26.10.2017, не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 04.10.2017 про порушення провадження у справі № 910/16967/17 не виконав про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

В судовому засіданні, призначеному на 26.10.2017, представник позивача подав власне письмове підтвердження про відсутність аналогічного спору. Письмове підтвердження позивача залучене судом до матеріалів справи та передане до відділу діловодства суду для реєстрації.

Представник позивача в судовому засіданні 26.10.2017 надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, позов підтримав у повному обсязі.

Враховуючи нез'явлення представника відповідача в судове засідання, невиконання останнім вимог ухвали суду від 04.10.2017 про порушення провадження у справі № 910/16967/17 та положення ч. 1 ст. 77 ГПК України, суд дійшов висновку про неможливість вирішення справи по суті в судовому засіданні, призначеному на 26.10.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.10.2017 відкладено розгляд справи на 13.11.2017 о 09:50 год.

Представник позивача в судове засідання, призначене на 13.11.2017 з'явився.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 13.11.2017, не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвал суду від 04.10.2017 та від 26.10.2017 не виконав про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до абз. 1 п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 № 18 визначено, що у випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 13.11.2017 без участі представника позивача запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 13.11.2017, надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, позов підтримав у повному обсязі.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 13.11.2017 відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представника позивача, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

02.03.2015 між Приватним акціонерним товариством «Акціонерна страхова компанія «ІНГО УКРАЇНА» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Перша лізингова компанія» (страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування засобів наземного транспорту, цивільної відповідальності, водія та пасажирів від нещасних випадків № 250505557.15 (надалі -договір страхування).

Згідно з договором страхування у позивача був застрахований автомобіль «Skoda Oktavia», реєстраційний номер НОМЕР_1. Строк дії договору страхування визначено з 00:00 год. 02.03.2015 до 24:00 год. 01.03.2016.

10.04.2015 в місті Києві на вулиці Н. Лугова сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) за участю автомобіля «Skoda Oktavia», реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля «Mercedes 316», реєстраційний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_3. Наведене підтверджується довідкою № 61393501 про дорожньо-транспортну пригоду Подільського РУ ГУМВСУ в м. Києві Міністерства внутрішніх справ України.

ДТП сталася в результаті порушення ОСОБА_3 п. 13.1 Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Подільського районного суду міста Києва від 24.04.2015 у справі № 758/4541/15-п, відповідно до якої ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн.

Загальна вартість відновлювального ремонту автомобіля «Skoda Oktavia», реєстраційний номер НОМЕР_1, в результаті його пошкодження при ДТП, відповідно до звіту № 188 про оцінку автомобіля, що складений 24.04.2015 спеціалістом ОСОБА_4, становить 120 917,28 грн. (надалі - звіт № 188 від 24.04.2015), а матеріальний збиток, завданий власникові вказаного автомобіля в результаті його пошкодження при ДТП, становить 84 718,13 грн.

Додаткова вартість відновлювального ремонту автомобіля «Skoda Oktavia», реєстраційний номер НОМЕР_1, в результаті його пошкодження при ДТП, відповідно до звіту № 188/1 про додаткову оцінку автомобіля, що складений 17.07.2015 спеціалістом ОСОБА_4, становить 7 018,46 грн. (надалі - звіт № 188/1 від 17.07.2015), а додатковий матеріальний збиток, завданий власникові вказаного автомобіля в результаті його пошкодження при ДТП, становить 3 779,98 грн.

Вартість запасних частин, необхідних для проведення відновлювального ремонту автомобіля «Skoda Oktavia», реєстраційний номер НОМЕР_1, відповідно до рахунків на оплату Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 № Я000000332 від 20.05.2015 та № Я000000573 від 17.08.2015, становить 110 608,12 грн. та 6 926,78 грн. відповідно (надалі - рахунки № Я000000332 від 20.05.2015 та № Я000000573 від 17.08.2015).

За страховим випадком (ДТП) згідно складених страхових актів № 130358 від 03.07.2015 та № 132465 від 09.09.2015 по договору страхування було визначено суму страхового відшкодування в загальному розмірі 97 945,75 грн., виплата якого підтверджується позивачем платіжними дорученнями № 5964 від 15.07.2015 та № 7513 від 14.09.2015.

Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За чинним законодавством України окрім особи, винної у завданні шкоди, потерпілий у ДТП має також право одержати майнове відшкодування або за рахунок страхової організації, якою застраховане його майно, за правилами і в порядку, встановленому Цивільним кодексом України та Законом України «Про страхування», або за рахунок страховика, яким застраховано відповідальність особи, що володіє транспортним засобом, водія якого визнано винним у ДТП, за правилами та у порядку, встановленому ЦК України та Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Право потерпілого обрати той чи інший спосіб захисту чинним законодавством не обмежене.

В даному випадку потерпілий звернувся за відшкодуванням майнової шкоди до позивача, який застрахував його майно (автомобіль). В п. 1.1, 1.4, 1.7 ст. 1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин по страховому випадку, що настав 10.04.2015) наведені визначення наступних термінів:

- страхувальники - юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу;

- особи, відповідальність яких застрахована, - страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду;

- забезпечений транспортний засіб - транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України (визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Стаття 28 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» надає визначення поняття «шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого». Шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого - це шкода, пов'язана:

з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу;

з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху;

з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого;

з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди;

з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу;

з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

В спірному випадку позивачем заявлена до стягнення з відповідача сума страхового відшкодування, виплаченого позивачем на умовах договору страхування, що укладений між позивачем та страхувальником у відношенні транспортного засобу, який було пошкоджено в ДТП, з урахуванням ліміту по майну за полісом № АІ/5830425. При цьому право вимоги до страховика винної особи переходить саме по розміру збитків, завданих пошкодженому автомобілю в межах фактичних витрат страховика.

Відповідачем на вимогу ухвал Господарського суду міста Києва від 04.10.2017 та від 26.10.2017 не представлено договору (полісу № АІ/5830425) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Матеріали справи містять інформацію МТСБУ про страхове покриття за зазначеним полісом, надану на запит суду, та надану позивачем разом із позовною заявою.

Відповідно до полісу № АІ/5830425, судом встановлено, що транспортний засіб, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача транспортному засобу, взято на страхування Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Нова» (відповідачем), страхувальником за даним полісом визначено ОСОБА_3, ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну визначений в сумі 50 000,00 грн., строк дії даного полісу з 19.02.2015 по 18.02.2016.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що ОСОБА_3 керував автомобілем «Mercedes 316», реєстраційний номер НОМЕР_2, на законних підставах.

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля, застрахованого у позивача, відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в межах, передбачених полісом № АІ/5830425, а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача, як особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року (справа 11/406-07), а також і у постанові Верховного Суду України 11/104 від 07.11.2011 (справа № 48/562), висновки якої про застосування правової норми у спірних правовідносинах при прийнятті рішення у справі, є обов'язкові до врахування судом згідно положень ч. 2 ст. 82 ГПК України.

По матеріалам справи судом встановлено, що фактичні витрати позивача по виплаті страхового відшкодування не перевищують розмір збитку, завданого транспортному засобу, пошкодженому у ДТП, що визначений звітом № 188 від 24.04.2015, звітом № 188/1 від 17.07.2015, рахунками № Я000000332 від 20.05.2015 та № Я000000573 від 17.08.2015, страховими актами № 130358 від 03.07.2015 та № 132465 від 09.09.2015 по договору страхування, платіжними дорученнями № 5964 від 15.07.2015 та № 7513 від 14.09.2015.

Положеннями Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (ст. 12) передбачена можливість встановлення франшизи при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, розмір якої при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що франшиза за полісом № АІ/5830425 становить 0,00 грн.

За встановлених обставин, до виплати із страховика, яким застраховано відповідальність особи, яку визнано винною у ДТП, належить сума в розмірі 50 000,00 грн. (сума страхового відшкодування, підтверджена звітом № 188 від 24.04.2015, звітом № 188/1 від 17.07.2015, рахунками № Я000000332 від 20.05.2015 та № Я000000573 від 17.08.2015, страховими актами № 130358 від 03.07.2015 та № 132465 від 09.09.2015 по договору страхування, платіжними дорученнями № 5964 від 15.07.2015 та № 7513 від 14.09.2015 з урахуванням ліміту по майну за полісом № АІ/5830425).

Згідно з п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, що була дійсною на момент виникнення спірних правовідносин) виплата страхового відшкодування здійснюється протягом 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування.

Страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, має право звернутися до суду з вимогою про стягнення суми виплаченого страхового відшкодування, і таке право не пов'язане з попереднім зверненням з аналогічною вимогою до особи, відповідальної за заподіяний збиток, або до особи, у якої застраховано її цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Матеріалами справи, зокрема, копією претензії № 1165 від 04.04.2016 на суму 97 945,75 грн. підтверджено, що позивач звертався з претензією до відповідача, про що свідчать матеріали справи (копії претензії та рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення наявні в матеріалах справи).

Станом на час вирішення спору по суті матеріали справи не містять доказів на підтвердження здійснення відповідачем виплати страхового відшкодування в сумі 50 000,00 грн.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За наведених обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача страхового відшкодування підлягає задоволенню повністю в сумі 50 000,00 грн.

Судові витрати позивача на оплату судового збору в розмірі 1 600,00 грн. відповідно до положень ч. 1 ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова» (02660, м. Київ, вул. Марини Раскової, буд. 11; ідентифікаційний код 31241449) на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО УКРАЇНА» (01054, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 33; ідентифікаційний код 16285602) 50 000,00 грн. (двадцять девять тисяч п'ятсот шістдесят чотири гривні 00 коп.) страхового відшкодування, 1 600,00 грн. (п'ятдесят тисяч гривень 00 коп.) судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 15.11.2017.

Суддя Гумега О.В.