Постанова № 70319429, 14.11.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2017 року Справа № 916/113/17 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя: судді:Алєєва І.В. (доповідач), Кравчук Г.А., Корсак В.А.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м.Одесина постановуОдеського апеляційного господарського суду від 29.06.2017у справі№916/113/17 Господарського суду Одеської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ"до Квартирно-експлуатаційного відділу м.Одесипростягнення 272 943,77грн.,за участю представників сторін:від позивача:не з'явився,від відповідача:не з'явився,В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ" звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Квартирно-експлуатаційного відділу м.Одеси про встановлення наявності фактичних договірних відносин з постачання газу у січні-березні 2016 році та стягнення 272 943,77грн. заборгованості.

Рішенням господарського суду Одеської області від 12.04.2017, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 29.06.2017 у справі №916/113/17, позовні вимоги задоволені у повному обсязі. Встановлено наявність фактичних договірних відносин між Товариством з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ" та Квартирно-експлуатаційним відділом м.Одеси з постачання природного газу у січні-березні 2016 року в обсязі 31 552 м3 на суму 272 943,77грн. Стягнуто з Квартирно-експлуатаційного відділу м.Одеси на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ" 272 943,77грн. - основного боргу. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Квартирно-експлуатаційний відділ м.Одеси з прийнятими судовими актами попередніх інстанцій не погодився та звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою разом з клопотанням про відновлення пропущеного процесуального строку на її подання, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи підстави звернення до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 17.10.2017 задоволено клопотання скаржника про поновлення строку на подання касаційної скарги, відновлено строк на її подання, зазначена касаційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду.

Ухвалою від 31.10.2017 Вищий господарський суд України відклав розгляд касаційної скарги.

У письмовому відзиві на касаційну скаргу позивач просив оскаржувані судові акти залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України від 10.11.2017 №08.03-04/5581 у зв'язку з запланованою відпусткою судді Дроботової Т.Б., призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів у справі №916/113/17, відповідно до якого визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Алєєва І.В. (доповідач), судді - Кравчук Г.А., Корсак В.А.

В призначене судове засідання касаційної інстанції 14.11.2017 позивач та відповідач уповноважених представників не направили. Явка не визнавалась обов'язковою.

Перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм процесуального та матеріального права, проаналізувавши доводи касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга Квартирно-експлуатаційного відділу м.Одеси підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як було встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 31.03.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ" (постачальник) та Квартирно-експлуатаційним відділом м.Одеси (споживач) укладений договір №008409-БО на постачання природного газу для споживачів, що не є побутовими (для бюджетних установ та організацій), відповідно до умов якого постачальник постачає за ДК 016-2010 код 06.20.1 - газ природний, скраплений або в газоподібному стані за ДК 021-2015 код 09123000-7 природний газ споживачеві в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором.

Договір набирає чинності з дня його підписання та укладається в частині постачання природного газу на термін до 31.12.2016, а в частині оплати за надані послуги - до їх повного здійснення. Даний договір розповсюджує свою дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 01.01.2016 згідно п. 3 ст. 631 ЦК України (п.п.11.1-11.2 договору).

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового оборогу, вимог розумності та справедливості.

Положеннями ст.ст. 11, 629 ЦК України встановлено, що договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами ч. 1 ст. 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що протягом січня-березня 2016 року позивач здійснив відповідачу постачання природного газу в обсязі 51552 м3 (що підтверджується актами прийому-передачі від 31.01.2016, 29.02.2016 та 31.03.2016, які підписані обома сторонами та скріплені печатками).

Як вже зазначалось вище, умовами договору визначено, що його дія розповсюджується на відносини, що фактично склались між сторонами з 01.01.2016 згідно п. 3 ст. 631 ЦК України.

Скаржник наполягає, що заявлена позивачем позовна вимога про встановлення наявності фактичних договірних відносин між сторонами у січні-березні 2016 року - є безпідставною.

Крім того, судами також встановлено, що рішенням господарського суду Одеської області від 25.10.2016, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 01.12.2016 у справі №916/2225/16, за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ" до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеси про стягнення 272943,77грн. встановлено, що відповідачем проведено повну оплату за договором від 31.03.2016 на суму 170580,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №367 від 26.04.2016 на відповідну суму з відміткою про проведення оплати 28.04.2017, що свідчить про повне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором в частині повної оплати вартості послуг.

Разом з цим, при розгляді справи по суті заявлених позовних вимог, ані місцевим господарським судом, ані апеляційною інстанцією вищезазначеного враховано не було в контексті спірних правовідносин.

Загальними вимогами процесуального права, закріпленими у статтях 32-34, 43, 82, 84 ГПК України, визначено обов'язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо.

Беручи до уваги вищевикладене, судова колегія касаційної інстанції дійшла висновку, що господарські суди попередніх інстанцій, приймаючи рішення у даній справі з належною повнотою не дослідили та не з'ясували обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення справи, що призвело до передчасних висновків.

Відповідно до пунктів 1, 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 №6 "Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог ст. 42 ГПК України щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

При цьому, дослідження всіх наявних в матеріали справи доказів в їх сукупності з наданими сторонами поясненнями, має істотне значення для вирішення спору у цій справі та є підґрунтям для подальших висновків щодо наявності або відсутності підстав для задоволення позовних вимог.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 1117 ГПК України).

Відповідно до п. 3 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судові акти попередніх інстанцій - скасуванню з направленням справи на новий розгляд до місцевого господарського суду.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, дати їм належну юридичну оцінку, і в залежності від встановлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами чинного законодавства, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, з ухваленням законного й обґрунтованого судового рішення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м.Одеси - частково задовольнити.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 29.06.2017 та рішення господарського суду Одеської області від 12.04.2017 у справі №916/113/17 - скасувати, а справу передати на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

Головуючий суддя (доповідач) І.В. Алєєва Суддя Г.А. Кравчук Суддя В.А. Корсак