Постанова № 70319227, 26.10.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2017 року Справа № 911/3038/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіДанилової М.В.суддівАлєєвої І.В., Корсака В.А.за участю представників:позивача, відповідача, третіх осібне з'явились(про час та місце судового засідання повідомлений належно)прокуратуриПаршутіна Ю.А.розглянувши матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "АС. Терра"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 08.06.2017у справі №911/3038/16 Господарського суду Київської областіза позовомЗаступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Вишгородської міської радидо відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю "АС. Терра"треті особи1)ОСОБА_5; 2)ОСОБА_6; 3)Товариство з обмеженою відповідальністю "Туристична компанія "Отур Дю Монд"; 4)Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Євробанк"; 5)Управління Держгеокадастру у Вишгородському районі Київської областіпровизнання недійсним державних актів на право власності на земельні ділянки та витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння

В С Т А Н О В И В:

Прокурор звернувся до суду в інтересах держави в особі Вишгородської міської ради з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АС. Терра" про визнання недійсним державних актів на право власності на земельні ділянки та витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.09.2016 (суддя Бацуца В.М.) залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_5, ОСОБА_6 та Товариство з обмеженою відповідальністю "Туристична компанія "Отур Дю Монд".

Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.10.2016 (суддя Бацуца В.М.) залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Євробанк".

Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.11.2016 (суддя Бацуца В.М.) залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління Держгеокадастру у Вишгородському районі Київської області.

Рішенням Господарського суду Київської області від 18.01.2017 (суддя Бацуца В.М.) позовні вимоги задоволено повністю. Визнано недійсними Державні акти на право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "АС. Терра" на земельні ділянки: серії НОМЕР_1 на земельну ділянку площею 2 га із кадастровим номером НОМЕР_2; серії НОМЕР_3 на земельну ділянку площею 2 га із кадастровим номером НОМЕР_4. Витребувано на користь територіальної громади міста Вишгород в особі Вишгородської міської ради з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "АС. Терра" земельну ділянку площею 2 га із кадастровим номером НОМЕР_2 та земельну ділянку площею 2 га із кадастровим номером НОМЕР_4, що розташовані на території Вишгородської міської ради Вишгородського району Київської області. Стягнуто судовий збір.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2017 (головуючий суддя Власова Ю.Л., судді Тищенко А.І., Скрипка І.М.), рішення Господарського суду Київської області від 18.01.2017 залишено без змін.

Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю "АС. Терра" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не дослідили належним чином фактичні обставини справи, не надали належної правової оцінки доказам, які містяться в матеріалах справи, що, в свою чергу, призвело до порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.09.2017 справа повинна розглядатись у складі колегії суддів: головуючий суддя - Данилова М.В., судді Алєєва І.В., Корсак В.А.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 25.09.2017 касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 18.10.2017.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 18.10.2017 розгляд касаційної скарги відкладено на 26.10.2017 на підставі клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "АС. Терра".

26.10.2017 від Вишгородської міської ради надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності позивача.

26.10.2017 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "АС. Терра" вдруге надійшли клопотання про відкладення розгляду справи.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі. Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Колегія суддів зауважує, що представником Товариства з обмеженою відповідальністю "АС. Терра" не було надано до суду будь - яких доказів, які б підтверджували викладені у клопотанні обставини, а тому таке клопотання задоволенню не підлягає.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, присутнього у судовому засіданні 26.10.2017 представника прокуратури, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 17.07.2009 Управлінням земельних ресурсів у Вишгородському районі Київської області на підставі рішення Соснівського районного суду Черкаської області від 19.12.2008 №3-5344 було видано ОСОБА_5 Державний акт серії НОМЕР_5 на право власності на земельну ділянку із кадастровим номером НОМЕР_2 площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, що в подальшому був зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010990803115.

17.08.2009 Управлінням земельних ресурсів у Вишгородському районі Київської області на підставі рішення Соснівського районного суду Черкаської області від 19.12.2008 №3-5344 було видано ОСОБА_6 Державний акт серії НОМЕР_6 на право власності на земельну ділянку із кадастровим номером НОМЕР_4 площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, що в подальшому був зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010994200502.

09.10.2009 між ОСОБА_5 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Туристична компанія "Отур Дю Монд" було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки (зареєстровано в реєстрі за №3605), згідно з умовами якого ОСОБА_5 передала у власність, а товариство прийняло у власність земельну ділянку із кадастровим номером НОМЕР_2 площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, про що на Державному акті серії НОМЕР_5 на право власності на земельну ділянку було зроблено відповідну відмітку.

09.10.2009 між ОСОБА_6 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Туристична компанія "Отур Дю Монд" було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки (зареєстровано в реєстрі за №3608), згідно з умовами якого ОСОБА_6 передав у власність, а товариство прийняло у власність земельну ділянку із кадастровим номером НОМЕР_4 площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, про що на Державному акті серії НОМЕР_6 на право власності на земельну ділянку було зроблено відповідну відмітку.

30.12.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Туристична компанія "Отур Дю Монд" та Товариством з обмеженою відповідальністю "АС. Терра" було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки (зареєстровано в реєстрі за №4339), згідно з умовами якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Туристична компанія "Отур Дю Монд" передало у власність, а Товариство з обмеженою відповідальністю "АС. Терра" прийняло у власність земельну ділянку із кадастровим номером НОМЕР_2 площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, про що на Державному акті серії НОМЕР_5 на право власності на земельну ділянку було зроблено відповідну відмітку.

30.12.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Туристична компанія "Отур Дю Монд" та Товариством з обмеженою відповідальністю "АС. Терра" було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки (зареєстровано в реєстрі за №4341), згідно з умовами якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Туристична компанія "Отур Дю Монд" передало у власність, а Товариство з обмеженою відповідальністю "АС. Терра" прийняло у власність земельну ділянку із кадастровим номером НОМЕР_4 площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, про що на державному акті серії НОМЕР_6 на право власності на земельну ділянку було зроблено відповідну відмітку.

30.06.2010 Управлінням Держкомзему у Вишгородському районі Київської області на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки (зареєстровано в реєстрі за №4339) від 30.12.2009 було видано Товариству з обмеженою відповідальністю "АС. Терра" Державний акт серії НОМЕР_1 на право власності на земельну ділянку із кадастровим номером НОМЕР_2 площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, що в подальшому був зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №021094200047.

30.06.2010 Управлінням Держкомзему у Вишгородському районі Київської області на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки (зареєстровано в реєстрі за №4341) від 30.12.2009 було видано Товариству з обмеженою відповідальністю "АС. Терра" Державний серії НОМЕР_3 на право власності на земельну ділянку із кадастровим номером НОМЕР_4 площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, що в подальшому був зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №021094200046.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, інформаційної довідки №70808074 від 19.10.2016 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, інформаційної довідки №70809155 від 19.10.2016 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, земельна ділянка загальною площею 2 га з кадастровим номером - НОМЕР_2 та земельна ділянка загальною площею 2,0000 га з кадастровим номером - НОМЕР_4 перебувають у власності Товариства з обмеженою відповідальністю "АС. Терра".

З листа Управління Держгеокадастру у Вишгородському районі Київської області №1007-1010-0.2-1401/2-15 від 19.10.2015 вбачається, що до архіву останнього не передавались проекти землеустрою щодо відведення спірних земельних ділянок у власність ОСОБА_5, ОСОБА_6, а також в управлінні відсутні будь-які відомості щодо розроблення вказаних проектів землеустрою.

Листом №5607/15-вих від 13.10.2015 Соснівський районний суд міста Черкаси повідомив Прокуратуру Вишгородського району про те, що рішення суду за №3-5344 не може бути прийняте в межах цивільної справи, а в справах про адміністративні правопорушення розгляд та вирішення питань про право власності, вилучення земельних ділянок і т.д. не передбачено законодавством.

Листом №1.20/630/2016 від 28.11.2016 Соснівський районний суд міста Черкаси повідомив про те, що цивільна справа, де позивачами були б ОСОБА_5 або ОСОБА_6 в провадженні суду в 2008 році не перебувала.

Листом №1.18/24/2017 від 28.04.2017 Соснівський районний суд міста Черкаси повідомив, що цивільна справа, де позивачами були б ОСОБА_5 або ОСОБА_6 в провадженні суду в 2008 році не перебувала, рішення суду за №3-5344 не могло бути прийняте в межах цивільної справи, а у справах про адміністративні правопорушення розгляд та вирішення питань про право власності, вилучення земельних ділянок і т.д. не передбачено законодавством. Згідно з даними алфавітного покажчика справ про адміністративні порушення за 2008 рік під номером №3-5344/08 перебувала справа відносно правопорушення ОСОБА_10 ст.121 ч.5 КУпАП.

Вищезазначені обставини і стали підставою для звернення прокурора до суду з позовом, у якому останній просить визнати недійсними Державні акти на право власності серії НОМЕР_1 та серії НОМЕР_3, видані Товариству з обмеженою відповідальністю "АС. Терра" на спірні земельні ділянки та витребувати на користь територіальної громади міста Вишгород в особі Вишгородської міської ради з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "АС. Терра" земельні ділянки, що розташовані на території Вишгородської міської ради Вишгородського району Київської області.

Розглянувши матеріали касаційної скарги, перевіривши повноту встановлених обставин справи та правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів з огляду на таке.

Відповідно до статті 116 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання. Надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до статті 118 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву про вибір місця розташування земельної ділянки до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. Вибір місця розташування земельної ділянки та надання дозволу і вимог на розроблення проекту її відведення здійснюються у порядку, встановленому статтею 151 цього Кодексу. Проект відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян організаціями, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін. Проект відведення земельної ділянки погоджується з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини та подається на розгляд відповідних місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 122 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Статтею 125 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) передбачено, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Частинами 1, 2 статті 126 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) передбачено, що право власності на земельну ділянку і право постійного користування на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Пунктом 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" передбачено, що державні акти про право власності або право постійного користування на земельну ділянку є документами, що посвідчують відповідне право і видаються на підставі рішень Кабінету Міністрів України, обласних, районних, Київської і Севастопольської міських, селищних, сільських рад, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, районної, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій. У спорах, пов'язаних з правом власності або постійного користування земельними ділянками, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти про право власності чи постійного користування.

Як встановлено судами, рішення Соснівського районного суду Черкаської області від 19.12.2008 № 3-5344, яке стало підставою для видачі Управлінням земельних ресурсів у Вишгородському районі Київської області на користь ОСОБА_5 Державного акту серії НОМЕР_5 на право власності на земельну ділянку із кадастровим номером НОМЕР_2 та на користь ОСОБА_6 Державного акту серії НОМЕР_6 на право власності на земельну ділянку із кадастровим номером НОМЕР_4 - насправді не приймалось і в системі судоустрою України не існувало. Дане підтверджується листами Соснівського районного суду міста Черкаси №0472-37-75-27 від 13.10.2015 та №0472-45-35-78 від 04.11.2015, відомостями з Єдиного реєстру судових рішень України та іншими документами, наявними у матеріалах справи.

Крім того, як вбачається із листа № 1007-1010-02-1401/2-15 від 19.10.2015 Управління Держгеокадастру у Вишгородському районі Київської області до архіву управління не передавались проекти землеустрою щодо відведення спірних земельних ділянок у власність ОСОБА_5 та ОСОБА_6, а також в управлінні відсутні будь-які відомості щодо розроблення вказаних проектів землеустрою.

Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 386 Цивільного кодексу України визначено, що власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Відповідно до статті 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Частиною 1 пункту 3 статті 388 Цивільного кодексу України врегульовано, що якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння.

У процесі розгляду справи судами встановлено, що Державний акт серії НОМЕР_5 на право власності на земельну ділянку із кадастровим номером НОМЕР_2 на користь ОСОБА_5 та Державний акт серії НОМЕР_6 на право власності на земельну ділянку із кадастровим номером НОМЕР_4 на користь ОСОБА_6 були видані Управлінням земельних ресурсів у Вишгородському районі Київської області на земельні ділянки, що розташовані на території Вишгородської міської ради Вишгородського району Київської області, із порушенням положень Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України та інших нормативно-правових актів України, за відсутності відповідних правових підстав.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що земельні ділянки площею 2 га з кадастровим номером НОМЕР_2 та площею 2 га з кадастровим номером НОМЕР_4 для ведення особистого селянського господарства, що розташовані на території Вишгородської міської ради Вишгородського району Київської області, безпідставно та неправомірно вибули із володіння власника - територіальної громади міста Вишгород Вишгородського району Київської області та станом на момент розгляду даної справи перебувають у власності Товариства з обмеженою відповідальністю "АС. Терра" на підставі договору купівлі-продажу.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "АС. Терра" про те, що товариство є добросовісним набувачем спірних земельних ділянок, оскільки, як вже зазначалось, спірні земельні ділянки вибули із володіння територіальної громади міста Вишгород Вишгородського району Київської області не з її волі, що є виключним випадком, передбаченим положеннями частини 1 пункту 3 статті 388 Цивільного кодексу України.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновками судів про те, що вимоги прокурора в інтересах Вишгородської міської ради є обґрунтованими, правомірними та такими, що підтверджуються належними доказами.

З огляду на матеріали справи, Товариством з обмеженою відповідальністю "АС. Терра" було заявлено клопотання про застосування наслідків спливу строку позовної давності за вимогами позивача.

Відповідно до статей 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно зі статтею 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до частин 4, 5 статті 267 Цивільного кодексу України сплив строку позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Судами встановлено, що прокурор та міська рада довідались про обставини вибуття із володіння власника - територіальної громади міста Вишгород Вишгородського району Київської області спірних земельних ділянок у 2015 році лише під час проведенням досудового розслідування у кримінальному провадженні №42015110150000106, в межах якої прокурором були здійснені запити до Соснівського районного суду міста Черкаси та отримані відповіді про відсутність вказаного судового рішення.

В свою чергу, колегією суддів не приймаються до уваги доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "АС. Терра" про обізнаності прокурора ще у 2012 році про факт набуття товариством права власності на земельні ділянки, оскільки такі доводи не підтверджені належними доказами.

Враховуючи зазначене, висновок судів про відмову у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "АС. Терра" про застосування строку позовної давності є вірним.

Зі змісту статті 1117 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що завданням господарського суду касаційної інстанції є перевірка застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судами фактичних обставин справи. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі судова колегія вважає непереконливими та такими, що спростовуються наявними доказами та встановленими матеріалами справи.

Отже, враховуючи встановлені обставини справи та досліджені докази, судова колегія вважає прийняту у справі постанову апеляційного суду, якою було залишено без змін рішення суду першої інстанції, такою, що відповідає нормам матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для її зміни чи скасування, не вбачається.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АС. Терра" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2017 у справі №911/3038/16 Господарського суду Київської області залишити без змін.

Головуючий суддя М.Данилова

Судді І.Алєєва

В.Корсак