Ухвала суду № 70314875, 15.11.2017, Деснянський районний суд міста Києва

2/754/6856/17

Справа № 754/14952/17

У Х В А Л А

Іменем України

15 листопада 2017 року Суддя Деснянського районного суду м. Києва Панченко О.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Територіальної громади м. Києва Київської міської ради, третя особа: Департамент з питань реєстрації Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визначення ідеальних часток в спільній сумісній власності, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися до суду з позовною заявою до відповідача Територіальної громади м. Києва Київської міської ради, третя особа: Департамент з питань реєстрації Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визначення ідеальних часток в спільній сумісній власності.

Перевіривши виконання вимог ст. ст. 119-120 ЦПК України по поданій заяві судом було встановлено наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 2 та ч. 4 ст. 119 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі;

3) зміст позовних вимог;

4) ціну позову щодо вимог майнового характеру;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;

6) зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування;

7) перелік документів, що додаються до заяви.

Позовна заява повинна відповідати іншим вимогам, встановленим законом.

Як зазначено в ч. 5 ст. 119 ЦПК України, до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Крім того, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана, фізичною особою або фізичною особою - підприємцем справляється судовий збір в сумі - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 640 гривень та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить - 8000 гривень.

Відповідно до п. 15 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» пунктами 1 і 2 частини першої статті 80 ЦПК передбачено визначення ціни позову у позовах про стягнення грошових коштів та про визнання права власності на майно або витребування майна. Відповідні позовні заяви мають майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 80 ЦПК України передбачено, що ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, позивачами висувається вимога майнового характеру, а саме, просять суд: визнати за кожним позивачем право власності на 1/3 частку квартири АДРЕСА_1. Проте, з квитанцій про сплату судового збору, долучених до матеріалів позовної заяви, вбачається, що позивачами сплачено судовий збір в значно меншому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством України та не вказано ціну позову щодо вимоги майнового характеру.

Як зазначено в ч. 1 ст. 121 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Враховуючи вищевикладене, позивачам необхідно усунути вищевказані недоліки.

Керуючись ст. ст. 119-121 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Територіальної громади м. Києва Київської міської ради, третя особа: Департамент з питань реєстрації Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визначення ідеальних часток в спільній сумісній власності, - залишити без руху.

Встановити строк для усунення недоліків три дні з дня отримання копії ухвали суду. У разі не усунення недоліків заява буде вважатися неподаною та повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: