Рішення № 70311411, 14.11.2017, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа№592/524/17

Провадження №2/592/634/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2017 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі:

головуючого судді - Косолап М.М.,

за участю секретаря - Павлович Ю.С.,

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

відповідача - ОСОБА_3,

представника відповідача - ОСОБА_4,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі засідань Ковпаківсього районного суду м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, який діє в інтересах малолітньої ОСОБА_5, треті особи: Сумська міська рада, Комунальне підприємство «Сумижилкомсервіс» Сумської міської ради, Служба у справах дітей Сумської міської ради про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням,

в с т а н о в и в:

Позивач звернулася до суду з вказаним позовом, свої вимоги мотивує тим, що її дочкам ОСОБА_6 та ОСОБА_7 надано ордер на право зайняття з сім'єю в кількості 2 осіб кімнати АДРЕСА_1. Гуртожиток з 30.11.2005 р. перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Суми. 14.03.2006 р. у зв'язку з погіршенням стану здоров'я у дочки ОСОБА_6 вона зареєструвалася та стала мешкати у спірній кімнаті. ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася онука - ОСОБА_5, яка також була зареєстрована у кімнаті гуртожитку за місцем мешкання матері дитини. 02.03.2007 р. ОСОБА_6 зареєструвала шлюб з ОСОБА_9 Мешкала вона там тільки до 22.04.2007 р., після чого її забрав до себе дідусь ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2. померла її донька - ОСОБА_6 З квітня 2007 р. ОСОБА_5, а нині ОСОБА_5 постійно мешкає за місцем проживання відповідача. Рішенням Лебединського районного суду Сумської області від 27.12.2007 р., неповнолітня ОСОБА_5 була усиновлена відповідачем та його дружиною. При цьому було змінено її прізвище та по батькові на ІНФОРМАЦІЯ_3. Таким чином, з квітня 2007 р. речі, які б належали ОСОБА_5, в спірній кімнаті відсутні, оскільки вона проживає разом із відповідачем за його місцем реєстрації. При цьому вона залишається зареєстрованою у кімнаті АДРЕСА_1. Неповнолітня на даний час навчається у 5-А класі Лебединської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 5, мешкає за місцем проживання батьків, за адресою АДРЕСА_3. У добровільному порядку відповідач не бажає зняти з реєстраційного обліку свою доньку, ОСОБА_5 за адресою АДРЕСА_1 та зареєструвати її за своїм місцем мешкання. Зазначає, що відповідача не цікавить спірна кімната у гуртожитку як постійне місце проживання ОСОБА_5, тому як він разом з донькою взагалі не з'являлися в кімнаті гуртожитку за спірною адресою та не приймає участі в її утриманні. Квартплату та комунальні послуги ОСОБА_3 також не сплачує на протязі тривалого часу, хоча комунальні послуги нараховуються на всіх осіб, які офіційно зареєстровані за спірною адресою. Уточнивши вимоги (а.с. 186) просила визнати ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 такою, що втратила право на користування житловим приміщенням в кімнаті АДРЕСА_1, у зв'язку з не проживанням за місцем реєстрації понад 6-ти місяців без поважних причин.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 позовні вимоги з наведених підстав підтримали у повному обсязі. ОСОБА_1 суду пояснила, що відповідач її колишній чоловік, у них було дві доньки які по ордеру вселилися у кімнату АДРЕСА_1. Дочка ОСОБА_6 мала тяжке захворювання, завагітніла. У березні 2006 р. вона зареєструвалася як член сім'ї у кімнаті дочки і проживала з нею. ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася онука ОСОБА_5, яка також була зареєстрована у кімнаті як ОСОБА_5. Дочка у 2007 році розписалася з ОСОБА_9 Вона була у селі необхідно було дочку везти у Київ, бо погіршився стан здоров'я, 22.04.2007 р. у м. Суми відсвяткували річницю онуки і дочку повезли у Київ, а онука залишилася з хрещеною. ІНФОРМАЦІЯ_2 дочка померла у м. Лебедин. Потім онуку забрав відповідач і усиновив разом з новою дружиною. З того часу онука у кімнаті не проживає, відповідач цим житлом не цікавиться, не оплачує комунальні послуги. Вказувала, що поки не розпочався суд онука була прописана як ОСОБА_5, а такої дівчинки не має, адже після усиновлення вона стала ІНФОРМАЦІЯ_3, живе у м. Лебедин, навчається у школі. Вона бажає приватизувати кімнату, а потім подарувати онуці, а оскільки документів не має на дівчинку вона не може нічого зробити.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_4 позов не визнали. Суду ОСОБА_3 пояснив, що він з позивачем мали двох доньок, забезпечив їх кімнатою у гуртожитку, що є предметом спору. ОСОБА_6, будучи тяжко хворою народила ОСОБА_5, потім зареєструвала шлюб з ОСОБА_9 і змінила прізвище. Дочка померла ІНФОРМАЦІЯ_2. у лікарні м. Лебедин, куди він її поклав через те що у м. Київ лікувати вже не брали. Вирішили, що онуку усиновить молодша дочка, проте остання була громадянкою Росії і з цим виникли складнощі. У вересні 2007 р. онуку привезли йому, ОСОБА_9, як батька дитини вказаного у свідоцтві про народження, позбавили батьківських прав, а потім за рішенням суду він усиновив онуку разом з дружиною. ОСОБА_5 проживає у будинку дружини, зареєстрована там. Про те, що онука зареєстрована у гуртожитку дізнався отримавши позов. Вважає, що ОСОБА_5 не сама залишила місце реєстрації, а так склалося, досягнувши повноліття вона може захоче жити за місцем реєстрації, кімнату у гуртожитку вважає як спадщину дитині від покійної матері. Вказував, що позивач сама весь час проживає у селі Боровеньки Лебединського району, а не у спірній кімнаті. Реєстрація ОСОБА_5 права позивача не порушує.

Представники третіх осіб: Сумської міської ради, Комунального підприємства «Сумижилкомсервіс» Сумської міської ради, у судове засідання не прибули, неодноразово повідомлялись про час і місце розгляду справи.

Служба у справах дітей Сумської міської ради надала листа про розгляд справи у відсутності їх представника, надано Висновок щодо розв'язання спору (а.с. 202).

Заслухавши пояснення сторін, їх представників, свідків, дослідивши докази по справі, суд дійшов наступного висновку.

Статтею 47 Конституції України встановлено, що кожен має право на житло, ніхто не може бути примусово позбавлений права на житло інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Згідно із ст. 9 ЖК України, ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбаченому законом.

У пункті 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.04.1985 N 2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» роз'яснено, що суд може визнати особу такою, що втратила право користування жилим приміщенням, лише з однієї вказаної позивачем підстави, передбаченої статтею 71 або статтею 107 ЖК України.

Відповідно до ст. ст. 64 , 65 ЖК Української РСР члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. До членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім'ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов'язки, як наймач і члени його сім'ї.

Виходячи із змісту ст.ст. 71, 72 ЖК України, якими обґрунтовуються позовні вимоги, з підстав відсутності понад шість місяців у жилому приміщенні член сім'ї наймача може бути визнаний таким, що втратив право користування цим приміщенням, якщо відсутній він був протягом цього строку підряд і без поважних причин.

Згідно з положеннями ч.ч. 1 і 2 ст.160 СК України, місце проживання дитини яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.

Судом встановлено наступні обставини.

Позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4(а.с. 8).

18.06.2002 р. СП Житлово-експлуатаційною дільницею Сумської облспоживспілки ОСОБА_6 видано ордер № 139 на право найму із сім'єю 2 чоловіки житлової площі у гуртожитку по АДРЕСА_1 на склад сім'ї ОСОБА_6 - наймач, ОСОБА_7 - сестра (а.с. 9).

На підставі Рішення Сумської міської ради № 1467-МР від 30.11.2005 р. гуртожиток по АДРЕСА_1 переданий до комунальної власності територіальної громади міста Суми (а.с. 12).

14.03.2006 р. у кімнаті гуртожитку АДРЕСА_1 як член сім'ї наймача - мати зареєстрована позивач ОСОБА_1, яка з 18.03.2008 р. перебуває у шлюбі з ОСОБА_14 (а.с. 152).

ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася ОСОБА_5, батьками якої у Свідоцтві про народження серія НОМЕР_1, виданому відділом реєстрації актів цивільного стану Сумського міського управління юстиції Сумської області 07.03.2007 р. повторно, вказані ОСОБА_9 та ОСОБА_6 (а.с. 14). При цьому 02.03.2007 р. у відділі реєстрації актів цивільного стану Сумського міського управління юстиції зареєстровано шлюб між ОСОБА_9 та ОСОБА_6, яка після реєстрації шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_6 (а.с. 13).

ІНФОРМАЦІЯ_2. ОСОБА_6 померла (а.с. 16).

Розпорядженням Ковпаківської районної в місті Суми адміністрації від 16.11.2007 р. № 238-Р ОСОБА_7, яка проживає у АДРЕСА_4 звільнено від обов'язків опікуна над малолітньою племінницею ОСОБА_5, малолітню тимчасово влаштовано в сім'ю діда ОСОБА_3, який проживає у АДРЕСА_3 до вирішення питання подальшого місця перебування дитини (а.с. 175).

Рішенням Лебединського районного суду Сумської області від 05.12.2007 р. за позовом ОСОБА_3 в інтересах малолітньої ОСОБА_5 позбавлено ОСОБА_9 батьківських прав відносно малолітньої дитини - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 137).

Рішенням Лебединського районного суду Сумської області від 27.12.2007 р. ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 усиновлено ОСОБА_3 та ОСОБА_16. Внесено зміни до актового запису про народження (а.с. 138).

На підставі вказаного рішення суду 16.02.2008 р. відділом реєстрації актів цивільного стану Сумського міського управління юстиції видано повторно Свідоцтво про народження у якому вказано, що ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Суми, а батьками - ОСОБА_3 та ОСОБА_16 (а.с. 139).

Судом встановлено, що після усиновлення ОСОБА_5 з 25.03.2008 р. зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 разом з матір'ю ОСОБА_16, остання є власником зазначеного домоволодіння. ОСОБА_5 навчається у Лебединській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 5 Лебединської міської ради Сумської області (а.с. 192 - 196, 197, 21).

ОСОБА_16 перебуває на обліку у Лебединському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Сумської області з 01.05.2007 р. та отримує пенсію у разі втрати годувальника на доньку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 і розмір її пенсії складає 1412 грн., що підтверджується довідкою Лебединського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області № 962 від 17.07.2017 р. (а.с. 174).

Звертаючись з позовом до суду позивач надала довідку КП «Сумижилкомсервіс» Сумської міської ради № 69 від 12.01.2017 р. у якій вказано, що за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрована позивач та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 17).

Управління «Центр надання адміністративних послуг у м. Суми» на запит суду надало довідку у якій зазначено, що ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрована з 22.05.2006 р. і на даний час за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 106).

У поквартирній картці на спірну кімнату АДРЕСА_1 зазначені (з урахуванням виправлень): наймач ОСОБА_6, померла ІНФОРМАЦІЯ_2., дата виписки 16.05.2007 р.; сестра - ОСОБА_7, виписалась, мати - ОСОБА_1 зареєстрована з 14.03.2006 р. та донька - ОСОБА_5 (виправлено з ОСОБА_5) зареєстрована з 22.05.2006 р. Аналогічні відомості про зареєстрованих осіб вказано у довідці КП «Сумижилкомсервіс» Сумської міської ради (а.с. 95 - 96, 140, 201).

За клопотанням сторін допитано свідки.

Свідок ОСОБА_9 суду пояснив, що у 2006 році познайомився з ОСОБА_6, вона була вагітною від іншого, ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася ОСОБА_5 і він визнав батьківство записав її на себе. Проживали у кімнаті гуртожитку, з ними проживала і позивач. Восени 2006 року він забрав ОСОБА_6 разом з дочкою ОСОБА_5 проживати до себе по АДРЕСА_2, де були кращими умови проживання, ніж у гуртожитку, забрали всі речі та меблі. Позивач поїхала до себе в с. Боровеньки Лебединського району. Проживши разом рік у 2007 році вони зареєстрували шлюб, а ІНФОРМАЦІЯ_2. померла дружина у лікарні в м. Лебедин. ОСОБА_5 на той час була з її тіткою ОСОБА_7, яка хотіла удочерити дівчинку, він не заперечував, оскільки хотів щоб у ОСОБА_5 була повноцінна сім'я.

Свідок ОСОБА_20 суду пояснила, що з січня 2015 р. придбала кімнату АДРЕСА_5, з 17.06.2015 р. зареєстрована і проживає. ОСОБА_21 бачить одну, онуку жодного разу у гуртожитку не бачила.

Свідок ОСОБА_22 суду пояснив, що він є хрещеним батьком для ОСОБА_5, з 2002 р. мешкав у різних кімнатах гуртожитку. Після смерті матері ОСОБА_5 стала проживати з дідом у м. Лебедин. У кімнаті близько 2 років проживали квартиранти потім кімната була пустою.

Свідок ОСОБА_23 суду пояснила, що є хрещеною матір'ю для ОСОБА_5, з 2001 р. мешкає у гуртожитку. Восени 2006 р. ОСОБА_6 разом з дочкою та чоловіком ОСОБА_9 переїхали проживати на АДРЕСА_2, забравши усі речі, зокрема дитяче ліжко. На АДРЕСА_2 святкували річницю похресниці. Потім ОСОБА_6 померла, ОСОБА_5 жила у Москві у сестри матері, а потім стала жити у діда в м. Лебедин. Ходили чутки, що у кімнаті проживали квартиранти.

Свідок ОСОБА_14, який є чоловіком позивача суду пояснив, перебуває у шлюбі з 2008 р., з 1997 р. знайомі з ОСОБА_1, проживає у с. Боровеньки Лебединського району. Дружина допомагає йому по господарству приїжджає з м. Суми. У кімнаті гуртожитку по АДРЕСА_1 він робив ремонт, там проживала дочка дружини ОСОБА_6, потім народилася ОСОБА_5. ОСОБА_6 тяжко хворіла і її чоловік ОСОБА_9 перевіз до себе у квартиру разом з усім майном. Після смерті ОСОБА_6 у кімнаті був двічі перевозив мебель і посуд від її чоловіка та міняв двері. Рази два на місяць приїзжає до дружини, привозить продукти. Після смерті матері дитину у гуртожиток не повернули, дитину викрав дід і швидко оформив її на себе, а вони з дружиною не встигли.

Статтею 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 р., яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 р., визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Служба у справах дітей Сумської міської ради надала Висновок щодо розв'язання спору від 13.10.2017 р. № 1561/27.1-26 згідно якого на підставі ст.ст. 64, 65 ЖК Української СРСР, ст. 405 ЦК України, ст. 232 СК України вважає позов в частині визнання ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 такою, що втратила право користування кімнатою АДРЕСА_1 підлягає задоволенню (а.с. 183).

Суд не може взяти зазначений висновок до уваги, оскільки на дату його складання у кімнаті АДРЕСА_1 ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 не зареєстрована, малолітня особа, яку просять визнати втратившою право користування житлом є ОСОБА_5. Тобто, висновок складено без урахування наявних у матеріалах справи доказів та фактів установлених під час судового розгляду.

Згідно ст. 18 Закону України «Про охорону дитинства» держава забезпечує право дитини на проживання в таких санітарно-гігієнічних та побутових умовах, що не завдають шкоди її фізичному та розумовому розвитку.

Діти - члени сім'ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем.

Органи опіки та піклування зобов'язані здійснювати контроль за додержанням батьками або особами, які їх замінюють, майнових та житлових прав дітей при відчуженні жилих приміщень та купівлі нового житла.

Згідно із змістом правової норми ст.71 ЖК України, член сім'ї наймача житла втрачає право на користування цим житловим приміщенням, у разі не проживання в ньому без поважних причин.

Позивач ОСОБА_1 та неповнолітня ОСОБА_5 зареєстровані у кімнаті АДРЕСА_1 з 2006 року як члени сім'ї наймача - ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2.

Судовим розглядом встановлено, що між позивачем ОСОБА_1 та її колишнім чоловіком ОСОБА_3 після смерті їх спільної дочки ОСОБА_6 виник конфлікт щодо оформлення опіки над їх онукою на той час - ОСОБА_5, внаслідок чого між сторонами існують неприязні відносини.

Дійсно малолітня ОСОБА_5 у 2007 році була усиновлена її біологічним дідом та його дружиною, проживає разом з ними у м. Лебедин, де навчається у школі, отримує пенсію по втраті годувальника.

Проаналізувавши встановлені факти слід дійти висновку, що малолітня ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 восени 2006 року залишила місце реєстрації разом з матір'ю ОСОБА_6 та батьком ОСОБА_9, переїхали у квартиру останнього за адресою: АДРЕСА_2, де були кращими умови проживання. Переїхавши з гуртожитку родина забрала всі особисті речі, меблі, дитяче ліжко, одяг та іграшки. У подальшому, внаслідок смерті матері від тяжкої хвороби малолітня ОСОБА_5 стала перебувати під опікою тітки - ОСОБА_7, яка була громадянкою іноземної держави, а потім тимчасово влаштовано в сім'ю діда ОСОБА_3, який проживає у АДРЕСА_3, який згодом її удочерив.

Відтак, ОСОБА_5, яка на час розгляду справи досягла 11 років не з власної волі не проживає за місцем реєстрації - спірній кімнаті гуртожитку, а проживає у м. Лебедин разом з усиновителями у приватному будинку, де вочевидь має кращі умови проживання ніж у гуртожитку, який має загальні кухню та санвузол. При цьому суд враховує, що через наявний конфлікт у спірній кімнаті не можуть проживати її усиновителі де також проживає позивач. Відтак малолітня не проживає у спірній кімнаті гуртожитку не за власною волею, а виходячи з тяжких життєвих обставин, що склалися.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог.

Належних та допустимих доказів на підтвердження того, що малолітня ОСОБА_5 не проживає за місцем реєстрації понад шість місяців саме без поважних причин позивачем суду не надано.

З огляду на встановлені факти та надані докази, виходячи з підстав заявленого позову, суд дійшов висновку, що відсутні правові підстави для визнання ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 такою, що втратила право на користування житловим приміщенням в кімнаті АДРЕСА_1, у зв'язку з не проживанням за місцем реєстрації понад шість місяців без поважних причин.

За таких обставин позовні вимоги є не обгрунтованими і задоволенню не підлягають.

Суд вважає, що вирішення спору у такий спосіб відповідатиме якнайкращому забезпеченню інтересів дитини та принципу справедливості.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212, 214 ЦПК України,

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 про визнання ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 такою, що втратила право на користування житловим приміщенням в кімнаті АДРЕСА_1, у зв'язку з не проживанням за місцем реєстрації понад 6-ти місяців без поважних причин - залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Сумської області через Ковпаківський районний суд м. Суми протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя М.М. Косолап