Ухвала суду № 70310767, 17.11.2017, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/18066/17

н/п 1-кс/640/9332/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" листопада 2017 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - Божко В.В.,

при секретарі - Гайфутдіновій Б.О.,

за участю прокурора - Пруднікова В.Г.,

слідчого - Мотузової С.О.,

підозрюваного - ОСОБА_1,

захисника - ОСОБА_2,

розглянувши в залі судового засідання в приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_3, по кримінальному провадженню №12017220000001409 від 07 листопада 2017 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, не судимого в силу ст. 89 КК України, пенсіонера, розведеного, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України, -

встановив:

17.11.2017 року до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_3, погоджене прокурором відділу прокуратури Харківської області радником юстиції ОСОБА_4, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1

На обґрунтування клопотання слідчий вказує, що ОСОБА_1 в 2017 році, точна дата в ході досудового розслідування не встановлена, будучи обізнаним про те, що малознайомий йому житель ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 займається підприємницькою діяльністю, та є, на думку ОСОБА_1, заможною особою, вирішив заволодіти грошовими коштами ОСОБА_5 в особливо великому розмірі шляхом обману останнього.

Реалізуючи свій злочинний намір, маючи корисливу мету, ОСОБА_1 02.11.2017 приблизно о 11.30 год., знаходячись на вул. Танкистів в смт.Золочів Харківської області, зустрівся із ОСОБА_5, та повідомив йому завідомо неправдиву інформацію про нібито розбійний напад, що готується стосовно ОСОБА_5 та членів сімї потерпілого. Після цього, ОСОБА_1, усвідомлюючи відсутність реальної загрози ОСОБА_5 та членам його сімї, запропонував потерпілому свою допомогу у відверненні вказаного розбійного нападу, для чого ОСОБА_5 повинен був передати ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 25000 доларів США. Бажаючи заволодіти у вищевказаний спосіб грошовими коштами потерпілого, ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_5, що у разі несплати 25000 доларів США, на домоволодіння потерпілого буде вчинений розбійний напад малознайомими ОСОБА_1 особами із застосуванням вогнепальної зброї.

15.11.2017 приблизно о 15.30 год. ОСОБА_1, перебуваючи поряд із домоволодінням № 39 по вул. Танкістів в смт. Золочів Харківської області, продовжуючи свій злочинний намір, спрямований на незаконне отримання грошових коштів ОСОБА_5 в сумі 25000 доларів США, під приводом відвернення розбійного нападу, про уявність якого ОСОБА_1 усвідомлював, отримав від ОСОБА_5 імітаційні засоби, які ОСОБА_1 сприймав як реальні грошові кошти в сумі 25000 доларів США, однак не зміг ними розпорядитися та довести свої злочинні дії до кінця, у звязку з тим, що був затриманий працівниками правоохоронного органу.

Прокурор та слідчий в судовому засіданні підтримали подане клопотання, просили про його задоволення.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні не визнав себе винуватим у предявленій підозрі, та просив застосувати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, посилаючись на те, що він не має наміру переховуватися від органу досудового розслідування та суду, має постійне місце проживання, де займається домашнім господарством, є пенсіонером.

При цьому пояснив, що при його затриманні до нього з боку працівників поліції застосовувалось фізичне та психологічне насилля, а саме його били по голові та змушували давати свідчення не на його користь.

Захисник підозрюваного заперечувала в судовому засіданні проти задоволення клопотання, посилаючись на відсутність ризиків, недоведеність підозри, просила відмовити в задоволенні клопотання, обрати більш мякий запобіжний захід.

Слідчий суддя, вислухавши думку сторін кримінального провадження, та дослідивши надані матеріали , встановив наступне.

В провадженні СУ ГУНП в Харківській області перебуває кримінальне провадження №12017220000001409 від 07 листопада 2017 року, розпочате за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України.

15 листопада 2017 року о 16 годині 20 хвилин ОСОБА_1 було затримано в порядку ст.208 КПК України.

16 листопада 2017 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України, тобто закінчений замах на заволодіння чужим майно (шахрайство) шляхом обману в особливо великому розмірі.

Надані стороною обвинувачення докази свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця події від 15.11.2017; допитом потерпілого ОСОБА_5; допитом свідка ОСОБА_6; протоколом огляду предмету.

Слідчий суддя вважає встановленими існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме можливість запобігання спробам підозрюваним: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Всі інші питання фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього увязнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосудді може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її звязками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контрактами.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_1 більш мякого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.

Однак, враховуючи існування зазначених ризиків, та з метою їх запобігання, а також забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обовязків та оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, враховуючи, що дії ОСОБА_1, за вчинення яких повідомлено підозру, носять характер особливо тяжкого кримінального правопорушення, вчиненого проти власності, та з огляду на вірогідність незаконного впливу на потерпілого, свідків кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до висновку, що застосування більш мяких запобіжних заходів є неможливим, а тому обирає ОСОБА_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Вказані обставини унеможливлюють запобігання зазначеним ризикам, шляхом обрання більш мяких запобіжних заходів.

Що стосується оцінки доводів захисника щодо відсутності ризиків у кримінальному провадженні, слідчий суддя дійшов наступних висновків:

Фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_1 умисного особливо тяжкого кримінального правопорушення проти власності свідчать про його підвищену суспільну небезпеку. Санкція ч.4 ст.190 КК Українипередбачає покарання у виді позбавлення волі до 12 років. У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів». Особлива тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винним, у сукупності із даними про особу підозрюваного, а також враховуючи можливість перешкоджання кримінальному провадженню, спростовує доводи захисника про відсутність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ст.177 КПК України, та можливість застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу.

Заява підозрюваного щодо застосування до нього незаконних методів, а саме застосування з боку працівників поліції при затриманні підозрюваного ОСОБА_1 методів психологічного та фізичного впливу, грубе порушення прав при його затриманні, повинні бути перевірені процесуальним керівником прокурором в порядку ст. 206 КПК України.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України, з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що застава в розмірах, визначених в п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, здатна забезпечити виконання підозрюваним у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення покладених на нього обовязків, передбачених КПК України, та призначає заставу в розмірі 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 160000 гр. (1600 гр. х 100 = 160 000 гр.).

Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_3, по кримінальному провадженню №12017220000001409 від 07 листопада 2017 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань (№ 27) на 60 днів до 13 січня 2018 року.

Встановити ОСОБА_1 заставу в сумі 160000 грн. (сто шістдесят тисяч) грн., які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області (розрахунковий рахунок 37318098006674, МФО 820172, код ЄДРПОУ 26281249, отримувач ТУ ДСА України в Харківській області, банк отримувача Державна казначейська служба України, призначення платежу застава, справа № 640/18066/17, н/п 1-кс/640/9332/17) до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_1 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_1 наступні обовязки: 1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із Харківської області, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання або перебування; 4) утримуватися від спілкування з потерпілим ОСОБА_5 у даному кримінальному провадженні; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свого паспорту (паспортів) для виїзду за кордон, інших документів, що дають право на виїзд з України і вїзд в Україну.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України розяснити підозрюваному, що в разі невиконання покладених на нього обовязків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Розяснити заставодавцю, що підозрюваний ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачене законом покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років, та попередити його про обовязки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а також про наслідки не виконання цих обовязків.

Покласти на заставодавця наступні обовязки: забезпечувати належну поведінку підозрюваного; забезпечувати явку, належно повідомленого підозрюваного, обвинуваченого, до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; повідомлення слідчого, прокурора, слідчого суддю, та суд про причини неявки підозрюваного, обвинуваченого.

Зобовязати заставодавця забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обовязків щодо повідомлення слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання або перебування, обовязку не відлучатися з м. Харкова без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду.

Попередити заставодавця, що в разі невиконання покладених на нього та самого підозрюваного обовязків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Зобовязати старшого слідчого СУ ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_3 негайно повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_1 про взяття під варту останнього.

Встановити строк дії ухвали до 13 січня 2018 року.

В порядку ст. 206 КПК України доручити прокурору, який здійснює процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні, здійснити перевірку заяви ОСОБА_1 щодо застосування до нього незаконних методів, а саме застосування з боку працівників поліції при затриманні підозрюваного ОСОБА_1 методів психологічного та фізичного впливу, грубе порушення прав при його затриманні.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Харківської області протягом пяти днів з дня її проголошення, а ОСОБА_1 в той же строк, але з моменту отримання копії ухвали слідчого судді.

Слідчий суддя - Божко В.В.