Ухвала суду № 70309557, 07.11.2017, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/11518/16-ц

Провадження №4-с/523/53/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" листопада 2017 р. м.Одеса

Суворовський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Шепітко І.Г.

при секретарі Мица А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 22 в м.Одесі цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2, за участю Міністерства соціальної політики України, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 12.08.2017 року звернувся до суду зі скаргою на дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2. в якій просить визнати неправомірною постанову про закінчення виконавчого провадження від 28.07.2016 року, зобов’язавши державного виконавця скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження та поновити виконавче провадження ВП №4279760, направивши до відділу ДВС виконавчий лист № 2-390/07 для його подальшого виконання. Скаргу ОСОБА_1 мотивував тим, що на його думку, постанова про закінчення виконавчого провадження від 28.07.2016 року є незаконною, оскільки вона суперечить Конституції України, ЦПК України та практиці Європейського суду з прав людини.

У судовове засідання заявник подав заяву про розгляд справи за його відсутності та підтримав заявлені вимоги.

Інші учасники у судове засідання не з’явилися, про розгляд справи були належним чином сповіщені, про причини неявки суд не повідомили.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі виконавчого листа № 2-390/07, виданого 26.03.2007р. Суворовським районним судом м. Одеси, щодо зобов’язання Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи придбати ОСОБА_1 згідно з його порядковим номером реєстру обліку осіб, постраждалих від наслідків Чорнобильської катастрофи та які потребують поліпшення житлових умов Одеської обласної державної адміністрації, окреме благоустроєне житлове приміщення, яке повинно відповідати умовам даного населеного пункту у відповідності до санітарних та технічних норм по мірі надходження грошових коштів з Державного бюджету на дані цілі, державним виконавцем відділу ДВС поставною від 19.07.2007р. було відкрито виконавче провадження. З урахуванням змісту рішення суду від 02.03.2007р, за яким було видано вказаний виконавчий лист № 2-390/07, виконання рішення суду носить тривалий характер.

Ухвалою Суворовського районного суду міста Одеси від 19.12.2014 року було замінено сторону виконавчого провадження з Державної служби України з надзвичайних ситуацій на належного боржника – Міністерство соціальної політики України.

Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 від 28.07.2016 року, на підставі п.11.ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» було закінчено виконавче провадження щодо виконання виконавчого листа №2-390/07. Ухвалюючи постанову про закриття виконавчого провадження державний виконавець виходив з того, що ним було вжито усіх заходів для виконання рішення суду, боржника притягнуто до відповідальності у виді накладення штрафу в тому числі й подвійному розмірі та державний виконавець звернувся до правовохоронних органів з приводу відповідальності згідно із законом.

Проте суд вважає, що вказана постанова державного виконавця ухвалена з порушенням норм матеріального права, є неправомірною та такою, що порушує права та охоронювані законом інтереси ОСОБА_1, з наступних підстав.

Згідно статті 19 Конституції України органи державної та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів – це сукупність дій органів і посадових осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів, які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Нормами ст.6 Закону України «Про виконавче провадження», чинного на час прийняття оскаржуваної постанови, закріплено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Державний виконавець роз'яснює особам, які беруть участь у виконавчому провадженні або залучаються до проведення виконавчих дій, їхні права згідно з вимогами цього Закону. Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.. Згідно ч.1 ст.11 вказаного Закону, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частина 3 ст.76 цього ж Закону України передбачає, що якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець застосовує до боржника штрафні санкції та інші заходи, передбачені статтею 87 цього Закону, після чого виконавчий документ поставною державного виконавця, затвердженою начальником відповідного відділу державної виконавчої служби, повертається до суду чи іншого органу, що видав виконавчий документ.

Відповідно до ч.1ст.87 вказаного вище Закону України, у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов’язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладання штрафу на боржника, та призначає новий строк для виконання. Згідно ч.3 цієї статті, у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає штраф на боржника у подвійному розмірі. При подальшому невиконанні рішення боржником державний виконавець порушує клопотання перед судом про кримінальну відповідальність боржника відповідно до закону.

Згідно п.11, ч.1, ст.49 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає закінченню у разі повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 75 цього Закону, згідно якої, У разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав..

Тобто, зазначені вище норми визначають певний порядок проведення виконавчих дій щодо виконання рішень суду, які носять зобов’язальний характер. Невиконання рішення суду є підставою для порушення кримінальної справи, як спосіб примусити боржника до виконання рішення суду, яке у відповідність до ст.124 Конституції України є обов’язковим до виконання на всій території України.

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, державний виконавець не провів достатні виконавчі дії, яка регламентована ст.76,87 Закону України «Про виконавче провадження», а саме, державним виконавцем не встановлено відповідальну особу боржника за виконання судового рішення та не вирішувалось питання щодо порушення кримінальної справи за невиконання рішення суду. Без проведення вказаних виконавчих дій, закінчуючи виконавче провадження за п.11, ч.1, ст.49 Закону України «Про виконавче провадження», не виконавши рішення суду, державний виконавець безпідставно позбавив ОСОБА_1 можливості завершення виконання судового рішення, чим безумовно порушив Конституційні права ОСОБА_1 на обов’язковість виконання рішення суду та п.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини, яка гарантує кожному право на виконання рішення суду.

Є безпідставні та не можуть бути прийняті судом, як поважні причини невиконання рішення суду, посилання боржника на відсутність грошових коштів у державних органів на виконання рішення суду.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що внесена до суду скарга ОСОБА_1 є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Ухвалою суду від 22.08.2016 року ОСОБА_1 поновлено строк на звернення до суду із зазначеною скаргою (а.с.25).

Згідно з нормами ч.2 ст.387 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов’язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

Враховуючи вимоги ч.2 ст.387 ЦПК України та встановлені порушення, суд вважає вимоги за скаргою законними й обгрунтованими, тому скарга підлягає задоволенню повністю.

Керуючись ст.ст.10, 11, 158, 169, 197, 209, 210, 218, 222, 293, 387 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Скаргу ОСОБА_1 – задовольнити повністю.

Визнати неправомірною постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 від 28.07.2016 року, якою було закінчено виконавче провадження по виконанню виконавчого листа № 2-390/07 виданого Суворовським районним судом м.Одеси 26.03.2007 року.

Зобов’язати головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від від 28.07.2016 року та відновити виконавче провадження №4279760.

Після набрання ухвали суду законної сили, виконавчий лист №2-390/07, виданий 26.03.2007 року, направити до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби, - для виконання.

Копію ухвали направити сторонам у справі.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 5 -ти денний строк з дня отримання копії ухвали.

Суддя: