Рішення № 70308893, 13.11.2017, Рокитнівський районний суд Рівненської області

Справа № 571/1377/16-ц Провадження № 2/571/67/2017

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2017 року. смт. Рокитне

Рокитнівський районний суд Рівненської області, в складі: судді одноособово ОСОБА_1, при секретарі Колодич Ю.В., за участю представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_4 акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (далі ПАТ КБ «Приватбанк») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 28293,20 гривень.

В обгрунтування позовних вимог позивач вказує, що відповідно до укладеного договору № б/н від 27 серпня 2010 року ОСОБА_3 отримала кредит у розмірі 1 200,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами банку» складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві. ПАТ КБ «Приватбанк» свої зобов’язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.

В порушення умов договору відповідач зобов'язання належним чином не виконала у зв'язку з чим станом на 31 жовтня 2016 року має заборгованість у розмірі 28293,20 грн., яка складається з наступного: 1198,04 грн. - заборгованість за кредитом; 21438,73 грн. - заборгованість по процентах за користування кредитом; 3832,94 грн. - заборгованість за пенею та комісією; 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); 1323,49 грн. – штраф (процентна складова).

Просили стягнути з відповідача на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 28293,20 грн. та судові витрати по справі.

В судове засідання представник позивача не прибув. Згідно клопотання (а.с.37) представник позивача ОСОБА_5 просив розглянути справу без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

За клопотанням представника позивача ОСОБА_6 (а.с.119), судове засідання мало відбутися в режимі відеоконференції з Самарським районним судом м.Дніпропетровська. Водночас, судове засідання в режимі відеоконференції не відбулося по причині відсутності у Самарському районному суді м.Дніпропетровська інтернетмережі (а.с.134). В судове засідання до Рокитнівського районного суду представник позивача повторно не прибув, клопотання не надіслав.

Згідно письмових пояснень (а.с.78-82), представник позивача ОСОБА_5 додатково повідомляє, що відповідно до укладеного договору №б/н від 27.08.2010 року ОСОБА_3 отримала кредит у розмірі 1200,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. У Анкеті-заяві від 27.08.2010 року зазначено, що підписавши заяву, відповідач ознайомилась та згодна з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами банку, які разом з цією заявою складають Договір банківського обслуговування. На підставі Анкети-заяви відповідачу було відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку з кредитним лімітом в розмірі 0,00 гривень, який у подальшому було збільшено до 1200,00 гривень. Згідно Довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки відповідачу була надана картка №5577212915993540 зі строком дії до 11/15, тобто строк дії картки до 30.11.2015 року. Банком подано заяву до суду 09.11.2016 року, тобто в межах строку позовної давності. Більш того, відповідно до умов договору , а саме п.1.1.7.31, строк позовної давності за кредитним договором щодо вимог про повернення кредиту, відсотків, винагороди, неустойки (пені та штрафів) був збільшений до 50 років, що не суперечить нормам закону. ОСОБА_3 належним чином свої зобов’язання за договором не виконала, тому просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги не визнала.

Представник відповідача ОСОБА_2 вважає, що заборгованість за процентами на прострочену заборгованість нарахована безпідставно, у договорі відсутні будь-які положення про обов’язок відповідача сплатити проценти на прострочену заборгованість, їх розмір та порядок нарахування. Вимоги позивача в частині стягнення процентів на прострочену заборгованість ( яка по своїй суті є пенею), а також штрафів не підлягають задоволенню в силу вимог ст.546,547 ЦК України. Правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання за договором від 27.08.2010 року (в т.ч. штрафів та процентів) мав бути вчинений письмово. Зважаючи на те, що ні Умов і правил надання банківських послуг, ні будь-яких інших правочинів щодо забезпечення виконання зобов’язання за кредитним договором відповідач не підписувала, то вимоги про стягнення штрафів та процентів є необгрунтованими.

В наданому банком розрахунку зазначено, що останні погашення кредиту відбулися в лютого 2013 р. на суму 100 грн., в листопаді 2013 р. на суму 5,87 грн., в лютому 2014 року на суму 60,46 грн., в березні 2014 р. на суму 0,73 грн.. Водночас, з лютого 2013 року відповідач коштів на погашення кредиту не вносила, а зазначені у розрахунку операції проводились самостійно без відома відповідача. За вказаних обставин перебіг позовної давності розпочався у лютому 2013 року, а на момент звернення до суду минуло більше трьох років. Тому просить застосувати до позовних вимог позовну давність та відмовити у задоволенні позову за спливом строку позовної давності.

Суд, заслухавши пояснення відповідача, представника відповідача, дослідивши письмові докази в їх сукупності, приходить до наступного.

Згідно умов укладеного договору №б/н від 27 серпня 2010 року відповідач ОСОБА_3 отримала у Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки та погодила «Умови кредитування з використання платіжої картки» своїм підписом (а.с.6).

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦПК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.257, ч.1 ст.259 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю три роки. Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №б/н від 27.08.2010 року, станом на 31.10.2016 року заборгованість ОСОБА_3 перед ОСОБА_4 акціонерним товариством КБ «Приватбанк» становить 28923,20 грн., яка складається з наступного: 1198,04 грн. - заборгованість за кредитом; 21438,73 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 3832,94 грн. - заборгованість за пенею та комісією; 1823,49 грн. – заборгованість по судових штрафах (а.с. 3-4).

В судовому засіданні втановлено, що відповідач дійсно отримувала кредит 27.08.2010 року у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. Відповідно до розрахунку руху коштів по рахунку ОСОБА_3 встановлено, що останній платіж в сумі 100 гривень відповідачкою провадився 22.02.2013 року (а.с.66 на звороті).

До суду позивач звернувся 16 листопада 2016 року.

09 березня 2017 року в судовому засіданні відповідач подала заяву про застосування позовної давності (а.с.60). Суд вважає, що є правові підстави для застосування такого строку.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписай його стороною (сторонами).

Вказана позиція взаємоузгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, що висловлено у справі №6-16цс15 від 11 березня 2015 року .

Як вбачається з матеріалів справи ні Умови і правила надання банківських послуг, ні Тарифи банку (які взагалі відсутні в матеріалах справи), відповідачем не підписувались, то вказані документи не можна вважати частиною кредитного договору, а отже і нарахування процентів за користування кредитом у розмірі, зазначеному позивачем в позові.

Посилання представника позивача на п.1.1.7.31 Умов договору, згідно якого позовна давність за кредитним договором, щодо вимог про повернення кредиту, відсотків, винагороди, неустойки (пені та штрафів) був збільшений до 50 років, що не містить підпису відповідача, не заслуговувють на увагу суду. Оскільки представником позивача не надано належних доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови розуміла відповідач, підписуючи заяву позичальника, а також те, що Умови містили збільшений строк позовної давності в момент підписання заяви позичальника.

Посилання позивача на довідку про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки не заслуговувють на увагу суду, оскільки належним чином даний документ не засвідчений та не містить підписів жодної зі сторін (а.с.95).

Таким чином, вимога про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором б/н від 27.08.2010 року до задоволення не підлягає в зв’язку з пропуском строку позовної давності.

Керуючись ст.ст.214,215 ЦПК України,суд,

в и р і ш и в :

Відмовити Публічному акціонерному товариству комерційний банк «Приватбанк» у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 27.08.2010 року, яка станом на 31.10.2016 року складає 28293,20 гривні.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Рівненської області через Рокитнівський районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя (підпис) Згідно з оригіналом.

Суддя Рокитнівського районного суду

Рівненської області ОСОБА_1

Повний текст рішення виготовлено 17.11.2017 р.