Вирок № 70307855, 17.11.2017, Хорольський районний суд Полтавської області

Справа № 548/309/15-к

Провадження №1-кп/548/19/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2017 року м.Хорол

Хорольський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді - Миркушіної Н.С.,

за участю: секретарів: Калініченко А.В., Вовк М.І.,

прокурорів: Яроцького Р.В., Мазур В.І., Пасюти А.А., Дяченко Ю.О.,

потерпілих: - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_15.,

представників потерпілого: ОСОБА_4, ОСОБА_5,

представників потерпілих: адвокатів Розанової М.В., Петрук С.О.,

представника цивільного відповідача ФОП ОСОБА_8 - адвоката Павелко Р.С.,

обвинуваченого - ОСОБА_10,

захисника - адвоката Садового В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду м. Хорол кримінальне провадження № 12014170000000538 по обвинуваченню:

ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта середньо-спеціальна, розлученого, на час скоєння злочину працюючого водієм в ФОП ОСОБА_8, має малолітню дитину та непрацездатного батька, військовозобов'язаного, раніше не судимого,

в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_10 на території Хорольського району Полтавської області скоїв кримінальне правопорушення при слідуючих обставинах.

Так, ОСОБА_10 08.12.2014 року, о 06 год. 00 хв, керуючи належним ОСОБА_8 технічно-справним транспортним засобом - вантажним автомобілем марки «МАН 19.460», реєстраційний номер НОМЕР_1 із напівпричепом «ТРАЙЛОР», реєстраційний номер НОМЕР_2, рухаючись у Хорольському районі Полтавської області по проїзній частині на 236 км + 244 м автошляху «М-03 Київ-Харків-Довжанський» у напрямку від м. Києва до м. Харкова грубо порушив Правила дорожнього руху України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 року, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди.

ОСОБА_10 порушив вимоги п.п. 1.3, 1.5, 2.3 б), 12.1 Правил дорожнього руху України, а саме під час руху на транспортному засобі в темний час доби зі швидкістю близько 45 км/год. не діяв таким чином, щоб не наражати на небезпеку життя та здоров'я громадян, та виявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки та її змінам, на ділянці дороги з ожеледицею, проявив неуважність, не переконався в безпеці руху, не вибрав безпечної швидкості руху та необхідних прийомів управління, внаслідок чого втратив можливість контролювати рух свого автомобіля, виїхав на зустрічну смугу руху, створив небезпеку для руху автомобіля марки «ТОЙОТА ЛЕНД КРУЗЕР ПРАДО», реєстраційний номер НОМЕР_3, що рухався в напрямку м. Київ, під керуванням водія ОСОБА_13, який перевозив пасажира ОСОБА_3. Унаслідок цього зазначений автомобіль МАН, продовжуючи рух, виїхав ліворуч відносно свого напрямку руху за межі проїзної частини і передньою частиною допустив зіткнення із лівою боковою частиною автомобіля «ТОЙОТА», що сталося за межами проїзної частини.

Своїми діями ОСОБА_10 грубо порушив вимоги п. п. 1.3, 1.5, 2.3 б), 12.1 Правил дорожнього руху України, а саме:

п. 1.3 «Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги Правил дорожнього руху, а також бути взаємно ввічливими»;

п. 1.5 «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;

п. 2.3 «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;

п. 12.1 «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним».

Через зіткнення керованого ОСОБА_10 автомобілем марки «МАН», водію автомобіля марки «ТОЙОТА» ОСОБА_13 заподіяно тяжкі тілесні ушкодження, від яких останній помер на місці події, а пасажиру автомобіля марки «ТОЙОТА» ОСОБА_3 заподіяно тяжкі тілесні ушкодження, з якими він доставлений до Хорольської ЦРЛ і в подальшому до лікувального закладу Ізраїлю.

Так, згідно висновку експерта №132 від 02.01.2015 року за наслідками проведення судово-медичної експертизи на тілі трупа ОСОБА_13 зафіксовано тілесні ушкодження, що носили прижиттєвий характер та характерні для ДТП, у вигляді: ран обличчя, синців обличчя та нижніх кінцівок, саден обличчя, тулубу, верхніх та нижніх кінцівок, розривів серцевої сорочки, серця, легені, печінки, малого та великого сальника, грудного відділу аорти, розмноження підшлункової залози, часткове розмноження селезінки, пошкодження твердої мозкової оболонки, двосторонні переломи ребер по декільком анатомічним лініям та рукоятки груднини, відкритий перелом лівої вилицевої кістки та верхньої щелепи, закриті переломи правого плеча, кісток носу, верхньої щелепи зправа, закриті переломи крил лівої та правої здухвинних кісток, множинні багато скалкові переломи лобної, тім'яної, потиличної, правої та лівої скроневих кісток, плямисті соковиті субарахноїдальні крововиливи обох півкуль головного мозку та мозочка, дрібноскрапові крововиливи в речовину мозку та його стовбур, що утворилися від дії тупих твердих предметів та при ударі об такі, утворилися при ДТП і за ступенем тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень як небезпечних для життя в момент їх спричинення.

Смерть ОСОБА_13 наступила від крововиливів у мозок і під його оболонки внаслідок множинних багатоскалкових переломів кісток склепіння та основи черепа, які явились результатом тупої травми голови.

Згідно висновку експерта №8 від 11.02.2015 року за наслідками проведення судово-медичної експертизи на тілі ОСОБА_3 зафіксовано тілесні ушкодження, що характерні для ДТП у вигляді закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку важкого ступеню з переважним ураженням базальних відділів лобно-скроневих ділянок головного мозку, після травматичного субарахноїдального крововиливу, ангіопатії сітківки обох очей, двобічного пульмоніту, двобічної полі сегментарної пневмонії, забою серця, забою легень, правобічного гідротораксу, саден грудної клітки та кінцівок, перелому передніх відростків 1-го ребра з обох сторін та акроміального кінця ключиці зліва, що утворилися від дії тупих твердих предметів та при ударі об такі, утворилися при ДТП і за ступенем тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень як небезпечних для життя в момент їх спричинення.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_10 свою вину в скоєному злочині, передбаченому ч. 2 ст. 286 КК України, визнав частково та показав суду, що він, на час скоєння кримінального правопорушення, працював водієм по трудовому договору у ПП ОСОБА_8 і має 24 роки водійського стажу. 08.12.2014 року він виїхав з міста Бориспіль на вантажному автомобілі марки «Ман» з напівпричепом і близько 06 години ранку він цим автомобілем з причепом з включеним ближнім світлом фар рухався по автотрасі Київ-Харків в напрямку міста Харкова зі швидкістю 40-50 км/год. Автомобіль був завантажений, а саме об'єм вантажу становив 18 тон. На під'їзді до міста Хорол на трасі була ожеледиця та обмежена видимість через сильний туман, а тому лише за 40-50 метрів можна було побачити розмітку проїжджої частини дороги. Температура повітря була -2, 3 градуси морозу. Близько за 1-1,5 км до місця ДТП, доїхавши до кафе «У сестер», він пригальмував, щоб в кафе випити кави, але оскільки стоянка була занята, він продовжив рух далі, не збільшуючи швидкості руху. Біля кафе його обігнав тягач з напівпричепом. Обвинувачений ОСОБА_10 показав, що коли він біля кафе «У сестер» гальмував автомобілем, то він не помітив на дорозі ожеледиці, оскільки автомобіль не вело в бік. Від кафе «У сестер» до місця зіткнення йшла пряма дорога, а перед зіткненням він їхав на спуск і зіткнення відбулося якраз в улоговинці, приблизно під кутом 15 градусів. На цій ділянці руху рух регулювався такими дорожніми знаками: «ремонтні роботи», «перекриття руху по правій стороні», «рух транспорту по зустрічній смузі руху» та «70км/год».

Обвинувачений ОСОБА_10 показав, що рухаючись далі по автотрасі, а саме, коли він під'їжджав до місця, де сталася ДТП, він побачив в тумані світло фар автомобіля, який їхав йому назустріч. ОСОБА_10 показав, що він почав пригальмовувати, щоб зменшити швидкість руху, і в цей час він побачив у дзеркало, що напівпричіп його автомобіля почало заносити в лівий бік. Так як, він намагався вирівняти автомобіль, але у нього не вийшло тому, що через ожеледицю щеплення коліс з дорожнім покриттям було незначне, а з правого боку був відбійник і йому не було куди з'їжджати, а тому він скерував автомобіль в лівий бік на зустрічну полосу руху та на узбіччя до кювета, щоб уникнути зіткнення із зустрічним автомобілем, збільшивши тим самим проїжджу частину дороги. Але по невідомій йому причині автомобіль, який рухався назустріч, і який він безпосередньо побачив лише за 40 метрів, перебуваючи вже на узбіччі, також виїхав на узбіччя, де, на його думку, відбулося зіткнення автомобілів передніми частинами, а потім відбувся другий удар, коли зустрічний автомобіль відкинуло в кювет і він вдарився об грунт. Обвинувачений ОСОБА_10 вказував, що після зіткнення він не втрачав свідомості, а вистрибнувши з кабіни автомобіля, почав зупиняти транспорт, який в цей час рухався, але ніхто не зупинявся, тоді він з власного мобільного телефону зателефонував до поліції і повідомив про ДТП. Він намагався відчинити двері автомобіля потерпілих, але йому не вдалося це зробити, оскільки, двері авто були заблоковані з середини. Вийшовши на середину дороги, він знову почав зупиняти транспорт. В цей час рухалася карета швидкої допомоги з міста Полтави, яку він зупинив і яка викликала швидку допомогу з міста Хоролу. Через деякий час приїхали працівники поліції.

Обвинувачений ОСОБА_10 вказував, що ні він, ні працівники поліції в його присутності скло чи інший осип не переносили з місця на місце, автомобілі не переміщали. В його присутності слідчий склав протокол місця огляду ДТП та схему до нього і на його зауваження слідчий вносив в цей протокол корегування. Після зіткнення з його участю було переглянуто запис з відеореєстратора, що знаходився в зустрічному автомобілі. Крім того, обвинувачений ОСОБА_10 показав суду, що з його участю в присутності свідків було проведено слідчий експеримент через 2-3 місяці, з яким він не погоджується, оскільки умови його проведення не співпадали з умовами, які були на час скоєння ДТП, а саме, слідчий експеримент проводився увечері, коли стемніло, з хорошою видимістю, за відсутності ожеледиці на трасі, коли чітко було видно, по якій смузі рухався зустрічний автомобіль. В ході проведення слідчого експерименту було складено схему, яку він підписав та здійснено фотографування.

Обвинувачений ОСОБА_10 показав суду, що, на його думку, зустрічний автомобіль, який по невідомій йому причині не намагався гальмувати, враховуючи силу удару, рухався зі швидкістю близько 100 км/год. Чи застосовував водій зустрічного автомобіля міри для уникнення зіткнення, він не може сказати, оскільки через обмежену видимість це не можливо було визначити.

Обвинувачений ОСОБА_10 також вказував, що в той ранок, коли сталася ДТП, він почував себе добре, перед виїздом спав 7-8 годин, напередодні спиртні напої, ліки, заспокійливе чи інші заборонені речовини не вживав. Автомобіль Ман та напівпричіп під його керуванням, були технічно справні, справна гальмівна система, покришки були в задовільному стані, а також перед виїздом в автомобілі були замінені колодки та перевірений ним та власником цього автомобіля його технічний стан.

Обвинувачений ОСОБА_10 також показав суду, що він робив все, щоб уникнути зіткнення, не втрачав контролю за рухом свого автомобіля та не проявляв крайню неуважність, він дуже жалкує, про те, що наступили такі тяжкі наслідки від ДТП, та попросив у потерпілих вибачення.

Обвинувачений ОСОБА_10 показав суду, що він визнає повністю цивільний позов прокурора.

Не дивлячись на часткове визнання обвинуваченим ОСОБА_10 своєї вини в скоєному кримінальному правопорушенні, його вина повністю підтверджується такими доказами:

- показаннями потерпілої - цивільного позивача, ОСОБА_15, яка показала суду, що 08.12.2014 року близько 04 години 30 хвилин вона зібрала свого чоловіка ОСОБА_3 у відрядженні до Лондона і він поїхав. Близько 07 години 30 хвилин вона почала телефонувати до чоловіка, запитати як дорога та де вони їдуть, але з чоловіком не було зв'язку. Тоді через годину вона зателефонувала до загиблого водія ОСОБА_13, але він теж не відповідав. Почавши хвилюватися, близько о 09 годині вона зателефонувала в компанію чоловіка СП «Полтавська газонафтова компанія». Близько 11 години до неї додому приїхав представник компанії, який повідомив, що сталася аварія і її чоловік доставлений до Хорольської районної лікарні. Потерпіла ОСОБА_15 вказувала, що цього ж дня, близько 13-14 години, її чоловіка перевезли до лікарні у м. Полтави, де він перебував без свідомості у комі 5 днів. 13.12.2014 року вона разом з чоловіком ОСОБА_3 вилетіли на лікування до Ізраїлю, оскільки в Україні його вилікувати було неможливо, де вона, залишивши вдома на сторонніх осіб двох малолітніх дітей, пробула два місяці біля чоловіка. Потерпіла ОСОБА_15 вказувала, що її чоловік ОСОБА_3 до цього часу знаходиться без свідомості, дуже схуд, виникло багато ускладнень з легенями, йому видалили жовчний міхур, тощо. Також потерпіла ОСОБА_15 вказувала, що їй дуже важко без чоловіка з двома малими дітьми, виховання та утримання яких тепер лягло лише на неї.

Потерпіла ОСОБА_15 підтримала в судовому засіданні свій змінений позов про відшкодування шкоди, завданої злочином та просила суд стягнути на її користь з винних осіб 250 000, 00 грн. моральної шкоди При вирішенні питання щодо міри покарання для обвинуваченого ОСОБА_10, потерпіла ОСОБА_15 покладається на розсуд суду;

- показаннями потерпілого - цивільного позивача, ОСОБА_1, який показав суду, що внаслідок ДТП, що сталася 08.12.2014 року, загинув його син ОСОБА_13. 08.12.2014 року близько 07 години ранку він зателефонував до свого сина, але він не взяв слухавку. Близько 10 години до нього приїхали додому представники компанії, де працював син, і повідомили, що син загинув у ДТП. Потерпілий ОСОБА_1 вказував, що його син ОСОБА_13 проживав окремо від нього. ОСОБА_1 вказував, що йому відомо на якому автомобілі їздив його син, який йому розповідав, що він завжди їздить на технічно справному автомобілі з відеореєстратором.

Потерпілий ОСОБА_1 показав суду, що смерть сина ОСОБА_13 для нього є дуже великою втратою. Син ОСОБА_13 завжди допомагав йому матеріально, оскільки мізерної пенсії не вистачало на проживання. Зараз він проживає в одному будинку з невісткою - дружиною сина - ОСОБА_2, з якою вони підтримують один одного як тільки можуть.

Потерпілий ОСОБА_1 підтримав в судовому засіданні свій змінений позов про відшкодування шкоди, завданої злочином та просив суд стягнути на його користь з винних осіб 250 000, 00 грн. моральної шкоди. При вирішенні питання щодо міри покарання для обвинуваченого ОСОБА_10, потерпілий ОСОБА_1 покладається на розсуд суду;

- показаннями потерпілої - цивільного позивача, ОСОБА_2, яка показала суду, що внаслідок ДТП, що сталася 08.12.2014 року, загинув її чоловік ОСОБА_13, який був дуже уважним водієм. На даний час вона залишилася без підтримки. Потерпіла ОСОБА_2 вказувала, що її чоловік ОСОБА_13 перед аварією не хворів, заспокійливих чи інших препаратів не вживав.

Потерпіла ОСОБА_2 підтримала в судовому засіданні свій змінений позов про відшкодування шкоди, завданої злочином та просила суд стягнути на її користь з винних осіб 250 000,00 грн. моральної шкоди. При вирішенні питання щодо міри покарання для обвинуваченого ОСОБА_10, потерпіла ОСОБА_2 покладається на розсуд суду;

- показаннями свідка ОСОБА_17, який показав суду, що працює водієм швидкої допомоги Хорольської підстанції екстреної медичної допомоги в Лубенському окрузі № 3, куди взимку 2014 року, точної дати він не пам'ятає, близько 06 години 15 хвилин надійшов виклик про те, що на автотрасі Київ-Харків зіткнулися два автомобіля. Під'їжджаючи до місця ДТП, він побчив, що була ожеледиця, дорога льодяна, йшов дощ, був мороз та туман. Прибувши разом з фельдшером ОСОБА_18 на автомобілі марки «Сітроєн» білого кольору на місце ДТП, він побачив там карету швидкої допомоги з м. Полтави та два розбиті автомобілі: вантажний з напівпричепом та джип. Вантажний автомобіль стояв з лівої сторони дороги, а саме його кабіна знаходилася дужче до кювету в напрямку м. Києва, а напівпричіп стояв на обочині. Передня частина кабіни була розбита, а саме: не було фар, решітки радіатора, капоту, спущене переднє ліво колесо під кабіною. Автомобіль марки «Джип Тойота Ленд Крузер» білого кольору по відношенню до дороги стояв з лівої сторони дороги в напрямку м. Полтави в кюветі впоперек дороги, трохи під кутом. Джип був весь пошкоджений: передня та задня частини автомобіля були повністю розбиті, бокові частини теж пошкоджені, розбиті стекла, спущені колеса, розбиті фари лежали на дорозі, зігнута була рама автомобіля. Слідів гальмування не було видно. Працівники швидкої допомоги з м. Полтави повідомили, що водій автомобіля джип помер на місці ДТП. Під'їхавши до місця пригоди, він зупинився біля цих автомобілів, після чого разом з фельдшером пішли до потерпілих, які знаходилися в автомобілі джип, в якому неможливо було відчинити двері. Оскільки не було нічого видно, його попросили під'їхати ближче і посвітити фарами на автомобілі. Коли він світив фарами на джип, в задню частину автомобіля під його керуванням вдарив інший автомобіль швидкої допомоги, якого в свою чергу вдарив в передню частину автомобіля причепом, який під час руху занесло, вантажний автомобіль МАЗ, який їхав в цей час зі сторони Києва на Полтаву. Через деякий час приїхали працівники МНС, які вирізали двері в джипі, через які він особисто та інші присутні витягли із заднього пасажирського сидіння пасажира, якого віднесли на ношах до іншої карети швидкої допомоги, яка відвезла пасажира в лікарню м. Хорол. Свідок ОСОБА_17 вказував, що він залишився на місці ДТП, де працівники поліції склали схему місця ДТП. Місце розташування транспортних засобів, зображених на схемі, відповідало дійсному розташуванню транспортних засобів на місці ДТП;

- показаннями свідка ОСОБА_18, який показав суду, що він працює фельдшером Хорольської підстанції екстреної медичної допомоги в Лубенському окрузі № 3, куди 08.12.2014 року близько 06 години ранку надійшов виклик про ДТП на трасі Київ-Харків. Він разом з водієм ОСОБА_17 доїхали на місце ДТП за 7-8 хвилин, оскільки було дуже слизько, йшла мряка та був мороз. Прибувши на місце ДТП, він побачив автомобіль марки «Джип», який знаходився в кюветі передом, і вантажний автомобіль, який стояв кабіною на узбіччі дороги в напрямку м. Києва. Автомобілі були дуже пошкоджені. У «Джипа» була дуже пошкоджена бокова частина з боку водія. Свідок ОСОБА_18 показав, що на місці ДТП вже стояла карета швидкої допомоги з м. Полтави, яка і викликала їх на місце ДТП. Водій автомобіля «Джип» був без ознак життя, а пасажир був живий, в нього був пульс, тиск, йому відразу почали надавати невідкладну медичну допомогу через відкрите вікно автомобіля. Свідок ОСОБА_18 показав, що лікар з полтавської швидкої допомоги та він робили постраждалому протишокову обезболюючу ін'єкцію, доки не приїхали працівники МНС, щоб відчинити двері автомобіля та доставити потерпілого до лікарні. Але в цей час трапилася ще одна ДТП, а саме, зі сторони м. Києва їхав вантажний автомобіль, якого занесло і він ударив автомобіль швидкої допомоги з м. Полтави, який в свою чергу вдарив автомобіль швидкої допомоги, на якому вони приїхали на місце ДТП, який посунувся в кювет і вдарив їх та автомобіль «Джип», який знаходився в кюветі.

Свідок ОСОБА_18 показав суду, що в його присутності ніхто не переносив з одного місця на інше частини автомобіля, а також не переставляли місцями автомобілі;

- показаннями свідка ОСОБА_19, яка показала суду, що вона працює лікарем виїзної бригади екстреної медичної допомоги м. Полтава, і 08.12.2014 року близько 03 години 30 хвилин вона в складі виїзної бригади везли хвору з міста Полтави в інститут ім. Амосова міста Києва. Майже з самої Полтави почав іти дощ, який відразу ж і замерзав. По дорозі на автотрасі поблизу міста Хорол близько 06 години 00 хвилин вони побачили стоячий автомобіль швидкої допомоги з проблисковими маячками, який віз новонароджену дитину з міста Дніпропетровська в Охматдит міста Київ. Зупинившись біля цього автомобіля, вони побачили, що в кюветі два автомобілі, після чого вони викликали швидку допомогу з м. Хорол. Пасажиру, який знаходився на задньому сидінні Джипа, та який був пристебнутий ременем безпеки, вони перевірили пульс, відновили прохідність дихальних шляхів, після чого він почав дихати. Через деякий час приїхав автомобіль швидкої допомоги з міста Хоролу. Прибувші на місце ДТП працівники МНС, вирізали з автомобіля померлого водія та потерпілого, який сидів на задньому сидінні.

Свідок ОСОБА_19 показала суду, що за час її перебування на місці ДТП, в її присутності ніякі речі, ні предмети, ні автомобілі не переміщалися з місця на місце;

- показаннями свідка ОСОБА_20, який показав суду, що працює фельдшером Полтавського центру екстреної медицини і 08.12.2014 року близько 04 години ранку бригада екстреної медичної допомоги перевозила хвору з міста Полтави до інституту Амосова у місто Київ. По дорозі на автотрасі поблизу міста Хорол побачивши ДТП, вони зупинилися, де стояв автомобіль швидкої допомоги з міста Дніпропетровська. Свідок ОСОБА_20 вказував, що далі дніпропетровський автомобіль швидкої допомоги повіз дитину в місто Київ, а їхня бригада залишилася на місці ДТП. Підійшовши до автомобіля Джип, він побачив, що водій автомобіля був повністю затиснутий, а пасажир, який сидів на задньому сидінні та був пристебнутий ременем безпеки, лежав з низько нагнутою головою вперед. Свідок ОСОБА_20 показав суду, що пасажир в автомобілі Джип був живий, він закинув йому голову назад і після цього пасажир зробив потужний вдих. Свідок ОСОБА_20 показав, що він повідомив про ДТП швидку допомогу міста Хорол та МНС, які приїхавши на місце ДТП, які розпиляли двері в автомобілі, який потрапив в ДТП, та дістали потерпілих. Свідок ОСОБА_20 показав суду, що коли вони стояли біля автомобіля «Джип», хорольський автомобіль швидкої допомоги вдарив їхній автомобіль швидкої допомоги, після чого автомобіль швидкої допомоги, що приїхав з Хоролу, посунувся в кювет. Свідок ОСОБА_20 показав суду, що того дня, коли вони їхали по автотрасі, де сталася ДТП, була сильна ожеледиця, йшов дощ, який зразу ж замерзав, туману на протязі руху не було. Також свідок ОСОБА_20 вказував, що в його присутності на місці ДТП, де він перебував близько 1 години, ніхто не переміщав ніякі ні предмети, ні автомобілі;

- показаннями свідка ОСОБА_21, який показав суду, що він працюючи старшим слідчим слідчого управління УМВС України в Полтавській області, здійснював огляд з 08 до 12 години місця дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 08.12.2014 року на автотрасі Київ-Харків, по результатам якого були складені протокол огляду місця події, схема та фото таблиця до нього. На час огляду місця ДТП була ожеледиця. Під час огляду місця ДТП був присутній ОСОБА_10, як учасник дорожньо-транспортної пригоди. Свідок ОСОБА_21 показав суду, що, виходячи із слідової інформації, зафіксованої в ході огляду, місце зіткнення транспортних засобів МАН та Тойота знаходилося за межами проїжджої частини дороги. Свідок ОСОБА_21 показав суду, що те, що ДТП було скоєно без гальмування автомобілем МАН до місця зіткнення і інформаційного сліду від гальмування чи юзу не було. Оскільки такого інформаційного сліду не було, тому це питання і не ставилося на вирішення експертизи. Слідів гальмування автомобілем Тойота до зіткнення не було зафіксовано, оскільки їх не було. Слідчий ОСОБА_21. в судовому засіданні наголосив, що на схемі під № 9 зоображено слід гальмування вантажного автомобіля МАЗ, а не МАН. Також свідок ОСОБА_21 показав суду, що у вихідних даних було зазначено про те, що зіткнення відбулося лівою боковою частиною автомобіля Тойота з передньою частиною автомобіля МАН. Такий висновок було зроблено, виходячи з характеру пошкодження автомобіля Тойота, а також з матеріалів відеореєстратора, який був вилучений на місці ДТП з автомобіля Тойота. Також свідок ОСОБА_21 щодо профілю дороги, по якій рухалися автомобілі - учасники ДТП, показав суду, що це горизонтальний відрізок з невеликим спуском з боку м. Київ в напрямку м. Харків. А тому, якщо автомобіль МАН рухався з міста Києва в напрямку міста Харкова, він рухався під невеликим спуском до зіткнення, а автомобіль Тойота по відношенню до автомобіля МАН - на невеликий підйом, що і було зазначено в постанові про призначення експертизи. Свідок ОСОБА_21 показав суду, що дані про швидкість руху автомобіля МАН - 45 км/год здобута від учасників події, а саме, від водія ОСОБА_10 А швидкість руху автомобіля Тойота - 50 км/год була зафіксована у швидкісному режимі автомобіля Тойота, оскільки водій цього автомобіля загинув, а пасажир перебував в тяжкому стані, було взято саме таку швидкість руху автомобіля Тойота, а саме, 50 км/год. Свідок ОСОБА_21 показав суду, що на місці ДТП крім нього, як слідчого, були присутні: водій автомобіля МАН, водій автомобіля МАЗ, водії автомобілів швидкої допомоги Фольцваген та Сітроєн, а також слідчий слідчого управління УМВС України в Полтавській області - Повалій. По закінченню огляду місця ДТП, ОСОБА_10 було підписано протокол огляду місця ДТП. Зауважень чи доповнень при складання протоколу огляду та схеми ні у ОСОБА_10, ні в інших водіїв, не було. Крім того, після огляду місця ДТП, було проведено опитування всіх учасників ДТП, в ході якого ОСОБА_10 дав пояснення про обставини ДТП;

- показаннями судового експерта ОСОБА_22, який повністю підтримав в судовому засіданні висновок експертизи № 72 від 20.02.2015 року та показав суду, що ним за постановою слідчого від 19.02.2015 року про призначення автотехнічної експертизи було проведено таку експертизу № 72 від 20.02.2015 року відносно ДТП учасниками якої є водій автомобіля МАН - ОСОБА_10 та водій автомобіля Тойота - ОСОБА_2. Експерт ОСОБА_22 пояснив суду, що безпечна швидкість - це та швидкість, щоб у разі безпеки водій зміг зупинити автомобіль. Безпечна швидкість Тойоти не більше 32,3 км/год, а в даному випадку мало місце зустрічне зіткнення. Якщо причеп почало заносити - це називається не впорався з керуванням. Оскільки швидкість перевищувала належну, тому водій і втратив керування. Зіткнення відбулося на узбіччі.

Експерт ОСОБА_22 показав суду, що йому, як судовому експерту, було достатньо вихідних даних та поставлених слідчим на вирішення експертизи, питань для дачі висновку авто технічної експертизи;

- показаннями судового експерта ОСОБА_23, який показав суду, що до зіткнення автомобілі рухалися у зустрічному напрямку відносно один одного; сліди юзу досліджувалися і була вирахувана мінімальна швидкість. Експерт ОСОБА_23 пояснив, що зіткнення відбулося не на проїжджій частині, а на лівому узбіччі дороги - для МАНУ, і на правому узбіччі - для Тойоти;

- показаннями судового експерта ОСОБА_24, яий показав суду, що він підтверджує свій висновок і показання експерта ОСОБА_23, пояснив суду, що висновок про гальмування зроблено за фотознімками та протоколом огляду місця ДТП.

Обидва експерти показали суду, що вони мали достатньо даних для визначення порушень ПДР з боку водія ОСОБА_10, а для визначення ПДР з боку водія ОСОБА_2 - не достатньо;

- показаннями судового експерта ОСОБА_25, який повністю підтвердив в судовому засіданні даний ним висновок по третій експертизі. Експерт ОСОБА_25 пояснив, що показання ОСОБА_10 щодо місця зіткнення є технічно неспроможними, а швидкість автомобіля МАН, яким керував ОСОБА_10, була значно більшою ніж 48 км/год, швидкість була від 80 до 100 км/год;

- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 08.12.2014 року та схемою до нього, відповідно до яких місцем ДТП є ділянка автодороги 236 км + 244 м сполученням Київ - Харків у Хорольському районі Полтавської області, яка має по одній смузі в кожному напрямку, розділені суцільною лінією, і має невеликий спуск в напрямку м. Києва; стан покриття - ожеледиця. До проїзної частини ліворуч примикає узбіччя шириною 2,5 м, а за ним кювет. У даному кюветі на відстані 6,4 м від краю узбіччя виявлено автомобіль марки «Тойота Ленд Крузер Прадо», білого кольору, д.н.з. НОМЕР_3. Правіше, у сторону руху до м. Харкова виявлено автомобіль «МАН 19.460», д.н.з. НОМЕР_1 із напівпричепом «ТРАЙЛОР», д.н.з. НОМЕР_2, який знаходиться частково на узбіччі та в кюветі. Зазначені автомобілі мають деформацію кузовів найбільше в передній частині. Біля автомобіля марки «Тойота Ленд Крузер Прадо» на відстані 0,8 м виявлено труп чоловіка, яким виявився водій ОСОБА_13 Окрім того, поблизу даного автомобіля виявлено відеореєстратор марки «GLOBEX GU-DVF002» із картою пам'яті, який разом з іншими зазначеними речами вилучено (а.с. 54-64 том 2);

- протоколом огляду трупа ОСОБА_13 від 08.12.2014 року відповідно до якого в останнього виявлено зовнішні тілесні ушкодження у вигляді саден і ран обличчя, саден верхніх та нижніх кінцівок (а.с. 80-81 том 2);

- висновком експерта № 132 від 02.01.2015 року, згідно якого за наслідками проведення судово-медичної експертизи на тілі трупа ОСОБА_13 зафіксовано тілесні ушкодження, що носили прижиттєвий характер та характерні для ДТП у вигляді: ран обличчя, синців обличчя та нижніх кінцівок, саден обличчя, тулубу, верхніх та нижніх кінцівок, розривів серцевої сорочки, серця, легені, печінки, малого та великого сальника, грудного відділу аорти, розмноження підшлункової залози, часткове розмноження селезінки, пошкодження твердої мозкової оболонки, двосторонні переломи ребер по декільком анатомічним лініям та рукоятки груднини, відкритий перелом лівої вилицевої кістки та верхньої щелепи, закриті переломи правого плеча, кісток носу, верхньої щелепи зправа, закриті переломи крил лівої та правої здухвинних кісток, множинні багато скалкові переломи лобної, тім'яної, потиличної, правої та лівої скроневих кісток, плямисті соковиті субарахноїдальні крововиливи обох півкуль головного мозку та мозочка, дрібноскрапкові крововиливи в речовину мозку та його стовбур, що утворилися від дії тупих твердих предметів та при ударі об такі, утворилися при ДТП і за ступенем тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень як небезпечних для життя в момент їх спричинення. Смерть ОСОБА_13 наступила від крововиливів у мозок і під його оболонки внаслідок множинних багатоскалкових переломів кісток склепіння та основи черепа, які явились результатом тупої травми голови (а.с. 158-160 том 2);

- факт смерті ОСОБА_13 підтверджено лікарським свідоцтвом про смерть №141 від 09.12.2014 року (а.с. 106 том 2);

- висновком експерта № 8 від 11.02.2015 року, відповідно до якого за наслідками проведення судово-медичної експертизи у ОСОБА_3 зафіксовано тілесні ушкодження, що характерні для ДТП у вигляді закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку важкого ступеню з переважним ураженням базальних відділів лобно-скроневих ділянок головного мозку, після травматичного субарахноїдального крововиливу, ангіопатії сітківки обох очей, двобічного пульмоніту, двобічної полі сегментарної пневмонії, забою серця, забою легень, правобічного гідротораксу, саден грудної клітки та кінцівок, перелому передніх відростків 1-го ребра з обох сторін та акроміального кінця ключиці зліва, що утворилися від дії тупих твердих предметів та при ударі об такі, утворилися при ДТП і за ступенем тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень як небезпечних для життя в момент їх спричинення (а.с. 166-167 том 2);

- висновком судової автотехнічної експертизи №39 від 19.02.2015 року щодо технічного стану автомобіля марки «МАН 19.460», д.н.з. НОМЕР_1 відповідно до якого вищезгаданий автомобіль має механічні пошкодження, які мають аварійний характер і виникли внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (а.с. 177-181 том 2);

- протоколом проведення слідчого експерименту за участю водія ОСОБА_10 зі схемою до нього від 10.02.2015 року, відповідно до якого встановлено, що місцем дорожньо-транспортної пригоди є ділянка автодороги 236 км + 244 м сполученням Київ - Харків у Хорольському районі Полтавської області, яка має по одній смузі в кожному напрямку. Місце зіткнення автомобілів вказано на відстані 4,4 м від краю проїзної частини на зустрічному узбіччі відносно авто «МАН» напрямку руху (а.с. 182-184 том 2);

- довідкою Полтавського обласного центру з гідрометеорології від 19.01.2015 року №33-03-09/11, відповідно до якої за даними метеорологічних спостережень на метеостанції Лубни та Полтави, вночі та вранці 08 грудня 2014 року відмічався туман. Місцями переохолоджений дощ (дощ при від'ємній температурі повітря), місцями ожеледь, на дорогах ожеледиця. Вітер східний, слабкий. Температура повітря вночі 5-6о морозу, вранці 1-5о морозу (а.с. 156 том 2);

- актом обстеження дорожніх умов на ділянці автомобільної дороги «М-03 Київ - Харків - Довжанський» 236 км + 244 м від 08.12.2014 року, відповідно до якого із недоліків в утриманні вказаної ділянки дороги зазначено про ожеледицю дорожнього покриття (а.с. 104 том 2);

- постановою судді Хорольського районного суду Полтавської області від 25.01.2015 року, згідно якої в діях виконроба Лубенського ДБД ОСОБА_26 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 140 КУпП. (а.с. 121-122 том 2);

- протоколом перегляду відеозапису в присутності водія ОСОБА_10 від 09.12.2014 року, що є на карті пам'яті, виявленого на місці ДТП, відеореєстратора марки «GLOBEX GU-DVF002», відповідно до якого встановлено наявність відеозапису обставин ДТП 08.12.2014, яке виникло між 06 год. 05 хв. 53 сек. і 06 год. 05 хв. 54 сек. Зокрема видно, що о 06 год. 05 хв. 54 сек. перед роз'їздом із вантажним автомобілем автомобіль Тойота продовжує прямолінійно рух частково по правому узбіччю та своїй смузі руху, а в цей час на його смугу руху направляється інший зустрічний вантажний автомобіль з напівпричепом, при цьому цей вантажний автомобіль знаходиться на зустрічній смузі руху (відносно його напрямку руху), а його напівпричіп (освітлювана задня частина) на своїй смузі руху. О 06 год. 05 хв. 55 сек. автомобіль Тойота здійснює роз'їзд із першим вантажним автомобілем та рухається частково по правому узбіччю та своїй смузі руху, а в цей час на його смугу руху продовжує рух інший зустрічний вантажний автомобіль із напівпричепом, при цьому сам вантажний автомобіль знаходиться на зустрічній смузі руху (відносно свого напрямку руху), а його напівпричіп на його смузі руху. Автомобіль Тойота починає приймати правіше. О 06 год. 05 хв. 58 сек. на межі правого узбіччя та кювету відбувається зіткнення автомобіля Тойоти (ліва частина) та зустрічного вантажного автомобіля МАН (передня частина). До моменту зіткнення автомобіль МАН з напівпричепом перебуває в заносі, займає дві смуги проїзної частини та узбіччя, напівпричіп рухається правіше від напрямку руху автомобіля МАН (а.с. 124-125 том 2);

- висновком судової автотехнічної експертизи №72 від 20.02.2015 року, відповідно до якої у даній дорожній обстановці у діях водія автомобіля «МАН 19.460», д.н.з НОМЕР_1 із напівпричепом «ТРАЙЛОР», д.н.з. НОМЕР_2, ОСОБА_10 вбачаються невідповідності з вимогами п.12.1 Правил дорожнього руху України, відповідно до яких під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух і безпечно керувати ним. Ці порушення вимог Правил дорожнього руху України з технічної точки зору знаходилися в причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної події. В умовах даної пригоди водій ОСОБА_10 мав технічну можливість уникнення зіткнення шляхом виконання ним вимог п.12.1 Правил дорожнього руху, для цього у нього не було будь-яких перешкод, які б не дозволили йому виконати вимоги даного пункту Правил (а.с. 187-192 том 2);

- висновком повторної комісійної судової автотехнічної експертизи №589 від 23.12.2016 року, відповідно до якої у даній дорожньо-транспортній ситуації технічна можливість уникнути зіткнення з автомобілем Тойота Ленд Крузер Прадо для водія автомобіля МАН 19.460 з напівпричепом Трайлор ОСОБА_10 визначалася шляхом виконання ним вимог п. 12.1 Правил дорожнього руху України, для чого в нього не було перешкод технічного характеру. У даній дорожній ситуації дії водія автомобіля МАН 19.640 з напівпричепом Трайлор ОСОБА_10 не відповідаюли вимогам п. 12.1 Правил дорожнього руху України та з технічної точки зору знаходились у причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди. З технічної точки зору водій автомобіля МАН 19.460 з напівпричепом Трайлор ОСОБА_10 не прийняв всі міри для уникнення зустрічного зіткнення з автомобілем Тойота Ленд Крузер, а навпаки створив умови для його виникнення. У даній дорожній ситуації водій автомобіля МАН 19.460 з напівпричепом Трайлор ОСОБА_10 з технічної точки зору сам своїми діями створив аварійну ситуацію та небезпеку для руху водію автомобіля Тойота Ленд Крузер Прадо, який рухався в зустрічному напрямку (а.с. 228-235 том 3);

- висновком комплексної судової автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи №14 від 04.05.2017 року, відповідно до якої місце зіткнення автомобіля «МАН 19.460» з автомобілем «Тойота Ленд Крузер Прадо» знаходилося в межах ширини лівого, відносно напрямку руху автомобіля МАН 19.460, асфальтобетонного узбіччя, яке має ширину 2,5 м, в повздовжньому напрямку перед місцем розташування плями мастила по напряму руху автомобіля МАН 19.460, тобто в повздовжньому напрямку на відстані близько 244 м від кілометрового знаку «236» в сторону м. Харкова. Показання ОСОБА_10 в частині вказаного ним розташування місця зіткнення автомобіля МАН 19.460 з автомобілем Тойота Ленд Крузер Прадо на відстані 4,46 м від краю проїзної частини на зустрічному узбіччі відносно напрямку руху автомобіля МАН 19.460 та в частині вказаної ним траєкторії руху його автомобіля до зіткнення з технічної точки зору є технічно неспроможними. У даній дорожній ситуації з технічної точки зору дійсна швидкість руху автомобіля МАН 19.460 з напівпричепом ТРАЙЛОР перед початком заносу була більша 47,1 км/год. Показання водія ОСОБА_10 в частині вказаної ним швидкості руху автомобіля МАН 19.460 з напівпричепом ТРАЙЛОР перед початком заносу 45 км/год. з технічної точки зору позбавлені технічної спроможності. У даній дорожній ситуації водій автомобіля МАН 19.460 ОСОБА_10 повинен був діяти у відповідності з вимогами п.п. 12.1, 12.9 «б» та п. 3.29 розділу 33 Правил дорожнього руху України. У даній дорожній ситуації технічна можливість зі сторони водія автомобіля МАН 19.460 ОСОБА_10 запобігти зіткненню з автомобілем Тойота Ленд Крузер Прадо визначалася виконанням ним вимог п. 12.1 Правил дорожнього руху України, для чого у нього не було перешкод технічного характеру. У даній дорожній ситуації дії водія автомобіля МАН 19.460 з напівпричепом ТРАЙЛОР ОСОБА_10 не відповідали вимогам п. 12.1 Правил дорожнього руху України і з технічної точки зору знаходилися в причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди (а.с. 136-145 том 4);

- іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Всі вищевказані докази суд визнає відповідно до вимог ст. ст. 84, 85, 86 КПК України належними доказами, оскільки вони підтверджують існування обставин скоєного обвинуваченим ОСОБА_10 кримінального правопорушення; а також допустимими доказами, оскільки вони отримані в порядку, встановленому нормами КПК України.

Суд вважає вищенаведені докази обгрунтованими та правдивими.

Дослідивши та належним чином оцінивши всі зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає вину обвинуваченогоОСОБА_10 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, доведеною.

Враховуючи сукупність вищевказаних доказів, допитавши обвинуваченого ОСОБА_10, потерпілих та їх представників, всіх свідків, експертів, а також дослідивши та давши належну оцінку всім зібраним по справі доказам, суд вважає вірною кваліфікацію органами досудового слідства дій ОСОБА_10 за ст. ч. 2 ст. 286 КК України.

Отже, своїми діями, що виразилися в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого ОСОБА_13 та заподіяли потерпілому ОСОБА_3 тяжкі тілесні ушкодження, ОСОБА_10 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 286 КК України.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_10 за ч. 2 ст. 286 КК України, суд, керуючись вимогами ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного ОСОБА_10 та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Пом"якшуючими відповідальність обставинами відносно обвинуваченого ОСОБА_10, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щирий жаль та каяття з приводу скоєного злочину.

Обтяжуючих відповідальність обставин відносно обвинуваченого ОСОБА_10, відповідно до ст. 67 КК України, не встановлено.

При обранні покарання для обвинуваченого ОСОБА_10 суд враховує: ступінь суспільної небезпеки та тяжкість скоєного ним злочину і тяжкі наслідки, які настали для потерпілих ОСОБА_13 та ОСОБА_3 від злочину, особу обвинуваченого та обставини справи. Суд враховує, що обвинуваченийОСОБА_10 за місцем проживання та працевлаштування в ФОП ОСОБА_8 на час скоєння злочину характеризується позитивно, те, що він раніше ні до кримінальної, ні до адміністративної відповідальності не притягувався, злочин скоїв вперше, з необережності.

При обранні міри покарання для обвинуваченого ОСОБА_10 суд враховує, що диспозиція ч. 2 ст. 286 КК України передбачає два види наслідків - це спричинення смерті потерпілого або заподіяння тяжкого тілесного ушкодження. Оскільки від скоєного злочину наступили два тяжкі наслідки: смерть потерпілого ОСОБА_13 і отримання тяжких тілесних ушкоджень потерпілим ОСОБА_3, від яких він перебуває без свідомості у лежачому стані більше двох років, то суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_10 можливе лише в місцях позбавлення волі.

Враховуючи вищевказане, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_10 слід призначити покарання у виді позбавлення волі та призначити додаткове покарання у виді позбавлення його права керування транспортними засобами, оскільки саме таке покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів і справедливим по відношенню до потерпілих, як про це гласить п. 1 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання».

Підстав для застосування відносно ОСОБА_10 ст. ст. 69, 75 КК України суд не вбачає.

14.11.2017 року обвинувачений ОСОБА_10 звернувся до суду з заявою, в якій прохав суд застосувати до нього амністію, звільнивши його від призначеного покарання на підставі статті 1 пунктів «в» Закону України «Про амністію у 2016 році».

В судовому засіданні обвинувачений подану заяву підтримав, прохає застосувати до нього амністію та звільнити його від відбування як основного, так і додаткового покарання, оскільки обвинувачується у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким, частково визнає свою вину, має одну малолітню дитину.

Захисник обвинуваченого - адвокат Садовий В.В., подану обвинуваченим ОСОБА_10 заяву про застосування амністії згідно Закону України «Про амністію у 2016 році» підтримав, вважає, що є всі підстави для звільнення ОСОБА_10 від відбування як основного, так і додаткового покарання за даний злочин.

Прокурор не заперечувала проти звільнення обвинуваченого ОСОБА_10 від відбування покарання на підставі Закону України «Про амністію у 2016 році».

Судом встановлено, що на день набрання чинності Закону України «Про амністію у 2016 році» обвинувачений ОСОБА_10 має малолітнього сина ОСОБА_27, ІНФОРМАЦІЯ_4, що підтверджується копією повторного свідоцтва про його народження серії НОМЕР_4, що батьківських прав його не позбавлено, що підтверджується довідкою служби у справах дітей та сім»ї Бориспільської міської ради від 19.10.2017 року № 01-16-390, що він є винним у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до ст. 12 КК України та вчинив цей злочин до дня набрання чинності Закону України «Про амністію у 2016 році».

Обвинувачений ОСОБА_10 дав письмову згоду суду на застосування відносно нього амністії.

Обмежень щодо застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_10 амністії, передбачених ст.4 ЗУ "Про застосування амністії в Україні" та ст.9 Закону України «Про амністію у 2016 році», судом не встановлено, амністія до нього раніше не застосовувалась.

На підставі п. «в» ст. 1 та на підставі ст. 15 ЗУ «Про амністію у 2016 році» обвинувачений ОСОБА_10 підлягає звільненню від відбуття основного покарання у виді позбавлення волі та від додаткового покарання у виді позбавлення його права керування транспортними засобами.

Суд керується статтями 61, 118-124 КПК України розглядаючи цивільні позови прокурора та потерпілих.

Старшим прокурором відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування органами внутрішніх справ та підтримання державного обвинувачення прокуратури Полтавської області ОСОБА_28 в інтересах держави в особі: Полтавської обласної клінічної лікарні ім. М.В. Скліфосовського таХорольської центральної районної лікарні заявлено цивільний позов про відшкодування витрат на стаціонарне лікування та надання медичної допомоги особі, яка потерпіла від злочину. Прохав стягнути з ОСОБА_10 на користь Полтавської обласної клінічної лікарні ім. М.В. Скліфосовського в якості відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілогоОСОБА_3 2 360, 50 грн. та на користь Хорольської центральної районної лікарні в якості відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілогоОСОБА_3 371, 40 грн.

На підтвердження завданої матеріальної шкоди прокурором надано довідку Хорольської центральної районної лікарні №63 від 19.01.2015 року із змісту якої вбачається, що потерпілийОСОБА_3 перебував на стаціонарному лікуванні у відділенні анестезіології з ліжками інтенсивної терапії 08.12.2014 року - 4 години. Вартість одного ліжко-дня у грудні 2014 року коштує - 2221, 95 грн. Загальні затрати на лікування становлять 371, 40 грн. (а.с. 152 том 2);

Крім того згідно довідки Полтавської обласної клінічної лікарні ім.М.В. Скліфосовського №04-03/484 від 18.02.2015 року слідує, що ОСОБА_3 перебував на лікуванні у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії з 08.12.2014 року по 13.12.2014 року - 5 ліжко-днів. Вартість одного ліжко-дня з медикаментами - 472, 10 грн. Загальна вартість лікування: 5 ліжко-днів?472, 10 грн.= 2 360, 50 грн. (а.с. 155 том 2)

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, що є у державній власності, у власності Автономної республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Виходячи зі змісту п.3 Постанови Пленуму Верховного Суд України від 07.07.1995, №11 "Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат" сума коштів, що підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров»я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, з урахуванням кількості ліжко - днів, проведених ним у стаціонарі, та щоденної вартості його лікування.

Термін і обгрунтованість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебував на лікуванні. До справи має бути приєднана довідка - розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого.

Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров'я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.

Відповідно до п.2 Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 16 липня 1993 року № 545 із змінами і доповненнями від 19 вересня 2012 року № 868, сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним у стаціонарному та вартості витрат на його лікування в день. Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого (форма ОО №3 (у) або інших документів, які підтверджують дати госпіталізації та виписки хворого із стаціонару лікувального закладу.

Враховуючи вищевикладене та те, що судом встановлено та доведено в повному обсязі зібраними по кримінальній справі доказами вину обвинуваченого ОСОБА_10 в скоєному злочині, безпосередній причинний зв»язок між його неправомірними діями та витратами на стаціонарне лікування потерпілогоОСОБА_3 позов прокурора підлягає задоволенню в повному обсязі.

Потерпілим Спільним підприємством «Полтавська газонафтова компанія» до ФОП ОСОБА_8 за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача ФОП ОСОБА_8 - ОСОБА_10 та ТДВ «СТДВ Глобус» заявлено цивільний позов про відшкодування шкоди завданої злочином, який в судового ході розгляду справи було змінено.

Спільне підприємство «Полтавська газонафтова компанія» прохає стягнути з ФОП ОСОБА_8 на користь Спільного підприємство «Полтавська газонафтова компанія» 460 932, 05 грн. в якості відшкодування матеріальної шкоди завданої пошкодженням належного йому автомобіля Тойота Ленд Крузер Прадо д.н.з. НОМЕР_3.

Відповідно до ч.1 ст.1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Відповідно до абз.3 п.6 ПП ВС України «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» № 4 від 01.03.2013 року, не вважається особою, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка керує транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, якщо з нею укладено цивільно-правовий договір. Така особа, враховуючи характер відносин, які між ними склалися, може бути притягнута до відповідальності роботодавцем лише у регресному порядку відповідно до статті 1191 ЦК.

На момент ДТП обвинувачений ОСОБА_10 згідно трудового договору між працівником і фізичною особою яка використовує найману працю від 04.12.2014 року зареєстрованого 10.12.2014 року Бориспільським міськрайонним центром зайнятості (а.с. 124 том 4), перебував у трудових відносинах (виконував обов»язки водія з матеріальною відповідальністю) із ОСОБА_8, який був власником автомобіля МАN 19.640, д.н.з. НОМЕР_1 (згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 (а.с. 113 том 2), та орендарем напівпричепу ТРАЙЛОР д.н.з. НОМЕР_2 (згідно з договором оренди вантажного автомобіля у приватної особи від 01.06.2014 року, орендодавець ОСОБА_30 (а.с. 117 том 2).

Згідно висновку судової автотоварознавчої експертизи №590 від 12.08.2016 року (а.с. 212-218 том 3) вартість матеріального збитку завданого Спільному підприємству «Полтавська газонафтова компанія» пошкодженням належного йому автомобіля Тойота Ленд Крузер Прадо д.н.з. НОМЕР_3 приймається в розмірі ринкової вартості автомобіля на момент ДТП 08.12.2014 року та складає: 460 932, 05 грн.

Враховуючи вищевикладене та те, що судом встановлено та доведено в повному обсязі зібраними по кримінальному провадженню доказами вину обвинуваченого ОСОБА_10 в скоєному злочині, безпосередній причинний зв»язок між його неправомірними діями та матеріальною шкодою завданою злочином - змінений позов СП «Полтавська газонафтова компанія» підлягає задоволенню в повному обсязі.

Потерпілими ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_15 до ФОПОСОБА_8 за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача ФОП ОСОБА_8 - ОСОБА_10 та ТДВ «СТДВ Глобус» заявлено цивільні позови про відшкодування моральної шкоди завданої злочином; заявлені цивільні позови, які в ході судового розгляду було змінено.

В усіх трьох змінених позовах потерпілі прохають стягнути з ФОПОСОБА_8 на свою користь по 250 000 грн. у відшкодування завданої злочином моральної шкоди.

Відповідно до ст.1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів. Моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.95 року № 4 - під моральною шкодою суд розуміє втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до ч.1 ст.1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Згідно п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року за моральну (немайнову) шкоду, заподіяну працівником під час виконання трудових обов'язків, відповідальність несе організація з якою цей працівник перебуває у трудових відносинах, а останній відповідає перед нею в порядку регресу (статті 130, 132-134 КЗпП, якщо спеціальною нормою закону не встановлено іншого.

Судом встановлено та доведено в повному обсязі зібраними по кримінальному провадженню доказами вину обвинуваченого ОСОБА_10 в скоєному злочині, безпосередній причинний зв»язок між неправомірними діями обвинуваченого ОСОБА_10 та завданою всім трьом потерпілим моральною шкодою, а тому у часткове задоволення змінених цивільних позовів її слід стягнути з роботодавця обвинуваченого ОСОБА_10 - ФОПОСОБА_8 на користь потерпілих, виходячи з принципів виваженості, розумності та справедливості, врахувавши ті моральні страждання, які переніс кожен з потерпілих від злочину.

Суд враховує, що в усіх потерпілих в результаті злочину були порушені нормальні життєві зв"язки, вони тепер мають життєві незручності, перенесли великі душевні страждання, негативні емоції і моральні переживання, були порушені актуальні життєві плани та реалізація життєвих перспектив.

Суд враховує, що потерпілі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 внаслідок смерті ОСОБА_13 втратили сина та чоловіка, що знищило їхні усталені родинні стосунки з загиблим, позбавило турботи і опіки.

Потерпіла ОСОБА_15 в зв»язку з визнанням потерпілого - її чоловіка ОСОБА_3. недієздатним фактично втратила єдиного свого годувальника сім»ї та годувальника їхніх малолітніх дітей: ОСОБА_31, ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_32, ІНФОРМАЦІЯ_6.

Приписами ч. 2 ст. 124 КПК України встановлено, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Судові витрати по справі складають 7 833, 62 грн., а саме: за проведення судової автотехнічної експертизи №39 від 19.02.2015 року - 856, 52 грн., за проведення судової автотехнічної експертизи №72 від 20.02.2015 року - 921, 60 грн., за проведення повторної комісійної судової автотехнічної експертизи №589 від 23.12.2016 року - 2 752, 50 грн., за проведення судової автотоварознавчої експертизи №590 від 12.08.2016 року - 3 303, 00грн.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу відносно обвинувачено ОСОБА_10 не слід застосовувати, оскільки відповідно до вимог ч. 4 ст. 176 КПК України запобіжні заходи під час судового провадження застосовуються судом за клопотанням прокурора, але такого клопотання не було.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 31, 61, 118-124, 369 - 371, 373 - 376, 392, 393, 395 КПК України, ст. 1168, ч.1 ст.1172 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.95 року, Постановою Пленуму Верховного суду України від 24.03.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд -

З А С У Д И В :

ОСОБА_10 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та за цією статтею призначити йому покарання у виді 6 (шести) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 2 (два) роки.

Звільнити ОСОБА_10 від відбування призначеного йому покарання у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) років з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 (роки) роки на підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію в 2016 році» та ст.15 Закону України «Про амністію в 2016 році».

У повне задоволення цивільного позову старшого прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування органами внутрішніх справ та підтримання державного обвинувачення прокуратури Полтавської області ОСОБА_28 в інтересах держави в особіПолтавської обласної клінічної лікарні ім. М.В. Скліфосовського про відшкодування витрат на стаціонарне лікування та надання медичної допомоги особі, яка потерпіла від злочину стягнути з ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_6 на користь Полтавської обласної клінічної лікарні ім. М.В. Скліфосовського в якості відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_3 2 360, 50 (дві тисячі триста шістдесят гривень п»ятдесят копійок) грн. від кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, шляхом їх сплати на р/р 35420201031527 в ГУДКСУ у Полтавській області, ЄДРПОУ: 01999106, МФО: 831019.

У повне задоволення цивільного старшого прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування органами внутрішніх справ та підтримання державного обвинувачення прокуратури Полтавської області ОСОБА_28 в інтересах держави в особі Хорольської центральної районної лікарні про відшкодування витрат на стаціонарне лікування та надання медичної допомоги особі, яка потерпіла від злочину стягнути з ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_6 на користь Хорольської центральної районної лікарні в якості відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_3 371, 40 (триста сімдесят одну гривню сорок копійок) грн. від кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, шляхом їх сплати на р/р 35428201049942 в ГУДКУ в Полтавській області, ЄДРПОУ: 01999514, МФО 831019.

У повне задоволення зміненого цивільного позову підприємства «Полтавська газонафтова компанія» стягнути із ФОПОСОБА_8, ідентифікаційний номер НОМЕР_7, паспорт громадянина України серія НОМЕР_8 виданий Бориспільським МРВ ГУ МВС України в Київській області 13.09.1997 року, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2на користь Спільного підприємства «Полтавська газонафтова компанія» матеріальну шкоду у розмірі 460 932,05 (чотириста шістдесят тисяч дев'ятсот тридцять дві гривні п'ять копійок) грн.

У часткове задоволення зміненого позову ОСОБА_1 до ФОПОСОБА_8 за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача ФОП ОСОБА_8 - ОСОБА_10 та ТДВ «СТДВ Глобус» про відшкодування моральної шкоди завданої злочином, стягнути з ФОПОСОБА_8, ідентифікаційний номер НОМЕР_7, паспорт громадянина України серія НОМЕР_8 виданий Бориспільським МРВ ГУ МВС України в Київській області 13.09.1997 року, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2на користь ОСОБА_1 130 000, 00 (сто тридцять тисяч гривень) грн.

У часткове задоволення зміненого позову ОСОБА_2 до ФОП ОСОБА_8 за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача ФОП ОСОБА_8 - ОСОБА_10 та ТДВ «СТДВ Глобус» про відшкодування моральної шкоди, завданої злочином, стягнути з ФОП ОСОБА_8, ідентифікаційний номер НОМЕР_7, паспорт громадянина України серія НОМЕР_8 виданий Бориспільським МРВ ГУ МВС України в Київській області 13.09.1997 року, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_2 130 000, 00 (сто тридцять тисяч гривень) грн.

У часткове задоволення зміненого позову ОСОБА_15 до ФОПОСОБА_8 за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача ФОП ОСОБА_8 - ОСОБА_10 та ТДВ «СТДВ Глобус» про відшкодування моральної шкоди завданої злочином, стягнути з ФОПОСОБА_8, ідентифікаційний номер НОМЕР_7, паспорт громадянина України серія НОМЕР_8 виданий Бориспільським МРВ ГУ МВС України в Київській області 13.09.1997 року проживаючого за адресою: АДРЕСА_2на користь ОСОБА_15 125 000, 00 (сто двадцять п»ять тисяч гривень) грн.

Стягнути з ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_6 на користь держави судові витрати в розмірі 7 833, 62 (сім тисяч вісімсот тридцять три гривні шістдесят дві копійки) грн. за проведення експертиз.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_10 не застосовувати до вступу вироку в законну силу.

Відповідно до ст.100 КПК речові докази по даному кримінальному провадженню -

автомобіль МАЗ д.н.з. НОМЕР_9 з причіпом МАЗ д.н.з. НОМЕР_10, який відданий на зберіганняОСОБА_33,- залишити ОСОБА_33; автомобілі швидкої медичної допомоги ФОЛЬКСВАГЕН КРАФТЕР д.н.з. НОМЕР_11 та СІТРОЕН д.н.з. НОМЕР_12, які відданні на зберіганняпредставнику Об'єднаного автогосподарства закладів охорони здоров'я Полтавської області, - залишити Об'єднаному автогосподарству закладів охорони здоров'я Полтавської області; автомобіль «ТОЙОТА ЛЕНД КРУЗЕР ПРАДО д.н.з. НОМЕР_3, який зберігаєтьсяна території Хорольський ВП ГУНП в Полтавській області, повернути власнику СП «Полтавська газонафтова компанія»; автомобіль МАН 19.460 д.н.з. НОМЕР_1, який зберігається території охоронюваного майданчика за адресою: м. Хорол Полтавської області, вул.Леніна, 116, залишити на зберіганні на території охоронюваного майданчика за адресою: м. Хорол Полтавської області, вул.Леніна, 116; напівпричеп ТРАЙЛОР д.н.з. НОМЕР_2, який зберігається території охоронюваного майданчика за адресою: м. Хорол Полтавської області, вул.Леніна, 116, - повернути власнику ОСОБА_30; відеореєстратор «GLOBEX GU-DVF002», який зберігається в кімнаті зберігання речових доказів Хорольського районного суду Полтавської області - повернути власникуСП «Полтавська газонафтова компанія»; картку пам'яті яка зберігається в кімнаті зберігання речових доказів Хорольського районного суду Полтавської області - приєднати до матеріалів кримінального провадження № 12014170000000538.

Згідно зі ч. ч. 6, 7 ст. 376 КПК України копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляції через Хорольський районний суд Полтавської області.

Головуючий Н. С. Миркушіна