Вирок № 70304550, 17.11.2017, Компаніївський районний суд Кіровоградської області

Компаніївський районний суд Кіровоградської області

Справа № 391/648/17

Провадження № 1-кп/391/110/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.11.2017 р. селище Компаніївка

Компаніївський районний суд Кіровоградської області:

головуюча - суддя Мумига І.М.

за участю секретаря Качинської О.В.

прокурора Третьякової О.В.

захисника обвинуваченого ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Компаніївка в залі судових засідань Компаніївського районного суду Кіровоградської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017120180000216 від 05.08.2017 року відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, інваліда II групи, не одруженого, малолітніх дітей чи непрацездатних осіб, які перебувають на його утриманні не маючого, зареєстрованого та проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_2 вчинив умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння за наступних обставин.

05 серпня 2017 року, близько 12:00 години, між ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 та її співмешканцем ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, коли вони перебували в дитячій кімнаті по місцю їхнього проживання в ІНФОРМАЦІЯ_6 на побутовому грунті виникла сварка. Під час сварки у ОСОБА_2, який на той час перебував в стані алкогольного спяніння, виник умисел спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_3, після чого той на столі в кухні цього ж будинку взяв в руки кухонний ніж, та підійшовши ззаду до ОСОБА_3, завдав їй одного удару загостреним вістрям клинка вказаного ножа в ділянку грудної клітини зліва по задній поверхні. Після чого, більше ніяких активних дій ОСОБА_2 не застосовував, а ОСОБА_3 попрохала свого малолітнього сина - ОСОБА_4, щоб той викликав швидку допомогу, а сама доповзши до ліжка в спальній кімнаті чекала на медичну допомогу.

Згідно висновку судово - медичної експертизи №1281 від 26 вересня 2017 року встановлено, що у ОСОБА_3, згідно наданої медичної документації мались тілесні ушкодження у вигляді: проникаючого колото - різаного поранення грудної клітини зліва по задній поверхні, з пошкодженням плеври та виникненням лівостороннього згорнутого гемотораксу, яке утворилося вірогідно від травматичного контакту з обєктом, який мав загострене гострокутне вістря, загострений ріжучий край та володів колюче - ріжучими властивостями, про що свідчить наявність раневого каналу, який проникає в плевральну порожнину пошкоджуючи парієнтальну плевру. Дане тілесне ушкодження могло утворитись 05 серпня 2017 року та відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень, по критерію небезпеки для життя у своєму клінічному перебігу.

Таким чином, ОСОБА_2 своїми умисними протиправними діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КК України, кваліфіковане як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння

В судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину визнав повністю та пояснив, що дійсно, 05.08.2017 року близько 12.00 години. між ним та ОСОБА_3 виникла сварка в ході якої їй було нанесено тілесні ушкодження. В скоєному щиро розкаявся, не заперечував про розгляд кримінального провадження в порядку ч.3 ст. 349 КК України оскільки обставини скоєння кримінального правопорушення ним не оспорюються.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_2 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті та підтвердженими ним в судовому засіданні, та беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду також не оспорювали фактичні обставини справи, і судом встановлено, що учасники судового розгляду, в тому числі обвинувачений, правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позиції, суд вважає можливим, відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, проти чого не заперечують прокурор, потерпіла і обвинувачений.

Учасникам судового провадження розяснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, суд вважає, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2, це діяння містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, обвинувачений винен у вчиненні цього кримінального правопорушення та підлягає покаранню.

При призначенні покарання суд враховує обставини кримінального провадження, особу обвинуваченого та обставини, що обтяжують або помякшують покарання обвинуваченого.

Так, згідно ст. 12 КК України скоєний злочин за ч. 1 ст. 121 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.

Помякшуючими обставинами по справі згідно ст. 66 КК України необхідно визнати щире каяття обвинуваченого, повне визнання ним вини, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування потерпілій матеріальної та моральної шкоди

Обставина, яка обтяжує покарання ОСОБА_2, передбачена ст. 67 КК України є вчинення злочину в стані алкогольного сп»яніння.

Як особа обвинувачений за місцем проживання характеризується посередньо, проживає разом з співмешканкою та шістьма її неповнолітніх дітей, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, за медичною допомогою не звертався, раніше не судимий, інвалід 11 групи.

Ухвалюючи вирок суд приймає до відома досудову доповідь про обвинуваченого ОСОБА_2 від 23.10.2017 року, складеної провідним спеціалістом Компаніївського районного відділу з питань пробації Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого, у т.ч. зазначення у ній: «беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, а також середню ймовірність вчинення повторного правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення цієї особи без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства, (у т.ч. для окремих осіб). На думку органу пробації виконання покарання у громаді можливе за умови здійснення нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень».

Враховуючи обставини кримінального провадження, особу обвинуваченого, помякшуючі та обтяжуючі обставини, думку потерпілої про незастосування до обвинуваченого міри покарання пов»язану з позбавленням волі, суд вважає, що обвинувачений не є небезпечним для суспільства, а його виправлення можливе без позбавлення волі, тому необхідним та достатнім є призначення покарання ОСОБА_2 в межах санкції статті обвинувачення у виді позбавлення волі з послідуючим звільненням його від призначеного покарання, на підставі ст. 75 КК України, шляхом встановлення іспитового строку та покладення обов»язків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК України.

Обраний обвинуваченому такий вид покарання, за переконанням суду, відповідає не тільки тяжкості вчиненого злочину, обставинам кримінального провадження, але й особі обвинуваченого, є обґрунтованим та буде відповідати цілям покарання.

Цивільний позов Компаніївського відділу Олександрійської місцевої прокуратури Кіровоградської області про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи потерпілої від злочину на суму 8031,14 грн. підлягає задоволенню повністю.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України, тобто вони підлягають знищенню.

Судові витрати по справі відсутні.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2, не обирався.

Керуючись ст. ст. 100, 124, 349, 368-376, 394, 395 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України та призначити покарання у виді 5 (п»яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбуття покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов»язки.

На підставі ч. 1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2 виконання таких обов'язків: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Цивільний позов прокурора Компаніївського відділу Олександрійської місцевої прокуратури Кіровоградської області, в інтересах держави в особі Кіровоградської обласної державної адміністрації м. Кропивницького до ОСОБА_2 про відшкодування вартості витрат на стаціонарне лікування особи, потерпілої від злочину в сумі 8031,14 грн. задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (вул. Степова, 22, с. Кременчувате Компаніївського району Кіровоградської області, ід.код НОМЕР_1) на користь Кіровоградської обласної державної адміністрації м. Кропивницький (розрахунковий рахунок 35421301027932 ГУДКСУ в Кіровоградській області, МФО 823016, код ЄДРПОУ № 01994942) витрати, понесені Кіровоградською обласною лікарнею на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 від злочину в сумі 8031,14 грн. (вісім тисяч тридцять одна гривня чотирнадцять копійок).

Речові докази: кухонний ніж загальною довжиною 326 мм., жіночий халат та жіночі труси з слідами речовини бурого кольору, три змиви речовини бурого кольору, спортивні штани темного кольору та футболку червоного та синього кольорів знищити.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Кіровоградської області через Компаніївський районний суд Кіровоградської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення, з урахуванням особливостей апеляційного оскарження окремих судових рішень, передбачених ч.2 ст.394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції, якщо його не скасовано.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ____І.М. Мумига