Постанова № 70304145, 13.11.2017, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/3497/16-а

Провадження № 2-а/456/36/2017

ПОСТАНОВА

іменем України

"13" листопада 2017 р. Стрийський міськрайонний суд Львівської області

в складі головуючого-судді Шрамка Р. Т.

з участю секретаря Панилик О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стрию справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Стрий та Стрийському районі Львівської області про виплату підвищення до пенсії, -

встановив:

Позивач ОСОБА_1, звернулась до суду із позовом, в якому просить зобов’язати Стрийське об’єднане управління Пенсійного фонду України Львівської області провести нарахування і виплачувати їй щомісячно надбавку до пенсії, в розмірі 25 відсотків мінімальної пенсії за віком, відповідно до п. «г» ст. 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення», виходячи з мінімального розміру пенсії за віком встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням виплачених сум, починаючи з 14 квітня 2016р. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що перебуває на обліку в Стрийському об’єднаному управлінні Пенсійного фонду України Львівської області, як особа які призначена пенсія за віком. Згідно з довідкою про реабілітацію №4/5-5151-Л від 18 лютого 1993 року, вона визнана реабілітованою, як член сім'ї репресованої з політичних мотивів родини на підставі ст.3 Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні» від 17.04.1991р.,та, у відповідності до п.«г» ст.77 Закону України «Про пенсійне забезпечення», їй передбачена надбавка до пенсії в розмірі 25% від мінімальної пенсії за віком. Вважає, що відповідач з 14.04.2016р., повинен був обчислити до її пенсії надбавку як реабілітованому громадянину, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а не в розмірі 43,52 грн., як встановлено п.2 ч.4 Постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» від 16.07.2008 р. №654.

Позивач в судове засідання не з’явилась, однак подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності та позовні вимоги задоволити.

Стрийське об’єднане управління Пенсійного фонду України Львівської області подало до суду письмове заперечення проти заявленого позову, в якому зазначило, що, відповідно до п. «г» ст.77 Закону України «Про пенсійне забезпечення», громадянам, які необґрунтовано зазнали політичних репресій і згодом були реабілітовані, призначені пенсії - на 50 процентів, а членам їх сімей, яких було примусово переселено, - на 25 процентів мінімальної пенсії за віком. З 01.01.2004р. вступив в дію Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Відповідно до п.16 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», до приведення законодавства у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років. Відповідно ж до постанови Кабінету Міністрів України №654 від 16.07.2008р. «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» громадянам, які є членами сімей осіб, які необґрунтовано зазнали політичних репресій і згодом були реабілітовані, до пенсії підвищення проводиться в розмірі 43,52грн. А відтак, вважає позовні вимоги безпідставними і такими, що не підлягають до задоволення, просить в задоволенні позову відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши викладені в позовній заяві та письмових запереченнях доводи, дослідивши докази справи, та оцінивши їх в сукупності, суддя прийшов до наступних висновків.

Відповідно до довідки №5/5151-Л від 18.02.1993р. інформаційного бюро управління внутрішніх справ Львівської області, гр. ОСОБА_2, 29 березня 1946 року із села Дрогомишль Яворівського району Львівської області за рішенням Особливої Наради при МДБ СРСР були виселені на спецпоселення в Красноярський край, звідки звільнена в 1956 році. На підставі ст. 3 Закону України від 17 квітня 1991 року «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні” вищевказана особа реабілітована, з поверненням конфіскованого майна або його вартості. Відомості про конфісковане майно в архівній справі є і додаються. Архівна справа №5151.

З пенсійного посвідчення позивача №558182, виданого 06.07.2005р., вбачається, що ОСОБА_1, 1935р.н., пенсія призначена за віком.

Зі змісту ч. 3 ст.23 Загальної Декларації прав людини, п.4 ч.1 Європейської Соціальної хартії та ч.3 ст.46 Конституції України випливає, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які набули правового статусу реабілітованих, основи їх соціального статусу та гарантії їх соціальної захищеності шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки визначені та закріплені в Законі України Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні, дія якого поширюється на осіб, необґрунтовано засуджених судами України або репресованих на території республіки іншими державними органами в будь-якій формі, включаючи позбавлення життя або волі, переселення в примусовому порядку, вислання і заслання за межі республіки, позбавлення громадянства, примусове поміщення до лікувальних закладів, позбавлення чи обмеження інших громадянських прав або свобод з мотивів політичного, соціального, класового, національного і релігійного характеру.

Відповідно до п. г) ст.77 Закону України «Про пенсійне забезпечення», призначені пенсії підвищуються громадянам, які необґрунтовано зазнали політичних репресій і згодом були реабілітовані, призначені пенсії на 50 процентів, а членам їх сімей, яких було примусово переселено, - на 25 процентів мінімальної пенсії за віком.

Згідно ст.3 Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні», реабілітованими є особи, які заслані і вислані з постійного місця проживання та позбавлені майна за рішенням органів державної влади і управління з політичних, соціальних, національних, релігійних та інших мотивів під приводом боротьби з куркульством, противниками колективізації, так званими банд пособниками та їх сім'ями.

Як передбачено ст.9 Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні», вирішення питань, пов'язаних з встановленням факту розкуркулювання, адміністративного виселення, з відшкодуванням матеріальних збитків, поновленням трудових, житлових, пенсійних та інших прав громадян, реабілітованих відповідно до цього Закону, покладається на обласні, міські і районні ОСОБА_3 народних депутатів.

Згідно п.20 Постанови Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005р. №22-1, якою затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка зареєстрована у Мінюсті 27 грудня 2005 року за №1566/11846, за документ, який засвідчує, що особа визнана реабілітованим, приймається завірена в установленому порядку копія посвідчення реабілітованого.

Для осіб, реабілітованих згідно із статтею 3 Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні», приймаються довідки органів внутрішніх справ, видані на підставі наявних у них відповідних документів (постанови про вислання, особистих справ на висланих осіб тощо), а за відсутності таких документів довідки районних комісій з поновлення прав реабілітованих, видані на підставі встановленого факту переселення.

З довідки про реабілітацію, №5/5151-Л від 18.02.1993р. інформаційного бюро управління внутрішніх справ Львівської області, гр. ОСОБА_2, 29 березня 1946 року із села Дрогомишль Яворівського району Львівської області за рішенням Особливої Наради при МДБ СРСР були виселені на спецпоселення в Красноярський край, звідки звільнена в 1956 році. На підставі ст. 3 Закону України від 17 квітня 1991 року «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні” вищевказана особа реабілітована, з поверненням конфіскованого майна або його вартості. Відомості про конфісковане майно в архівній справі є і додаються, що надає право на підвищення призначеної пенсії відповідно до п. г) ст.77 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів № 654 від 16.07.2008 р. «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» громадянам, які необґрунтовано зазнали політичних репресій і згодом були реабілітовані, до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться в розмірі 54,40 грн., а членам їх сімей, яких було примусово переселено 43,52 грн.

Згідно ж п. "г" ч.1 ст.77 Закону України "Про пенсійне забезпечення" громадянам, які необґрунтовано зазнали політичних репресій і згодом були реабілітовані, призначені пенсії підвищуються на 50%, а членам їх сімей, яких було примусово переселено, - на 25 % мінімальної пенсії за віком.

Згідно п. 6 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», до прийняття відповідного закону до пенсій, передбачених цим Законом, установлюються надбавки та здійснюється їх підвищення згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення». Зазначені надбавки та підвищення встановлюються в розмірах, що фактично виплачувалися на день набрання чинності цим Законом з наступною індексацією відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення. Виплата їх здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Однак, постанова Кабінету Міністрів України №654 від 16.07.2008 року «Про підвищення пенсійного забезпечення громадян» є підзаконним актом нижчої юридичної сили, ніж Закон України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно п.1, п.6 ст.92 Конституції України, виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основи соціального захисту.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до ч.4 ст.9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною ОСОБА_3 України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Суддею встановлена невідповідність п.4 постанови Кабінету Міністрів України № 654 від 16.07.2008 року «Про підвищення пенсійного забезпечення громадян» вимогам п. «г» ст.77 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а тому суддя, відповідно до ч.4 ст.9 КАС України, застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу - п. «г» ст.77 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Суддя не приймає до уваги посилання відповідача про недопустимість застосування мінімального розміру пенсії за віком відповідно до ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та нарахування такого відповідно до постанови КМУ №654 від 16.07.2008р., враховуючи відсутність встановленого законом іншого мінімального розміру пенсії за віком та пріоритетність законів над підзаконними актами.

Таким чином, відповідачем порушено право позивача як примусово переселеного члена сім'ї особи, яка необґрунтовано зазнала політичних репресій і згодом була реабілітована, яка має право на підвищення до пенсії у розмірі, передбаченому п.«г» ст. 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення», із розрахунку 25 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» починаючи з 14 листопада 2016р.

Враховуючи встановлені обставини, вважаю, що позовні вимоги позивача є підставними та підлягають до задоволення.

Керуючись ст. ст. 2, 6 - 14, 17, 18. 19, 41, 70, 71, 86, 158-163, КАС України, ст. 77 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», ст.ст. 1, 28, 46 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне забезпечення» -

п о с т а н о в и в :

Позов задовольнити.

Зобов’язати Стрийське об’єднане управління Пенсійного фонду України Львівської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1, підвищення до пенсії, відповідно до п. «г» ст.77 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в розмірі 25% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 14 квітня 2016 року по 13 листопада 2017 року, з урахуванням виплачених сум.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення постанови через Стрийський міськрайонний суд Львівської області.