Постанова № 70303512, 13.11.2017, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/5728/17

Категорія 3

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.11.2017 року Галицький районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Волоско І.Р.

секретар Мисько М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 управління Держпраці у Львівські області про скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування постанови від 19.04.2017р. №13-29-138\0385-0055 інспектора Головного управління Держпраці у Львівські області, якою він притягнутий до адміністративної відповідальності. Вважає оскаржувану постанову протиправною, оскільки в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення. Він не є директором товариства з обмеженою відповідальністю «Еней», перешкоди інспектору у здійсненні перевірки ним не чинилися, так як він був відсутній на території підприємства у день перевірки. Просить врахувати, що про дату, час та місце розгляду справи він не був повідомлений належним чином, не зміг надати пояснення та скористатися правами, гарантованими законом. Крім того, постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності винесена під час перебування на стаціонарному лікуванні, що підтверджується відповідною довідкою. Просить поновити строк на оскарження та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просять задовольнити. Додатково зазначив, що ОСОБА_1 у зв*язку із перебуванням на лікуванні неодноразово просив відкласти розгляд адміністративної справи, надати можливість бути присутнім під час розгляду справи та вирішення питання про відповідальність. Про накладення на позивача штрафу він дізнався з матеріалів виконавчого провадження. Стверджує, що відповідачем грубо порушені права позивача, а відтак позов, на його думку, підлягає задоволенню.

Представник відповідача ОСОБА_2 управління Держпраці у Львівські області проти позову заперечив та зазначив наступне. 20 лютого 2017 року директор ТзОВ «Еней» ОСОБА_1 не допустив до проведення перевірки головного державного інспектора Курій О.В., чим порушив вимоги діючого законодавства. Позивачу були надіслані виклики для складення протоколу про адміністративне правопорушення на 13 березня 2017 року. Згідно відповіді, яку отримало Управління Держпраці у Львівській області, зазначалося, що ОСОБА_1 не є керівником підприємства. 22 березня 2017 року позивачу повторно скеровано виклик на 10 квітня 2017 року, який він отримав і повідомив, що перебуває на лікуванні. Звернув увагу, що клопотання про відкладення розгляду справи надійшло до приймальні управління 10 квітня 2017 року зранку, проте позивач викликався в управління з питань праці, що хоча і є структурним підрозділом ОСОБА_2 управління Держпраці у Львівській області, проте знаходиться за зовсім іншою адресою, а відтак, інспектору не було і не могло бути відомо про клопотання позивача, яке було скеровано не за належністю. Враховуючи зазначену обставину, 10 квітня 2017 року інспектором складено протокол про адміністративне правопорушення та надіслано позивачу. Оскільки, 19 квітня 2017 року позивач не з*явився, головний державний інспектор винесла постанову та направила її ОСОБА_1 В подальшому, лист із протоколом та викликом для складання постанови, лист із постановою про адміністративне правопорушення згодом були повернуті до управління у зв*язку з закінченням терміну зберігання. Крім того, згідно зібраних документів на момент проведення перевірки позивач був директором підприємства. У задоволенні позову просив відмовити у повному обсязі(а.с.40-44).

Вислухавши сторони, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.

Статтею 188-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлена відповідальність за невиконання законних вимог посадових осіб органів спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з державного нагляду за додержанням законодавства про працю щодо усунення порушень законодавства про працю та загальнообов’язкове державне соціальне страхування або створення перешкод для діяльності цих органів.

Відповідно до пп.54 п. 4 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою КМУ від 11 лютого 2015 року № 96, Держпраці відповідно до покладених на неї завдань накладає у випадках, передбачених законом, штрафи за порушення законодавства, невиконання розпоряджень посадових осіб Держпраці.

Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо;7)з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд вважає, що рішення відповідача про притягнення позивача до адміністративної відповідальності вищезазначеним вимогам не відповідає з огляду на наступне.

Статтею 230-1 КУпАП дійсно передбачено, що органи спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з державного нагляду за додержанням законодавства про працю розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з невиконанням законних вимог посадових осіб цих органів або створенням перешкод для діяльності цих органів (стаття 188-6).

Відповідно до ст. 254 КпАП України про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою. Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Отже, підставою для складання протоколу в обов'язковому порядку мають бути наявність протиправної поведінки і вини.

Згідно ст. 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ч.1 ст.256 КпАП України у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Відповідно до вимог ч.2 ст.256 КпАП України протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

Відповідно до ч.4 ст. ст. 256 КпАП України при складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені ст. 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до наказу № 0379 від 17 лютого 2017 року ОСОБА_2 управлінням Держпраці у Львівській області проводилася позапланова перевірка дотримання вимог законодавства про працю та загальнообов*язкове державне страхування(а.с.49-51).

20 лютого 2017 року директору ТзОВ «Еней» ОСОБА_1 направлено листа з запрошенням на 13 березня 2017 року для складення протоколу про адміністративне правопорушення(а.с.52).

ТзОВ «Еней» листом від 02 березня 2017 року за підписом директора ОСОБА_3 повідомило відповідача, що не зможе забезпечити явку ОСОБА_1, оскільки останній не є директором підприємства(а.с.33).

22 березня 2017 року Управління Держпраці у Львівській області повідомило позивача про призначення розгляду адміністративної справи на 10 квітня 2017 року (а.с.54). У зв*язку з неявкою ОСОБА_1 розгляд справи перенесений на 19 квітня 2017 року, про що повідомлено останнього(а.с.55-57).

10 квітня 2017 року головним державним інспектором Курій О.В. був складений протокол про вчинення адміністративного правопорушення директором ТзОВ «Еней» ОСОБА_1 (а.с.58-59. При цьому, в протоколі зазначено, що ОСОБА_1 «відмовився від підпису» у графах протоколу про ознайомлення з правами, статтею 63 Конституції України, де повинні міститися пояснення особи, щодо якої складається протокол та її підпис.

Постановою № 13-29-138/0385-0055 від 19 квітня 2017 року накладене адміністративне стягнення на ОСОБА_1 у виді штрафу у розмірі 1343 грн. за вчинення перешкод у проведенні перевірки, які полягали у недопуску до перевірки 20 лютого 2017 року, відповідальність за що передбачена ст.188-6 КУпАП(а.с.29-30).

В цей же день копія постанови була надіслана позивачу рекомендованою кореспонденцією про що свідчить поштова квитанція(а.с.31).

Однак, посадові особи при розгляді адміністративної справи не врахували, що позивач просив відкласти розгляд на іншу дату у зв*язку з його перебуванням на стаціонарному лікуванні, про що свідчить витяг з протоколу засідання лікарсько-консультативної комісії(а.с.5-6). Вхідний номер на клопотанні свідчить про отримання відповідачем клопотання саме 10 квітня 2017 року о 09 годині 20 хвилин.

Крім того, згідно витягу № 547 з протоколу засідання ЦЛКК Новояворівської районної лікарні №1 від 20 квітня 2017 року ОСОБА_4 перебував на стаціонарному лікуванні у період з 07 квітня по 20 квітня 2017 року (а.с.39), що не було враховано відповідачем під час розгляду адміністративної справи та фактично виключало можливість позивача відмовитися від ознайомлення з протоколом про адміністративне правопорушення у зв*язку з його відсутністю.

21 квітня 2017 року позивач письмовою заявою повідомив відповідача, що 20 квітня 2017 року він виписаний з медичного закладу та просить повідомити його про дату, час та місце слухання справи(а.с.7).

Таким чином, знаходження позивача на лікуванні у вищевказаний період, прохання про перенесення розгляду справи та обізнаність відповідача про даний факт виключали складення протоколу про адміністративне правопорушення та винесення постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу без його участі.

Рішення суду про протиправність постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності узгоджується із рішенням Конституційного Суду України від 26.05.2016 р. № 5-рп/2015 яке передбачає, що згідно з КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (ч. 1, ч. 2 ст. 7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245). З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 Кодексу щодо своєчасного, всебічного, повного і об’єктивного з’ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність (частина друга статті 33 Кодексу).

Згідно з частиною першою статті 268 Кодексу особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржувати постанову у справі. Крім того, у цій правовій нормі передбачено, що справа про адміністративне правопорушення повинна розглядатися в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; за відсутності такої особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності. Водночас вказані положення є законодавчими гарантіями об’єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, реалізація яких можлива лише у разі, якщо між стадією складення протоколу про адміністративне правопорушення і стадією розгляду відповідної справи по суті існуватиме часовий інтервал, достатній для підготовки до захисту кожному, хто притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку, у тому числі, органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Оскільки, позивач на підставі ч. 4 ст. 288 КУпАП, звільнений від сплати судового збору, витрати, пов’язані з розглядом адміністративного позову відшкодовуються за рахунок Державного бюджету України (ч. 5 ст. 94 КАС України).

Керуючись ст.ст. 160-163, 171-2 КАС України, суд ,-

П О С Т А Н О В И В:

Поновити строк звернення до суду.

Позов задовольнити.

Скасувати постанову від 19.04.2017 року № 13-29-138/0385-0055, винесену головним державним інспектором Головного управління Держпраці у Львівські області ОСОБА_5 про накладення на ОСОБА_1 штрафу у розмірі 1343,00 грн.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення або з дня отримання копії постанови.

Суддя І.Р.Волоско.