Ухвала суду № 70302631, 14.11.2017, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 354/717/14-ц

Провадження № 22-ц/779/1740/2017

Категорія 47

Головуючий у 1 інстанції Іванов А. П.

Суддя-доповідач Бойчук

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2017 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Бойчука І.В.,

суддів Матківського Р.Й., Ясеновенко Л.В.,

секретаря Возняк В.Д.,

з участю представників: прокуратури Івано-Франківської області, Карпатського НПП та ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом першого заступника прокурора Івано-Франківської області в інтересах держави в особі позивача - Міністерство екології та природних ресурсів України, Карпатський національний природний парк до ОСОБА_2, ОСОБА_1, Ворохтянської селищної ради, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Голден Лейн ЛТД про визнання недійсними рішень селищної ради, державних актів на право власності на земельні ділянки та повернення земельних ділянок за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 на ухвалу Яремчанського міського суду від 09 жовтня 2017 року

в с т а н о в и л а :

Прокурором Івано-Франківської області було подано до суду першої інстанції заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельні ділянки, які належать на праві приватної власності ОСОБА_1 та просив заборонити їй і іншим особам вчиняти будь-які дії щодо земельних ділянок.

Прокурор у заяві зазначив, що відповідачка ОСОБА_1 передала в іпотеку компанії Голден Лейн ЛТД спірні земельні ділянки, однак вони підлягають поверненню Карпатському НПП.

Невиконання відповідачкою ОСОБА_1 умов договору іпотеки може призвести до переходу права власності на спірні земельні ділянки юридичній особі - нерезиденту та припускає, що невжиття заходів забезпечення позову може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.

Ухвалою Яремчанського міського суду від 09 жовтня 2017 року частково задоволено заяву першого заступника прокурора Івано-Франківської області про забезпечення позову.

Накладено арешт на земельні ділянки кадастрові номера: НОМЕР_1, які належать на праві приватної власності ОСОБА_1 та заборонено їй і іншим особам вчиняти дії по відчуженню даних земельних ділянок.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції представник апелянта подав апеляційну скаргу в якій зазначає, що оскаржувана ухвала є незаконною, необґрунтованою, в зв'язку з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи.

Апелянт зазначає, що заява про забезпечення позову не містить обґрунтування мотивів допущення забезпечення позову. Доводи прокуратури щодо можливості відчуження ОСОБА_1 земельних ділянок є нічим не підкріпленими припущеннями, яким суд не надав належної оцінки.

Суд проігнорував позицію відповідача, не зазначивши мотивів, з яких він дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви з одного та відхилення доводів відповідачів стосовно зобов'язання позивача внести заставу з іншого.

Просить скасувати ухвалу суду першої інстанції.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги.

Судом встановлено, що відповідно до вимог ст.151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Пунктом 1 ч. 1 ст.152 ЦПК України встановлено, що позов забезпечується шляхом накладення арешту на майно, що належить відповідачеві, забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до роз'яснень п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

Суд першої інстанції прийшов до висновку, що є обґрунтованими доводи представника позивача, що спірні земельні ділянки, які є предметом позову, до закінчення розгляду справи по суті у разі невиконання відповідачкою ОСОБА_1 умов договору іпотеки можуть перейти у власність іншій особі. Тому правильним є забезпечення позову шляхом накладення арешту на вказані земельні ділянки та заборона їх відчуження.

Пояснення представника ОСОБА_1 в засіданні апеляційного суду, що доводи прокурора безпідставні, не знайшли свого підтвердження, тому не приймаються апеляційним судом.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що ухвала суду постановлена з дотриманням норм процесуального права і її слід залишити в силі. Підстав для її скасування з мотивів, наведених у апеляційній скарзі, не встановлено.

Керуючись ст.ст. 307,311,313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 відхилити.

Ухвала Яремчанського міського суду від 09 жовтня 2017 року залишити без зміни.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: І.В. Бойчук

Р.Й. Матківський

Л.В. Ясеновенко