Рішення № 70301354, 14.11.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Категорія 27

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2017 року м. Дніпро 14 листопада 2017 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

Головуючого – Куценко Т.Р.

суддів – Демченко Е.Л., Максюти Ж.І.

при секретарі – Синенко Є.А.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою

Кредитної спілки «Союз-Дніпро»,

на заочне рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 30 травня 2017 року у справі за позовом Кредитної спілки «Союз-Дніпро» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу за кредитним договором, -

ВСТАНОВИЛА:

В лютому 2016 року КС «Союз-Дніпро» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення боргу за кредитним договором /а.с.2/.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилався на те, що 11 березня 2014 року між ним та ОСОБА_2, як позичальником був укладений кредитний договір № 528/14. Згідно умов якого позивач надав відповідачеві – ОСОБА_2 кредитні кошти у сумі 6290 грн. 00 коп., строком на 24 місяців починаючи з 11 березня 2014 року по 10 березня 2016 року, а відповідач ОСОБА_2 зобов’язалася повернути отриманий кредит, сплатити відсотки за кредитним договором згідно умов договору. Кредит мав бути повернутий відповідачем – ОСОБА_2 у строк до 10 березня 2016 року. Проте, відповідач – ОСОБА_2 неналежним чином виконувала свої зобов’язання по кредитному договору. Порушення виявилося в тому, що відповідач – ОСОБА_2 несвоєчасно сплачувала заборгованість по кредиту та відсоткам за його користування. В якості забезпечення виконання зобов’язань відповідачем – ОСОБА_2 перед позивачем по поверненню кредиту, сплати відсотків за користування кредитом і сум штрафних санкцій, був укладений договір поруки між позивачем та ОСОБА_3 Згідно договору поруки відповідач несе солідарну відповідальність перед позивачем.

Неодноразово позивачем на адресу відповідачів направлялися листи з вимогами погасити заборгованість за кредитним договором, однак зобов’язання не виконувалися. Тому позивач змушений звертатися до суду та вимагає від солідарних боржників сплатити заборгованість по кредитному договору в розмірі 8022 грн. 15 коп., з яких: 3007 грн. 89 коп. – залишок по кредиту; 5014 грн. 26 коп. – проценти нараховані за прострочення платежів (1068 грн. 32 коп. - проценти за користування кредитом, 3946 грн. 00 коп. – процент (плата) за користування кредитом за прострочення заборгованості за кредитом) та судові витрати.

Рішенням Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 30 травня 2017 року позов задоволено частково /а.с.36-38/.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Кредитної спілки «Союз-Дніпро» заборгованість за кредитним договором № 528/14 від 11 березня 2014 року, а саме:

-907 грн. 89 коп. – залишок по кредиту;

-1068 грн. 32 коп. – проценти за користування кредитом;

-300 грн. 00 коп. – неустойка (процент, плата);

-1378 грн. – судовий збір.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, у зв’язку з чим ставить питання про його скасування та ухвалення нового, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі /а.с. 42-43/.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ст. 1054 Цивільного кодексу України).

Натомість ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві.

Судом встановлено, що 11 березня 2014 року між КС «Союз-Дніпро» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір, відповідно до умов якого позивач надав ОСОБА_2 кредитні кошти у сумі 6290 грн. 00 коп., строком на 24 місяців починаючи з 11 березня 2014 року по 10 березня 2016 року, а відповідач – ОСОБА_2 зобов’язалася повернути отриманий кредит, сплатити відсотки за кредитним договором згідно умов договору /а. с. 4-5/.

Того ж дня між КС «Союз-Дніпро» та відповідачем – ОСОБА_3 укладено договір поруки, згідно якого відповідачі несуть солідарну відповідальність перед позивачем /а. с. 6/.

Згідно ч. 1 ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до умов кредитного договору відповідач – ОСОБА_2 зобов’язалася погашати заборгованість щомісячно у період з 10 по 16 число кожного місяця згідно з графіком погашення заборгованості. Кредит мав бути повернутий відповідачем – ОСОБА_2 у строк до 10 березня 2016 року.

Проте, відповідач – ОСОБА_2 свої зобов’язання по кредитному договору виконувала неналежним чином, в зв’язку з чим, станом на 31 січня 2016 року утворилась заборгованість в розмірі 8022 грн. 15 коп., яка складається з: 3007 грн. 89 коп. – залишок по кредиту; 5014 грн. 26 коп. – проценти нараховані за прострочення платежів (1068 грн. 32 коп. - проценти за користування кредитом, 3946 грн. 00 коп. – процент (плата) за користування кредитом за прострочення заборгованості за кредитом), що підтверджується наданим позивачем розрахунком заборгованості /а.с.3/.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції посилався на ч.3 ст.551 ЦК України, та зменшив суму заборгованості за кредитним договором.

Колегія судів не може погодитись з таким рішенням суду з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, такий принцип встановлено положенням статті 627 ЦК України.

Відповідно до п.4.4. Кредитного договору сторони дійшли згоди, що при порушенні позичальником строків сплати кредиту, вказаних в п. 4.2. більш ніж на 15 календарних днів, з 16 дня Кредитодавець нараховує процент (плату) за користування кредитом із розрахунку 0,5% на день від суми залишку за кредитом за кожен день простроченої заборгованості за кредитом до повного її погашення.

Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Статтею 629 ЦК України закріплено обов’язковість договору для виконання сторонами.

Згідно статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналіз зазначних норм матеріального права свідчить про те, що розмір та умови надання та повернення грошових коштів, а також сплати процентів, у тому числі черговість погашення заборгованості, визначаються за домовленістю сторін у кредитному договорі, що відповідає принципу свободи договору.

Згідно до ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Як вбачається з кредитного договору № 528/14 від 11 березня 2014 року, він був укладений за волевиявленням обох сторін, про що свідчить особистий підпис відповідача ОСОБА_2 на кожній його сторінці.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції помилково прийшов до висновку, що відсотки, які були нараховані згідно п.4.4 Кредитного договору є неустойкою, а тому в силу ч.3 ст.551 ЦК України підлягають зменшенню.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 5 014,26 грн. є обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Частиною 3 ст. 303 ЦПК України встановлено, що апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Звертаючись до суду з позовом про стягнення заборгованості, КС «Союз-Дніпро» надав кредитний договір, договір поруки, видатковий ордер та розрахунок заборгованості відповідача перед банком.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором від 11 березня 2014 року, станом на 31 січня 2016 року залишок заборгованості становить 3 007,89 грн.

Проте суд стягнув з відповідачів солідарно суму залишку по кредиту в розмірі 907,89 грн., жодним чином не обґрунтувавши таку позицію.

Колегія суддів вважає, що визначена позивачем заборгованість за кредитом – 3 007,89 грн. є обґрунтованою, а тому підлягає стягненню солідарно з відповідачів, відповідно до вимог ст.ст. 526,554,610,612,1049 ЦК України.

На підставі вищевикладеного, враховуючи те, що позивачем доведено заявлені позовні вимоги, колегія суддів, приходить до висновку щодо необхідності скасування рішення суду першої інстанції про часткове задоволення позову Кредитної спілки «Союз-Дніпро» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення боргу за кредитним договором та ухвалення нового рішення, про задоволення позовних вимог позивача, з підстав передбачених п.п. 2,4 ч.1 ст. 309 ЦПК України.

Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Таким чином, колегія суддів стягує з відповідачів на користь позивача документально підтверджені судові витрати у розмірі 689,00 грн. з кожного.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Кредитної спілки «Союз-Дніпро» - задовольнити.

Заочне рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 30 травня 2017 року - скасувати.

Позовні вимоги Кредитної спілки «Союз-Дніпро» - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на корить Кредитної спілки «Союз-Дніпро» заборгованість по кредитному договору №528/14 від 11 березня 2014 року станом на 31 січня 2016 року в сумі 8 022,!5 грн., з яких заборгованість за кредитом – 3 007,89 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом з урахуванням прострочення платежів – 5 014,26 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на корить Кредитної спілки «Союз-Дніпро» судовий збір у розмірі по 689,00 грн. з кожного.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Т.Р. Куценко

Судді: Е.Л. Демченко

ОСОБА_4