Вирок № 70301230, 16.11.2017, Тернівський міський суд Дніпропетровської області

Кримінальне провадження № 194/700/17

Номер провадження 1-кп/194/155/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2017 року м. Тернівка

Тернівський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді- Соколової Ю.І.,

за участю секретаря судового засідання- Клімової Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Тернівського міського суду Дніпропетровської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 березня 2015 року за № 12015040400000139 за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_7, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_8, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_9, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,

з участю прокурора Олійникова Б.Ю.,

потерпілого ОСОБА_3,

захисника ОСОБА_4,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_5,

обвинуваченого ОСОБА_2,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_6 та ОСОБА_2, 19 лютого 2015 року, прогулюючись вулицями м. Тернівка, вступили один з одним в злочинну змову, направлену на таємне викрадення чужого майна з квартири АДРЕСА_1, яке належить ОСОБА_3, який напередодні загубив ключі від вхідної двері зазначеної квартири. Після чого, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, з метою реалізації єдиного злочинного умислу до кінця, в період часу з 08:00 години до 14:00 години 20 лютого 2015 року, використовуючи ключ від замку вхідних дверей квартири АДРЕСА_2, скориставшись тим, що у вказаній квартирі нікого немає, шляхом відмикання замку незаконно проникли до зазначеної квартири, звідки таємно викрали майно, яке належить ОСОБА_3, а саме:

- ноутбук марки «Asus Х551МА (R512МАV-SХ947В) Вlаск», вартість якого згідно з висновком судової товарознавчої експертизи №1292-15 від 27 березня 2015 року складає 4770,00 грн., який знаходився на журнальному столику в зальній кімнаті;

- карту флеш пам'яті ємкістю 8 Gb, вартістю відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи №1292-15 від 27 березня 2015 року 150,00 грн., яка була вставлена у вищевказаний ноутбук;

- цифровий фотоапарат марки «Olympus 4х Wide Оptikal Zoom 4.8-1.92mm», вартість якого згідно з висновком судової товарознавчої експертизи №1292-15 від 27 березня 2015 року складає 372,00 грн., який знаходився на журнальному столику в зальній кімнаті;

- сумку для ноутбука марки «Аsus Nereus Carry Ваg 16 Вlаск», вартістю відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи №1292-15 від 27 березня 2015 року 182,75 грн., яка знаходилась в приміщенні спальної кімнати;

- гроші в розмірі 3000,00 грн., які знаходилися на полиці шафи спальної кімнати;

- мобільний телефон марки «Samsung Galaxy S5», вартість якого згідно з висновком судової товарознавчої експертизи №1292-15 від 27 березня 2015 року складає 990,00 грн., який знаходився в спальній кімнаті.

Таким чином, злочинними діями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_3 завдано матеріальну шкоду на загальну суму 9464,75 гривень.

З місця скоєння злочину ОСОБА_1 В. та ОСОБА_2 зникли та викраденим розпорядились на свій розсуд.

Обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 винними себе у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України визнали повністю, щиро покаялись та кожний окремо пояснили суду, що 19 лютого 2015 року вони спільно вирішили вчинити крадіжку, та наступного дня, 20 лютого 2015 року проникли до квартири АДРЕСА_3 та викрали звідти перелічені в обвинувальному акті речі, а саме: ноутбук, флеш пам'ять, цифровий фотоапарат, сумку для ноутбука, мобільний телефон та гроші в розмірі 3000,00 грн., викрадені речі заклали у ломбард, а гроші витратили на свій розсуд.

Потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що у лютого 2015 року, більш точної дати він не памятає, повернувшись у в вечорі додому, зрозумів, що його обікрали, після чого звернувся до поліції. Цивільний позов до ОСОБА_1 підтримує у повному обсязі, просить призначити йому суворе покарання, повязане з реальним позбавленням волі; до обвинуваченого ОСОБА_2 претензій не має, оскільки він добровільно відшкодував йому частину шкоди.

Зважаючи на те, що обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повністю визнали свою винуватість у вчиненому ними кримінальному правопорушенні, їх свідчення відповідають суті обвинувачення, суд за згодою учасників судового провадження, які правильно розуміють обставини кримінального правопорушення, які ніким не оспорюються, не наполягають на дослідженні інших доказів у справі, розуміють неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду не має сумнівів в добровільності та правдивості їх позиції, тому відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним.

Аналізуючи зібрані по справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 доведена, його дії правильно кваліфіковані за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у житло.

При встановлених обставинах суд вважає, що винуватість ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України доведена повністю, а його дії вірно кваліфіковані як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у житло.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, дані про особу обвинувачених, обставини, які помякшують та обтяжують їх покарання.

Відповідно до ст. 12 КК України обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 скоїли тяжкий злочин.

Дослідженням особи обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він громадянин України, раніше не судимий, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо.

З досудової доповіді про обвинуваченого ОСОБА_1, підготовленої 10.11.2017 року Південно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань та пробації Павлоградського міськрайонного відділу з питань пробації Міністерства юстиції України, встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_10, вперше притягується до кримінальної відповідальності, постійно проживає зі своєю співмешканкою, бабусею та батьками, працює не офіційно в інтернет-центрі, має щомісячний дохід у розмірі 3000,00 грн., наркотичні, психотропні речовини не вживає, алкоголем не зловживає. Батько, сусідка та подруга характеризують ОСОБА_1 з позитивної сторони. Має певні плани на майбутнє, отримати спеціальність, влаштуватись на офіційну роботу, емоційно не стійкий, невпевнений в собі, чуттєвий. Факторами, які підвищують ризик вчинення нового правопорушення є відсутність професійної освіти та офіційного працевлаштування. Ризик вчинення повторного кримінального правопорушення середній, ризик небезпеки для суспільства, в тому числі для окремих осіб середній. Орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_1 можливо без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк та не становить високої небезпеки для суспільства.

Дослідженням особи обвинуваченого ОСОБА_2, встановлено, що він громадянин України, раніше не судимий, перебуває на обліку у лікаря-нарколога з діагнозом: психічні та поведінкові розлади, викликані вживанням опіоїдів, психостимуляторів, синдром залежності, активне вживання, також перебуває на обліку у лікаря-психіатра з діагнозом шизофреноподібний розлад внаслідок вживання наркотичних речовин, за місцем проживання характеризується посередньо. Згідно висновку судово-психіатричного експерта № 126 від 06 липня 2017 року, ОСОБА_2 у період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння, за своїм психічним станом міг усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними.

З досудової доповіді про обвинуваченого ОСОБА_2, підготовленої 10.11.2017 року Південно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань та пробації Павлоградського міськрайонного відділу з питань пробації Міністерства юстиції України, встановлено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_11, вперше притягується до кримінальної відповідальності, постійно проживає зі своєю матірю, вітчимом та молодшим братом, які характеризують ОСОБА_2 з позитивної сторони, спокійний, розсудливий. У 2016 році пройшов курс реабілітації у ГО «Нове покоління». Наркотичні, психотропні речовини не вживає, алкоголем не зловживає. В цьому році планує пройти обстеження та знятися з диспансерного обліку та вступити до Гірничого ліцею, здобути професію, працевлаштуватись. Ризик вчинення повторного кримінального правопорушення середній, ризик небезпеки для суспільства, в тому числі для окремих осіб низький. Орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_2 можливо за умови постійного нагляду та контролю, де є можливість застосування до нього різноманітних програм виховного впливу з метою формування прагнення до заняття суспільно корисною діяльністю, сумлінного ставлення до праці, дотримання вимог законів та інших прийнятих у суспільстві правил поведінки, підвищення їх загальноосвітнього і культурного рівня. Виправлення обвинуваченого без позбавлення волі можливо.

Відповідно до вимог ст. 66 КК України обставиною, яка помякшує покарання обвинуваченому ОСОБА_1 судом встановлена - щире каяття.

Відповідно до вимог ст. 66 КК України обставинами, які помякшують покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд визнає щире каяття, активне сприяння в розкритті злочину, та добровільне часткове відшкодування завданого збитку.

Відповідно до вимог ст. 67 КК України обставини, що обтяжують покарання обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 судом не встановлені.

Суд приходить до висновку, що обставини, які помякшують покарання обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не є винятковими і не знижують істотним чином міру тяжкості скоєного кримінального правопорушення, не зменшують суспільну небезпеку кримінального правопорушення до рівня, що виходить за межі покарання, що виключає застосування до обвинуваченого ст. 69, 69-1 КК України.

Відповідно до ст. 50 Кримінального кодексу України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів.

Враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_1, те що він раніше не судимий, обставини вчиненого кримінального правопорушення, думку потерпілого, який просив призначити ОСОБА_1 суворе покарання, повязане з реальним позбавленням волі, наявність помякшуючої обставини, те, що ОСОБА_1 щиро покаявся, також враховуючи відсутність обставин, що обтяжують покарання, визнання цивільного позову у повному обсязі, суд, з урахуванням досудовової доповіді, дійшов висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання за пред'явленим обвинуваченням в межах санкції ч. 3 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі на певний строк із звільненням обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням відповідно до ст.75 КК України.

При цьому суд вважає, що таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_2, те що він раніше не судимий, обставини вчиненого кримінального правопорушення, наявність обставин, що помякшують покарання та відсутність обставин, що його обтяжують, зважаючи на щире каяття, а також те, що обвинувачений добровільно частково відшкодував завданий злочином збиток на досудовому розслідуванні, відсутність з боку потерпілого претензій матеріального та морального характеру, суд дійшов висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання за пред'явленим обвинуваченням в межах санкціїч. 3 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі на певний строк зі звільненням обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням відповідно до ст.ст.75 КК України. При цьому суд вважає, що таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Дослідивши заявлений потерпілим ОСОБА_3 цивільний позов, суд дійшов висновку, що він підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як передбачено ч. 2ст. 127 Кримінального процесуального кодексу Українишкода, завдана злочином може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до положень ст.ст. 128, 129 Кримінального процесуального кодексу України цивільний позов особи, якій злочином завдано майнової та/або моральної шкоди, суд, залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє повністю або частково чи відмовляє в ньому. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленимиКПК України. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, не врегульованіКПК України, до них застосовуються нормиЦПК України, за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Враховуючи повне визнання обвинуваченим ОСОБА_1 своєї вини, вимог цивільного позову, суд приходить до висновку про задоволення цивільного позову у повному обсязі.

Запобіжні заходи відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не обиралися, тому підстав для обрання запобіжних заходів суд не вбачає.

Питання про судові витрати суд вирішує відповідно до ст.ст. 118, 122 КПК України.

Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 369-371, 373-374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

Визнати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

На підставіст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 2 (два) роки.

Зобов'язати ОСОБА_1, у відповідності до п.п. 1, 2 ч.1ст.76 КК України:

1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставіст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_2 від призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік.

Зобов'язати ОСОБА_2, у відповідності до п.п. 1, 2 ч.1ст.76 КК України:

1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Цивільний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування завданої кримінальним правопорушенням майнової шкоди задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1) на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_12 (ІПН НОМЕР_2) завдану кримінальним правопорушенням майнову шкоду в сумі 3990 (три тисячі девятсот девяносто) грн.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1) та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6 (ІПН НОМЕР_3) на користь держави Дніпропетровський науково-дослідний інститут судових експертиз Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 26238495) в рахунок відшкодування процесуальних витрат за залучення експерта для проведення судово-товарознавчої експертизи (висновок № 1292-15 від 27 березня 2015 року) грошові кошти у розмірі 123 (сто двадцять три) грн., по 61 (шістдесят одній) грн. 50 коп. з кожного.

Речові докази по кримінальному провадженню:

- ноутбук марки «Asus X551MA(R512MAV-SX947B) Black»; сумка для ноутбука марки «Asus Nereus Carry Bag 16 Black»; цифровий фотоапарат марки «OLYMPUS 4x WIDE OPTIKAL ZOOM 4.8-1.92mm», в який була вставлена флеш-карта пам`яті ємкістю 8Gb, які знаходяться на відповідальному зберіганні у ОСОБА_3, після набрання вироком законної сили залишити законному володільцеві ОСОБА_3.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Дніпропетровської області через Тернівський міський суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.

Суддя Ю.І. Соколова