Рішення № 70301130, 15.11.2017, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа 206/5196/17

Провадження 2/206/1296/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" листопада 2017 р. Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Кушнірчука Р.О.,

за участю секретаря Шаповал Є.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 підприємства «Житлове господарство Самарського району» Дніпровської міської ради, третя особа ОСОБА_3 підприємство «Жилсервіс-2» Дніпровської міської ради про відшкодування майнової та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

28 вересня 2017 року позивач звернулася до суду з вказаним позовом, який обґрунтувала тим, що їй на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_1, яка знаходиться на другому поверсі двоповерхового будинку. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 30 січня 2017 року, у зв'язку з низькою температурою повітря замерзла система подачі холодної води, яка проходить чердачним приміщенням зазначеного будинку. Позивач звернулась по телефону до КП "Житлове господарство Самарського району Дніпропетровської міської ради" стосовно усунення неполадки водопроводу номер заявки 410582. За даною заявкою прибули робітники слюсарі аварійної бригади, якими не було перекрито кран подачі холодної води до будинку і було зірвано кран стояка на горищі та пошкоджена водопровідна труба в результаті чого було залито її квартиру. Внаслідок затоплення були пошкоджені стеля та стіни у коридорі, стеля, підлога та стіни у кухні, стеля, двері та стіни у ванній кімнаті, стеля, двері та стіни в туалеті у зв'язку з чим квартира потребує ремонту, вартість якого за висновком спеціалістів складає 26810,38 гривень. Крім майнової шкоди, їй було заподіяно також і моральну шкоду в розмірі 4000,00 гривень, яка полягає у душевних стражданнях, яких вона зазнала у зв'язку із знищенням і пошкодженням майна. Добровільно відшкодувати завдану позивачці шкоду відповідач відмовився.

Вказані обставини стали причиною звернення позивача до суду з вказаним позовом, в якому вона просить суд стягнути з ОСОБА_2 підприємства «Житлове господарство Самарського району» Дніпровської міської ради на її користь в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 26810,38 гривень, в рахунок відшкодування моральної шкоди 4000,00 гривень, витрати на оплату висновку оцінщика у розмірі 2600,00 гривень, а також витрати зі сплати судового збору.

В судовому засіданні позивач та її представник заявлені вимоги підтримали у повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_2 підприємства «Житлове господарство Самарського району» Дніпровської міської ради просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки майнова шкода була заподіяна працівниками ОСОБА_2 підприємства «Жилсервіс-2» Дніпровської міської ради, тому їх вини у пошкодженні майна позивача не має.

Представник третьої особи ОСОБА_2 підприємства «Жилсервіс-2» Дніпровської міської ради в судове засідання не зявився, направив на адресу суду заперечення в яких зазначає, що згідно рішення Дніпровської міської ради №489 від 27.10.2016 року «Про призначення управителів багатоквартирних будинків» їх підприємство не являється управителем у житлових будинках Самарського району м. Дніпра.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_1, яка знаходиться на другому поверсі двоповерхового будинку (а.с. 4-5).

30 січня 2017 року відбулося залиття квартири АДРЕСА_1, що підтверджується актом комісії ОСОБА_2 підприємства «Житлове господарство Самарського району» Дніпровської міської ради від 03 лютого 2017 року, в якому також встановлені пошкодження квартири (а.с. 10).

Згідно наданого позивачем звіту про оцінку матеріальної шкоди, спричиненої внаслідок залиття квартири 30 січня 2017 року, сума матеріальних збитків складає 26810,38 гривень (а.с. 11-67).

Вартість проведення оцінки матеріальної шкоди, згідно договору №16031705 від 16 березня 2017 року, укладеного між Приватним підприємством «Центр судових експертиз та оцінки» та ОСОБА_4 складає 2600,00 гривень, які позивач сплатив згідно квитанції від 05.04.2017 року (а.с. 65-66).

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснив, що 30.01.2017 року йому подзвонила його мати ОСОБА_1 та повідомила, що її квартиру затопило водою внаслідок недбалих дій майстрів, які приїхали за її викликом для поновлення подачі води. Приїхавши до матері додому він побачив, що стеля та стіни квартири були мокрі. Через два дні він звернувся до ОСОБА_2 підприємства «Житлове господарство Самарського району» Дніпровської міської ради з заявою з приводу залиття квартири, але директор повідомив, що коштів для відшкодування шкоди не має та запропонував завдану шкоду врахувати в рахунок оплати за квартиру.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні повідомив, що 30.01.2017 року він з дружиною викликали майстрів для поновлення подачі води в їх квартиру. Коли майстри приїхали, він з ними піднявся на горище. Вони хотіли замінити пластикову трубу яка замерзла, проте кран не перекрили. В результаті їх дій труба лопнула та відбулося затоплення горища та їх квартири, яка знаходиться на останньому поверсі. Затоплення відбувалось не менше 30 хвилин, до моменту як було закрито кран, оскільки ці слюсарі не зали де цей кран перекриття знаходиться. Йому не було відомо з якої саме організації приїхали слюсарі за їх викликом, але заявку на ремонт системи подачі холодної води вони подавали до обслуговуючої організації ОСОБА_2 підприємства «Житлове господарство Самарського району» Дніпровської міської ради.

Приймаючи рішення про стягнення суми заподіяної шкоди з відповідача на користь позивача, суд виходить з наступного.

Згідно п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг; на відшкодування збитків, завданих його майну та/або приміщенню, шкоди, заподіяної його життю чи здоров'ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до п. 2 ст. 382 ЦК України, власникам квартири у двох - або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або в середині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири.

Судом встановлено, що згідно рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 27.10.2016 року № 486 «Про призначення управителів багатоквартирних будинків» управителем багатоквартирних будинків в Самарському районі м. Дніпрі призначено ОСОБА_3 підприємство «Житлове господарство Самарського району» Дніпровської міської ради.

Відповідно до п.п. 2, 5, 7 ч. 2ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»виконавець зобовязаний здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень; своєчасно проводити підготовку жилого будинку і його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період; утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових мереж, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені договором та/або законодавством.

Як було встановлено в судовому засіданні, квартира позивачки в будинку № 9 по вулиці Семафорній в м. Дніпрі знаходиться на другому поверсі двоповерхового будинку, а затоплення квартири відбулося з горища, в якому знаходиться система водопостачання будинку, а тому обовязок з її технічного обслуговування та ремонту покладається на управителя (утримувача) цього будинку, тобто на відповідача ОСОБА_3 підприємство «Житлове господарство Самарського району» Дніпровської міської ради.

Крім того, в судовому засіданні сторонами не заперечувався той факт, що позивач ОСОБА_1 сплачує кошти за надані комунальні послуги на рахунок відповідача ОСОБА_2 підприємства «Житлове господарство Самарського району» Дніпровської міської ради.

Суд знаходить встановленим той факт, що внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх обовязків передбачених п.п. 2, 5, 7 ч. 2ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», стався прорив труби водопостачання на горищі будинку, внаслідок чого сталося затоплення квартири та заподіяння матеріальних збитків позивачу.

Суд критично ставиться до заперечень відповідача щодо заподіяння майнової шкоди, внаслідок дій працівників ОСОБА_2 підприємства «Жилсервіс-2» Дніпровської міської ради, оскільки дані заперечення нічим не підтверджуються, не узгоджуються з показами свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, а також суперечать встановленим в судовому засіданні фактичним обставинам, а в своїх письмових запереченнях «Жилсервіс-2» зазначає, що не має жодного відношення до подій, внаслідок яких сталося затоплення квартир позивача.

Відповідно до ч. 1ст. 22 ЦК Україниособа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

За змістом ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст. 1192 ЦК України, суд за вибором потерпілого може зобовязати особу, що заподіяла шкоду майну, зокрема відшкодувати заподіяні збитки у розмірі вартості виконання робіт, необхідних для відновлення речі.

Аналізуючи приведені вище норми права та встановлені в судовому засіданні фактичні обставини справи на підставі наданих сторонами доказів, суд приходить до висновку про необхідність стягнення матеріальної шкоди саме з відповідача - ОСОБА_2 підприємства «Житлове господарство Самарського району» Дніпровської міської ради, оскільки саме він отримує платежі за утримання будинку від позивача та являється його утримувачем (управителем), а тому той факт, що для виконання аварійних робіт керівництво ОСОБА_2 підприємства «Житлове господарство Самарського району» Дніпровської міської ради наймає працівників з інших обслуговуючих організацій - не є вирішальним при покладенні обовязку відшкодувати шкоду саме цього відповідача.

Вирішуючи спір в частині відшкодування моральної шкоди суд виходить із наступного.

У відповідності до ст. 23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних чи душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вона є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно ч. 1 ст. 1167 Цивільного кодексу України, Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди позивач обґрунтовує своїми душевними стражданнями, яких вона зазнала у звязку зі знищенням та пошкодженням майна. Квартира після затоплення має занедбаний стан, а тому потрібно робити ремонт, однак відповідач відмовився відшкодувати шкоду добровільно, а вона у своєму похилому віці вимушена була займатися підрахунком суми збитків та відновленням стану квартири.

Погоджуючись з заявленим позивачем розміром компенсації моральної шкоди, суд враховує вік позивачки, яка являється особою пенсійного віку, її безрезультатні спроби вирішити з відповідачем проблему у добровільному порядку, а також характер та обсяг душевних страждань, яких вона зазнала, а тому визначаючи такий розмір моральної шкоди, суд бере до уваги той факт, що мова йде про розумне і справедливе відшкодування (компенсацію) моральної шкоди, якої б вистачило для морального задоволення позивачки з боку відповідача, що буде відповідати принципам цивільного законодавства, визначеним статтею 3 ЦК України.

Крім того, у відповідності зі ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача витрати за проведення оцінки матеріальної шкоди у розмірі 2600,00 гривень, а також витрати зі сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 88, 169, 208, 209, 212 215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 підприємства «Житлове господарство Самарського району» Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 05451368) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 26810,38 гривень, в рахунок відшкодування моральної шкоди 4000,00 гривень, витрати на оплату висновку оцінювача Приватного підприємства «Центр судових експертиз та оцінки» у розмірі 2600,00 гривень, а також витрати зі сплати судового збору в сумі 640,00 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Самарський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час оголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий суддя: Р.О. Кушнірчук