Ухвала суду № 70300168, 16.11.2017, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/3015/17

2-з/0203/99/2017

УХВАЛА

16 листопада 2017 року суддя Кіровського районного суду м.Дніпропетровська Казак С.Ю., розглянувши клопотання позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Кіровського районного суду м.Дніпропетровська перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1В, до Кредитної спілки «КС Володар» про стягнення внеску та нарахованих відсотків за депозитним договором, трьох відсотків річних.

Ухвалою суду від 18.08.2017 року було відкрито провадження по справі та останню призначено до судового розгляду.

12.09.2017 року відповідачем було подано апеляційну скаргу на ухвалу суду від 18.08.2017 року про відкриття провадження.

26.10.2017 року, під час перебування справи в суді апеляційної інстанції позивачем до Кіровського районного суду м.Дніпропетровська було подано клопотання, в якому останній в порядку забезпечення позову просив накласти арешт на майно та розрахункові рахунки відповідача.

Розглядаючи клопотання у відповідності до вимог ч.1 ст.153 ЦПК України, після повернення справи з апеляційного суду, суд враховує наступне.

Відповідно до ч.3 ст.151 ЦПК України забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.152 ЦПК України позов може бути забезпечено шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться в нього або інших осіб.

Згідно роз’яснень, наданих судам в п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

В обґрунтування поданого клопотання щодо накладення арешту на майно та розрахункові рахунки відповідача, позивач посилався на те, що затягування відповідачем розгляду справи для виведення своїх активів може в подальшому ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду.

Перевіряючи вказані доводи, суд враховує, що відповідач згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що є у відкритому доступі, не перебуває в стані припинення.

Посилання позивача на можливе затягування розгляду справи з метою виведення своїх активів є припущенням та відповідними доказами не підтверджено, а тому не може бути єдиною підставою для застосування запропонованих позивачем заходів забезпечення позову.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку про необхідність відмови в задоволення клопотання за необґрунтованістю та не доведеністю підстав для забезпечення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.151,152,153,208-210 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову – відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги.

Ухвала суду може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м.Дніпропетровська шляхом подачі протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали апеляційної скарги. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя С.Ю.Казак