Ухвала суду № 70299878, 16.11.2017, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/6488/17

Провадження № 4-с/202/59/2017

УХВАЛА

Іменем України

16 листопада 2017 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді Зосименко С.Г.

при секретарі Герасименко В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Амур-Нижньодніпровського ВДВС Дніпропетровського міського управління юстиції ОСОБА_2,

ВСТАНОВИВ:

Заявник у вересня 2017 року звернувся до суду із скаргою дії державного виконавця Амур-Нижньодніпровського ВДВС Дніпропетровського міського управління юстиції ОСОБА_2В, в якій посилається на те, що постановою державного виконавця від 08.08.2016 року було відкрито виконавче провадження за заявою ПАТ «Дельта-Банк» з виконання виконавчого листа, виданого Індустріальним районним судом 13.05.2010 року по справі № 2-218/2010. Вважає дії державного виконавця неправомірними, постанова про відкриття виконавчого провадження була винесена після закінчення строку пред’явлення виконавчого листа до виконання. Просила визнати дії державного виконавця Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції ОСОБА_2 від 08.08.2016 року щодо відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 2-218/2010 від 13.05.2010 року неправомірними та скасувати постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 08.08.2016 року із виконання виконавчого листа 2-218/2010 від 13.05.2010 року, виданого Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська про солідарне стягнення із ОСОБА_1, ОСОБА_3 на користь ПАТ «Дельта-Банк» боргу у розмірі 58726,75 грн., винесену державним виконавцем Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції.

Представник заявника у судове засідання з’явився, скаргу підтримав у повному обсязі та просив задовольнити.

Державний виконавець Амур-Нижньодніпровського ВДВС Дніпропетровського міського управління юстиції ОСОБА_2 у судове засідання не з’явилася.

Суд,заслухавши пояснення представника заявника, вивчивши матеріали справи, вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Постановою державного виконавця Амур-Нижньодніпровського ВДВС Дніпропетровського міського управління юстиції ОСОБА_2В від 08.08.2016 року було відрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2-218/2010, виданого 13.05.2010 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська про стягнення із ОСОБА_1, ОСОБА_3 на користь ПАТ «Дельта-Банк» боргу у розмірі 58726,75 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території України.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов’язок суду розглядати скарги на рішення, дій або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент прийняття постанови) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) – це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які проводяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов’язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред’явлення виконавчого документу до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред’явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Як встановлено судом, дане виконавче провадження було відкрито повторно. Попереднє виконавче провадження за цим же виконавчим документом було закрито постановою державного виконавця від 05.08.2015 року, про що мається відмітка на виконавчому листі та підтверджується копією постанови державного виконавця від 05.08.2015 року.

Відповідно до ч. 1ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред’явлені до виконання у строки: 2) інші виконавчі документи – протягом року, якщо інше не передбачено законом.

За п. 4 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», який набрав чинності з 09.03.2011 року, виконавчі документи, видані до набрання чинності цим законом, пред’являються до виконання у строки, встановлені на момент їх видачі.

Виконавчий лист було видано судом 13.05.2010 року, однак після попередніх виконавчих дій він був повернутий стягувачу 05.08.2015 року, тому строк пред’явлення цього виконавчого документу до виконання визначається Законом України «Про виконавче провадження» в редакції від 09.03.2011 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 23 Закону України «Про виконавче провадження» вищезазначений строк поновлюється на час, який минув до переривання строку, до нового строку не зараховується, а не починається спочатку.

Відповідно д ч. 3 ст. 23 Закону України «Про виконавче провадження» у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв’язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення, строк пред’явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.

Банк не звертався до суду із клопотанням про поновлення строку пред’явлення виконавчого листа до виконання.

Частина 2 ст. 387 ПК України передбачає, що у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов’язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права та свободи.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що скарга заявника підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 124 Конституції України, ст. ст. 1, 22, 23, 25 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 383-387 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати дії державного виконавця Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції ОСОБА_2 від 08.08.2016 року щодо відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 2-218/2010 від 13.05.2010 року неправомірними.

Скасувати постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 08.08.2016 року із виконання виконавчого листа 2-218/2010 від 13.05.2010 року, виданого Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська про солідарне стягнення із ОСОБА_1, ОСОБА_3 на користь ПАТ «Дельта-Банк» боргу у розмірі 58726,75 грн., винесену державним виконавцем Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції.

Ухвала може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-ти денний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги.

Суддя С.Г. Зосименко