
308/11512/17
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.11.2017 року місто Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Дергачова Н.В., при секретарі судового засіданні Меркуловій Ю.П., за участю: слідчого - Скрекля І.В., прокурора Попович І.І., підозрюваного - ОСОБА_2, та її захисника - Рега Є.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого управління ГУНП в Закарпатській області майора поліції Скрекля Ігоря Володимировича про відсторонення від посади ОСОБА_2, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч 4 ст. 191 КК України, -
В С Т А Н О В И В:
10 листопада 2017 року слідчим відділенням Мукачівського районного відділення поліції ГУНП в Закарпатській області розпочато досудове розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.15, ч.4 ст.191 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.11.2017 за №12017070120001217.
14 листопада 2017 року постановою заступника прокурора Закарпатської області здійснення досудового розслідування даного кримінального правопорушення доручено слідчому управлінню ГУНП в Закарпатській області
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_2 перебуваючи на посаді ІНФОРМАЦІЯ_3, відповідно до наказу директора вказаного підприємства № 12/к від 30.09.2017, як службова особа, що наділена адміністративно-господарськими функціями, з правом підпису документів, грубо порушуючи вимоги п. 4.4 статуту АПТП «Бобовище», яким передбачено щодо відчуження засобів виробництва, що є державною власністю і закріплені за підприємством здійснюється за погодженням з органом управління, яким є міністерство Аграрної політики України, достовірно знаючи, що згідно ст. 1 Закону України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» із змінами та доповненнями АПАТ «Бобовище» включено до переліку підприємств, що не підлягають приватизації та в порушення вимог ст. 1 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» (із змінами, внесеними Законом України від 13 березня 2012 р. № 4498-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення управління об'єктами державної власності» передбачено, що управління об'єктами державної власності - здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб, ст.ст. 1, 2 Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» встановлено мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних капіталах яких частка держави становить не менше 25 %, в першу чергу щодо підприємств, що відповідно до закону не підлягають приватизації, якщо таке відчуження здійснюється шляхом звернення стягнення на майно боржника за рішеннями, що підлягають виконанню Державною виконавчою службою наказу Фонду державного майна України № 1954 від 29.12.2010 Про порядок віднесення майна до такого, що включається до складу цілісного майнового комплексу державного підприємства» зареєстрованого в Мінюсті 24.01.2011 за № 109/18847, затверджено віднесення майна до такого, що включається до складу цілісного майнового комплексу державного підприємства спеціалізовані необоротні активи (основні засоби, незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи, необоротні активи) і запаси, які безпосередньо використовуються в єдиному технологічному процесі виробництва продукції (надання послуг, виконання робіт), який визначає загальнодержавне значення підприємства, в обсязі, передбаченому технологічною документацією; активи, що тимчасово не використовуються у виробничому процесі, законсервовані об'єкти - за наявності на підприємстві проекту плану розвитку підприємства (інвестиційної програми) з обґрунтуванням економічної доцільності їх подальшого ефективного використання в основній діяльності підприємства; активи, які не задіяні в технологічному процесі, але віднесені до об'єктів загальнодержавного значення, у період із 02.10.2017 по 09.11.2017, шляхом зловживання своїм службовим становищем, умисно, переслідуючи користь, з метою особистого незаконного збагачення, вчинила закінчений замах на протиправне заволодіння державним майном, яке входить до складу цілісного майнового комплексу АПТП «Бобовище», і реалізовуючи свій злочинний намір особистим підписом, затвердила акт огляду та технічного стану обладнання даного підприємства, уклала від імені АПТП «Бобовище» договір № 41 про проведення незалежної оцінки із Товариством з обмеженою відповідальністю «Стоун Брідж» (ЄДРПОУ 36187470) майна підприємства.
Після отримання від ТОВ «Стоун Брідж» звіту про незалежну оцінку майна в кількості 98 одиниць на загальну суму 467 279.78 гривень, з метою довести злочин до кінця, без згоди Державної фіскальної служби та в порушення встановленого порядку, 06.11.2017 забезпечила прибуття за місцем фактичного знаходження АПТП «Бойовище», що за адресою Мукачівський район, с. Бобовище, вул. Леніна, 103, будівельної бригади із Хмельницької області для демонтажу та вивезення обладнання за межі підприємства, при цьому не укладаючи відповідних договорів демонтажу, допустила на територію Підприємства бригаду, охоронцям надала вказівку здійснювати випуск автомобілів із демонтованим майном без зупинок.
Після цього ОСОБА_2, у порушення встановленого законодавством порядку, без дозволу органу управління майном та Державної фіскальної служби України, із невстановленими досудовим розслідуванням особами, організувала демонтаж та порізку однієї алюмінієвої та однієї нержавіючої цистерн, які не були предметом експертної оцінки та на які не було дозволу на демонтаж та реалізацію, метал із яких завантажили на автомобіль марки ТАТА бортовий LPT 613/38, білого кольору, д.н.з. НОМЕР_1, 2011 року випуску, однак довести злочин до кінця не змогла з причин, які не залежали від її волі, так як про ці обставини стало відомо правоохоронним органам, які припинили злочинні дії на місці злочину 09.11.2017 і вилучили металічні листи з порізаних цистерн.
Своїм умисними діями ОСОБА_2 вчинила кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 2 ст. 15 та ч. 4 ст. 191 КК України, саме закінчений замах на заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинений у великому розмірі
10 листопада 2017 року ОСОБА_2 відповідно до ст. 208 КПК України затримано і цього ж дня їй вручено повідомлення про підозру за ч. 2 ст. 15 - ч. 4 ст. 191 КК України.
Так вина ОСОБА_2 у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 - ч. 4 ст. 191 КК України, повністю підтверджується зібраними матеріалами досудового розслідування, а саме: протоколами огляду місця події від 09.11.2017 та 10.11.2017, показами свідків, протоколами впізнання.
Враховуючи те, що ОСОБА_2 призначена на посаду заступника директора АПТП «Бобовище» наказом директора № 12/к від 30.09.2017, обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 15 - ч. 4 ст. 191 КК України, санкція якої передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю на строк до трьох років, і враховуючи те, що ОСОБА_2 вказане кримінальне правопорушення вчинила як заступник директора Агропромислового торгового підприємства «Бобовище» відповідно до наказу директора вказаного підприємства, тобто як службова особа, що наділена адміністративно-господарськими функціями, з правом підпису документів, і надалі перебуваючи на посаді може продовжувати вчиняти інші кримінальні правопорушення чи незаконними засобами впливати на працівників АПТП «Бобовище», які підлягають допиту, чи на хід досудового розслідування даного кримінального правопорушення, а тому слідчий просить задовольнити зазначене клопотання.
Слідчий та прокурор у судовому засіданні підтримали зазначене клопотання та просили слідчого суддю його задовольнити.
Захисник заперечив проти задоволення зазначеного клопотання та відсторонення своєї підзахисної від посади, оскільки вважає, що на цей час відсутня обґрунтована підозра, покази свідків є однотипними та такими, що доводять склад правопорушення, підозрювана не є директором відповідно до витягу з ЄРДР, її відсторонення може негативно вплинути на роботу підприємства.
Підозрювана ОСОБА_2 підтримала думку захисника.
У відповідності до ч. 1 ст. 154 КПК України відсторонення від посади може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину, і незалежно від тяжкості злочину - щодо особи, яка є службовою особою правоохоронного органу.
Як зазначено у ст. 156 КПК України клопотання про відсторонення особи від посади розглядається слідчим суддею, судом не пізніше трьох днів з дня його надходження до суду за участю слідчого та/або прокурора та підозрюваного чи обвинуваченого, його захисника.
Частиною 2 ст. 157 КПК України визначено, що при вирішенні питання про відсторонення від посади слідчий суддя, суд зобов'язаний врахувати такі обставини: правову підставу для відсторонення від посади; достатність доказів, які вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; наслідки відсторонення від посади для інших осіб.
Імперативною нормою ч. 5 ст. 65 Закону України «Про запобігання корупції» також передбачено, що особа, якій повідомлено про підозру у вчиненні нею злочину у сфері службової діяльності, підлягає відстороненню від виконання повноважень на посаді в порядку, визначеному законом.
10.11.2017 ОСОБА_2 повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 191 КК України, тобто у вчиненні закінченого замаху на заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому у великому розмірі.
Слід зазначити, що заволодіння чужим майном шляхом зловживання службової особи своїм службовим становищем має місце тоді, коли службова особа незаконно обертає чуже майно на свою користь чи користь третіх осіб, використовуючи при цьому своє службове становище. Його особливістю є те, що, на відміну від привласнення чи розтрати, предметом заволодіння чужим майном шляхом службового зловживання може бути і майно, яке безпосередньо не було ввірене винному чи не перебувало в його віданні. У зазначений спосіб винний може заволодівати майном, щодо якого в силу своєї посади він наділений правомочністю управління чи розпорядження майном через інших осіб. Тобто він має певні владні повноваження щодо впливу на осіб, яким це майно ввірено чи перебуває у їх віданні. Предметом такого протиправного заволодіння може бути також майно, щодо якого ані сам винний, ані його підлеглі не були наділені певною правомочністю. На відміну від привласнення і розтрати для заволодіння чужим майном шляхом зловживання службової особи своїм службовим становищем основною ознакою є не наявність чи відсутність у винного певної правомочності щодо майна, яке є предметом злочину, а використання для заволодіння чужим майном офіційно наданих йому за посадою службових повноважень.
З огляду на викладене судом не приймаються до уваги доводи захисника про той факт, що майно не перебувало у віданні підозрюваної ОСОБА_2 та не перебуває на балансі підприємства.
Відповідно до примітки 1 до ст. 364 КК України службовими особами є особи, які постійно чи тимчасово здійснюють функції представників влади, а також обіймають постійно чи тимчасово на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або виконують такі обов'язки за спеціальним повноваженням.
Загальне поняття службової особи дано у п. 1 примітки до ст. 364. Кримінальний кодекс визнає певних осіб службовими незалежно від сфери їх діяльності. Такими можуть бути визнані особи, які займають відповідні посади чи виконують відповідні функції в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних підприємствах, в установах і організаціях, підприємствах приватної чи колективної форм власності (у т. ч. спільних, кооперативних та інших підприємствах), комерційних банках тощо. Особа є службовою не тільки тоді, коли вона виконує відповідні функції чи обов'язки постійно, а й тоді, коли вона робить це тимчасово або за спеціальним повноваженням за умови, що зазначені функції чи обов'язки покладені на неї у встановленому законом порядку правомочним органом або правомочною службовою особою. Зайняття певної посади або доручення тимчасово виконувати відповідні обов'язки повинно бути оформлено відповідним рішенням (наказом, розпорядженням, постановою тощо).
Як вбачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань "АГРОПРОМИСЛОВО-ТОРГОВЕ ПІДПРИЄМСТВО "БОБОВИЩЕ" (АПТП "БОБОВИЩЕ"), ідентифікаційний номер 00413895, за своєю організаційно-правовою формою є державним підприємством.
Наданою слідчому судді копією наказу по АТП «Бобовище» від 30.09.2017 року № 12/к вбачається, що ОСОБА_2 з 02.10.2017 року було призначено на посаду ІНФОРМАЦІЯ_3.
Вина ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченої ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 191 КК України, підтверджується зібраними матеріалами досудового розслідування, зокрема: протоколами огляду місця події від 09.11.2017 та 10.11.2017, показами свідків, протоколами впізнання.
Тобто, ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину проти власності, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким.
Враховуючи вищенаведене, приймаючи до уваги, що у матеріалах кримінального провадження наявні достатні підстав вважати, що підозрювана може продовжувати вчиняти інші кримінальні правопорушення чи незаконними засобами впливати на працівників АПТП «Бобовище», які підлягають допиту у якості свідків, чи на хід досудового розслідування даного кримінального правопорушення, тому клопотання слід задовольнити частково та відсторонити ОСОБА_2 від займаної посади ІНФОРМАЦІЯ_3. Що ж стосується відсторонення від посади виконувача обов'язків директора Агропромислового торгового підприємства «Бобовище», то суду слідчим не доведено належними та допустимим доказами, що їй було доручено тимчасово виконувати відповідні обов'язки відповідним рішенням (наказом, розпорядженням, постановою тощо).
Керуючись ст. ст. 154, 156, 157, 309 КПК України, суд, -
У Х В А Л И В :
Клопотання слідчого - задовольнити частково.
Відсторонити підозрювану у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 15 - ч. 4 ст. 191 КК України - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку м. Болград, Одеської області, зареєстровану за адресою АДРЕСА_1, громадянку України, раніше не судиму, від посади ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, на час досудового розслідування кримінального провадження № 12017070120001217 терміном на 2 місяці, тобто до 17.01.2018 року.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Закарпатської області протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду Н.В. Дергачова
Судове рішення № 70299713, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області було прийнято 17.11.2017. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 308/11512/17. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: