Ухвала суду № 70299258, 02.11.2017, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/15327/14-ц

Провадження № 6/201/231/2017

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2017р. Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого – судді - Ткаченко Н.В.

при секретарі - Карнаух І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська в м. Дніпрі подання Соборного відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України,

ВСТАНОВИВ:

Соборний ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області 07.07.2017р. звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України (а.с. № 80 – 83).

Зі змісту подання та доданих до нього документів вбачається, що в провадженні державного виконавця перебуває зведене виконавче провадження № 49774673 з приводу примусового виконання виконавчого документа, а саме: виконавчий лист № 201/15327/14-ц, виданий 30.03.2015р. Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ “АБ “Радабанк” заборгованості у розмірі 27036 грн. 94 коп. Боржник рішення суду добровільно не виконує, також державним виконавцем проводяться відповідні виконавчі дії з метою забезпечення виконання рішення суду, однак боржник ухиляється від виконання обов’язків, покладених на нього виконавчим документом, а тому з урахуванням вище викладеного просив суд тимчасово обмежити ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України.

08.07.2017р. ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Антонюка О.А. було відмовлено у задоволенні подання про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України (а.с. № 98).

19.10.2017р. ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області апеляційну скаргу Соборного відділу державної виконавчої служби м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області було задоволено частково, ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 08.07.2017р. скасовано, питання за поданням Соборного відділу державної виконавчої служби м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України, направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції (а.с. № 125 – 126).

Відповідно до ухвали апеляційного суду Дніпропетровської області 19.10.2017р., колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, отримавши подання Соборного ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області, 07.07.2017р. та розглянувши його 08.07.2017р., передчасно вирішив питання про відмову у його задоволенні, оскільки судом першої інстанції не надано оцінки основному доводу подання щодо невиконання боржником своїх зобов’язань за рішенням суду та не було досліджено виконавче провадження. При новому розгляді питання за поданням виконавчої служби необхідно викликати в судове засідання представника виконавчої служби для з’ясування питань, пов’язаних саме з невиконанням боржником своїх зобов’язань за рішенням суду, що і викликає необхідність вирішити питання про тимчасову заборону виїзду за кордон боржника ОСОБА_1, дослідити виконавче провадження та надати відповідно правову оцінку за сукупністю всіх доказів та обставин.

Відповідно до ч. 2 ст. 377-1 ЦПК України суд негайно розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.

У зв'язку із необхідністю оперативного розгляду подання суб'єкт його внесення може бути повідомлений про час і місце розгляду в порядку, передбаченому ч. 6 ст. 74 ЦПК України.

Державний виконавець у судове засідання 02.11.2017р. не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив, з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не звернувся, будь-яких додаткових пояснень або доказів суду не надав (а.с. № 131 – 132).

З огляду на строки розгляду подання, передбачені ст. 377-1 ЦПК України, належне та своєчасне повідомлення державного виконавця про розгляд справи судом, суд вважає за можливе розглянути подання за відсутності державного виконавця, на підставі доказів, наявних в матеріалах справи.

Справа розглянута без участі державного виконавця та без фіксування судового процесу технічними засобами відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України.

Суд, перевіривши матеріали подання та оцінивши обставини справи, а також надані докази, вважає, що подання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Питання тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України врегульовано ст. 377-1 ЦПК України та може мати місце за поданням державного виконавця на стадії виконання рішення суду.

Статтею 377-1 ЦПК України передбачено, що питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

На підставі п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

В листі Міністерства Юстиції України від 06.07.2008р. №25-32/507 «Щодо виїзду за кордон осіб, які мають невиконані зобов'язання, в тому числі зі сплати аліментів, покладені на них рішеннями судів» зазначено, що подання про обмеження у праві виїзду за межі України готується на бланку відповідного відділу державної виконавчої служби за підписом начальника цього відділу та обов'язково має містити: назву суду, до якого направляється подання; відомості про виконавче провадження (найменування, дата, номер виконавчого документа, на підставі якого відкрито виконавче провадження, назва суду, яким видано виконавчий документ, резолютивна частина рішення, дата відкриття виконавчого провадження); прізвище, ім'я та по-батькові особи (боржника), дата народження (число, місяць та рік); обґрунтування ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань; резолютивна частина подання, у якій мають бути визначені заходи (тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України з вилученням паспортного документа чи без такого), назва органів, які мають їх здійснити. У разі тимчасового обмеження особи (боржника) у праві виїзду за межі України з вилученням паспортного документа потрібно зазначати вид паспортного документа (для громадян України - дипломатичний паспорт, службовий паспорт, паспорт громадянина України, посвідчення особи моряка або посвідчення члена екіпажу); як додаток: копії виконавчого документа, постанови про відкриття виконавчого провадження. За необхідності, до подань державних виконавців можуть додаватися копії інших документів.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Закон України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.

Підстави для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон передбачені Законом України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України».

Згідно до положень ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України» громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у випадках, якщо діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов’язання – до виконання зобов’язань або розв’язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов’язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, або якщо він ухиляється від виконання зобов’язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов’язань.

Отже, стаття 6 цього закону передбачає, що при наявності зазначених у цій нормі підстав для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон, громадянину може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта чи вилучено або затримано паспорт.

На переконання суду державний виконавець зобов'язаний довести суду з наданням відповідних матеріалів виконавчого провадження необхідність обмеження конституційного права боржника у виконавчому провадженні на свободу пересування.

Частиною 1 ст. 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв'язок доказів у їх сукупності.

Всебічне дослідження усіх обставин справи та письмових доказів, з урахуванням допустимості доказів та узгодженістю і несуперечністю між собою дають об’єктивні підстави вважати, що подання не обґрунтоване та не підлягає задоволенню, оскільки у разі задоволення цього подання громадянин України ОСОБА_1 буде обмежений у свободі пересування, яка гарантується Конституцією України.

Крім того, сам по собі виїзд за межі України не зумовлює неможливість виконання рішення суду, а докази щодо наміру боржника виїхати за межі України на постійне місце проживання заявником суду не зазначені та не надані, крім того належних доказів надіслання та отримання божником постанови про відкриття виконавчого провадження чи повідомлення про виклик до подання додано не було, також слід зазначити, що особа, яка має невиконанні зобов’язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне. Ухилення від виконання зобов’язань полягає у навмисному чи іншому свідомому невиконанні боржником обов’язків, однак доказів на підтвердження того, що боржник дійсно ухиляється від виконання рішення суду не знайшли свого підтвердження під час розгляду зазначеного подання.

При прийнятті рішення по справі судом враховано та усунуто недоліки, встановлені ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 19.10.2017р., викликано до суду державного виконавця з матеріалами виконавчого провадження, між тим державний виконавець Соборного ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області у судове засідання 02.11.2017р. не з’явився, матеріали виконавчого провадження суду не надав.

За таких обставин суд приходить до висновку про необґрунтованість вказаного подання про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України, оскільки відсутні передбачені законом підстави для його задоволення та заявником на підтвердження подання не було надано відповідних доказів, таким чином, воно не підтверджене, безпідставне і не ґрунтується на вимогах закону, передбачених законом підстав для його задоволення немає, а тому суд вважає за необхідне відмовити у його задоволенні.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України» ст.ст. 60, 209, ч. 2 ст. 197, ст.ст. 210, 212, 377-1 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

В задоволенні подання Соборного відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України – відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п’яти днів в апеляційний суд Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська.

Суддя: Н.В.Ткаченко