Постанова № 70298301, 16.11.2017, Селидівський міський суд Донецької області

Справа №242/2081/17

Провадження №2-а/242/153/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 листопада 2017 року м. Селидове

Селидівський міський суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Капітонова В.І.,

секретаря Нарижної О.Г.,

за участю представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Селидове в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Селидівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 24.05.2017 року звернувся до суду із адміністративним позовом до Селидівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

У обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що 29.03.2017 року звернувся до відповідача з заявою та необхідними документами про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідач відмовив в призначенні пенсії, мотивуючи своє рішення відсутністю необхідного стажу роботи. Вважає рішення відповідача протиправним та просить визнати дії щодо винесення рішення про відмову в призначенні пенсії, заступника начальника Селидівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області ОСОБА_3 протиправними; скасувати рішення Селидівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про відмову в призначенні пенсії № 1422 від 07 квітня 2017 року; зобов`язати відповідача призначити та виплачувати йому пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч.1 ст.14 ЗУ «Про пенсійне забезпечення»; витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача.

Позивач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надав заяву, в якій просить розглянути справу в його відсутність, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача надав письмове заперечення, в якому просив відмовити в задоволенні позову ОСОБА_2

За нормами ч. 6 ст..128 КАС України, суд вважає можливим розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ст..2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 2, ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності, які вирішуються шляхом захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

29.03.2017 року ОСОБА_2 звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ч.1 ст.14 ЗУ «Про пенсійне забезпечення».

Рішенням СО УПФУ Донецької області №1422 від 07 квітня 2016 року ОСОБА_2 було відмовлено в призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю пільгового стажу 25 років в підземних умовах. До пільгового стажу роботи ОСОБА_2 не зараховано періоди роботи: - з 19.03.2007 по 06.03.2008 на підприємстві ТОВ «Ремшахтострой», оскільки реєстраційні дії щодо зміни місцезнаходження на підконтрольній українській владі території підприємствами не здійснювались, тому перевірити достовірність наданих довідок не має можливості; - з 01.03.2010 по 31.12.2010, з 01.12.2015 по 28.02.2017 на підприємстві ВП «шахта Росія» ДП «Селидіввугілля» за відсутністю відомостей про сплату єдиного соціального внеску до ПФУ; - з 01.03.2017 по 29.03.2017, оскільки відсутні відомості про нарахування заробітної плати та сплати єдиного соціального внеску до ПФУ(а.с.8-10).

Трудова книжка позивача АА № 099025 містить наступні записи.

ОСОБА_2 з 19.03.2007 по 06.03.2008 працював на підприємстві ТОВ «Ремшахтострой» прохідником підземним 5 розряду з повним робочим днем в шахті; з 31.03.2008 року прийнятий прохідником 5 розряду з повним робочим днем під землею на підприємство ВП «шахта Росія» ДП «Селидіввугілля» та продовжує працювати на теперішній час(а.с.16-20).

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.

При наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок за кожний повний рік цих робіт пенсійний вік, встановлений статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", знижується на 1 рік.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для не зарахування до пільгового стажу позивача періоду роботи з 19.03.2007 по 06.03.2008 на підприємстві ТОВ «Ремшахтострой» став висновок відповідача про те що, підприємство, на якому працював позивач, не здійснювало реєстраційну дію щодо зміни місцезнаходження на підконтрольній українській владі території і перевірити достовірність наданих довідок не має можливості.

Частиною 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Неприпустимість визнання деяких документів, які були видані на території, неконтрольованій законною Владою, недійсними та такими, що не набули законної сили, підтверджується практикою Європейського суду з прав людини, яка викладена в рішенні у справі «Лоізіду проти Туреччини».

Європейський Суд з прав людини дійшов такого висновку: «Суд відмічає, що за наявності фактично існуючих незаконних утворень на території неконтрольованій законною Владою міжнародне право визнає законність деяких юридичних домовленостей та дій, наприклад, реєстрація народження, смерті або шлюбу, наслідки яких можуть бути проігноровані лише на шкоду жителям тієї чи іншої території».

За приписами ст.8 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

У рішенні від 08 липня 2004 року у справі «Ілашку та інші проти Молдови та Росії», ЄСПЛ, задовольняючи позов щодо Молдови, визнав, що Уряд Молдови, який є єдиним законним Урядом Республіки Молдова за міжнародним правом, не здійснював влади над частиною своєї території, яка перебуває під ефективним контролем «Молдавської Республіки Придністров'я». Однак, навіть за відсутності ефективного контролю над Придністровським регіоном, Молдова все ж таки має позитивне зобов'язання за статтею 1 Конвенції вжити заходів, у рамках своєї влади та відповідно до міжнародного права, для захисту гарантованих Конвенцією прав заявників.

Враховуючи, що рішення ЄСПЛ є джерелом права та обов'язковими для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції, суди при розгляді справ зобов'язані враховувати практику ЄСПЛ, у тому числі і рішення в справах «Пічкур проти України», «Ілашку та інші проти Молдови та Росії» як джерело права відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Суд вважає, що в даному випадку позивач не може бути позбавлений свого права, що стосується предмету позову через захоплення незаконними озброєними формуваннями території міст Донецької області, а тому відповідач безпідставно не зарахував до пільгового стажу роботи ОСОБА_2 періоду його роботи з 19.03.2007 по 06.03.2008 на підприємстві ТОВ «Ремшахтострой».

Щодо не зарахування до страхового стажу періодів роботи позивача з 01.03.2010 по 31.12.2010, з 01.12.2015 по 28.02.2017 на підприємстві ВП «шахта Росія» ДП «Селидіввугілля» з причин відсутності відомостей про сплату єдиного соціального внеску до ПФУ; - з 01.03.2017 по 29.03.2017, оскільки відсутні відомості про нарахування заробітної плати та сплати єдиного соціального внеску до ПФУ, суд дійшов до наступних висновків.

Згідно довідки форми ОК-5 в періоди роботи ОСОБА_2 з 01.03.2010 року по 31.12.2010 року з його заробітної плати проводилися щомісячно утримувались єдиного соціального внеску до Пенсійного фонду України. (а.с.13-14).

Відповідно до статті 1 Закону № 1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 24 Закону № 1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування найманих працівників та інших осіб, які належать до кола осіб, що підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та зазначені у статті 11 Закону № 1058-IV, сплачуються їх роботодавцями та безпосередньо застрахованими особами.

Порядок обчислення та сплати страхових внесків встановлено у частині 1, 10 статті 20 Закону № 1058-IV, якою передбачено, що страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Відповідно до частини 12 статті 20 цього Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Тобто, перерахунок пенсії провадиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де працює людина, (страхувальником) сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Таким чином, обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.

За таких обстави, суд вважає посилання відповідача на те, що підприємством із заробітної плати позивача не сплачувалися страхові внески, є безпідставними, оскільки позивач не може нести відповідальність за неналежне виконання своїх обов'язків підприємством, на якому він працює, дана правова позиція також викладена в інформаційному листі ВАСУ № 212/11/14-14 від 18.02.2014 року, тому періоди роботи ОСОБА_2 з 01.03.2010 по 31.12.2010, а також з 01.12.2015 по 28.02.2017 на підприємстві ВП «шахта Росія» ДП «Селидіввугілля» підлягають зарахуванню до його страхового стажу.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що при прийнятті рішення суб'єкт владних повноважень діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені вищезазначеними нормами Законів, Постанов Кабінету Міністрів та Порядку 21-1, чим порушив права та законні інтереси позивача, а тому рішення Селидівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 1422 від 07 квітня 2017 року підлягає скасуванню.

Між тим, щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію, суд вважає, що в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 58 Закону №1058 визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

Суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам, та на свій розсуд розраховувати пільговий та страховий стаж позивача.

З таких підстав позовні вимоги ОСОБА_2 щодо зобов`язання відповідача призначити пенсію, задоволенню не підлягають.

Разом з тим, статтею 11 КАС України передбачено, що суд може вийти за межі позовних вимог тільки вразі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи викладене, суд користується даним принципом адміністративного судочинства у зв`язку з чим вважає за необхідне зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 29.03.2017 року № 240 про призначення пенсії відповідно до ч.1 ст.14 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» та п.2 р. XV ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» , а також зарахувати позивачу до пільгового стажу періоди роботи: з 19.03.2007 по 06.03.2008 на підприємстві ТОВ «Ремшахтострой»,до страхового стажу періоди роботи з 01.03.2010 по 31.12.2010; з 01.12.2015 по 28.02.2017; з 01.03.2017 по 29.03.2017 на підприємстві ВП «шахта Росія» ДП «Селидіввугілля».

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі вищевикладеного суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Селидівського об'єднаного УПФУ в Донецькій області .

Керуючись ст. ст. 11, 94, 158-163, 186 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_2 до Селидівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Селидівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 1422 від 07 квітня 2017 року про відмову ОСОБА_2 в призначенні пенсії відповідно до статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п.2 р. XV ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов'язати Селидівське об`єднанане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 29.03.2017 року № 240 про призначення пенсії відповідно до ч.1 ст.14 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» та п.2 р. XV ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов'язати Селидівське об`єднанане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_2 періоди роботи з 19.03.2007 по 06.03.2008 на підприємстві ТОВ «Ремшахтострой», до страхового стажу періоди роботи з 01.03.2010 по 31.12.2010; з 01.12.2015 по 28.02.2017; з 01.03.2017 по 29.03.2017 на підприємстві ВП «шахта Росія» ДП «Селидіввугілля».

Стягнути з розрахункового рахунку за рахунок бюджетних асигнувань Селидівського об`єднананого управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 640 (шістсот сорок) грн..00 коп.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано, та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Селидівський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

У разі прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В. І. Капітонов