Ухвала суду № 70296641, 16.11.2017, Великоновосілківський районний суд Донецької області

Номер справи 220/994/17

Номер провадження 2/220/427/17

УХВАЛА

Іменем України

16 листопада 2017 року смт Велика Новосілка Донецької області

Суддя Великоновосілківського районного суду Донецької області Яненко Г.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1, від імені якого діє ОСОБА_2, до відповідачів: Держави Україна в особі: Генеральної прокуратури України; Державної казначейської служби України; Державної фіскальної служби України, про стягнення з Держави Україна справедливої сатисфакції за рахунок коштів Державного бюджету України на відшкодування ОСОБА_1 матеріальної (втрати права власності) та моральної шкоди, завданої протиправними рішеннями, діями, бездіяльністю органів державної влади,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Великоновосілківського районного суду Донецької області знаходяться позовні заяви ОСОБА_1, від імені якого діє ОСОБА_2 до відповідачів: Держави Україна в особі: Генеральної прокуратури України; Державної казначейської служби України; Державної фіскальної служби України, про стягнення з Держави Україна справедливої сатисфакції за рахунок коштів Державного бюджету України на відшкодування ОСОБА_1 183825633 грн. матеріальної (втрати права власності) та моральної шкоди, завданої протиправними рішеннями, діями, бездіяльністю органів державної влади.

Заяви зареєстровано, відкрито провадження у справі №№220/680/17 (провадження №2/220/429/17) та у справі №220/994/17, провадження 2/220/427/17.

06.09.2017 року від представника позивача ОСОБА_3 до суду надійшло клопотання про об’єднання даних справ в одне провадження, оскільки в проваджені суду знаходяться дві справи за позовом ОСОБА_1 з одним і тим самим предметом, заявлений на тих самих підставах, до тих самих відповідачів.

Згідно ст. 126 ЦПК України, суддя під час відкриття провадження у справі, підготовки справи до судового розгляду або суд під час її розгляду має право постановити ухвалу про об'єднання в одне провадження кількох однорідних позовних вимог за позовами одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача чи до різних відповідачів або за позовом різних позивачів до одного й того самого відповідача.

Питання про об’єднання позовних вимог в одне провадження виникає у випадку коли позивачем та відповідачем є одні й ті самі особи. Позовні вимоги, що об'єднуються в одному провадженні, мають бути однорідними. Однорідність вимог вбачається із особливостей тих спірних матеріально-правових відносин, які породжують позов, зокрема тих, які нерозривно пов'язані між собою або від вирішення однієї з яких залежить вирішення інших. Це означає, що позови, які об'єднуються, випливають із одного і того ж правовідношення або з різних правовідносин, пов'язаних між собою. Наприклад, можуть бути об'єднані позовні вимоги про: 1) поновлення на роботі і оплату середнього заробітку за вимушений прогул (ст.ст. 40, 116 КЗпП); 2) припинення шлюбу внаслідок його розірвання за рішенням суду та стягнення аліментів на утримання дитини (ст.ст. 109, 180— 181 СК); 3) позбавлення батьківських прав та одночасне стягнення аліментів на дитину (ст. 166 СК).

В даному випадку, за змістом клопотання, позови ОСОБА_1 є не однорідними а однаковими, цілком тотожними, а тому постало питання не об’єднання позовів а залишення однієї із заяв без розгляду, що передбачено ст. 207 ЦПК України.

У разі ж об'єднання позовів, вирішенню підлягає питання щодо збільшення розміру стягуваної шкоди.

Для вирішення питання щодо об’єднання позовів, розгляд справи було відкладено а явку представника позивача було визнано обов’язковою.

В процесі розгляду справи №220/680/17 (провадження №2/220/429/17) про об’єднання з якою просив позивач, його представник зазначив, що дійсно позови є одними й тими ж, заявлені до одних і тих самих відповідачів на тих самих підставах і про той самий предмет, на об’єднанні позовних вимог, від-так і на збільшенні розміру справедливої сатисфакції не наполягав, проти залишення однієї із справ без розгляду не заперечував.

Уповноважені представники відповідачів проти залишення однієї із позовних заяв не заперечили.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 207 ЦПК Україниякщо спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав розглядається в іншому суді,суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду.

Зважаючи на все вище перелічене, позовну заяву у справі № 220/994/17, провадження 2/220/427/17 слід залишити без розгляду, при цьому розгляд позову у справі №220/680/17 (провадження №2/220/429/17)продовжити

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.126, 207 ЦПК України, суддя-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1, від імені якого діє ОСОБА_2 до відповідачів: Держави Україна в особі: Генеральної прокуратури України; Державної казначейської служби України; Державної фіскальної служби України, про стягнення з Держави Україна справедливої сатисфакції за рахунок коштів Державного бюджету України на відшкодування ОСОБА_1 матеріальної (втрати права власності) та моральної шкоди, завданої протиправними рішеннями, діями, бездіяльністю органів державної влади, у справі № 220/994/17, провадження 2/220/427/17 – залишити без розгляду.

Після усунення обставин, що були підставою для залишення заяви без розгляду, позивач не позбавлений права звернутися до суду повторно.

Суддя Г.М.Яненко