Рішення № 70296081, 15.11.2017, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №296/3039/17 Головуючий у 1-й інст. Галасюк Р. А.

Категорія 54 Доповідач Трояновська Г. С.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого: Трояновської Г.С.

суддів: Миніч Т.І., Павицької Т.М.

з участю секретаря судового засідання Ковальської Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного архіву Житомирської області з участю третіх осіб: директора Державного архіву Житомирської області та Первинної профспілкової організації Державного архіву Житомирської області про визнання незаконними і скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення втраченого заробітку, стягнення моральної шкоди

за апеляційною скаргою Державного архіву Житомирської області на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 08 вересня 2017 року,

в с т а н о в и л а:

У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Державного архіву Житомирської області про визнання незаконним і скасування наказу №3-ад від 13.02.2017 року, яким притягнуто її до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани. В обґрунтування вимог зазначала, що працює у відповідача на посаді провідного археографа із 1999 року до теперішнього часу. За час роботи зауважень до виконання нею обов’язків з боку керівництва не було. Проте, 13.02.2017 року наказом № 3-ад їй оголошено догану за невиконання покладених на неї трудових обов’язків на підставі висновку комісії, утвореної наказом директора підприємства від 07.02.2017 року №1-ад за результатами розгляду доповідних начальника відділу використання інформації документів НАФ та довідкового апарату ОСОБА_2 Вважає, що догану оголошено без належних правових підстав та із порушенням порядку застосування дисциплінарних стягнень, а саме: її не повідомили з яких підстав її притягнули до дисциплінарної відповідальності, не витребували письмових пояснень та не надали копію наказу про накладення стягнення. Виходячи із наведеного, просила задовольнити позовні вимоги.

Під час розгляду позовної заяви ОСОБА_1 у Корольовському районному суді м. Житомира позивачці наказом № 19-ад від 18.07.2017 року вдруге оголошено догану за неналежне виконання нею посадових обов’язків. А наказом №48-к від 19.07.2017 року ОСОБА_1 звільнено з роботи на підставі ст. 36 КЗпП України за угодою сторін (а.с. 83, 116).

У зв’язку із наведеним, 27.07.2017 року ОСОБА_1 подала до суду позовну заяву про збільшення позовних вимог, та просила скасувати зазначені вище накази, поновити на роботі на посаді провідного археографа відділу використання інформації документів Національного архівного фонду та довідкового апарату Державного архіву Житомирської області з 20.07.2017 року, стягнути із відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу та моральну шкоду у розмірі 10 000 грн. (а.с. 68-71).

В обгрунтування вимог зазначила, що працюючи у відповідача на посаді провідного археографа, вона сумлінно виконувала покладені на неї посадовою інструкцією обов’язки. Проте, 03 та 04 липня 2017 року начальником відділу, в якому вона працювала, ОСОБА_2 подані доповідні записки про неналежне виконання нею трудових обов’язків, а саме неправильну видачу архівних довідок на ім’я ОСОБА_3 та ОСОБА_4 В подальшому, на вимогу адміністрації нею були надані письмові пояснення із даного приводу. У зв’язку із наведеним, на підставі акту комісії від 07.07.2017 року за наслідками розгляду вказаних вище доповідних записок, наказом № 19-ад від 18.07.2017 року їй оголошено догану за неналежне виконання посадових обов’язків. Зазначає, що вказаний наказ є незаконним, оскільки вона належно виконувала свої обов’язки, а підготовлений нею проект відповідей на звернення громадян ОСОБА_3 та ОСОБА_4 затверджений начальником відділу ОСОБА_2 та директора установи. Разом із тим зазначає, що наказ № 48-к від 19.07.2017 року про звільнення її з роботи із посади провідного археографа відділу використання інформації документів Національного архівного фонду та довідкового апарату Державного архіву Житомирської області на підставі ст. 36 КЗпП України є незаконним, оскільки в ньому не зазначені конкретні правові підстави звільнення. У зв’язку із наведеним просила поновити її на роботі та стягнути середньомісячний заробіток із 20.07.2017 року по день винесення рішення суду. Моральну шкоду обґрунтовує тим, що внаслідок протиправних дій відповідача, які порушили її трудові права, вона зазнала стресу, внаслідок чого погіршилося її самопочуття і тому вона перебувала на амбулаторному лікуванні, що потягло за собою додаткові витрати. Розмір моральної шкоди позивач оцінила у 10 000 грн.

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 08 вересня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано незаконними і скасовано накази Державного архіву Житомирської області від 13 лютого 2017 року № 3-ад про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани, від 18 липня 2017 року № 19-ад про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани, від 19.07.2017 № 48-к про звільнення ОСОБА_1 з роботи з посади провідного археографа відділу використання інформації документів Національного архівного фонду та довідкового апарату. Поновлено ОСОБА_1 на роботі на посаді провідного археографа відділу використання інформації документів Національного архівного фонду та довідкового апарату Державного архіву Житомирської області з 20.07.2017 року, стягнуто на її користь середній заробіток за час прогулу з 20.07.2017 року по 08.09.2017 року в сумі 7812,36 грн. 36 коп. без урахування суми податків, страхових та інших обов’язкових платежів, та моральну шкоду у розмірі 5000 грн. В решті позовних відмовлено. Вирішено питання щодо відшкодування судових витрат.

В апеляційній скарзі Державний архів Житомирської області, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення – про відмову у задоволенні позову в повному обсязі. Зокрема зазначає, що накази про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани від 13 лютого 2017 року № 3-ад та від 18 липня 2017 року № 19-ад є законними, оскільки спеціально створеною комісією під час перевірки фактів порушень за доповідними записками безпосереднього начальника позивачки ОСОБА_2, було виявлено чисельні та систематичні помилки, допущені ОСОБА_1 при підготовці архівних довідок та пошуку інформації за архівними документами для здійснення соціальних гарантій громадян. Разом із тим, 18.07.2017 року ОСОБА_1 власноруч написала заяву про її звільнення з роботи за угодою сторін з 19.07.2017 року. В подальшому, наказом № 48-к від 19.07.2017 року її звільнено за ст. 36 за угодою сторін. У зв’язку із тим, що у згаданому наказі не було зазначено відповідної частини ст. 36 КЗпП України, наказом № 53-к від 25.07.2017 року внесено уточнення до оспорюваного наказу та зазначено підставу звільнення «за ч. 1 ст. 36 КЗпП України». В подальшому ОСОБА_1 повідомлено про внесені зміни до наказу про її звільнення та запрошено з’явитися до установи для внесення виправлень у трудову книжку. Проте позивач не з’явилася. Вказує, оскільки трудові відносини із позивачкою припинені на законних підставах, тому немає підстав для стягнення середньомісячного заробітку та відшкодування моральної шкоди.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Судом встановлено та вбачається із матеріалів справи, що ОСОБА_1 із 10.08.1999 року працювала у Державному архіві Житомирської області на різних посадах, що підтверджується ксерокопіє її трудової книжки (а.с. 122-123).

Наказом № 3-ад від 13.02.2017 року їй оголошено догану та ознайомлено особисто, про що свідчить її підпис (а.с. 32-33).

Підставами притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності стали доповідні записки начальника відділу використання інформації документів НАФ та довідкового апарату ОСОБА_2 від 31.01.2017 року та 01.02.2017 року про відмову ОСОБА_1 від виконання запитів фізичних осіб № К/268, П/269, Б/53 ел.п., Мз/18 та П/287, Т/291, Т/294, В/61 ел. П. відповідно, всупереч положенням посадової інструкції провідного археографа відділу (а.с. 24, 25).

У зв’язку із наведеним, 01.02.2017 року ОСОБА_5 подані роз’яснювальна та пояснювальна записки, зміст яких зводиться до того, що основними обов’язками провідного археографа є наповнення, удосконалення та ведення довідкового апарату, а виконання робіт по розгляду заяв та звернень громадян є лише повноваженнями, тому не можуть бути пріоритетними у використанні робочого часу, оскільки підготовка таких відповідей займає більше його половини (а.с. 26-27).

В подальшому, для розгляду конфліктної ситуації у правовому руслі по згаданих доповідних записках ОСОБА_2 та звернення провідного археографа ОСОБА_1, наказом директора Державного архіву Житомирської області №1-ад від 07.02.2017 року було створено відповідну комісію (а.с. 28).

В ході розгляду фактів невиконання провідним археологом відділу ОСОБА_1 доручень начальника відділу використання інформації документів НАФ та довідкового апарату ОСОБА_2, комісія дійшла висновку, що дії ОСОБА_1 щодо категоричної відмови виконувати доручення її безпосереднього керівника суперечать ст. 30 КЗпП України та посадовій інструкції, що тягне за собою оголошення догани (а.с. 30).

В подальшому, наказом 19-ад від 18.07.2017 року ОСОБА_1 оголошено догану за неналежне виконання посадових обов’язків, з яким останню ознайомлено того ж дня особисто, про що свідчить її підпис (а.с. 83).

Підставою оголошення догани були доповідні записки начальника відділу начальника відділу використання інформації документів НАФ та довідкового апарату ОСОБА_2 від 03.07.2017 року, від 04.07.2017 року та матеріали, які представлені створеною 07.02.2017 року комісією (а.с. 87-88, 99, 111).

Із змісту доповідної записки вбачається, що ОСОБА_1 готувала відповідь на запит Соснівського районного у м. Черкаси відділу ДРАЦС. При перевірці даних начальником відділу ОСОБА_2 було виявлено, що провідним археографом ОСОБА_1 було подано недостовірні дані щодо запитуваної особи ОСОБА_3 (а.с. 87-98).

Із доповідної записки від 04.07.2017 року видно, що ОСОБА_1 недобросовісно відноситься до виконання покладених на неї обов’язків та при наданні відповідей на запити, наданих на виконання, допускає грубі помилки та граматичні помилки (а.с. 99-110).

В подальшому, при дослідженні вказаних доповідних записок, спеціально створеною комісією 07.07.2017 року складено акт про вказані доповідні записки, ознайомлення ОСОБА_1 із їх змістом та пропозицію надати пояснення із цього приводу (а.с. 111).

У своїх письмових поясненнях ОСОБА_1 зазначила, що на усі, надані їй до виконання запити, відповіді підготувала (а.с. 112).

17.07.2017 року згаданою комісією, позивачці запропоновано повторно надати пояснення з приводу поданих на неї доповідних записок. Проте остання їх не надала, та просила надати їй роз’яснення у письмовій формі (а.с. 113-114).

В подальшому, 18.07.2017 року комісією, створеною наказом від 07.02.2017 року №1-ад, складено акт про системність допущених помилок ОСОБА_1, що свідчить про її недбале ставлення до виконання посадових обов’язків. А неправильне подання архівної інформації, може призвести до порушення майнових прав фізичних осіб (а.с. 115).

У зв’язку із наведеним 18.07.2017 року ОСОБА_1 оголошено догану за неналежне виконання посадових обов’язків.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення вимог ОСОБА_1 щодо визнання незаконними та скасування наказів про притягнення її до дисциплінарної відповідальності.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції в цій частині з огляду на таке.

Згідно зі ст.147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана, звільнення.

Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Відповідно до вимог ст.148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Статтею 149 КЗпП України передбачено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Як роз'яснено у п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», при розгляді таких спорів судам необхідно з'ясувати, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені ст. ст. 147-1, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Так, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 10.08.1999 року працювала у Державному архіві Житомирської області на різних посадах.

Наказом відповідача №38-к від 09.08.2017 року ОСОБА_1 переведена на посаду провідного археографа відділу використання інформації документів Національного архівного фонду та довідкового апарату (а.с.123).

Посадова інструкція провідного археографа відділу використання інформації документів Національного архівного фонду та довідкового апарату затверджена директором Державного архіву Житомирської області 03.01.2017 року і лише того дня з нею ознайомлена ОСОБА_1 (а.с. 145-146).

Зазначеною інструкцією передбачено, що провідний археограф перше за все виконує роботи, пов’язані із розробленням фондів архіву, наповненням довідкового апарату та використанням архівної інформації й публікацією архівних документів; веде науково-дослідну роботу в галузі архівознавства та археографії; розробляє та впроваджує прогресивні методи роботи з архівними документами; надає науково-методичну та практичну допомогу співробітникам архіву з питань археографічного опрацювання документів, консультує їх з питань теорії та методики археографії і т.і.

Майже після усього переліку завдань, обов»язків та повноважень провідного археографа Інструкцією передбачено також, що провідний археограф за дорученням керівництва виконує роботи по розгляду заяв, звернень, скарг громадян України, іноземців, осіб без громадянства, громадських об’єднань релігійних громад. Політичних партій, підприємств, установ, організацій щодо витребування архівної інформації за фондами архіву.

Заперечуючи щодо правомірності накладення догани та у своїх поясненнях ОСОБА_1 вказувала, що саме на виконання таких доручень витрачається переважна більшість робочого часу, а тому колегія суддів вважає, що роботодавцем не доведено необхідний обсяг виконуваних робіт за дорученням керівництва і вплив виконання цих робіт (доручень) на загальний обсяг виконуваної роботи безпосередньо провідного археографа, як пріорітетнішої у цій посаді.

Окрім того в наказі №3-ад від 13.02.2017 року про оголошення догани взагалі не зазначено за що оголошено догану провідному археографу відділу використання інформації документів Національного архівного фонду та довідкового апарату ОСОБА_1Г.(а.с.32).

Щодо помилок, допущених ОСОБА_1 при підготовці довідок стосовно ОСОБА_3 та ОСОБА_4, то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що сумління помилки в роботі працівника, описки або неточності не можуть свідчити про порушення працівником трудових обов’язків та вимог посадової інструкції.

Окрім того колегія суддів вважає, що тяжких наслідків внаслідок допущених порушень працівником для роботодавця не настало. Судом також враховується попередня робота ОСОБА_1, яка на момент притягнення до дисциплінарної відповідальності тривалий час працювала в Державному архіві Житомирської області та нагороджувалась почесними грамотами (а.с.122-123,149-152).

З огляду на наведене колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції в цій частині.

Водночас, не можна погодитись з висновком місцевого суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

Відповідно до п.1 ст. 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є угода сторін.

З матеріалів справи вбачається та не заперечується ОСОБА_1, що 18.07.2017 року вона подала заяву про звільнення її з роботи за згодою сторін із 19.07.2017 року (а.с. 117).

Наказом № 48-к від 19.07.2017 року ОСОБА_1 звільнено з роботи із посади провідного археографа відділу використання інформації документів Національного архівного фонду та довідкового апарату Державного архіву Житомирської області з 19 липня 2017 року на підставі ст. 36 КЗпП України за угодою сторін та ознайомлено особисто, про що свідчить її підпис (а.с. 116).

В подальшому, з метою приведення у відповідність до вимог чинного законодавства, наказом №53-к від 25.07.2017 року внесено доповнення до наказу № 48-к від 19.07.2017 року про звільнення ОСОБА_1 та після слів «відповідно до» зазначено слова «п. 1» та зобов’язано внести відповідні зміни у кадрових документах (а.с. 118).

Про внесення зазначених уточнень до наказу № 48-к від 19.07.2017 року повідомлено ОСОБА_1, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення та запрошено її до сектору з питань персоналу Державного архіву Житомирської області для внесення відповідних уточнюючих записів до трудової книжки (119-120).

Проте, ОСОБА_1 до роботодавця не з’явилась та не надала трудову книжку для внесення відповідних записів.

А тому, зважаючи на те, що ОСОБА_1 подала власноручно написану нею заяву про звільнення з роботи за угодою сторін, відповідач звільнив її з роботи саме з підстави, зазначеної у заяві – за угодою сторін, вказавши про це у наказі та зіславшись на ст. 36 КЗпП України, а тому помилкове незазначення в наказі пункту статті не свідчить про припинення трудового договору за ст.36 КЗпП України з інших підстав ніж за п.1.

З огляду на наведене колегія суддів не вбачає підстав для поновлення ОСОБА_1 на роботі, а, відтак, і до задоволення похідних вимог – стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

За таких обставин рішення суду першої інстанції в частині вимог про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову в цій частині.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджується позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві –пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Оскільки позов і апеляційну скаргу задоволено частково, то стягнутий судом першої інстанції судовий збір з Державного архіву Житомирської області на користь держави підлягає зменшенню з 2560грн. до 1280грн.

З ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь Державного архіву Житомирської області 1408грн. понесених судових витрат за подання останнім апеляційної скарги (2816:2).

В решті рішення суду першої інстанції залишається без змін.

Керуючись ст.ст. 209, 218, 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Державного архіву Житомирської області задовольнити частково.

Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 08 вересня 2017 року скасувати в частині вимог про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні цих вимог.

Рішення суду в частині судових витрат змінити. Зменшити розмір стягнутого з Державного архіву Житомирської області на користь держави судового збору з 2560грн. до 1280грн.

В решті рішення залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державного архіву Житомирської області 1408грн. понесених судових витрат.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: Судді: