Вирок № 7029561, 02.12.2009, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

                                                  Справа № 1-662/2009 р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

02 грудня 2009 року       Тернопільській міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого                             Кунцьо С.В.

за участю секретаря         Музики О.М.

прокурора             Гульовської О.Г.

захисника             ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Тернополі справу про обвинувачення :

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2»я Тернопільського району Тернопільської області, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, непрацюючого, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_2»я Тернопільського району Тернопільської області, раніше судимого 04.08.2008 року Тернопільським міськрайонним судом за ч.2 ст.263 КК України, призначено покарання у виді штрафу в розмірі 850 грн. 08.12.2008 року постановою Тернопільського міськрайонного суду призначене покарання замінено на покарання у виді  240 годин громадських робіт.  Покарання у виді громадських  робіт відбуто 06.05.2009 року.

за ч.1 ст.185, ч.2 ст.15 – ч.2 ст.185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Підсудний ОСОБА_2, 23 червня 2009 року близько 14.00 год.  проходячи по центральному ринку, що по вул. Живова, 9 в м. Тернополі підійшов до торгового столу, який розташований неподалік магазину-кафетерію «Нізон», на якому знаходився мобільний телефон марки «Нокіа N 95-1». Переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, таємно викрав з торгового столу вищевказаний мобільний телефон, який належав ОСОБА_3, вартістю 1200 гривень, чим спричинив останньому матеріальну шкоду на вищевказану суму. Із викраденим майном підсдуний з місця скоєння злочину втік.

Крім цього, 08 липня 2009 року близько 15.00 год. ОСОБА_2 знаходячись на зупинці громадського транспорту, що по вул. Кн.Острозького в м.Тернополі, переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає, підійшов до лавочки, яка розташована на даній зупинці таємно викрав з неї поліетиленовий пакет з джинсовими штанами «D&К JEANS WЕАR», який належав потерпілому ОСОБА_4, вартість яких становить 150 гривень, чим спричинив останньому матеріальну шкоду на вищевказану суму. Однак свій намір довести до кінця не зміг з причин незалежних від його волі, оскільки був виявлений та затриманий потерпілим ОСОБА_4 та працівниками міліції.

Допитаний у судовому засіданні, підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів визнав повністю та показав, що 23 червня 2009 року він перебував на центральному ринку, що по вул. Живова, 9 в м. Тернополі. Близько 14.00 год. він проходив неподалік кафетерію "Нізон", який знаходиться на даному ринку, та побачив що на торговому столі без догляду знаходиться мобільний телефон марки «Нокіа N 95-1». Підійшов ближче до даного торгового столу, він оглянувся та переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає він непомітно взяв цей мобільний телефон та поклав його собі в кишеню штанів. Після цього він пішов в сторону автовокзалу, оскільки хотів продати даний мобільний телефон. Однак   перебуваючи неподалік автовокзалу до нього підійшли працівники міліції та попросили його надати їм документи,  що засвідчують його особу. Оскільки будь-яких документів він не мав, тому працівники міліції попросили його пройти з ними у відділення міліції, де в нього під час огляду працівники міліції виявили та вилучили викрадений ним мобільний телефон. Після цього він зізнався в тому, що цей телефон викрадений.

Крім цього, 08 липня 2009 року приблизно о 15.00 год. він перебував на зупинці громадського транспорту, що по вул. Кн. Острозького в м. Тернополі, де побачив, що на лавці знаходиться поліетиленовий пакет в якому знаходився ще один прозорий пакет з джинсовими штанами. Скористався тим, що за ним та за поліетиленовим пакетом ніхто не спостерігає він підійшов ближче та витягнув з нього прозорий поліетиленовий пакет, в якому знаходилися джинсові штани темно-синього кольору. Після цього він перейшов на іншу сторону вулиці та направився в напрямку магазину «Теко». Однак біля магазину його наздогнав хлопець, в якого він викрав джинсові штани та одразу ж за ним до нього підійшли працівники міліції, які запросили пройти з ним в відділення міліції, де в присутності понятих він добровільно видав поліетиленовий пакет з джинсовими штанами.

Просить врахувати його щиросердечне каяття в скоєні даних злочинів та допомогу слідству встановити у справі істину, а також те, що викрадені речі повернуті потерпілим. О біцяє в подальшому злочинів не вчиняти та  просить суворо його не карати.

Крім власного визнання вини, підсудний ОСОБА_2  повністю погодився зі всіма доказами по справі, що були зібрані під час досудового слідства і підтверджували його винність у вчиненні злочинів, згідно пред'явленого обвинувачення, відмовившись від їх дослідження під час судового розгляду.

З’ясувавши думку учасників судового розгляду про визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження, суд визнає недоцільним дослідження доказів по справі стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з’ясувавши правильність розуміння підсудним змісту цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності його позиції, а також роз’яснивши йому, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку.      

Таким чином, проаналізувавши вищевказані обставини та докази, суд, приходить до переконання про доведеність вини ОСОБА_2 , у вчиненні злочинів та вважає, що органами досудового слідства його дії кваліфіковано вірно за ч.1 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), та ч.2 ст.15 – ч.2 ст.185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинено повторно.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_2 , суд відповідно до вимог ст.ст.50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, те що він раніше судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, обставини, які пом’якшують покарання, а саме: визнання ним своєї вини, щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину, відсутність обставин, які б обтяжували покарання.

Аналізуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що виправлення та перевиховання підсудного можливе без його ізоляції від суспільства, а тому йому слід призначити покарання в межах санкції статей обвинувачення у виді позбавлення волі із застосуванням ст.75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням.

Водночас, суд, вважає, що з метою забезпечення належної поведінки ОСОБА_2  в період дії іспитового строку, відповідно до ст. 76 КК України, на нього слід покласти обов’язок не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Запобіжний захід, до набрання вироком законної сили ОСОБА_2  залишити попередній - підписку про невиїзд з місця постійного проживання.

Речові докази:    

•   мобільний телефон марки «Нокіа N 95-1», який знаходиться на зберіганні у ОСОБА_3 – повернути законному володільцю – потерпілому  ОСОБА_3;

•   джинсові штани «D&К JEANS WЕАR», які знаходяться на зберіганні у ОСОБА_4 – повернути законному володільцю – потерпілому  ОСОБА_4

Цивільний позов у справі – відсутній.

По справі є судові витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи №6-666/09 від 30.07.2009 року в сумі 300,48 грн. та судово-товарознавчої експертизи №6-625/09 від 30.07.2009 року в сумі 300,48 грн. які суд, вважає слід стягнути з підсудного, в користь НДЕКЦ при УМВСУ в Тернопільській області, оскільки вони виникли у зв»язку із проведенням експертизи речових доказів.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд,-

З А С У Д И В :

Визнати винним ОСОБА_2 , у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.185, ч.2 ст.15 – ч.2 ст.185 КК України і призначити йому покарання:

за ч.1 ст.185 КК України 1 (один) рік позбавлення волі;

за ч.2 ст.15 – ч.2 ст.185 КК України  2 (два) роки позбавлення волі.

У відповідності до ч.1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_2  призначити покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

Відповідно до ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_2  від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому 1 (один) рік 6 (шість) місяців іспитового строку.

Зобов’язати ОСОБА_2 , відповідно до вимог ст. 76 КК України в період дії іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Запобіжний захід, ОСОБА_2 , до набрання вироком законної сили, залишити попередній – підписку про невиїзд з місця постійного проживання.

Речові докази:    

•   мобільний телефон марки «Нокіа N 95-1», який знаходиться на зберіганні у ОСОБА_3 – повернути законному володільцю – потерпілому  ОСОБА_3;

•   джинсові штани «D&К JEANS WЕАR», які знаходяться на зберіганні у ОСОБА_4 – повернути законному володільцю – потерпілому  ОСОБА_4

Стягнути із засудженого ОСОБА_2 судові витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи №6-666/09 від 30.07.2009 року в сумі 300, 48 грн. (триста гривень сорок вісім копійок) та за проведення судово-товарознавчої експертизи №6-625/09 від 30.07.2009 року в сумі 300, 48 грн. (триста гривень сорок вісім копійок) в користь НДЕКЦ при УМВСУ в Тернопільській області  ( Код 24524727, банк одержувача: УДК в Тернопільській області, МФО 838012,  розрахунковий рахунок 35221003000215).

На вирок може бути подана апеляція на протязі 15 діб з моменту його проголошення до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Головуючий С.В. Кунцьо

Копія вірна:

Суддя Тернопільського

міськрайонного суду ОСОБА_5