Ухвала суду № 70295241, 15.11.2017, Вінницький міський суд Вінницької області

Cправа № 127/16181/16-ц

Провадження № 2/127/770/17

У Х В А Л А

Іменем України

15 листопада 2017 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

у складі: головуючого судді – Гриневича В.С.

при секретарі: Марценюк А.М.

за участю:

представника позивача: ОСОБА_1

представника відповідачів: ОСОБА_2

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу №127/16181/16-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 про визнання дій такими, що порушили людську гідність, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2016 року до Вінницького міського суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 про визнання дій такими, що порушили людську гідність, в якій позивач просив:

- визнати дії всіх відповідачів такими, що порушили його людську гідність;

- примусити відповідачів поновити права позивача шляхом публічного вибачення перед адміністрацією установи та засудженими установи – колонії СВК-81 в усній формі та письмово, а перед позивачем – в письмовій формі або у відеоформаті. (т. 1, а.с. 140-147)

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 28 липня 2016 року вищевказану позовну заяву було залишено без руху у зв’язку з її невідповідністю вимогам статті 119 ЦПК України.

Зокрема, залишаючи позовну заяву без руху судом було зазначено про відсутність доказів сплати судового збору з кожної з позовних вимог, а також про те, що «заявивши вимогу про визнання неправомірними дій відповідачів, в позовній заяві, не зазначено які саме конкретні дії та якого саме конкретного відповідача слід визнати неправомірними».

В подальшому, ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 26 серпня 2016 року позовну заяву повернуто позивачу.

Повертаючи позовну заяву позивачу судом, з поміж іншого, зазначено, недоліки позовної заяви позивачем не усунуто, «заявивши вимогу про визнання неправомірними дій відповідачів, в позовній заяві, не зазначено які саме конкретні дії та якого саме конкретного відповідача слід визнати неправомірними».(т. 1, а.с. 27)

Однак, ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 28 листопада 2016 року ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 26 серпня 2016 року про повернення позовної заяви скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі. (т. 1, а.с. 134, 135)

Зокрема, апеляційний суд Вінницької області скасовуючи ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 26.08.2016р. про повернення позовної заяви зазначив, в тому числі, що «Інші питання, вказані в ухвалі про залишення позовної заяви без руху суд першої інстанції може вирішити у попередньому судовому засіданні».

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 11 квітня 2017 року, яка винесена з урахуванням ухвали апеляційного суду Вінницької області від 28 листопада 2016 року, відкрито провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду.

Отже, відповідно до вищевказаної позовної заяви, предметом позовних вимог є вимоги позивача про:

- визнання дій всіх відповідачів такими, що порушили його людську гідність;

- примушення відповідачів поновити права позивача шляхом публічного вибачення перед адміністрацією установи та засудженими установи – колонії СВК-81 в усній формі та письмово, а перед позивачем – в письмовій формі або у відеоформаті.

Однак, в неодноразових судових засіданнях, до початку розгляду справи по суті, намагаючись з’ясувати зміст позовних вимог, судом пропонувалося позивачу визначитися з позовними вимогами та зазначити які саме конкретні дії та якого саме конкретного відповідача слід визнати неправомірними, в чому полягають дії конкретного відповідача, за які саме дії відповідачам слід вибачитися, перед яким колом засуджених, тощо.

Проте, в судовому засіданні 15.11.2017р. представником позивача - адвокатом ОСОБА_1 подано в новій редакції позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 про захист честі та гідності і стягнення моральної шкоди, в якій позивач просить:

- визнати дії всіх відповідачів такими, що порушили його людську гідність та зобов’язати відповідачів поновити права позивача шляхом публічного вибачення перед адміністрацією установи та засудженими установи – колонії СВК-81 в усній формі та письмово, а перед позивачем – в письмовій формі або у відеоформаті.

- стягнути солідарно з відповідачів – ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6. ОСОБА_7, ОСОБА_11, ОСОБА_12 на свою користь 20000,00 грн. моральної шкоди.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 просила прийняти до розгляду подану нею позовну заяву в новій редакції. При цьому, представник позивача зазначила, що позивач не бажає конкретизувати позовні вимоги, а наполягає на первинно заявлених позовних вимогах, а також доповнює їх вимогами про стягнення моральної шкоди.

Представник відповідачів ОСОБА_2 зазначив, що адвокат ОСОБА_1 не уповноважена на підписання такого роду заяв.

Розглянувши позовну заяву в новій редакції від 15.11.2017р., а також первинно подану позовну заяву від 27.07.2016р., суд дійшов висновку про необхідність залишення без руху первинно заявленої позовної заяви та повернення позовної заяви в новій редакції, з огляду на таке.

Статтею 119 ЦПК України встановлено вимоги до форми та змісту позовних заяв, зокрема відповідно до п.п. 3, 5, 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину.

Згідно з п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам статті 119 ЦПК. У зв'язку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

З наведених вище норм слідує висновок, що позовна заява має містити чітко визначені та зрозумілі позовні вимоги, які формулюються позивачем в прохальній частині позовної заяви.

Відповідно до частини першої статті 30 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Позивачем є особа, яка звернулася до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

В той же час, відповідачем у цивільному процесі є особа до якої спрямовані позовні вимоги і яка має вчинити певні дії щодо позивача.

Статтею 32 ЦПК України передбачен6о, що позов може бути пред'явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо другої сторони діє в цивільному процесі самостійно.

Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: предметом спору є спільні права чи обов'язки кількох позивачів або відповідачів; права і обов'язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; предметом спору є однорідні права і обов'язки.

З аналізу наведених процесуальних норм слідує висновок про те, що в разі заявлення позову до кількох відповідачів, позовна заява має містити чітко визначені та зрозумілі позовні вимоги щодо кожного з відповідачів, які формулюються позивачем в прохальній частині позовної заяви.

Однак, як зазначено в первинно поданій позовній заяві, та позовній заяві в новій редакції, позивач просить визнати дії всіх відповідачів такими, що порушили його людську гідність та зобов’язати відповідачів поновити права позивача шляхом публічного вибачення перед адміністрацією установи та засудженими установи – колонії СВК-81 в усній формі та письмово, а перед позивачем – в письмовій формі або у відеоформаті.

При цьому, позовна заява не містить чітко сформульованих позовних вимог щодо кожного з відповідачів, а саме не містить посилань які саме конкретні дії та якого саме конкретного відповідача слід визнати неправомірними, в чому полягають дії конкретного відповідача, за які саме дії відповідачам слід вибачитися, перед яким колом засуджених, тощо.

Таким чином, з позовної заяви неможливо зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів, а відтак позовна заява не відповідає вимогам статті 119 ЦПК України.

Крім того, частиною п’ятою статті 119 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Подаючи позовну заяву в новій редакції, позивачем крім первинно заявлених позовних вимог заявлено вимоги стягнення солідарно з відповідачів – ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_11, ОСОБА_12 на свою користь 20000,00 грн. моральної шкоди.

Відповідно до частини другої статті 31 ЦПК України крім прав та обов'язків, визначених у статті 27 цього Кодексу, позивач має право протягом усього часу розгляду справи збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову, а відповідач має право визнати позов повністю або частково. До початку розгляду судом справи по суті позивач має право шляхом подання письмової заяви змінити предмет або підставу позову, а відповідач - пред'явити зустрічний позов.

Отже, положеннями статті 31 ЦПК України не передбачено можливості подання позовної заяви в новій редакції.

В той же час, позовна заява, яка подана представником позивача - адвокатом ОСОБА_1, частково містить в собі ознаки заяви про зміну предмету позову, оскільки позивачем заявлені вимоги про відшкодування моральної шкоди, які раніше не заявлялися.

Проте, згідно з частиною четвертою статті 80 ЦПК України у разі збільшення розміру позовних вимог або пред'явлення нових вимог несплачену суму судового збору належить сплатити до звернення в суд з відповідною заявою.

Відповідно до абз. 3 п.п. 5 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір за подання до суду позовної заяви про відшкодування моральної шкоди сплачується судовий збір в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Однак, доказів сплати судового збору з вимоги про відшкодування моральної шкоди в сумі 1600 грн., позивачем не надано.

Відсутність доказів сплати судового збору може слугувати підставою для залишення без руху позовної заяви в новій редакції, однак в даному випадку це не має правового значення, враховуючи наступне.

Відповідно до частини третьої статті 119 ЦПК України позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її подання..

Частиною восьмою статті 119 ЦПК України передбачено, що якщо позовна заява подається представником позивача, до позовної заяви додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження.

Як вбачається з позовної заяви в новій редакції, що надійшла до суду, остання підписана представником позивача адвокатом ОСОБА_1, на підтвердження повноважень якої в матеріалах справи міститься доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги особі засудженій до покарання у вигляді позбавлення волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або обмеження волі від 14.09.2016р. №002-0002289, яке видано Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Вінницькій області. (т. 1, а.с. 69)

Однак, зазначене доручення не може вважатися належним доказом на підтвердження повноважень адвоката ОСОБА_1 на підписання позовних заяв від імені ОСОБА_3, з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 42 ЦПК України повноваження представників сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, мають бути посвідчені такими документами: довіреністю фізичної особи; довіреністю юридичної особи або документами, що посвідчують службове становище і повноваження її керівника; свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.

Згідно з частиною другою статті 42 ЦПК України довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або посадовою особою організації, в якій довіритель працює, навчається, перебуває на службі, стаціонарному лікуванні чи за рішенням суду, або за місцем його проживання.

За правилами визначеними частиною четвертою статті 42 ЦПК України повноваження адвоката як представника можуть також посвідчуватись ордером, дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, або договором. До ордера обов'язково додається витяг із договору, у якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. Витяг засвідчується підписом сторін договору.

Таким чином, враховуючи вимоги статті 42 ЦПК України, повноваження представника фізичної особи в цивільному процесі на основі договору можуть підтверджуватися:

1) довіреністю, яка посвідчується нотаріусом або посадовою особою, якій відповідно до закону надано право посвідчувати довіреності.

2) ордером, дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, або договором про надання правової допомоги – у разі якщо представництво інтересів здійснюється адвокатом, у якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

В судовому засіданні встановлено, що угоди з позивачем адвокат ОСОБА_1 не укладала, а доказом на підтвердження її повноважень є зазначене вище доручення від 14.09.2016р. №002-0002289, яке видано Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Вінницькій області.

Проте, як вбачається зі вказаного доручення, Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Вінницькій області призначено адвоката ОСОБА_1 для надання безоплатної правової допомоги позивачу у межах процесуальних прав і обов’язків захисника, визначених статтями 46, 47 КПК України, а у разі здійснення представництва – в межах повноважень, визначених довіреністю, протягом строку дії цього доручення.

Однак, жодної іншої довіреності з переліком повноважень адвоката матеріали справи не містять.

Таким чином, адвокат ОСОБА_1, згідно з дорученням від 14.09.2016р. №002-0002289 уповноважена для надання безоплатної правової допомоги позивачу у межах процесуальних прав і обов’язків захисника, визначених статтями 46, 47 КПК України.

Отже, оскільки розгляд даної справи здійснюється відповідно до цивільного судочинства, адвокат ОСОБА_1 на даний час не уповноважена представляти інтереси позивача у даній справі та відповідно не наділена повноваженнями підписання позовних заяв.

Крім того, суд звертає увагу на те, що особа має право уповноважити адвоката на підписання позовних заяв від свого імені, однак про надання такого права має бути чітко зазначено у відповідній угоді про надання правової допомоги, чого в даному випадку зроблено не було.

В той же час слід зауважити, що підготовка та подання документів до суду, за дорученням позивача, не свідчить про надання цією особою права підписання документів, в тому числі позовних заяв, від її імені.

Отже, позовну заяву (в новій редакції) Болендера Євгена Миколайовича до Мазура Івана Борисовича, Любчака Олександра Сергійовича, Головяна Сергія Олександровича, Шевченка Олександра Львовича, Заморняк Світлани Володимирівни, Заморняк Тетяни Петрівни, Заморняк-Іванченко Ганни Петрівни, Бончука Анатолія Михайловича, Вузія Володимира Михайловича про захист честі та гідності і стягнення моральної справи, підписано особою, яка не має повноважень на її підписання та відповідно на ведення даної справи.

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 121 ЦПК України заява повертається позивачеві, у випадках коли заяву від імені позивача подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

Таким чином, позовну заяву (в новій редакції) ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 про захист честі та гідності і стягнення моральної справи, слід повернути позивачеві.

Що стосується первинно поданої позовної заяви, то статтею 121 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Разом з тим, чинним Цивільним процесуальним кодексом України передбачено можливість залишення без розгляду позовної заяви якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк. (п. 8 ч. 1 ст. 207 ЦПК)

Таким чином, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Зокрема, для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно привести позовну заяву у відповідність до вимог статті 119 ЦПК України, а саме:

- конкретизувати позовні вимоги щодо кожного з відповідачів з посиланням на те які саме конкретні дії та якого саме конкретного відповідача слід визнати неправомірними, в чому полягають дії конкретного відповідача, за які саме дії відповідачам слід вибачитися, перед яким колом засуджених, тощо.

- сплатити судовий збір, з кожної з позовних вимог, в залежності від кількості заявлених вимог щодо кожного з відповідачів.

На підставі викладеного та керуючись ст. 42, 119-121 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву від 15.11.2017р. (в новій редакції) ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 про захист честі та гідності і стягнення моральної шкоди повернути позивачу.

Роз’яснити позивачу, що відповідно до ч. 5 ст. 121 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Позовну заяву від 27.07.2016р. ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 про визнання дій такими, що порушили людську гідність, залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків, який не може перевищувати 5 (п’яти) днів з дня отримання позивачем даної ухвали.

Ухвала суду, в частині повернення позовної заяви, може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через Вінницький міський суд Вінницької області, шляхом подачі апеляційної скарги, протягом п’яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з отримання копії ухвали.

Ухвала суду, в частині залишення без руху позовної заяви, оскарженню не підлягає.

Суддя: