Рішення № 70295034, 01.11.2017, Баранівський районний суд Житомирської області

Баранівський районний суд Житомирської області

Справа № 273/1172/16-ц

Провадження № 2/273/27/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повне)

01 листопада 2017 року Баранівський районний суд Житомирської області в складі: головуючого - судді Васильчук О. В. при секретарі судових засідань ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Баранівка справу за позовом ПАТ "КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості -

В С Т А Н О В И В:

03.10.2017 року представник позивача звернувся до суду з даним позовом посилаючись на те, що 22.12.2005 року між Публічним акціонерним товариством ПАТ КБ «ПриватБанк» та відповідачем ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № ZRH0AE00003150, згідно якого відповідач отримав кредит у розмірі 8203, 00 Євро на термін до 21.12.2010 року, а відповідач зобов’язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором.

Відповідно до договору, погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, відповідач повинен надавати Банку грошові кошти ( щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно кредитного договору.

Згідно договору у випадку порушення зобов’язань за кредитним договором, відповідач сплачує Банку відсотки за користування кредитом у подвійному розмірі на місяць, нараховані від суми непогашеної в строк заборгованості за кредитом.

В забезпечення виконання зобов’язання за договором № ZRH0AE00003150 між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_3 укладено договір поруки, згідно п. 6 якого поручитель зобов’язаний виконати зобов’язання, зазначені в письмовій вимозі кредитора протягм п’яти календарних днів з моменту її отримання. Вимога, що була пред’явлена до поручителя щодо виконання забезпеченого зобов’язання, залишена без задоволення.

Враховуючи, що відповідач не виконав належним чином своїх зобов’язань за кредитним договором, у зв’язку з чим у нього виникла заборгованість, яка станом на 26.09.2016 року становить 26 193,21 Євро , яка складається 3058,46 Євро - заборгованість за кредитом, 4763,25 Євро – заборгованість по процентам за користування кредитом, 160,44 Євро – заборгованість по комісії за користування кредитом, 18211,06 Євро – пеня за несвоєчасніть виконання зобов’язань за договором. Проте позивач просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість по кредиту лише в розмірі 7982,15 Євро, яка складається 3058,46 Євро - заборгованість за кредитом, 4763,25 Євро – заборгованість по процентам за користування кредитом, 160,44 Євро – заборгованість по комісії за користування кредитом.

Представник позивача в судове засідання не явився, будучи належним чином повідомлений, в позовній заяві зазначив, що просить розглядати справу без участі представника Банку, в письмових поясненнях зазначено, що позовні вимоги підтримують повністю.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не явився, надіслав заяву в якій просив, розглядати дану справу без його участі та застосувати до даних правовідносин строк позовної давності, оскільки до моменту звернення Банку до суду сплив строк позовної давності, який встановлений законодавством і становить 3 роки. На підставі цього в позові відмовити.

Відповідач ОСОБА_3, в судове засідання не явився, будучи належним чином повідомлений, про що свідчить поштове повідомлення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що даний позов задоволенню не підлягає виходячи із слідуючих підстав.

Відмовляючи Банку в позові в частині стягнення заборгованості з відповідача ОСОБА_2, суд виходив із слідуючого.

В судовому засіданні встановлено, що 22.12.2005 року між Банком та відповідачем ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № ZRH0AE00003150, згідно якого відповідач отримав кредит у розмірі 8203,00 Євро на термін до 21.12.2010 року, а відповідач зобов’язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором (а.с. 7 – 8 ).

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідач ОСОБА_2 частково здійснив погашення заборгованості за кредитом у встановленому договором порядку і строки, а саме: 2005 року по 2012 рік, що має відображення у виписці по кредитном договору № ZRH0AE00003150, від 22.12.2005 року ( а.с. 100 - 101 ).

Згідно копії договору поруки від 22.12.2005 року поручителем по кредитному договору № ZRH0AE00003150 є ОСОБА_3 ( а.с. 9 ).

Згідно розрахунку позивача станом на 26.09.2016 року загальна сума заборгованості відповідача ОСОБА_2 перед Банком за кредитним договором № ZRH0AE00003150 від 22.12.2005 року складає – 26193,21 Євро, а саме : 3058,46 Євро - заборгованість за кредитом, 4763,25 Євро – заборгованість по процентам за користування кредитом, 160,44 Євро – заборгованість по комісії за користування кредитом, 18211,06 Євро – пеня за несвоєчасніть виконання зобов’язань за договором. А заборгованість до стягнення становить 7982,15 Євро, яка складається 3058,46 Євро - заборгованість за кредитом, 4763,25 Євро – заборгованість по процентам за користування кредитом, 160,44 Євро – заборгованість по комісії за користування кредитом. На підтвердження даного розрахунку представником позивача не було надано виписки по рахунку боржника ОСОБА_2.

За пунктом 1.1 цього кредитного договору повернення кредитних коштів та сплата процентів за користування кредитом, комісією, а також іншим витратам Банку відповідно до п.п.2.2.9.,4.3 визначені періодичними щомісячними платежами в сумі 163,16 євро, період сплати з "15" по "20"число кожного місяця (а.с.3).

Останній платіж за цим кредитним договором боржник здійснив 25.04.2012 року в розмірі 1,08 євро, що підтверджується наданою відповідачем випискою Банку від 12.10.2017 року (а.с. 100-101 )

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (частина перша ст. 530 ЦК України).

Згідно п.п.1.1. Договору сторони узгодили, що заборгованість за договором сплачується щомісячними платежами у розмірі 1,33% на місяць на суму залишку за кредитом і комісією за розрахунково-касове обслуговування у розмірі 0,12% від суми виданого кредиту(а.с.3).

Отже, сторони кредитного договору встановили строки виконання боржником окремих зобов'язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов'язання, яке виникло на основі цього договору.

За змістом частини третьої ст. 254 ЦК України строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта ст. 267 ЦК України).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки ( ст.257 ЦК України).

Згідно зі ст.266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша ст.261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Отже, у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначене періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Судом було встановлено, що останній платіж проводився відповідачем - 25.04.2012 року, тому строк позовної давності слід рахувати з настанням строку погашення чергового платеужу, а саме: 20 травня 2012 року, оскільки з цього часу відповідачем ОСОБА_2В ., не проводилися щомісячні платежі по сплаті боргу за кредитом, що підтверджується випискою по кредиту виданою Банком 12.10.2017 року боржнику (а.с ).

Тому строк позовної давності сплив 20.05.2015 року, а Банк звернувся до суду за захистом свого порушеного права лише 28.09. 2016 року, згідно відмітки на конверті (а.с.22), тобто вже після спливу строку позовної давності.

Відмовляючи в позові в частині стягнення заборгованості за кредитом з відповідача ОСОБА_4, суд виходив із слідуючого.

Судом встановлено, що в забезпечення виконання зобов’язання за кредитним договором

№ ZRH0AE00003150 між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 укладено договір поруки № ZRH0AE00003150/1 (а.с.9).

Так, згідно із частиною четвертою ст.559 ЦК Ураїни порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Відповідно до п.12 Договору поруки, порука за цим договором припиняється після закінчення 5 ( п'яти) років з дня настання терміну повернення кредиту за Кедитним договором. Термін повернення кредиту за Кредитним договором відповідно до п.1.1.- 21.12.2010 рік (а.с.3), оскільки кредитним договором установлено термін виконання договору до 21.12.2010 року, то днем настання строку виконання основного зобов’язання, з якого починається відлік пятирічного строку для пред’явлення кредитором вимоги до поручителя ОСОБА_3, буде –22.12.2010 року, а припинення поруки відповідно до вимог ч. 4 ст. 559 ЦК України – 22 грудня 2015 року. Банк звернувся з позовом до поручителя ОСОБА_3 лише 28.09.2016 року.

Отже, зобов'язання поручителя виконати договір поруки має строковий характер. Поручителя слід вважати зобов'язаним виконати договір поруки виключно в межах строків, установлених у частині четвертій ст.559 ЦК України.

Строк, передбачений нормою частини четвертої ст.559 ЦК України, є припиняючим, тобто його закінчення є підставою для припинення поруки. У разі пропуску кредитором строку заявлення вимог до поручителя цей строк не можна поновити, зупинити чи перервати. Суд зобов'язаний самостійно застосовувати положення про строк, передбачений цією нормою, на відміну від позовної давності, яка застосовується судом за заявою сторін. Якщо поручитель поза межами строку помилково виконає уже фактично неіснуючий обов'язок, він може за своїм вибором вимагати повернення виконаного як безпідставно набутого кредитором.

Сплив строку, передбаченого нормою частини четвертої ст.559 ЦК України, зумовлює припинення зобов'язань поручителя, а отже, і відмову Банку в позові.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3,10, 11, 60,88,213-215 ЦПК України, ст.ст.509,516,525,526,629,1054 ЦК України, постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України від 30 березня 2012 року №5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" суд,-

В И Р І Ш И В:

В задоволені позову ПАТ КБ «Приват Банк» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Житомирської області протягом десяти днів з дня отримання копії даного рішення через Баранівський районний суд Житомирської області.