Ухвала суду № 70294865, 15.11.2017, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/10276/17 Головуючий у 1 інстанції: Подзіров А.О. Провадження № 2-р/773/25/17 Категорія: 53 Доповідач: Федонюк С. Ю.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

15 листопада 2017 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Федонюк С.Ю.,

суддів - Матвійчук Л.В., Русинчука М.М.,

з участю:

секретаря - Губарик К.А.,

представника позивача ОСОБА_1,

представників відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку заяву Державного професійно-технічного навчального закладу «Луцьке вище професійне училище» про розяснення рішення Апеляційного суду Волинської області від 17 жовтня 2017 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до Державного професійно-технічного навчального закладу «Луцьке вище професійне училище» про визнання незаконним і скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення грошової компенсації за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и л а:

Рішенням Апеляційного суду Волинської області від 17 жовтня 2017 року задоволено позов ОСОБА_4 до ДПТНЗ «Луцьке вище професійне училище» про визнання незаконним і скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення грошової компенсації за час вимушеного прогулу.

Визнано незаконним і скасовано наказ директора ДПТНЗ «Луцьке вище професійне училище» №95-к від 30 червня 2017 року.

Поновлено ОСОБА_4 на роботі в ДПТНЗ «Луцьке вище професійне училище» на посаді заступника директора з навчально-виховної роботи з 01 липня 2017 року.

Стягнуто з ДПТНЗ «Луцьке вище професійне училище» в користь ОСОБА_4 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 33704 грн. 25 коп. за період з 01 липня 2017 року по 17 жовтня 2017 року.

Стягнуто з ДПТНЗ «Луцьке вище професійне училище» в дохід держави 4032 грн. судового збору.

Додатковим рішенням Апеляційного суду Волинської області від 23 жовтня 2017 року допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення позивача на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць.

26 жовтня 2017 року ДПТНЗ «Луцьке вище професійне училище» звернулося до суду із заявою про розяснення рішення суду. Посилається на те, що рішення суду апеляційної інстанції є незрозумілим у частині поновлення ОСОБА_4 на посаді заступника директора з навчально-виховної роботи з 01.07.2017 р., а саме, в який спосіб має бути поновлений позивач за контрактною формою чи безстроково. Крім цього, незрозумілим є також для заявника посада, на яку слід поновити позивача, з урахуванням того, що посада заступника директора з навчально-виховної роботи виведена зі штату з 01.10.2017 року відповідно до листа Управління освіти, науки та молоді Волинської ОДА від 04.10.2017 р. №3436/10/2-17 та введена штатна посада заступника директора з виховної роботи, яка станом на сьогодні не є вакантною. Заявник покликався на те, що є незрозумілими підстави для задоволення позову і відсутній порядок виконання рішення суду.

Заслухавши пояснення представників сторін, які підтримали заяву відповідача, дослідивши матеріали справи , колегія суддів вважає, що заява задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст.221 ЦПК України, якщо рішення суду є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, або для державного виконавця, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій розяснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Отже, розяснення рішення суду це засіб виправлення недоліків судового акту, який полягає в усуненні неясності судового акту і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.

Пунктом 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 року передбачено, що роз'яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз'яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до виконання. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.

За змістом зазначеної статті незрозумілим є рішення суду, в якому припускається кілька варіантів тлумачення; роз'яснюються не висновки, яких дійшов суд, а ухвалене судове рішення; підставою для роз'яснення рішення суду є утруднення чи неможливість його виконання.

Зрозумілість судового рішення полягає у тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.

Перевіривши матеріали справи, дослідивши зміст судового рішення, а також оцінивши доводи заяви про роз'яснення рішення, суд вважає безпідставними посилання заявника на положення ст. 221 ЦПК України, оскільки заявником не доведено того, що рішення є незрозумілим в частині його виконання.

Мотиви, якими керувався суд апеляційної інстанції при вирішенні цієї справи, обставини справи, які встановлені в ході розгляду справи, зокрема й ті на, які покликається відповідач у заяві, викладені в мотивувальній частині судового рішення.

Разом з тим, в судовому засіданні апеляційного суду представники сторін пояснили, що фактично після рішення суду від 17 жовтня 2017 року позивача поновлено на роботі наказом 20 жовтня 2017 року, виплачено грошову компенсацію.

Отже, рішення суду на час подання заяви про його роз»яснення вже виконане, а наведені заявником доводи стосуються виконання ухваленого судом рішення, порядок якого регулюється Законом України «Про виконавче провадження», а тому не є підставою для роз'яснення рішення суду.

Таким чином, суд приходить до переконання, що оскільки судове рішення викладено повно і чітко, резолютивна частина викладена конкретно, а в поданій заяві обставин, що підтверджують наявність труднощів його розуміння не наведено, рішення фактично виконано, то посилання заявника на наявність недоліків рішення, що підлягають усуненню в порядку, визначеному ст.221 ЦПК України, є безпідставними і заява не підлягає до задоволення.

Разом з тим, відповідно до п.п.4 п.1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду заяви про роз»яснення рішення суду, яка подана юридичною особою, ставка судового збору становить 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1600 грн. х 0,5), тобто 800 грн.

Враховуючи вищенаведену норму Закону та відсутність сплати судового збору при зверненні Державного професійно-технічного навчального закладу «Луцьке вище професійне училище» із заявою про роз»яснення рішення суду, з відповідача слід стягнути в дохід держави судовий збір у розмірі, визначеному даним Законом.

Керуючись ст.221, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

У задоволенні заяви Державного професійно-технічного навчального закладу «Луцьке вище професійне училище» про розяснення рішення Апеляційного суду Волинської області від 17 жовтня 2017 року в даній цивільній справі відмовити.

Стягнути з Державного професійно-технічного навчального закладу «Луцьке вище професійне училище» в дохід держави до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір за подання заяви про роз»яснення судового рішення в сумі 800 (вісімсот) грн. за такими реквізитами: одержувач коштів УК у м. Луцьку, 22030101, код одержувача 38009628, банк одержувача ГУДКСУ у Волинській області, код банку (МФО) 803014, рахунок одержувача 31212206780002, призначення платежу: судовий збір за розгляд справи в апеляційному суді Волинської області, у справі за позовом ОСОБА_4, код 02890400.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді