Рішення № 70291082, 16.11.2017, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/3611/15

2/639/927/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

8 листопада 2017 року Жовтневий районний суд м. Харкова

у складі: головуючого - судді Іванової І.В.,

за участю секретаря – Тущенко Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Харківводоканал» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Харківводоканал» про вчинення певних дій, суд -

ВСТАНОВИВ:

16.04.2015 позивач - Комунальне підприємство «Харківводоканал» звернулось до суду із зазначеним позовом, у якому просить стягнути з відповідачів заборгованість за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, інфляційні витрати, три відсотки річних від простроченої суми та судові витрати.

25.07.2015 позивач надав уточнену позову заяву до ОСОБА_1, ОСОБА_2.

Згідно розпорядження в.о. керівника апарату Жовтневого районного суду м. Харкова від 16.09.2016 у даній справі було призначено повторний автоматичний розподіл справи на підставі п. 2.3.52 Положення про автоматизовану систему документообігу суду. Для розгляду даної цивільної справи, суддею було визначено суддю Жовтневого районного суду м. Харкова Іванову І.В.

13.02.2017 представник позивача надав заяву про зменшення позовних вимог.

30.03.2016 відповідач надав до суду зустрічний позов про вчинення певних дій та просив об’єднати з первісним позовом.

Представник позивача заперечувала проти прийняття зустрічного позову та просила залишити такий без руху, оскільки позивачем за зустрічним позовом не сплачено судовий збір.

Ухвалою суду від 13 лютого 2017 року вказаний зустрічний позов було залишено без руху та ОСОБА_1 надано строк для усунення недоліків позову.

Не погоджуючись з ухвалою суду про залишення зустрічного позову без руху, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 26 квітня 2017 року ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова скасовано, а питання прийняття зустрічного позову передано на новий розгляд.

Ухвалою суду від 07 липня 2017 року зустрічний позов ОСОБА_1 прийнято до розгляду та об’єднано вимоги з первісним позовом.

В судовому засіданні представник позивача за первісним позовом підтримала свої вимоги і просила їх задовольнити, вимоги за зустрічним позовом не визнала з підстав їх недоведеності.

В обґрунтування позовних вимог за первісним позовом зазначила, що за адресою: АДРЕСА_1 мешкають відповідачі, які є споживачами послуг з централізованого водопостачання та водовідведення шляхом відкриття абонентського рахунку № 458606.

У підсумку за період з 01.01.1999 по 30.09.2014 за боржниками утворилась заборгованість з централізованого водопостачання та водовідведення у розмірі 1384 грн. 37 коп., із них: за надані послуги водопостачання у розмірі 1010 ( одна тисяча десять) грн. 61 коп., за надані послуги з централізованого водовідведення у розмірі 226 (двісті двадцять шість) грн. 18 коп. З відповідачів також підлягає стягненню індекс інфляції за весь час прострочення у розмірі 113 (сто тринадцять) грн. 27 коп., а також, 3% річних від простроченої суми боргу у розмірі 34 ( тридцять чотири) грн. 31 коп.

Відповідач ОСОБА_1 позов не визнав, стверджував, що заборгованість за зазначений період у нього відсутня, оскільки він регулярно оплачував послуги водопостачання та водовідведення відповідно до показань засобів обліку води. Вважав, що між сторонами відсутні договірні стосунки, оскільки письмовий договір не укладено. Просив суд застосувати строки позовної давності. Зустрічний позов підтримав, просив суд зобов’язати КП «Харківводоканал» усунути порушення його прав, як споживача комунальних послуг, а саме зробити перерахунок оплати за надання послуг з централізованого водовідведення за період з 25.05.2011 року по 15.07.2015 року згідно показань засобів обліку холодної води, встановлених в його квартирі.

У обґрунтування зустрічного позову ОСОБА_1 посилається, що незважаючи на те, що засобам обліку води, встановлених в його квартирі, була проведена метрологічна повірка засобів обліку на гарячу та холодну воду та видані свідоцтва на кожний засіб , КП «Харківводаканал» нарахував йому з травня 2011 року по липень 2015 року за нормами споживання, всупереч вимогам п.п. 10,31 «Правил надання послуг з централізованого опалення , постачання холодної води та гарячої води і водовідведення». Підтвердженням справності засобів обліку по холодній та гарячій воді, які встановлені в його квартирі, і відповідають їх метрологічним вимогам, є той факт, що вони пройшли чергову метрологічну перевірку в липні 2015 року . Показання приладів обліку за вказаний вище період, він щомісяця передавав до абонентського відділу КП «Харківводоканал». Позивач , як постачальник послуг, будь- яких дій, спрямованих на перевірку приладу обліку не вчиняв, а навпаки у односторонньому порядку змінив порядок обліку наданих послуг та без достатньої правової підстави проводив нарахування за послуги з централізованого водопостачання та з централізованого водовідведення по нормі споживання. Своїми неправомірними діями щодо зобов’язання сплатити за розпломбування та опломбування засобів обліку води, відповідач за зустрічним позовом порушує його конституційні права.

Відповідач – ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилась, повідомлялась про час та місце розгляду справи відповідно до вимог цивільно-процесуального законодавства України, надала заяву про розгляд справи за її відсутністю.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи вважає, що позовні вимоги за первісним позовом підлягають частковому задоволенню, а у задоволені зустрічного позову необхідно відмовити, виходячи з наступного.

Вiдповiдно до ч. 1 ст. 179 ЦПК України предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи i підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є власник, споживач, виконавець, виробник.

За вимогами п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Пунктом 1 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» передбачено, що споживач зобов'язаний своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення.

Із п.18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, вбачається, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено іншій строк.

В ході судового розгляду встановлено, що відповідачі, зареєстровані за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, є споживачами послуг з централізованого водопостачання та водовідведення шляхом відкриття абонентського рахунку № 458606.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 26.11.2014 скасовано судовий наказ про стягнення з відповідачів заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, виданий 17.10.2014.

Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 25 вересня 2015 року позов Комунального підприємства «Харківводоканал» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги централізованого водопостачання та водовідведення задоволено і стягнуто у солідарному порядку заборгованість за надані послуги водопостачання та водовідведення.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 18.01.2016 року року заочне рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 25 вересня 2015 року скасоване та справу призначено до розгляду в загальному порядку.

Як вбачається зі зведених карток абонента, за особовим рахунком № 458606,

за яким закріплена адреса: АДРЕСА_1, наявна заборгованість з централізованого водопостачання та водовідведення (з урахуванням наданої заяви про зменшення позовних вимог) за період з 01.01.1999 по 30.09.2014 у розмірі 1384 грн. 37 коп., із них: за надані послуги водопостачання у розмірі 1010 (одна тисяча десять) грн. 61 коп., за надані послуги з централізованого водовідведення у розмірі 226 (двісті двадцять шість) грн. 18 коп. А також, індекс інфляції за весь час прострочення у розмірі 113 (сто тринадцять) грн. 27 коп. та 3% річних від простроченої суми боргу у розмірі 34 (тридцять чотири) грн. 31 коп.

Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість до теперішнього часу відповідачами не погашена.

Згідно ч. 1 ст. 64 ЖК України, члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору.

Згідно ст. 67 ЖК України, плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Відповідно до ч. 1 ст. 68 ЖК України, наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Згідно вимог п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875 від 24.06.2004 споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» №2918-III від 10.01.2002 споживачі зобов’язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

Згідно з п. 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць; плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

В судовому засіданні ОСОБА_1 зазначив, що він з донькою послуги водопостачання та водовідведення отримує безперебійно, від послуг не відмовлявся, а тому, заперечення щодо відсутності договірних відносин між сторонами не беруться судом до уваги.

Відповідачі, отримуючи надані послуги з центрального водопостачання і водовідведення, оплачують їх відповідно до показань засобів обліку води, тоді як нарахування плати за вказані послуги КП «Харківводоканал» проводились у період з 01.10.2011 по 30.09.2014 по затвердженим органом місцевого самоврядування нормам, у зв'язку з чим, утворилась заборгованість за послуги водопостачання та водовідведення за період з 01.01.1999 по 30.09.2014 у розмірі 1384 грн. 37 коп., із них: за надані послуги водопостачання у розмірі 1010 (одна тисяча десять) грн. 61 коп., за надані послуги з централізованого водовідведення у розмірі 226 (двісті двадцять шість) грн. 18 коп.

Представник позивача за первісним позовом просив суд стягнути з відповідачів суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення у розмірі 113 (сто тринадцять) грн. 27 коп. та 3% річних від простроченої суми боргу у розмірі 34 (тридцять чотири) грн. 31 коп., що підтверджується розрахунками 3% та індексації по заборгованості за надані послуги.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

За вимогами ч. 3 ст. 267 ЦПК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Відповідач просить суд застосувати вимоги закону щодо загальної позовної давності, встановленої тривалістю у три роки.

За загальним правилом перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Відповідно до норм ч. 2, ч. 3 ст. 264 ЦПК України позовна давність переривається у разі пред’явлення особою позову. Після переривання перебіг давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується. Таким чином, для позивача строк позовної давності почався після подання заяви про видачу судового наказу 13.10.2014.

Виходдічи з наведеного вище заява ОСОБА_1 про застосування строку позовної давності до позовних вимог , які пред’явлені до листопада 2011 року підлягає задоволенню .

Згідно зведеної картки за водопостачання і водовідведення, за період з 01.10.2011 по 30.09.2014 заборгованість за надані послуги складає 986 грн. 04 коп., а саме: за надані послуги водопостачання у розмірі 638 (шістсот тридцять вісім) грн. 32 коп., індекс інфляції за весь час прострочення у розмірі 83 (вісімдесят три) грн. 22 коп. та 3% річних від простроченої суми боргу у розмірі 26 (двадцять шість) грн. 13 коп.; за надані послуги з централізованого водовідведення у розмірі 205 (двісті п’ять) грн. 18 коп., індекс інфляції за весь час прострочення у розмірі 26 (двадцять шість) грн. 51 коп. та 3% річних від простроченої суми боргу у розмірі 6 (шість) грн. 68 коп.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ч.2 ст. 28 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» № 113/98-ВР від 11.02.1998 (діяв до 31.12.2015) та п. 15 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці через міжповіркові інтервали, порядок встановлення яких визначається нормативно-правовим актом центрального органу влади в сфері метрології.

Згідно п.9 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, квартирні засоби обліку беруться виконавцем на абонентський облік. Неопломбовані засоби обліку до експлуатації не допускаються, що передбачено Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими наказом Мінжилгомунгоспу від 27.06.2008 № 190.

Як вбачається з матеріалів справи, засоби обліку холодної та гарячої води, встановлені за адресою проживання відповідачів за первісним позовом, пройшли повірку, але приєднувальні штуцери приладів обліку води не були опломбовані через небажання споживачів оплачувати послуги опломбування/роз пломбування/.

Не погоджуючись з такою позицією виконавця послуг, ОСОБА_1 звернувся до Жовтневого районного суду м. Харкова з позовом про зобов’язання КП «ВТП «Вода» виконати за свій рахунок повірку, розпломбування та опломбування засобів обліку гарячої та холодної води та здійснити перерахунок.

Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 19.06.2012 по цивільній справі № 2-3376/11 встановлено, що на відповідача як підприємство, що надає послуги водопостачання не покладено обов’язок опломбування чи розпломбування приладів обліку холодної та гарячої води за власний рахунок. Зазначив, що доводи ОСОБА_1 не є суттєвими, а тому, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позову. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10.09.2012 ОСОБА_1 відмовлено у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

З урахуванням викладеного, вимоги ОСОБА_1 у зустрічному позові відносно здійснення перерахунку плати у зв’язку з неправомірністю нарахування позивачем за первісним позовом плати за надані послуги водопостачання та водовідведення за встановленими нормами, а не показаннями засобів обліку, не підлягають задоволенню, оскільки дане питання вже було предметом спору між сторонами в іншій цивільній справі (2-3376/11), яка розглянута по суті і рішення набрало законної сили, а тому, наведені факти не підлягають додатковому доказуванню.

Вимога позивача за зустрічним позовом про зобов’язання КП «Харківводоканал» передати повідомлення до КП «Харківські теплові мережі» про необхідність виконати перерахунок за послуги гарячого водопостачання згідно показань засобів обліку не підлягає задоволенню, оскільки, останнє не підпорядковується КП «Харківводоканал», є самостійним унітарним комунальним підприємством – виконавцем послуг з централізованого опалення і постачання гарячої води. Доказів того, що КП «Харківські теплові мережі» відмовляється здійснювати перерахунок у зв’язку з тим, що засоби обліку знаходились на обліку в КП «ВТП «Вода» суду не надані, як не надані і докази такого звернення.

Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Даючи оцінку вищезазначеним доказам, у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовна заява КП «Харківводоканал» підлягає частковому задоволенню.

У задоволені зустрічного позову ОСОБА_1 до КП «Харківводоканал» необхідно відмовити.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 5, 8, 10, 11, 15, 57-60, 88, 209-210, 212-215, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 256, 261, 267, 625 ЦК України, 64, 67, 68 ЖК Української РСР, ст. 20, 22 Закону України Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення, п. 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630, суд,-

ВИРIШИВ:

Позов КП «Харківводоканал» задовольнити частково.

Стягнути у солідарному порядку з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1 та ОСОБА_2, на користь Комунального підприємства «Харківводоканал» заборгованість за надані послуги з централізованого водопостачання за період з 01.10.2011 року по 30.09.2014 року в сумі 638 грн. 32 коп., індекс інфляції – 83 грн. 22 коп., 3% річних від простроченої суми – 26 грн. 13 коп., за надані послуги по водовідведенню за період з 01.10.2011 року по 30.09.2014 року в сумі 205 грн. 18 коп., індекс інфляції – 26 грн. 51 коп., 3% річних від простроченої суми – 6 грн. 68 коп., а всього 986 грн. 04 коп.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Харківводоканал» судовий збір у розмірі 121 грн. 80 коп. з кожного.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області протягом 10 днів з дня проголошення, особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя І.В. Іванова