Рішення № 70288403, 16.11.2017, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/4631/17

2/214/2727/17

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

16 листопада 2017 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого – судді Євтушенка О.І.,

за участю: секретаря судового засідання – Бєлікової О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Відділ реєстрації місця проживання громадян виконавчого комітету Саксаганської районної у м. Кривому Розі ради, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, зняття з реєстраційного обліку, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою 14.08.2017 року, уточнивши вимоги (а.с.13-15), просила суд: визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим приміщенням, розташованим за адресою: вул. Корнійчука (дійсна назва – ОСОБА_3) буд.14 кв.152, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область; зняти її з реєстраційного обліку за вказаною адресою; судові витрати по справі покласти на відповідача.

В обґрунтування пред’явлених вимог ОСОБА_1 посилалася на те, що вона є уповноваженим квартиронаймачем житлового приміщення, розташованого за адресою: вул. Корнійчука 14/152, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, яке отримала в користування на підставі ордеру №4448 від 23.11.1983 року. У вказаному приміщенні зареєстроване місце проживання її, а також онуків – ОСОБА_4, ОСОБА_2. Нарахування оплати за житлово-комунальні послуги здійснюється за кількістю осіб, зареєстрованих в квартирі. Однак ОСОБА_2 в квартирі не мешкає із серпня 2013 року та по теперішній час, її особисті речі відсутні, жодних стосунків з нею як бабою вона не підтримує, обравши на власний розсуд інше місце проживання. Оскільки відповідач участі в оплаті житлово-комунальних послуг не приймає, які за неї позивач сплачує самостійно, в той час як в добровільному порядку знятись з реєстраційного обліку не бажає, у зв’язку з чим позивач вимушена звернутись до суду.

Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_5 в судове засідання не з’явилися, однак остання подала заяву, в якій просила суд справу розглянути за їх відсутності, позовні вимоги підтримала, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення у справі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилася, в контексті ст.76 ЦПК України вважається повідомленою належним чином, причини неявки суду не відомі.

Представник третьої особи Відділу реєстрації місця проживання громадян виконавчого комітету Саксаганської районної у м. Кривому Розі ради в судове засідання не з’явився, однак подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, при вирішенні справи покладаючись на розсуд суду.

З урахуванням згоди представника позивача, діючого від імені та в інтересах ОСОБА_1, відповідно до ст.224 ЦПК України суд постановив ухвалити по справі заочне рішення на підставі наявних доказів.

Суд, дослідивши вимоги позовної заяви, надавши оцінку письмовим доказам щодо їх належності, допустимості та достатності в їх сукупності, вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі ордеру № 4448, виданого 23.11.1983 року Виконавчим комітетом Саксаганської ради народних депутатів м. Кривого Рогу ОСОБА_1 є уповноваженим квартиронаймачем житлового приміщення, розташованого за адресою: вул. Корнійчука 14/152, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область (а.с.16). Квартира є неприватизованою та перебуває у комунальній власності виконавчого комітету Саксаганської районної у м. Кривому Розі ради.

Відповідно до довідки КОМ ДІС «НОВА КОМ» № 159 від 10.08.2017 року (а.с.8), в зазначеному житловому приміщенні значаться зареєстрованими: ОСОБА_1 – наймач, та її онуки – ОСОБА_4, ОСОБА_2

Факт родинних відносин між ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 як між рідними бабою та онукою, позивач підтвердила в ході судового розгляду справи. Таким чином, визначаючи характер спірних правовідносин між сторонами, з урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку, що вони склались між наймачем житла та членом його сім’ї, у зв’язку з чим регулюються ст.71 ЖК УРСР.

Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Стаття 71 ЖК УРСР передбачає, що у разі відсутності наймача або членів його сім'ї у житловому приміщенні понад шість місяців, він втрачає право користування ним.

З аналізу вказаної норми слідує, що наявність у особи статусу наймача або члена сім’ї наймача не є визначальним при вирішенні питання щодо їх права на користування житловим приміщенням та реєстрації в ньому. Обов’язковою умовою для цього є встановлення факту відсутності особи в займаному ним приміщенні понад встановлені законом строки без поважних на те причин, на чому також акцентує увагу Верховний Суд України в п.9 Постанови Пленуму №2 від 12.04.1985 року «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України».

Відповідно до положень ст.72 ЖК УРСР, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться виключно в судовому порядку.

Як вбачається з актів з місця проживання від 10.08.2017 року, 18.08.2017 року, посвідчених ТОВ «Житлосервіс-КР» та відповіді з адресно-довідкового підрозділу ГУ ДМС України в Дніпропетровській області (а.с.9, 17, 28), з 21.08.2009 року та по теперішній час ОСОБА_2 значиться зареєстрованою за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, однак фактично не проживає із серпня 2013 року, її особисті речі в квартирі відсутні. Перешкод у користуванні житловим приміщенням їй ніхто не чинив.

Таким чином, оскільки відповідач в житловому приміщенні, яке перебуває в користуванні позивача, не проживає, дійсне її місцезнаходження не відоме, в той час як реєстрація її місця проживання створює позивачеві перешкоди в користуванні квартирою, обмежуючи її майнові права, через що вона вимушений сплачувати за відповідача додатково комунальні послуги (а.с.18-21), що негативно впливає на її матеріальний стан, тому суд приходить до висновку про обґрунтованість пред’явлених позивачем вимог в цій частині та необхідність їх задоволення із визнанням ОСОБА_2 такою, що втратила право користування квартирою №152 в буд.14 по вул. Корнійчука (дійсна назва – ОСОБА_3), м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Стосовно вимоги позивача про зняття відповідача з реєстраційного обліку в судовому порядку, то суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» рішення суду, яке набрало законної сили, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, є достатньою правовою підставою для зняття її з реєстрації місця проживання.

При цьому, положення ст.7 цього Закону підлягають застосуванню до усіх правовідносин, виникнення, зміна чи припинення яких пов’язані з юридичним фактом зняття з реєстрації місця проживання, що відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 16.01.2012 року у справі № 6-57цс11.

Оскільки спір між ОСОБА_1 та органом, на який покладено обов’язок реєстрації та зняття з реєстрації місця проживання фізичних осіб відсутній, тому суд приходить до висновку про безпідставність та передчасність пред’явлення такої вимоги, у зв’язку з цим в її задоволенні необхідно відмовити. Натомість, у випадку виникнення між сторонами спору, така вимога, маючи публічно-правовий характер, підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, згідно ч.1 ст.88 ЦПК України, п.35 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014 року, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 320 грн. в рахунок часткового відшкодування документально підтверджених витрат по сплаті судового збору пропорційно частині задоволених вимог (а.с.1).

Керуючись ст. ст.4-10, 15, 60, 74, 79, 88, 208 ч.1 п.2, 209, 212-215, 218, 222-293, 294, 296 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Відділ реєстрації місця проживання громадян виконавчого комітету Саксаганської районної у м. Кривому Розі ради, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, зняття з реєстраційного обліку – задовольнити частково.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, такою, що втратила право користування житловим приміщенням, розташованим за адресою: вул. Корнійчука (дійсна назва – ОСОБА_3) буд.14 кв.152, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область.

В задоволенні іншої частини вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_1), 320 (триста двадцять) грн. 00 коп. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача, оформленою згідно вимог ст.229 ЦПК України, протягом 10 днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач та третя особа мають право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Суддя О.І. Євтушенко