Постанова № 70285269, 13.11.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" листопада 2017 р. Справа№ 925/1055/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Калатай Н.Ф.

суддів: Пашкіної С.А.

Сітайло Л.Г.

при секретарі Ігнатюк Г.В.

За участю представників:

від позивача за первісним позовом: Ручко О.М. - представник за довіреністю від 18.08.2017

від відповідача за первісним позовом: Грибов Д.І. - представник за довіреністю № 147-17 від 14.08.2017

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Трайгон-Експорт»

на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 19.10.2017

у справі № 925/1055/17 (суддя Васянович А.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трайгон-Експорт»

до Приватного акціонерного товариства «Украгро НПК»

про стягнення 6 301 792,02 грн.

та за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства «Украгро НПК»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трайгон-Експорт»

про стягнення 6 300 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 19.10.2017, на задоволення клопотання відповідача за первісним позовом, провадження у справі № 925/1055/17 зупинено до вирішення пов'язаної справи № 910/17667/17, що розглядається Господарським судом міста Києва, та набрання законної сили судовим рішенням.

Зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції дійшов висновку, що справа №910/17667/17 є пов'язаною зі справою № 925/1055/17, оскільки в ній Господарський суд міста Києва встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у цій справі зокрема, йдеться про факт відповідності договору поставки чинному законодавству станом на момент його укладання.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю «Трайгон-Експорт» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Черкаської області від 19.10.2017 по справі № 925/1055/17 про зупинення провадження скасувати, матеріали справи № 925/1055/17 передати до Господарського суду Черкаської області для продовження розгляду справи.

В апеляційній скарзі скаржник послався на те, що, оспорювана ухвала є незаконною, оскільки вона прийнята з порушенням норм процесуального права.

На підтвердження вказаної позиції апелянт послався на те, що дії відповідача свідчать про порушення права позивача на отримання судового захисту та розгляд справи в розумні строки, адже відповідач у рамках цієї справи міг звернутися до суду з зустрічним позовом про визнання договору недійсним або у відзиві на позов зазначити про недійсність спірного договору, проте відповідний позов (справа № 910/17667/17) позивачем подано до суду фактично через два місяці після порушення провадження у цій справі (№ 925/1055/17).

Також апелянт зазначив, що будь-які підстави для визнання недійсним спірного договору з підстав, заявлених у справі № 910/17667/17, відсутні.

Крім того, апелянт послався на те, що судом також не зазначено, в чому саме полягає неможливість розгляду справи по суті заявлених вимог до вирішення Господарським судом міста Києва справи № 910/17667/17, не вказав обставин, які не можуть бути встановлені ним самостійно в межах даної справи, і не зазначив, яким чином з'ясування обставин в ході розгляду справи № 910/17667/17 унеможливить розгляд заявлених вимог у даній справі, що є порушенням процесуального права.

Ухвалою від 31.10.2017 колегії суддів Київського апеляційного господарського суду в складі: головуючий суддя - Калатай Н.Ф., судді Пашкіна С.А., Сітайло Л.Г. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю. «Трайгон-Експорт» на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 19.10.2017 у справі № 925/1055/17 прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження.

Під час розгляду справи представник позивача за первісним позовом апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, представник відповідача за первісним позовом проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просив залишити її без задоволення, а оспорювану ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з урахуванням правил ст.ст. 99, 101 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі, колегія суддів встановила таке.

Первісний позов заявлено про стягнення перерахованих на виконання умов укладеного між сторонами договору поставки № ТЕ 11/13.12.16 від 13.12.2016 грошових коштів в сумі 5 631 760 грн., штрафних санкцій за порушення строку поставки товару в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України в сумі 160 704,90 грн. та штрафних санкцій за порушення строку повернення суми попередньої оплати в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України в сумі 509 327,12 грн.

Зустрічних позов заявлено про стягнення передбаченого п. 3.7 договору поставки № ТЕ 11/13.12.16 від 13.12.2016 штрафу в сумі 6 300 грн. за повернення неочищених вагонів.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 19.10.2017, на задоволення клопотання відповідача за первісним позовом, провадження у справі № 925/1055/17 зупинено до вирішення пов'язаної справи № 910/17667/17, що розглядається Господарським судом міста Києва, та набрання законної сили судовим рішенням, з чим колегія суддів погоджується з огляду на таке.

Частина 1 ст. 79 ГПК України встановлює, що господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Пунктом 3.16 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» встановлено, що:

- відповідно до частини першої статті 79 ГПК господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини третя і четверта статті 35 ГПК);

- під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин;

- іншим судом, про який йдеться у частині першій статті 79 ГПК, є будь-який орган, що входить до складу судової системи України згідно з статтею 3 та частиною другою статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»; іншим судом може вважатися й інший склад суду (одноособовий чи колегіальний) в тому ж самому судовому органі, в якому працює суддя (судді), що вирішує (вирішують) питання про зупинення провадження у справі.

Отже, метою зупинення провадження у справі до розгляду пов'язаної з нею справи є виявлення обставин, підстав, фактів, тощо, що не можуть бути з'ясовані та встановлені у даному процесі, проте, які мають значення для конкретної справи, провадження у якій зупинено.

Враховуючи вимоги закону, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, як пов'язана справа, яка розглядається даним судом, із справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи.

Зі змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що провадження у справі № 925/1055/17 зупинено з тих підстав, що ця справа та справа № 910/17667/17 є пов'язаними, оскільки у справі № 910/17667/17 Господарський суд міста Києва встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі, зокрема, йдеться про факт відповідності договору поставки чинному законодавству станом на момент його укладання.

Згідно з п. 2.17 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними», якщо спір про визнання недійсним правочину (господарського договору) вирішується одночасно з розглядом іншим судом іншої справи, позовні вимоги в якій ґрунтуються на цьому ж правочині (зокрема, про стягнення коштів, витребування майна тощо), то наведене згідно з частиною першою статті 79 ГПК з урахуванням обставин конкретної справи є підставою для зупинення провадження у такій іншій справі до закінчення розгляду справи про визнання правочину (господарського договору) недійсним.

При цьому слід зазначити про таке.

Згідно з ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Статтею 236 ЦК України встановлено, що правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення (ч.1); Якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється (ч.2).

Тобто, в випадку визнання договору недійсним, сторони не зобов'язані виконувати передбачені таким договору умови, одна сторона недійсного договору має право відхилити вимоги другої сторони щодо вчинення певних дій, оскільки це не бути мати під собою правової підстави.

У випадку визнання договору недійсними, правовідносини сторін мають регулюватися нормами, якими регулюються правові наслідки недійсності договору.

При цьому, у випадку повного або часткового виконання однією із сторін або обома сторонами умов договору, який судом визнано після цього недійсним, за правилами ч. 1 ст. 216 ЦК України кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього договору, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Тобто сторони, у порядку, встановленому законом, повертаються в первісний стан, який мав місце до укладення недійсного договору.

Однак у випадку визнання договору недійсним після вирішення спору сторін у цій справі по суті, незалежно від результату та прийнятого судом рішення, сторонам, якщо вони не зможуть врегулювати спірні правовідносини мирним шляхом, знов доведеться вирішувати спірні відносини в судовому порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом або з застосуванням інституту перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, що в будь-якому випадку призведе до майнових втрат сторін на сплату судового збору, а також до затягування в часі вирішення спору сторін по суті та віддаленню врегулювання відповідного конфлікту сторін.

Враховуючи, що спірний договір оскаржений в судовому порядку, і спір розглядається судом в окремому позовному провадженні (910/17667/17), колегія суддів вважає за недоцільне в цьому випадку суду першої інстанції самостійно встановлювати обставини щодо наявності підстав для визнання спірного договору поставки недійсним, про що зазначає позивач у апеляційній скарзі.

Як слідує з матеріалів цієї справи, вимоги як за первісним, так і за зустрічним позовом ґрунтуються на договорі поставки № ТЕ 11/13.12.16 від 13.12.2016, спір щодо визнання недійсним якого розглядається в справі № 910/17667/17.

У цьому випадку має бути дотримана певна черговість розгляду вимог, оскільки спочатку слід встановити дійсність договору, умовами якого позивач як за первісним, так і за зустрічним позовом обґрунтовують свої позовні вимоги, а потім - розглядати вимоги про стягнення заборгованості за таким договором.

З огляду на вищевикладене, враховуючи те, що вирішення спору у цій справі в будь-якому випадку залежить від факту дійсності/недійсності договору поставки № ТЕ 11/13.12.16 від 13.12.2016, адже у випадку недійсності такого договору позовні вимоги у цій справі № 925/1055/17 не будуть мати правових підстав, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що ця справа та справа № 910/17667/17 пов'язані між собою, та обґрунтовано і законно зупинив провадження у цій справі до вирішення справи № 910/17667/17, предметом розгляду у якій є визнання недійсним договору поставки № ТЕ 11/13.12.16 від 13.12.2016.

Правові підстави для скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 06.09.2017 у справі № 925/1055/17 про зупинення провадження у справі відсутні.

Судові витрати на подачу апеляційної скарги, відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України, покладаються на Товариства з обмеженою відповідальністю. «Трайгон-Експорт».

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю. «Трайгон-Експорт» на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 19.10.2017 у справі № 925/1055/17 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.10.2017 у справі № 925/1055/17 залишити без змін.

3. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи № 925/1055/17.

Головуючий суддя Н.Ф. Калатай

Судді С.А. Пашкіна

Л.Г. Сітайло