Ухвала суду № 70284447, 14.11.2017, Господарський суд Луганської області

УХВАЛА

14 листопада 2017 року Справа № 913/818/17

Провадження №31/913/818/17

За позовом ОСОБА_1 акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Київ в особі Регіональної філії «Львівська залізниця» ОСОБА_1 акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Львів

до відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства «Лисичанський склозавод «Пролетарій», м. Лисичанськ Луганської області,

про стягнення 186 660 грн.

Суддя Марченко Ю.І.

Секретар судового засідання Медуниця Р.І.

У засіданні брали участь:

від позивача – представник не прибув;

від відповідача – представник не прибув.

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Львівська залізниця» звернулося до господарського суду Луганської області з позовом до ОСОБА_1 акціонерного товариства «Лисичанський склозавод «Пролетарій» про стягнення штрафу в сумі 186660 грн. 00 коп. за неправильно зазначену масу вантажу в вагоні №68509074 за накладною № 49324569.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на порушення відповідачем ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України, а саме невірне зазначення у накладних маси вантажу.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 18.10.2017 було порушено провадження по справі №913/818/17 та призначено до розгляду на 31.10.2017.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 31.10.2017 розгляд справи було відкладено на 14.11.2017.

Представники сторін у судове засідання 14.11.2017 не з’явилися, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового конверту (які містяться в матеріалах справи), відповідач про причини неявки суду не повідомив.

Від відповідача на електрону адресу суду 31.10.2017 надійшов відзив на позовну заяву про припинення провадження у справі №913/818/17, у зв’язку з визнанням відповідача – ОСОБА_1 акціонерного товариства «Лисичанський склозавод «Пролетарій» банкрутом та відкриттям ліквідаційної процедури строком на 12 місяців.

Від представника позивача 13.11.2017 до канцелярії Господарського суду Луганської області надійшли письмові пояснення на відзив відповідача №164 від 10.11.2017 з додатковими доказами, за яким позивач проти припинення провадження у справі заперечив з огляду на наступне.

Від позивача 16.08.2017 на адресу відповідача надійшла претензія №ДНЮ-139 щодо стягнення штрафу за невірно зазначену масу вантажу в вагоні, яка відповідачем визнана не була, у зв’язку з чим, позивач вимушений був звернутися до господарського суду із позовною заявою.

Оскільки право стягнення штрафу з відповідача виникло 03.04.2017, тобто після порушення провадження у справі про банкрутство боржника №913/412/16, тому відповідачу не було відомо про наявність даного штрафу, отже він не міг повідомити письмово позивача про ліквідацію юридичної особи, а позивач був позбавлений можливості у встановлений строк звернутися із вимогою до ліквідаційної комісії.

Враховуючи викладене, з метою визнання в подальшому кредиторських вимог позивача щодо стягнення штрафу за неправильне зазначення в перевізному документі маси вантажу та включення їх до реєстру, позивач звернувся до господарського суду із даним позовом.

Разом з цим, позивач просить суд розглянути справу за відсутності повноважного представника в судовому засіданні.

Судом пояснення позивача прийняті до розгляду та відповідні документи долучені до матеріалів справи.

Разом з цим, на виконання вимог ухвали суду позивачем надано розрахунок провізної плати з додатковими доказами, які судом прийняті до розгляду та долучені до матеріалів справи.

Крім того, від відповідача на виконання вимог ухвал суду за супровідним листом №2/17 від 09.11.2017 надані документи, що підтверджують статус юридичної особи, які судом прийняті до розгляду та відповідні документи долучені до матеріалів справи.

В судовому засіданні 14.11.2017, дослідивши відзив відповідача про припинення провадження у справі, суд дійшов висновку, що відзив відповідача у справі приймається до уваги з огляду на наступне.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 04.04.2016 за заявою кредитора ОСОБА_1 акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» порушено справу про банкрутство №913/412/16 ОСОБА_1 акціонерного товариства «Лисичанський склозавод «Пролетарій», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника введено процедуру розпорядження майном боржника.

Статтею 4-1 Господарського процесуального кодексу України передбачено дві форми розгляду справ господарськими судами та два види процесу у господарських судах: позовне провадження та провадження у справах про банкрутство, яке здійснюється у порядку, передбаченому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Пунктом 7 частини 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарським судам підвідомчі: справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України;

Також, згідно з ч.9 ст.16 Господарського процесуального кодексу України до виключної підсудності суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, віднесено розгляд справ у майнових спорах, передбачених пунктом 7 частини 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 4 статті 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов’язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов’язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Правовий аналіз викладених положень закону дає підстави для висновку, що особливість вирішення таких спорів полягає у тому, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом, які розглядає справу про банкрутство, без порушення нових справ з метою судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна та коштів боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

Предметом судового розгляду у справі № 913/818/17 є майновий спір про стягнення з відповідача заборгованості, щодо якого порушено справу про банкрутство.

Беручи до уваги те, що з часу порушення стосовно відповідача справи про банкрутство, останній перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, зважаючи на пріоритет у застосуванні спеціальних норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" щодо інших законодавчих актів, суд дійшов висновку, що цей спір не підлягає вирішенню в порядку окремого позовного провадження, а повинен розглядатись в межах справи №913/412/16 про банкрутство ОСОБА_1 акціонерного товариства «Лисичанський склозавод «Пролетарій», з огляду на імперативні приписи ч.4 ст.10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Вказана правова позиція також викладена в постанові Вищого господарського суду України від 18.04.2017 року у справі № 908/1826/15-г.

Як визначено в ч.1 ст.23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов’язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі. Відповідне правило не поширюється на вимоги кредиторів щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров’ю громадян, сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування і на вимоги Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та/або її дочірнього підприємства, що здійснювало постачання природного газу на підставі ліцензії, щодо сплати заборгованості (у тому числі неустойки, 3 відсотків річних та інфляційних втрат) за поставлений/спожитий природний газ, що утворилася станом на 1 травня 2015 року (ч.4 ст.23 Закону про банкрутство).

Згідно абз.4 ч.8 ст.23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" поточні кредитори з вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, можуть пред’явити такі вимоги після прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. До визнання боржника банкрутом спори боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника, вирішуються шляхом їх розгляду у позовному провадженні господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

З поданої позовної заяви вбачається, що факт неправильного зазначення відправником – Публічне акціонерне товариство «Лисичанський склозавод «Пролетарій» даних про масу вантажу у перевізних документах, підтверджено комерційним актом №350002/45, який було складено 12.04.2017 року, яким засвідчено, що 03.04.2017 Публічне акціонерне товариство «Лисичанський склозавод «Пролетарій» зі станції Переїзна Донецької залізниці за накладною №49324569 було відправлено вагон №68509074 із вантажем «зеркала», станція призначення – Скнилів Львівської залізниці, що є підставою покладення на відповідача відповідальності шляхом застосування господарських санкцій.

Враховуючи викладене, грошові вимоги позивача до відповідача виникли 03.04.2017, тобто після порушення провадження у справі №913/412/16 про банкрутство ОСОБА_1 акціонерного товариства «Лисичанський склозавод «Пролетарій», та відповідно до ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вважаються поточними грошовими вимогами.

Враховуючи, що грошові вимоги позивача є поточними та повинні розглядатися в межах справи №913/412/16 про банкрутство ОСОБА_1 акціонерного товариства «Лисичанський склозавод «Пролетарій», тому підстав для розгляду позовних вимог ОСОБА_1 акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Львівська залізниця» ОСОБА_1 акціонерного товариства «Українська залізниця» та вирішення справи №913/818/17 по суті в межах позовного провадження відсутні.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

За таких обставин провадження у даній справі слід припинити.

Разом з цим, господарський суд звертає увагу позивача не те, що відповідно до ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі припинення провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв’язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом).

Керуючись п.1 ч.1 ст.80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Провадження у справі № 913/818/17 за позовом ОСОБА_1 акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Львівська залізниця» ОСОБА_1 акціонерного товариства «Українська залізниця» до ОСОБА_1 акціонерного товариства «Лисичанський склозавод «Пролетраій» про стягнення штрафу за неправильне зазначення маси вантажу в перевізних документах в сумі 186 660 грн. 00 коп. припинити.

Суддя Ю .І.Марченко