Ухвала суду № 70282450, 14.11.2017, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Справа №336/2000/17

Пр. №1-кп/336/240/2017

У Х В А Л А

про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

14 листопада 2017 року м.Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді: Карабак Л.Г., при секретарі судового засідання: Аксьоновій О.А.,

за участю сторін кримінального провадження: з боку обвинувачення: прокурора Кошолапа С.В., Лобача С.В., з боку захисту: обвинуваченого ОСОБА_1, захисника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката ОСОБА_2, обвинуваченого ОСОБА_3, захисника обвинуваченого ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4, обвинуваченого ОСОБА_5, захисника обвинуваченого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6; перекладача обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_5 ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали обєднаного кримінального провадження, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017080080000273 від 20.01.2017 року, та №12016080350001320 від 12.10.2016 року,

на підставі обвинувальних актів, складених відносно ОСОБА_1 Гививича, ОСОБА_5 Созарія Марселовича за обвинуваченням у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 185 КК України, та ОСОБА_3 Анзорієвича за обвинуваченням у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду перебуває обєднане кримінальне провадження, яке надійшло до суду із обвинувальними актами, складеними відносно ОСОБА_1 Гививича, ОСОБА_5 Созарія Марселовича за обвинуваченням у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 185 КК України, та ОСОБА_3 Анзорієвича за обвинуваченням у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України.

Прокурор Кошолап С.В. в судовому засіданні заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою із визначенням застави відносно ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_5, оскільки строк дії запобіжного заходу закінчується 19.11.2017 року. Зауважив, що ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, встановлені раніше, не змінились. Інші запобіжні заходи не зможуть їм запобігти, враховуючи відомості щодо обвинувачених, які не змінилися. Тому просить продовжити строк дії запобіжного заходу відносно ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_5 строком на 60 днів із одночасним визначенням застави, оскільки розгляд кримінального провадження триває.

Прокурор Лобач С.В. клопотання прокурора підтримав з аналогічних підстав. Сторона захисту проти задоволення клопотання прокурора заперечувала, оскільки тримання під вартою є занадто суворим запобіжним заходом, враховуючи дані, що характеризують обвинувачених, крім того, зазначені прокурором ризики не підтверджені та не обґрунтовані.

Неявка потерпілого ОСОБА_8 у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання прокурора. Потерпіла ОСОБА_9 згідно з заявою просить розглядати провадження за її відсутності.

Розглянувши клопотання прокурора, суд вирішує питання про доцільність його продовження у відповідності до глави 18 КПК України. Заслухавши думки учасників процесу, суд дійшов висновку про те, що воно підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ, викладена у п. 60 рішення від 6 листопада 2008 року у справі "Єлоєв проти України") після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому слідчому судді, суду у разі задоволення клопотання про обрання або продовження терміну застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК.

У п. 33 рішення ЄСПЛ від 11.04.2013 у справі "Вєренцов проти України" ЄСПЛ зазначив, що відповідно до його усталеної практики, яка відображає принцип, пов'язаний з належним відправленням правосуддя, у рішенні судів мають адекватно зазначатися підстави, на яких вони ґрунтуються. Ступінь застосування цього обов'язку наводити підстави може змінюватися залежно від характеру рішення та повинен визначатися з огляду на обставини справи (п. 26 рішення ЄСПЛ у справі "ОСОБА_10 проти Іспанії").

У відповідності до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Із врахуванням практики Європейського суду з прав людини, згідно з якою обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою, оскільки суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання.

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 21.09.2017 року продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_5, - на 60 днів, - по 19.11.2017 року. Одночасно визначено запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обвинуваченими обов'язків, визначених КПК України. Визначено ОСОБА_1 заставу у розмірі 80000,00 грн., ОСОБА_3 - заставу у розмірі 80000,00 грн., та ОСОБА_5 - заставу у розмірі 56000,00 грн.

Суд бере до уваги актуальність суттєвих ризиків та достатність підстав, які свідчать про необхідність продовження запобіжного заходу відносно обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, що відповідає ч.1 ст. 197 КПК України.

Як встановлено судом, ОСОБА_1, ОСОБА_5 є обвинуваченими за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, а ОСОБА_3, - кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, що віднесено до тяжких злочинів відповідно до ст. 12 КК України.

ОСОБА_1 засуджений 06.07.2016 року Святошинським районним судом м. Києва за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, до 4 років 6 місяців позбавлення волі, вирок за результатами розгляду справи Апеляційним судом м.Києва залишений без змін. На даний час обвинувачений відбуває покарання за вчинення злочину. Обвинувачений до затримання не був працевлаштований, не мав місця проживання, стійких соціальних звязків, що свідчить про наявність обґрунтованої підозри у можливості продовження кримінальної поведінки. Зазначений ризик, передбачений п.5 ч.1 ст. 177 КПК України, не втратив своєї актуальності.

ОСОБА_3 засуджено вироком Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 22.03.2017 року за вчинення кримінального праповорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, до позбавлення волі строком на 3 роки, із застосуванням ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік (копія вироку міститься у справі). ОСОБА_3 до затримання не був працевлаштований. Наявність постійного місця проживання до затримання (без відповідної реєстрації) та стійких соціальних звязків стороною захисту не доведено, тому ризик, передбачений п.5 ч.1 ст. 177 КПК України, не зменшується.

Стосовно даних, які характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_5, судом встановлено, що він раніше не засуджений, працевлаштування до затримання не мав, постійне джерело доходів у обвинуваченого відсутнє. Він не зареєстрований за постійним місцем проживання. Суд дійшов висновку про те, що встановлений під час обрання запобіжного заходу ризик, передбачений п.5 ч.1 ст. 177 КПК України, не зменшився, наявність відносин із цивільною дружиною не гарантує належну процесуальну поведінку особи в подальшому.

За станом здоровя обвинувачені можуть утримуватися в закладі тимчасового обмеження волі, скарг на самопочуття не надійшло.

Продовження строку дії запобіжного заходу забезпечить можливість особистої участі обвинувачених під час розгляду кримінального провадження, встановлені судом обставини виключають застосування іншого запобіжного заходу.

Враховуючи наведені відомості, суд дійшов висновку про наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, оскільки з метою уникнення кримінальної відповідальності обвинувачені можуть здійснити спробу переховуватися від суду.

Тому судом визнано за необхідне продовжити подальше утримання обвинувачених під вартою, оскільки встановлені ризики є реальними, виправдовують обмеження волі.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобовязаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обовязків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч.4 цієї статті.

Так, суд продовжує дію запобіжного заходу у вигляді застави в разі її внесення в розмірі, визначеному в попередній ухвалі суду, встановленому із врахуванням змісту вимог ст.ст. 178, 182 КПК України. Необхідно роз'яснити обвинуваченим їх обов'язки в разі внесення застави. Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, слід визначити два місяці з моменту внесення застави. Крім того, необхідно роз'яснити порядок звільнення особи, яка внесла заставу, з-під варти.

Керуючись ч. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 183, 197, 199, 331, 336, 350, 369-372, 392 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_1 Гививича, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3 Анзорієвича, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_5 Созарія Марселовича, ІНФОРМАЦІЯ_3, - на 60 днів, - з 14 листопада 2017 року по 12 січня 2018 року.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обвинуваченими обов'язків, визначених КПК України: ОСОБА_1 Гививичу - заставу у розмірі 80000,00 грн., ОСОБА_3 Анзорієвичу - заставу у розмірі 80000,00 грн., ОСОБА_5 Созарію Марселовичу - заставу у розмірі 56000,00 грн.

Розяснити, що застава може бути внесена як кожним обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області: рахунок № 37319085001205, банк - Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, отримувач платежу ТУ ДСА України в Запорізькій області, ЄДРПОУ 26316700, призначення платежу із зазначенням П.І.Б. обвинуваченого, номера справи, Шевченківський районний суд м.Запоріжжя.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі протягом строку її дії.

Покласти на обвинувачених у разі внесення кожним з них застави наступні обов'язки: - прибувати до суду, на розгляді якого перебуває кримінальне провадження, за першою вимогою; - повідомляти процесуального прокурора та суд, на розгляді якого перебуває кримінальне провадження, про зміну свого місця проживання; - здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд і вїзд в Україну.

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити два місяці з моменту внесення застави.

Роз'яснити, що у разі внесення застави, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі Запорізького слідчого ізолятора Державного департаменту України з питань виконання покарань у місті Запоріжжя та Запорізької області.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Запорізького слідчого ізолятора Державного департаменту України з питань виконання покарань у місті Запоріжжя та Запорізької області негайно має здійснити розпорядження про звільнення особи з-під варти та повідомити усно і письмово прокурорів Кошолапа С.В., Лобача С.В. та головуючого суддю Карабак Л.Г.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого, який її вніс, з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений, який її вніс, вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Копію ухвали надіслати Запорізькому слідчому ізолятору, вручити сторонам кримінального провадження.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя: Л.Г.Карабак