Ухвала суду № 70281375, 16.11.2017, Вільнянський районний суд Запорізької області

Справа № 314/3828/17

Провадження № 2-з/314/20/2017

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.11.2017 м. Вільнянськ

Вільнянський районний суд Запорізької області у складі головуючого: судді Беспалько Т.Д., при секретарі Печонкіної В.П., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю « Уральське» про розірвання договору оренди земельної ділянки.

Разом з позовом подано заяву про забезпечення позову шляхом заборонити Відповідачу здійснювати будь-яку діяльність та користуватися земельною ділянкою до вступу рішення в закону силу. Підставою є ймовірність Відповідача здійснювати на спірній земельній ділянці сільськогосподарську діяльність, зокрема посів врожаю.

Представник відповідача заперечує проти задоволенні даного клопотання, вважає, що заборона вчиняти відповідачу будь-які дії та роботи на спірній земельній ділянці це втручання у господарську діяльність підприємства.

Вислухавши сторони по справі, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ст.151 ЦПК Українисуд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Також відповідно до ч.3 ст.152 ЦПК України вид забезпечення позову має бути співмірним із заявленими позивачем вимогами.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову, але в заяві вони відсутні, як і будь-які докази необхідності забезпечення позову.

Так, співмірність, зокрема, полягає у тому, щоб засіб забезпечення відповідав предмету позову.

Як вбачається з матеріалі справи, предметом судового розгляду є вимоги орендодавця немайного характеру- розірвання договору оренди земельної ділянки. Але вид забезпечення позову, зазначений в заяві, не співмірний з заявленими вимогами, оскільки заборона проводити будь- які дії та роботи, пов»язані з обробкою земельної ділянки, не є передумовою, направленою на можливість виконання рішення суду у випадку задоволення позову. Суд не виходить за межі позовних вимог позивача, останній будь-яких матеріальних вимог щодо самої земельної ділянки не заявляв. Крім того, суд приймає до уваги особливість режиму використання земельної ділянки сільськогосподарського призначення, обраний захід забезпечення позову є фактичним втручанням в господарську діяльність та може спричинити негативні наслідки ( наприклад щодо втрати врожаю тощо).

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з»ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу позивача та відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Всупереч цьому, позивачем не наведено достатніх підстав для забезпечення позову, не вказано відомостей що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, що дійсно існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду при задоволенні позову. Крім того, позивач не надав доказів на підтвердження наміру відповідача навмисно ухилитися від виконання рішення суду.

Таким чином, у зв'язку з тим, що позивач не навів достатніх підстав для необхідності застосування забезпечення позову, суд вважає вимогу про забезпечення позову безпідставною, необґрунтованою та є передчасною, і приходить до висновку про необхідність відмовити у забезпеченні позову.

Одночасно суд роз'яснює, що ця відмова не позбавляє позивача на повторне звернення до суду із заявою про забезпечення позову в порядку встановленому ЦПК України.

За змістом ст.293 ЦПК України окремо від рішення суду в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про задоволення заяви про забезпечення позову, а також про його скасування, проте ухвали про відмову у забезпеченні позову оскарженню не підлягають.

Керуючись ст.151-153,209,210,293 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні вимоги про забезпечення позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Уральське» про розірвання договору оренди земельної ділянки відмовити за безпідставністю.

Ухвала не підлягає оскарженню.

Суддя Т.Д. Беспалько

16.11.2017