
Справа № 310/4710/17
2-а/310/151/17
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 листопада 2017 року м. Бердянськ
Бердянський міськрайонний суд Запорізької області в складі:
головуючого судді Прінь І.П.,
за участі секретаря судового засідання Бевз О.А.,
представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бердянську справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Приазовкурорт» до Бердянської міської ради про визнання дій неправомірними, зобов’язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
У липні 2017р. ОСОБА_3 «Приазовкурорт» звернулося до суду з позовом до Бердянської міської ради, який уточнили 02.10.17р. В обґрунтування позову посилаються на те, що 17.01.2004р. між Бердянською міською радою та позивачем був укладений договір оренди земельної ділянки площею 6,5864 га, яка розташована в м.Бердянську по вул.Волкова, 24/12, строком до 01.12.2028р. Позивач з моменту укладення договору зазначену земельну ділянку використовував за цільовим призначенням, своєчасно сплачував орендну плату. 13.04.2017р. позивач у зв’язку з тяжким фінансовим положенням звернувся з заявою на ім’я міського голови м.Бердянська з проханням погодити поділ земельної ділянки на три окремі земельні ділянки та присвоїти їм окремі поштові адреси. 17.07.2017р. на засіданні постійної комісії з питань архітектури, містобудування, регулювання земельних відносин та екології було розглянуто дане питання. За результатами розгляду даного питання ОСОБА_3 «Приазовкурорт» було відмовлено в поділі земельної ділянки. Підставою для відмови стала велика заборгованістю позивача з орендної плати. Вважають, що комісія безпідставно відмовила позивачу у поділі земельної ділянки, оскільки жодним нормативним актом не передбачена відмова в поділі земельної ділянки у разі наявності боргу. Просять визнати дії Бердянської міської ради в частині відмови в поділі земельної ділянки неправомірними, зобов’язати Бердянську міську раду розглянути звернення та матеріали ОСОБА_3 «Приазовкурорт» щодо поділу земельної ділянки та прийняти відповідне рішення.
Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав з підстав, викладених в позовній заяві. Суду додатково пояснив, що матеріали про поділ земельної ділянки на розгляд до Бердянської міської ради не передавалися. Бердянська міська рада рішення не приймала. Питання було розглянуто тільки на засіданні комісії з питань архітектури, містобудування, регулювання земельних відносин та екології Бердянської міської ради. Підставою для звернення з такою заявою було те, що ОСОБА_3 «Приазовкурорт» бажає зменшити розмір земельної ділянки, яка раніше була виділена їм для обслуговування лікувальних корпусів та підсобних споруд санаторію «Лазурний».
Представник відповідача ОСОБА_2 просить суд закрити провадження у справі, оскільки спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. В обґрунтування заяви вказує на те, що фактично спір виник щодо поділу земельної ділянки, яка надана в оренду ОСОБА_3 «Приазовкурорт» у 2004 році., з метою її подальшої передачі у суборенду. Станом на 29.09.2017р. Бердянською міською радою не приймалось рішень щодо поділу спірної земельної ділянки, зокрема, рішень про відмову у поділі земельної ділянки 6,5864 га, яка розташована в м.Бердянську по вул.Волкова, 24/12. Звернення та матеріали ОСОБА_3 «Приазовкурорт» щодо поділу земельної ділянки були предметом розгляду 17.07.2017р. на засіданні постійної комісії з питань архітектури, містобудування, регулювання земельних відносин та екології Бердянської міської ради. Згідно п.29 Протоколу №40 проведення засідання постійної комісії остання рекомендувала відмовити у розгляді звернення та матеріалів ОСОБА_3 «Приазовкурорт» для подальшого розгляду та надання рекомендацій стосовно звернення заявника до суб’єктів господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою для розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки. Земельна ділянка є власністю територіальної громади, тобто є комунальною власністю. В даному випадку Бердянська міська рада діє не як суб’єкт владних повноважень, а як орган, через який територіальна громада реалізує повноваження власника земельної ділянки, та який вступив у рівноправні відносини приватноправового характеру з іншою особою шляхом укладання договору оренди земельної ділянки, а тому адміністративна юрисдикція не поширюється на цей спір.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та надані докази, суд встановив таке.
За статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом
Відповідно до частини другої статті 2 КАС до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Частиною другою статті 4 КАС установлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 КАС компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС).
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Разом з цим за правилами пункту 1 частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
За ст.12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам, зокрема, підвідомчі такі справи: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав; справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.
Як вбачається з матеріалів справи спірні правовідносини виникли між сторонами з приводу відмови в поділі земельної ділянки, яка у 2004 році була передана в оренду позивачу.
Таким чином, після здійснення органом місцевого самоврядування функцій з надання земельної ділянок у користування юридичної особи виникають земельні правовідносини цивільно-правового змісту за участю землекористувача (власника земельної ділянки). Тому питання припинення (зміни) землекористування як одного з видів речових прав на землю (або бажання набути таке право заінтересованою особою) пов’язане з відносинами власності, а отже, належить до юрисдикції господарських (загальних) судів.
Беручи до уваги те, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі і обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного (господарського) судочинства, який полягає у змагальності сторін, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом" у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Згідно з ч.2 ст.157 КАС України, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої п.1 ч.1 цієї статті, суд повинен роз’яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.
На підставі викладеного, керуючись ст.157 КАС України, суд,-
У Х В А Л И В:
Закрити провадження у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Приазовкурорт» до Бердянської міської ради про визнання дій неправомірними, зобов’язання вчинити певні дії.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Бердянський міськрайонний суд протягом 5 днів з дня її отримання.
Суддя ОСОБА_3Судове рішення № 70281090, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області було прийнято 14.11.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 310/4710/17. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: