Ухвала суду № 70280585, 13.11.2017, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 302/1000/16-ц

У Х В А Л А

13 листопада 2017 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Закарпатської області в складі

головуючого судді КОНДОРА Р.Ю.

суддів КОЖУХ О.А., СОБОСЛОЯ Г.Г.

при секретарі СОЧЦІ І.І.

за участю позивача ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 розглядаючи у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та Присліпської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів приватний нотаріус Міжгірського районного нотаріального округу ОСОБА_4, про встановлення факту родинних відносин та визнання заповіту недійсним, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Міжгірського районного суду від 6 березня 2017 року, -

в с т а н о в и л а :

03.11.2016 ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом до ОСОБА_3 та Присліпської сільської ради Міжгірського району мотивуючи наступим.

Під час розгляду Міжгірським районним судом земельного спору між ОСОБА_1 і ОСОБА_3 (справа № 302/761/16-ц) ОСОБА_3 подав суду копію заповіту від 09.03.2006, складеного начебто ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителем с. Писліп, 170, що був посвідчений секретарем Присліпської сільської ради ОСОБА_6 за реєстровим № 8. Відповідно до змісту заповіту ОСОБА_5 усе своє майно заповів ОСОБА_3. Між тим, однозначно стверджувати, що заповіт складено на користь саме цієї особи не можна, оскільки в документі зазначені лише прізвище, імя і по-батькові особи, оскільки таких осіб лише в с. Присліп є декілька.

У позивача виникли обґрунтовані підозри щодо дійсності заповіту. Так, ОСОБА_5 мав лише початкову освіту, не володів навичками каліграфічного письма, тоді як рукописний текст у заповіті складено ідеальним почерком.

Батько позивача ОСОБА_7 і спадкодавець ОСОБА_8 були рідними братами, обоє померли, тому позивач як племінниця ОСОБА_5 є його спадкоємцем другої черги за правом представлення.

За правилами вчинення нотаріальних дій посадовими особами сільських рад, текст заповіту особисто заповідачем подавався для посвідчення у двох примірниках, один із яких залишався у справах сільської ради, заповіт не повинен був викликати неясностей щодо його змісту, мав містити зазначення місця народження заповідача і мав бути особисто ним підписаний. За відповідних умов (фізичні вади заповідача тощо), заповіт міг бути підписаний іншою особою з відповідним оформленням цього факту. Оскільки у заповіті немає даних про такі обставини, він мав бути складений і підписаний ОСОБА_5 особисто.

Відтак позивач стверджує, що ОСОБА_5 як малограмотна особа не складав і не підписував особисто заповіту, на що вказує і підпис у заповіті, який відтворює прізвище «Кочерган», хоча в інших офіційних документах той розписувався інакше «коротким» підписом. Заповіт було посвідчено службовою особою органу місцевого самоврядування із порушенням установленого законодавством порядку. З жовтня 2016 року за фактом підроблення заповіту розслідується кримінальне провадження № 12016070110000479.

Порушення вимог щодо форми заповіту та порядку його посвідчення є підставою нікчемності заповіту (ст. 1257 ч. 1 та інші норми ЦК України щодо спадкування та правочинів).

Позивач ОСОБА_1 має право на позов щодо недійсності заповіту. Так, вона народилася в с. Присліп, її батьками були ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, і ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3 Уклавши 11.10.1975 шлюб, позивач змінив прізвище з «Кочерган» на «Семченко», після розірвання у 1988 році шлюбу прізвищем позивача залишилося «Семченко». Батько позивача ОСОБА_7 помер 20.09.1969, дядько позивача ОСОБА_8 помер 18.12.2012.

Оскільки свідоцтва про народження ОСОБА_7 та ОСОБА_5, які б підтверджували їх родинний звязок між собою, не збереглися, позивач намагався отримати офіційним порядком дублікати цих свідоцтв. Отриманими архівними довідками від 10.10.2016 №№ С-4096/01-25 і С-4097/01-25 стверджується, що ОСОБА_7 народився в с. Присліп 01.05.1922, а ОСОБА_8 народився в с. Присліп 26.03.1924, їх батьками були ОСОБА_8 Міхал і ОСОБА_10.

У ОСОБА_5 на момент його смерті не було спадкоємців першої черги, оскільки його дружина ОСОБА_11 померла у 1996 році, єдина донька ОСОБА_12 померла у 1998 році, онуків не було.

Встановлення факту родинних стосунків позивача ОСОБА_1 із її дядьком ОСОБА_5, який помер, необхідне для визнання недійсним підробленого заповіту та подальшого оформлення спадкових прав за ОСОБА_5 Позасудовим порядком позивач позбавлений можливості вирішити відповідні питання.

На майно ОСОБА_5 за оспорюваним заповітом претендує ОСОБА_3, за його позовом розглядається судом справа № 302/914/16-ц, у залученні ОСОБА_1 до участі в якій було відмовлено. За таких обставин є підстави та необхідність обєднання в одне провадження справи № 302/914/16-ц і справи за даним позовом.

Посилаючись на ці обставини, на норми законодавства щодо спадкування та порядку оформлення спадкових прав, позивач ОСОБА_1 просила по суті:

встановити факт родинних відносин між фізичними особами, а саме: факт, що померлий 18.12.2012 ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, який був жителем ІНФОРМАЦІЯ_4, був рідним братом батька позивача ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, і, відповідно, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, є племінницею ОСОБА_5;

визнати недійсним заповіт, посвідчений 09.03.2006 секретарем Присліпської сільської ради Міжгірськго району Закарпатської області, зареєстрований за № 8, складений від імені ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживав у ІНФОРМАЦІЯ_4, та застосувати наслідки недійсності правочину.

Позивач клопотав про обєднання в одне провадження предявлених у цій справі вимог із справою № 302/914/16-ц за позовом ОСОБА_3 до Присліпської сільської ради Міжгірського району про визнання права власності на спадкове майно ОСОБА_5 в порядку спадкування за заповітом.

Рішенням Міжгірського районного суду від 06.03.2017 вимоги ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин залишено без розгляду надавши право ОСОБА_1 повторного звернення до суду в порядку окремого провадження, у позові про визнання недійсним заповіту ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, посвідченого 09.03.2006 Присліпською сільською радою, актовий запис № 8, відмовлено.

Позивач рішення суду оскаржив, вказує на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та істотне порушення норм процесуального права, зазначає, зокрема, таке.

Суд незаконно залишив вимогу позову про встановлення факту, що має юридичне значення, без розгляду, оскільки її належало розглядати саме у позовному провадженні через наявність спору про право цивільне (спадкового спору).

При вирішенні справи суд не врахував дійсні підстави, з яких був предявлений позов, дійсні обставини справи та необґрунтовано відхиливши клопотання позивача, спрямовані на зясування обставин справи та доведення позову, фактично незаконно позбавив його можливості доводити свої вимоги.

Крім того, суд не врахував встановлені обставини посвідчення оспореного заповіту, відповідно до яких службова особа органу місцевого самоврядування не мала повноважень посвідчувати заповіт, який, до того ж, спадкодавець не читав, а його підписання саме спадкодавцем ця службова особа прямо не підтвердила.

Посилаючись на ці обставини, позивач просить рішення суду скасувати, позов задовольнити.

Заслухавши доповідь судді, пояснення позивача ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2, які апеляцію підтримали, розглядаючи справу за правилами ст. 305 ч. 2 ЦПК України за відсутності інших учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

Як убачається з матеріалів справи та з правової позиції позивача ОСОБА_1, позов до ОСОБА_3 і Присліпської сільської ради Міжгірського району про встановлення факту родинних відносин та визнання заповіту недійсним ОСОБА_1 предявила на захист своїх спадкових прав, що, як вважає позивач, виникли з факту перебування у родинних відносинах із дядьком ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який помер 18.12.2012. При цьому, факт встановлення родинних відносин ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_5 визначається позивачем як ключовий, оскільки від цього залежить право на позов щодо іншої предявленої вимоги про визнання заповіту ОСОБА_5 від 09.03.2006 недійсним.

Ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 13.11.2017 рішення Міжгірського районного суду від 06.03.2017 у частині залишення без розгляду вимоги позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 і Присліпської сільської ради Міжгірського району про встановлення факту родинних відносин скасовано, справу щодо цієї вимоги для продовження розгляду направлено до суду першої інстанції із вирішенням також питань, повязаних із розєднанням вимог про встановлення факту родинних відносин і про визнання заповіту недійсним із виділенням вимоги про встановлення факту родинних відносин в самостійне провадження (окрему справу) з наступним її вирішенням відповідним процесуальним порядком залежно від встановлених обставин.

Результат вирішення вимоги ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин із ОСОБА_5 матиме безпосереднє значення для вирішення вимоги про визнання заповіту ОСОБА_5 від 09.03.2006 недійсним.

Відповідно до ст. 201 ч. 1 п. 4 ЦПК України, суд зобовязаний зупинити провадження у справі у разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку цивільного судочинства.

Виходячи з наведеного та керуючись ст. 201 ч. 1 п. 4, ст. 203 ч. 1 п. 3, ст. 304 ч. 1 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Провадження в справі в частині вирішення вимоги позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та Присліпської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області про визнання заповіту недійсним зупинити до набрання законної сили судовим рішенням щодо вимоги позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та Присліпської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області про встановлення факту родинних відносин.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді