Постанова № 70279003, 13.11.2017, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 226/1260/17

Провадження № 2-а/226/116/2017

ПОСТАНОВА

Іменем України

13.11.2017 Димитровський міський суд Донецької області в складі:

головуючого – судді Салькової В.С.,

за участю секретаря судового засідання Трифоновій І.О.,

представника позивача ОСОБА_1, представників відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Мирнограді справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в м. Димитрові Донецької області, головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про скасування рішення та зобов’язання вчинити певні дії,

встановив:

Позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом до відповідачів, мотивуючи його таким.

27.03.2017 звернувся до відповідача-1 із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Рішенням управління №667 від 26.06.2017 у призначенні пенсії на пільгових умовах йому було відмовлено на підставі недостатності у нього пільгового стажу на підземних роботах. Так, до пільгового стажу не був врахований період роботи на шахті «Соколовська» ВАТ «Ростоввугілля» (Російська Федерація) з 28.09.1993 по 31.05.1994, з 10.03.1995 по 30.06.1995 та з 16.07.1995 по 31.03.1996 в якості підземного гірничого робітника очисного вибою 5 розряду, з 01.06.1994 по 12.02.1995 в якості підземного гірничого майстра, з 01.07.1995 по 15.07.1995 в якості виконуючого обов’язки гірничого майстра підземного. Вказане рішення було прийняте на підставі рішення комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років при головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області від 23.06.2017 №26/184, за яким вказані періоди роботи не зараховані до пільгового підземного стажу у зв’язку з відсутністю первинних документів, які підтверджують його безпосередню зайнятість протягом повного робочого дня на підземних роботах.

Позивач не згоден з прийнятими рішеннями з таких підстав.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків №1 та №2 виробництв, цехів, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затв. наказом Міністерства праці і соціальної політики України від 18.11.2005 №383 передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, чинні на період роботи особи, і при цьому до пільгового стажу особи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади або професії до Списків. В спірні періоди його роботи були чинними два Списки: спочатку Список №1, затв. постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 №10 (Список №10), а згодом Список, затв. постановою КМУ №202 від 31.03.1994 (Список №202). Відповідно до розділу 10100000 ОСОБА_5 роботи Списку №10, право на пільгову пенсію мають всі робітники, зайняті на підземних роботах повний робочий день, та керівники і спеціалісти підземних дільниць. Відповідно до розділу І Списку №202, право на пільгову пенсію мають усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю).

Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затв. постановою КМУ №637 від 12.08.1993 (Порядок №637), у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Ним до відповідачів було подано дві уточнюючі довідки шахти «Соколовська» ВАТ «Ростоввугілля» про пільговий характер роботи, які охоплюють спірні періоди його трудової діяльності.

Пунктом №10 Порядку застосування Списків №1 та №2 виробництв, цехів, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затв. наказом Міністерства праці і соціальної політики України від 18.11.2005 №383, визначено, що для підтвердження пільгового стажу роботи необхідно подати трудову книжку з оформленими належним чином записами про займану посаду і період роботи та, в разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену п.20 Порядку №637.

На думку позивача, надані ним уточнюючі довідки разом із записами його трудової книжки належним чином підтверджують його підземний стаж, отже, відмова у призначенні пенсії не ґрунтується на законі. З урахуванням спірних періодів його стаж на підземних роботах складає більше 25 років і він має право на пенсію за ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Посилаючись на положення ст.ст.8,19,46,55 Конституції України як на гарантію захисту своїх прав, просить визнати протиправним та скасувати рішення відповідачів №26/184 від 23.06.2017 та №667 від 26.06.2017, зобов’язати відповідача-2 зарахувати спірні періоди його роботи до пільгового стажу, а відповідача-1 – призначити та виплатити йому пенсію на пільгових умовах незалежно від віку з 27.03.2017 відповідно до вимог ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

До суду позивач ОСОБА_4 не з'явився, надавши заяву про розгляд справи без його участі.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала позовні вимоги, обґрунтовуючи їх викладеними в адміністративному позові відомостями, та просила їх задовольнити. Пояснила також, що позивач отримав обидві надані відповідачам довідки при своєму звільненні 01.04.1996. Підприємство наразі ліквідоване, він звертався до архіву у РФ, але відповіді досі не отримав. Зауважила, що до 2006 року на законодавчому рівні не було затверджено певної форми уточнюючої довідки, були лише вимоги щодо її змісту – наявності необхідних даних, які й містяться у наданих довідках.

Представник відповідача-1 ОСОБА_2 позов не визнав, надав суду заперечення, які підтримав в судовому засіданні, пояснивши, що позивач 27.03.2017 звернувся до УПФУ в м. Димитрові Донецької області з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку згідно зі ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», додав до заяви копії паспорта, ідентифікаційного коду, трудової книжки БТ-ІІ №2182051, копії диплома та військового квитка, численні довідки про пільговий характер роботи на різних підприємствах. За даними трудової книжки ОСОБА_4 працював у спірні періоди на шахті «Соколовській» ВАТ «Ростоввугілля», яке наразі є ліквідованим, тому вказані періоди роботи необхідно підтвердити рішенням комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах. Рішенням комісії №26/184 від 23.06.2017 ОСОБА_4 відмовлено у підтвердженні вказаних періодів роботи на пільгових умовах, оскільки довідки не відповідають вимогам п.20 постанови КМУ №637 від 12.08.1993, а в управлінні відсутні первинні документи, які підтверджують безпосередню зайнятість позивача протягом повного робочого дня на підземних роботах. Таким чином, підтверджений пільговий підземний стаж роботи ОСОБА_4 становить 22 роки 08 місяців 18 днів, чого недостатньо для призначення пенсії за ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Просить відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник відповідача-2 ОСОБА_3 в судовому засіданні також заперечувала проти позову, посилаючись на письмові заперечення головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області. Так, чинним законодавством України встановлено чіткий механізм призначення пенсії особам на пільгових умовах. Комісією управління було прийняте рішення №26/184 від 23.06.2017 про відмову ОСОБА_4 у підтвердженні пільгового стажу роботи за Списком №1 у зазначені ним періоди у зв’язку з відсутністю первинних документів, які підтверджували б його безпосередню зайнятість протягом повного робочого дня на підземних роботах в шахті «Соколовській» ВАТ «Ростоввугілля». Крім того, позивачем не надано підтверджень проведення атестації робочих місць за спірні періоди. Таким чином, рішення комісії є правомірним і прийнятим згідно з вимогами діючого законодавства. Вважає, що довідки, надані позивачем, складені у довільній формі і не можуть братися до уваги. Просить відмовити у задоволенні позову, окремо зауважує, що органи Пенсійного фонду України звільнені від сплати судового збору.

Судом встановлено, що 27.03.2017 позивач ОСОБА_4 звернувся до відповідача-1 із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку згідно зі ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Рішенням відповідача №667 від 26.06.2017 позивачеві відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах згідно зі ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у зв’язку з відсутністю первинних документів, які підтверджували б його безпосередню зайнятість протягом повного робочого дня на підземних роботах в шахті «Соколовській» ВАТ «Ростоввугілля», та, відповідно, недостатністю пільгового підземного стажу (а.с.18-20). Приймаючи таке рішення, управління врахувало рішення №26/184 від 23.06.2017 комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років при головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області, яким позивачеві відмовлено у підтвердженні періодів роботи на пільгових умовах з 28.09.1993 по 31.05.1994, з 10.03.1995 по 30.06.1995 та з 16.07.1995 по 31.03.1996 в якості підземного гірничого робітника очисного вибою 5 розряду, з 01.06.1994 по 12.02.1995 в якості підземного гірничого майстра, з 01.07.1995 по 15.07.1995 в якості виконуючого обов’язки гірничого майстра підземного відповідно до Списку, затвердженого постановою КМУ №202 від 31.03.1994 (а.с.15-16).

Згідно з трудовою книжкою позивача БТ-ІІ №2182051, він працював на шахті «Соколовська» ВАТ «Ростоввугілля» з 28.09.1993 по 31.05.1994, з 10.03.1995 по 30.06.1995 та з 16.07.1995 по 31.03.1996 в якості підземного гірничого робітника очисного вибою 5 розряду, з 01.06.1994 по 12.02.1995 в якості підземного гірничого майстра, з 01.07.1995 по 15.07.1995 в якості виконуючого обов’язки гірничого майстра підземного (а.с.8-14).

Згідно з довідкою б/н від 01.04.1996, виданою «ДАО Шахта «Соколовская» АО «Ростовуголь», ОСОБА_4 працював в якості «подземного горнорабочего очистного забоя 5 разряда с полным рабочим днем под землей» з 28.09.1993 по 01.06.1994, «подземного горного мастера с полным рабочим днем под землей» з 01.06.1994 по 12.02.1995 (а.с.21).

Згідно з довідкою б/н та б/д, виданою «ДАО Шахта «Соколовская» АО «Ростовуголь», ОСОБА_4 працював в якості «подземного горнорабочего очистного забоя с полным рабочим днем под землей» з 10.03.1995 по 01.07.1995, з 16.07.1995 по 31.03.1995, «горного мастера с полным рабочим днем под землей» з 01.07.1995 по 16.07.1995 (а.с.22).

За відомостями державної установи – управління в м. Шахти державної установи-відділення по Ростовській області Пенсійного фонду Російської Федерації від 13.02.2017, шахта «Соколовська» ліквідована 25.03.2002 (а.с.23).

Згідно з відповіддю комітету з управління архівною справою Ростовської області державної казенної установи Ростовської області Центру зберігання архівних документів в м. Шахти Ростовської області від 03.05.2017, комітет не надає довідок, які підтверджують особливі умови праці, документи про атестацію робочих місць до комітету не надходили (а.с.24).

Вислухавши сторін та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно зі ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, – за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), – за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років.

Відповідно до ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а також за змістом п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Як встановлено судом, трудова книжка позивача, в якій наявні відомості про займані посади ОСОБА_4 у спірні періоди на шахті «Соколовській» ВАТ «Ростоввугілля», не містить даних щодо зайнятості останнього повний робочий день у шахті, що є невід’ємною умовою для призначення пенсії за ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

За змістом абз.1 п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затв. постановою КМУ від 12.08.1993 №637 (далі – Порядок), в тих випадках, коли у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надані довідки, які містять відомості про його зайнятість на підземних роботах у спірні періоди з повним робочим днем під землею, однак вказані довідки, за твердженнями представника позивача, виданні ще до ліквідації шахти у 1996 році, коли нормативними актами не була встановлена їхня форма.

Матеріалами справи підтверджено і відповідачами не заперечене, що у спірні періоди 1993-1996 років ОСОБА_4 працював на території Російської Федерації.

Відповідно до положень ч.2 ст.6 Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації «Про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн» від 14.01.1993, трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв'язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами.

Обчислення стажу здійснюється згідно із законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність.

Статтею 7 Угоди передбачено, що питання пенсійного забезпечення регулюються Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 та двосторонніми угодами в цій галузі.

Статтею 5 Угоди «Про гарантії прав громадян держав-учасників Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення» від 13.03.1992 передбачено, що ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав-учасниць Угоди.

Згідно зі статтею 6 Угоди, призначення пенсій громадянам держав-учасників Угоди провадиться за місцем проживання. Для встановлення права на пенсію, у тому числі пенсій на пільгових умовах і за вислугу років громадянам держав-учасників Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав.

Відповідно до п.3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затв. наказом Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 №383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи і при цьому до пільгового стажу особи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади або професії до Списків.

Відповідно до законодавства, чинного на період трудової діяльності позивача, а саме, Постанови Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 №10, до Списку №1 виробництв, робот, професій, посад та показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком (по старості) на пільгових умовах, відносяться за класифікатором 1010100а всі працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, та за класифікатором 1010100б керівники і спеціалісти підземних дільниць.

Відповідно до розділу І Списку, затв. постановою КМУ №202 від 31.03.1994, право на пільгову пенсію мають усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю).

Таким чином, суд вважає, що відсутність в трудовій книжці зазначення про право на пенсію на пільгових умовах в спірні періоди роботи позивача не є основоположним у визнанні цього права, оскільки право на пенсію на пільгових умовах за чинним законодавством виникає не тільки від наявності відповідного запису в трудовій книжці, а і від віднесення професії, на який працював робітник, до переліку професій, посад, робочих місць, відповідним нормативним актом до Списку №1, що дає право виходу на пенсію на пільгових умовах.

Встановивши на законодавчому рівні право людини на пенсію за умови наявності певного стажу роботи за визначеними професіями, держава повинна передбачити ефективний механізм підтвердження наявності такого стажу в різних ситуаціях.

Зокрема, відповідно до п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвю постановою КМУ від 12.08.1993 №637, вказує, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5), а в разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном. На виконання цієї норми постановою Правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 №18-1 затверджено Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років.

В той самий час у ситуації позивача цей порядок не може бути застосований у зв'язку з тим, що позивач фактично позбавлений можливості отримати й надати відповідачу будь-які датовані теперішнім часом документи щодо його роботи на шахті «Соколовська» ВАТ «Ростоввугілля», оскільки шахта є ліквідованою, а архівна установа не видає довідок про пільговий характер роботи, що підтвердженно матеріалами справи.

За цих обставин застосуванню підлягає п.18 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затв. постановою КМУ від 12.08.1993 №637, згідно з яким за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснив, що з 1993 по 01.04.1996 він працював на шахті «Соколовська» ВАТ «Ростоввугілля», на даний момент є пенсіонером. Він особисто формував так звану бригаду для роботи на шахтах РФ, куди входив і ОСОБА_4 Позивач працював на шахті з ним з 1993 року, звільнилися вони в один день. Позивач працював повний робочий день в шахті весь час своєї роботи.

Факт роботи свідка ОСОБА_6 разом із позивачем на шахті «Соколовська» підтверджується записами в трудовій книжці останнього (а.с.105), де так само відсутня позначка про роботу повний робочий день під землею. В той самий час, вказаний період роботи врахований ОСОБА_6 управлінням Пенсійного фонду України в м. Димитрові до пільгового стажу.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснив, що з 1994 по 1996 роки він працював на шахті «Соколовська», наразі є пенсіонером. Позивач так само працював на цій шахті весь час разом з ним, він навіть дещо контролював ОСОБА_4, бо той був молодший. Звільнилися вони одночасно. Стверджував, що позивач працював повний робочий день під землею, їхні робочі місця були поряд.

Факт роботи свідка ОСОБА_7 разом із позивачем на шахті «Соколовська» підтверджується записами в трудовій книжці останнього (а.с.102), де так само відсутня позначка про роботу повний робочий день під землею. При цьому, вказаний період роботи врахований ОСОБА_7 управлінням Пенсійного фонду України в м. Димитрові до пільгового стажу.

Оцінюючи показання свідків, суд відхиляє заперечення представника відповідача-2 щодо неможливості врахування цих показань для підтвердження пільговості стажу. При цьому суд виходить з того, що свідки надали пояснення, які підтверджують обставини, що мають значення для вирішення справи, і узгоджуються з іншими доказами, дослідженими судом, їх покази не спростовані відповідачем-1, який здійснював обрахунок пільгового стажу свідків при призначенні їм пенсій.

При цьому суд вважає, що п.17 Порядку розповсюджується на підтвердження пільгового стажу, оскільки ніяких обмежень щодо цього у зазначені нормі не передбачено. Такої ж думки дотримується й Вищий адміністративний суд України (п.10 оглядового листу від 14.08.2008р. № 1406/100/13-08 «Про практику застосування законодавства з питань пенсійного забезпечення (за результатами справ, розглянутих Вищим адміністративним судом України у касаційному порядку)).

Таким чином, враховуючи те, що записи в трудовій книжці позивача про його роботу на шахті «Соколовська» ВАТ «Ростоввугілля» виконані за професіями, які дають право на пенсію на пільгових умовах згідно ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що допитані в судовому засіданні свідки, які працювали разом з позивачем на одному підприємстві та яким стаж роботи за аналогічними професіями та за аналогічний період було зараховано як пільговий, які підтвердили факт роботи позивача в указаний період на відповідних професіях з повним робочим днем під землею, враховуючи відомості наданих позивачем довідок 1996 року, суд приходить до висновку, що спірні періоди роботи позивача необхідно зарахувати до стажу, що надає йому право на пенсію на пільгових умовах відповідно до ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Суд не бере до уваги посилання представника відповідача-2 про відсутність доказів атестації робочих місць позивача, оскільки така вимога не ґрунтується на законі, ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» не визначає атестацію робочого місця як обов’язковий критерій призначення пенсії.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.82 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

При цьому відповідно до ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави; суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини (далі – ЄСПЛ).

ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п.53 рішення у справі «Ковач проти України», п.59 рішення у справі «Мельниченко проти України», п.50 рішення у справі «Чуйкіна проти України» тощо).

Суд повинен оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними, іншими словами, людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав навіть теоретично.

Суд відхиляє посилання представника відповідача-2 на те, що довідки, надані позивачем, не містять номерів, одна з них видана 01.04.1996, а інша взагалі не містить дати, що довідки не відповідають встановленій нормативним актом формі. Суд звертає увагу на те, що вказані недоліки довідок неможливо виправити, оскільки підприємство ліквідоване, було розташоване на території іншої держави і не має правонаступника. Отже, вимога відповідачів про надання довідок встановленого зразку завідомо є такою, що об’єктивно не може бути виконана позивачем, цю вимогу виконати неможливо a priori, у зв'язку з чим суд вважає дії відповідача явно непропорційними, тобто вчиненими без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), тому їх не можна вважати вчиненими обґрунтовано, добросовісно та розсудливо, адже відповідачами не враховані всі обставини, що мають значення для прийняття рішення, зокрема, той факт, що первинні документи, які можуть підтвердити пільговий стаж позивача, залишилися на території іншої держави і не надані навіть на вимогу відповідачів.

Таким чином, оскаржувані рішення відповідачів з огляду на наведене є вочевидь протиправними та підлягають скасуванню судом.

Отже, період роботи ОСОБА_4 на шахті «Соколовська» ВАТ «Ростоввугілля» з 28.09.1993 по 31.05.1994, з 10.03.1995 по 30.06.1995 та з 16.07.1995 по 31.03.1996 в якості підземного гірничого робітника очисного вибою 5 розряду, з 01.06.1994 по 12.02.1995 в якості підземного гірничого майстра, з 01.07.1995 по 15.07.1995 в якості виконуючого обов’язки гірничого майстра підземного має бути зарахований відповідачами до пільгового стажу позивача, який дає право на пільгову пенсію.

Щодо вимоги позивача про зобов’язання відповідача-2 призначити і виплатити йому пенсію на пільгових умовах з дня його звернення, то ця вимога не підлягає задоволенню з огляду на таке.

На підставі п.4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005, в редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 №13-1, при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж.

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Згідно з п.4.7 Порядку право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Саме органи пенсійного фонду визначають правильність та повноту наданих документів для призначення (перерахунку) пенсії.

Суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення, перерахунку пенсій громадянам, та на свій розсуд розраховувати пільговий стаж позивача, підміняючи дискреційні функції УПФУ.

Отже, після скасування судом зазначених вище рішень відповідач-2 зобов'язаний повторно розглянути заяву позивача від 27.03.2017 і прийняти рішення з урахуванням зарахованих судом до спеціального стажу спірних періодів праці позивача.

Згідно зі ст.94 КАС України з відповідачів на користь позивача в рівних частинах підлягає стягненню сплачений останнім судовий збір пропорційно до задоволених судом вимог.

На підставі вищевикладеного, Конституції України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.14,62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», п.п.1,18,20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затв. постановою КМУ від 12.08.1993 №637, Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затв. наказом Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 №383, керуючись ст.ст.11,17-18,94,99-100,107,158-163,185-186,256 КАС України, суд

постановив:

Адміністративний позов ОСОБА_4 – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення №26/184 від 23.06.2017 комісії з питань підтвердження стажу на посадах, що дають право на призначення пенсії та пільгових умовах або за вислугу років при головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Визнати протиправним та скасувати рішення №667 від 26.06.2017 управління Пенсійного фонду України в м. Димитрові Донецькій області.

Зобов'язати головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в особі комісії з питань підтвердження стажу на посадах, що дають право на призначення пенсії та пільгових умовах або за вислугу років, та управління Пенсійного фонду України в м. Димитрові Донецької області зарахувати періоди роботи ОСОБА_4 на шахті «Соколовська» ВАТ «Ростоввугілля» з 28.09.1993 по 31.05.1994, з 10.03.1995 по 30.06.1995 та з 16.07.1995 по 31.03.1996 в якості підземного гірничого робітника очисного вибою 5 розряду, з 01.06.1994 по 12.02.1995 в якості підземного гірничого майстра, з 01.07.1995 по 15.07.1995 в якості виконуючого обов’язки гірничого майстра підземного до спеціального трудового стажу роботи, що дає право на пенсію відповідно до статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Димитрові Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_4 від 27.03.2017 про призначення пенсії відповідно до ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути з управління Пенсійного фонду України в м. Димитрові Донецької області на користь ОСОБА_4, РНОКПП НОМЕР_1, за рахунок бюджетних асигнувань управління Пенсійного фонду України в м. Димитрові Донецької області судовий збір в розмірі 213 (двісті тринадцять) гривень 33 копійки.

Стягнути з головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_4, РНОКПП НОМЕР_1, за рахунок бюджетних асигнувань управління Пенсійного фонду України в м. Димитрові Донецької області судовий збір в розмірі 213 (двісті тринадцять) гривень 33 копійки.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Димитровський міський суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя: В.С. Салькова