Рішення № 70278598, 15.11.2017, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/9307/17

Провадження № 2/263/2169/2017

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2017 року Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі: головуючої судді Шатілової Л.Г., при секретарі Кузь К.О., за участю позивачки ОСОБА_1, представника позивача - адвоката Продун Г.М., представників відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4, третьої особи ОСОБА_6., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі цивільну справі за позовом ОСОБА_1 до Підприємства електричних мереж зовнішнього освітлення «Міськсвітло» м. Маріуполя, третя особа: ОСОБА_6, про визнання неправомірним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з зазначеним позовом, в якому просила суд визнати протиправним та скасувати наказ №107-ос, виданий 21.06.2017 року Підприємством електричних мереж зовнішнього освітлення «Міськсвітло» м. Маріуполя (далі по тексту - ПЕМЗО «Міськсвітло» м. Маріуполя), про її звільнення з 30.06.2017 року з роботи, з посади головного економіста, на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України за скороченням штату працівників; поновити її з 01.07.2017 року на посаді головного економіста Підприємства електричних мереж зовнішнього освітлення «Міськсвітло» м. Маріуполя; стягнути з Підприємства електричних мереж зовнішнього освітлення «Міськсвітло» м. Маріуполя на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01.07.2017 року по день винесення судом рішення із розрахунку середнього заробітку в розмірі 10648,00 гривень. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що вона з 12.03.1998 року працювала на посаді головного економіста ПЕМЗО «Міськсвітло» м. Маріуполя. 24.04.2017 року відповідачем був виданий наказ №70 «Про зміну структури підприємства і скорочення штату», яким внесені зміни до структури та штатного розпису підприємства з проведенням скорочення штату робітників у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці та скорочено посаду головного економіста. Того ж дня від роботодавця вона отримала «Попередження» від 24.04.2017 року за вих. №519 про скорочення з 01.07.2017 року посади головного економіста і про її майбутнє звільнення з зазначеної посади з 30.06.2017 року на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України. Одночасно з попередженням про звільнення їй не було запропоновано жодної вакантної посади при їх фактичній наявності. Вважаючи зазначену бездіяльність відповідача протиправною, вона 07.06.2017 року звернулася до нього з письмовою заявою про надання їй переліку вакантних посад для її можливого переводу на одну з них з причини скорочення посади головного економіста. Листом від 08.06.2017 року відповідач повідомив її про введення до нового штатного розпису нових посад «Технік з планування 1 категорії» та «Економіст бухгалтерського обліку та аналізу господарської діяльності», які їй не можуть бути запропоновані. Так, на зайняття посади «Технік з планування 1 категорії» надав згоду ОСОБА_7, посада якого - провідний економіст - також була скорочена. Як зазначено в повідомленні, перевагу ОСОБА_7 відповідач надав з причини того, що він має вищу освіту та достатній досвід; у нього є дружина, яка знаходиться у декретній відпустці, та дитина віком до трьох років, а тому у відповідності до ст.42 КЗпП України він має переважне право на залишення на роботі при вивільнені працівників у зв'язку зі зміною в організації виробництва і праці. Посада ж «Економіст бухгалтерського обліку та аналізу господарської діяльності» введена до фінансово-економічного відділу, створеного на базі бухгалтерського відділу підприємства, який підпорядкований головному бухгалтеру ОСОБА_8 Оскільки остання є рідною сестрою позивачки, то відповідно до п.1 ст.1 Закону України від 14.10.2014р. №1700-VІІ «Про запобігання корупції» вони не можуть перебувати у безпосередній службовій підпорядкованості одна до одної. Свої заперечення щодо викладеної позиції відповідача позивачка надала в заявах від 12.06.2017 року, 15.06.2017 року та наполягала на тому, щоб їй були запропоновані посади «Технік з планування 1 категорії» та «Економіст з бухгалтерського обліку та аналізу господарської діяльності». Листом від 13.06.2017 року вих. №756 адміністрація ПЕМЗО «Міськсвітло» м. Маріуполя запропонувала їй наступні вакантні посади: прибиральника виробничих приміщень (ЕТД-1) - 0,23 шт.од.; електромонтера оперативно-виїзної бригади (АДС) - 1 шт.од.; машиніста автовишки та автогідропідіймача (гараж) - 1 шт.од.; водія автотранспортних засобів (гараж) - 1 шт.од.; водія автотранспортних засобів (гараж) - 0,5 шт.од.; врача (гараж) - 0,25 шт.од.; електромонтера з експлуатації розподільних мереж ІІІ групи - 1 шт.од.; електромонтера з експлуатації розподільних мереж ІV групи - 1 шт. од., обмеживши строк надання відповіді двома днями з дня отримання попередження. При цьому, до запропонованих посад адміністрацією була включена і посада «врач - 0,25 шт.од.», яка за наказом від 24.04.2017р. №70 також була скорочена, а вакантна посада «Оператор пульту керування», введена новим штатним розписом до штату аварійно-диспетчерської служби, взагалі не пропонувалася. Свою згоду на запропоновані вакантні посади чи відмову від них вона відтермінувала до отримання від відповідача рішення щодо запропонування їй вакантних посад «Технік з планування 1 категорії» та «Економіста з бухгалтерського обліку та аналізу господарської діяльності», які відповідали її професії, кваліфікації, досвіду та продуктивності роботи, про що повідомила його письмовою заявою від 13.06.2017 року за вх. № 178. Але в подальшому інші вакантні місця в ПЕМЗО «Міськсвітло» м. Маріуполя їй запропоновано не було. Не отримавши від неї відмови від запропонованих листом від 13.06.2017 року за вих. № 756 вакантних посад, не надавши їй відповіді щодо запропонування посад «Технік з планування 1 категорії» та «Економіст з бухгалтерського обліку та аналізу господарської діяльності», відповідач наказом від 21.06.2017 року №107-ос, за погодженням з профспілковим комітетом, звільнив її з посади головного економіста підприємства з 30.06.2017 року на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України, за скороченням штату працівників. Насправді скорочення штату не відбулося, оскільки відповідно до штатного розпису станом на 01.02.2017 року скорочено 9,35 штатних одиниць, а штатним розписом станом на 01.07.2017 року - введено нових 8,75 штатних одиниць. Абсолютне зменшення на 0,6 штатних одиниць відбулося за рахунок зменшення штатних одиниць для прибиральника виробничих приміщень: з 1 шт.од. до 0,5 шт.од. та для інспектора з кадрів: з 0,6 шт.од. до 0,5 шт. од. Група техніко-економічного планування, до якої за штатним розписом станом на 01.02.2017р. входив головний економіст - 1 шт. од. та провідний економіст - 1 шт.од., посади яких займали відповідно вона та ОСОБА_7, була розформована. До нового штатного розпису введені дві вакантні посади техніко-економічного спрямування: «Технік з планування 1 категорії» - включений до штату виробничо-технічного відділу, та «Економіст з бухгалтерського обліку та аналізу господарської діяльності», введений до штату фінансово-економічного відділу підприємства. При цьому відбулося збільшення фонду заробітної плати відповідача: станом на 01.02.2017р. він становив 530 494,5 грн.; станом на 01.05.2017р. (збільшення окладів) - 559 470,43 грн.; станом на 01.07.2017р. - 591 645,01 грн., тобто збільшення на 61 150,51 грн. або на 11,5%. З огляду на викладене, вважає наказ протиправним, оскільки фактично скорочення штату ПЕМЗО «Міськсвітло» м. Маріуполя не відбулося, а її звільнення проведено з порушенням вимог ч. 2 ст. 40, ч. 3 ст. 49-2 КЗпП України. Дійсна причина її звільнення зведена до бажання відповідача, в порушення Закону України від 16.12.1993р. №3721-ХІІ «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні», позбутися пенсіонерів.

Позивачка та її представник - адвокат Продун Г.М. у судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позові та додатково наданих письмових поясненнях, наполягали на їх задоволенні. Також, у разі задоволення позову та поновлення позивачки на посаді головного економіста ПЕМЗО «Міськсвітло» м. Маріуполя, просили стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01.07.2017р. по день винесення рішення, який станом на 08.11.2017 року становить 41 725,04 гривень.

Представники відповідача ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у судовому засіданні позов не визнали з підстав, викладених у письмових запереченнях, просили відмовити у задоволенні позовних вимог, а наказ №107-ос від 21.06.2017 року про припинення трудового договору з ОСОБА_1 визнати законним та таким, що не підлягає скасуванню.

Третя особа ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснив, що він є директором ПЕМЗО «Міськсвітло» м. Маріуполя. Наказ №107-ос від 21.06.2017 року про звільнення з 30.06.2017 року ОСОБА_1 з посади головного економіста ПЕМЗО «Міськсвітло» внаслідок скорочення штату на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України, погоджений з профкомом, вважає законним. Тому просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Суд, з'ясувавши думку сторін, дослідивши представлені в справі докази, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2, 6 ст.43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збережені роботи.

Як вбачається з долученої позивачкою до справи копії трудової книжки, ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах з відповідачем з 12.03.1998 року по 30.06.2017 року та займала посаду головного економіста /а.с. 12-19/.

Згідно з «Посадовою інструкцією головного економіста», затвердженою 07.11.2016р. директором ПЕМЗО «Міськсвітло» м. Маріуполя ОСОБА_6., кваліфікаційними вимогами до особи, яка призначається на посаду головного економіста, є повна вища освіта відповідного напряму підготовки (магістр, спеціаліст); післядипломна освіта в галузі управління; стаж економічної роботи за професіями керівників нижчого рівня: для магістра - не менше 2 років, спеціаліста - не менше 3 років. /а.с. 114-117/.

Дипломом серії НОМЕР_2 підтверджується навчання ОСОБА_1 в 1974-1977 роках в Ждановському будівельному технікумі зі спеціальності бухгалтерський облік в будівництві та отримання нею кваліфікації бухгалтера /а.с. 86/.

Відповідно до Свідоцтва про підвищення кваліфікації серії НОМЕР_1 позивачка з 18.11.2002р. по 22.11.2002 року пройшла курси підвищення кваліфікації у навчальному центрі «Сетевая академия «АМИ» за спеціальністю бухгалтер, користувач 1С: Бухгалтерія /а.с.121/.

28.12.2009 року ОСОБА_1 пройшла атестацію, за результатами якої вона визнана такою, що відповідає займаній посаді головного економіста ПЕМЗО «Міськсвітло» м.Маріуполя, та надана рекомендація пройти курси підвищення кваліфікації. У атестаційному листі наявна у неї освіта, отримана Ждановському будівельному технікумі, зазначена як базова вища /а.с. 85/.

24.04.2017 року директором ПЕМЗО «Міськсвітло» м. Маріуполя ОСОБА_6. видано наказ №70 «Про зміну структури підприємства і скорочення штату», відповідно до якого: з 01.07.2017р. затверджена нова структура підприємства: адміністративно-управлінський апарат, виробничо-технічний відділ (ВТО), електро-технічна лабораторія (ЕТЛ), аварійно-диспетчерська служба (АДС), фінансово-економічний відділ; експлуатаційно-технічні дільниці №№1-4, гараж: служба охорони праці і техніки безпеки, склад; затверджена підпорядкованість підрозділів; внесені з 01.07.2017р. зміни в структурі та штатному розпису підприємства: проведено скорочення штату робітників, а саме: головного економіста 1 шт.од.; провідного економіста 1 шт.од.; інспектора з кадрів 0,1 шт.од.; скорочені у складі гаражу наступні посади: машиніста автовишки та автогідропідіймача 1 шт.од.; машиніста крана автомобільного 6 розряду - 0,5 шт.од.; водія автотранспортних засобів (легкового автомобіля) - 1 шт.од.; водія автотранспортних засобів (вантажного автомобіля) - 0,5 шт.од.; тракториста - 0,5 шт.од.; прибиральника виробничих приміщень - 0,5 шт.од.; лікаря - 0,25 шт.од.; скорочена у складі аварійно-диспетчерської служби посада начальника аварійно-диспетчерської служби 1 шт.од.; скорочені у складі виробничо-технічного відділу наступні посади: інженер з організації керування виробництвом 1 шт.од.; інженер з підготовки виробництва 1 шт.од.; введено до штату гаража наступні посади: сестра медична 0,25 шт.од.; слюсар з ремонту автомобілів 1 розряду 0,5 шт.од.; вантажник 2 шт.од.; введено до штату аварійно-диспетчерської служби наступні посади: оператор пульту керування - 1 шт.од.; водій транспортних засобів - 1 шт.од.; введено до штату виробничо-технічного відділу наступні посади: інженер-енергетик 1 категорії - 1 шт.од.; інженер з проектно-кошторисної роботи 1 категорії - 1 шт.од.; технік з планування 1 категорії - 1 шт.од.; проведена реорганізація відділу бухгалтерського обліку, перетворено його у фінансово-економічний відділ та затверджено його штат в наступному складі: головний бухгалтер 1 шт.од.; бухгалтер 1 шт.од.; бухгалтер (з дипломом спеціаліста) 1 категорії 2 шт.од.; економіст з бухгалтерського обліку та аналізу господарської діяльності 1 шт.од. /а.с. 21-23/.

Так, з вищевказаного наказу вбачається, що відповідач одночасно зі скороченням певних посад ввів до штатного розпису нові вакантні посади. Дана обставина також підтверджується наданими відповідачем штатними розписами ПЕМЗО «Міськсвітло» м. Маріуполя станом на 01.02.2017р. та станом на 01.07.2017р., відповідно до яких при скороченні таких посад: головного економіста (1 шт.од.), провідного економіста (1 шт.од.), інспектора з кадрів (0,1шт.од.), машиніста автовишки та автогідропідіймача (1 шт.од.), машиніста крана автомобільного 6 розряду (1 шт.од.), водія легкового транспорту (1 шт..од.), водія вантажного транспорту (0,5 шт.од.), тракториста (0,5 шт.од.), прибиральника виробничих приміщень (0,5шт.од.), лікаря (0,25 шт.од.), начальника аварійно-диспетчерської служби (1 шт.од.), інженера з організації виробництва (1 шт.од.), інженера з підготовки виробництва (1 шт.од.), а всього при скороченні 9,35 шт. од., з 01.07.2017 року було утворено нові посади: сестра медична (0,25 шт.од.), слюсар з ремонту автомобілів 1 розряду (0,5 шт.од.), вантажник (2 шт.од.), оператор пульту керування (бригадир) (1 шт.од.), водій автотранспортних засобів 2-го класу (1шт.од.), інженер енергетик 1 категорії (1 шт.од.), інженер з проектно-кошторисної документації (1шт.од.), технік з планування (1 шт.од.), економіст з бухгалтерського обліку та аналізу господарської діяльності (1шт.од.), а всього утворено нових вакантних посад - 8,75 шт.од. Абсолютне число скорочених посад склало 0,6 шт.од.

Викладене підтвердили в наданих суду поясненнях позивачка та її представник, представники відповідача та третя особа - директор ПЕМЗО «Міськсвітло» м. Маріуполя ОСОБА_6

Відповідно до абзацу першого пункту 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992р. №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП, суди зобов'язані з'ясувати, чи насправді відбулися зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, скорочення чисельності або штату працівників.

Аналіз викладених доказів беззаперечно свідчить про те, що у відповідача не відбулися зміни в організації виробництва і праці, зокрема, скорочення чисельності або штату працівників. Більш того, як свідчать дані штатних розписів станом на 01.02.2017р., на 01.05.2017р., на 01.07.2017р., в ПЕМЗО «Міськсвітло» м. Маріуполя внаслідок внесення змін у структуру підприємства і скорочення штату у відповідності до наказу №70 від 24.04.2017р. відбулося збільшення фонду заробітної плати. Так, станом на 01.02.2017р. він становив 530 494,5 грн.; станом на 01.05.2017р. (збільшення заробітної плати) - 559 470,43 грн.; станом на 01.07.2017р. - 591 645,01 грн., тобто збільшення фонду заробітної плати відповідача відбулося на 61 150,51 грн. або на 11,5%. Отже, насправді скорочення штату працівників відповідача не відбулось, а, відтак і підстави для звільнення позивачки за п.1 ст.40 КЗпП України були відсутні.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст1 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Положеннями ч. 2 ст. 40 КЗпП України визначено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу. Відповідно до ст.49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

Таким чином, однією з найважливіших гарантій для працівників при скороченні чисельності або штату є обов'язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника.

Власник вважається таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, 24.04.2017 року відповідач листом від 24.04.2017р. за вих. №519 попередив ОСОБА_1 про скорочення посади головного економіста ПЕМЗО «Міськсвітло» м. Маріуполя, яку вона на той час обіймала, та про її майбутнє звільнення на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України 30.06.2017 року. Отримання письмового повідомлення позивачка підтвердила своїм підписом у вищевказаному листі /а.с. 20/.

Але в порушення приписів ч. 2 ст. 40, ч. 3 ст. 49-2 КЗпП України відповідач у день повідомлення ОСОБА_1 про наступне звільнення у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці не запропонував останній наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку вона могла б виконувати з урахуванням її освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

07.06.2017 року позивачка звернулася до відповідача з письмовою заявою, в якій виклала прохання запропонувати їй у зв'язку зі скороченням посади головного економіста підприємства іншої вакантної просади. Зазначена заява була зареєстрована відповідачем 07.06.2017р. за вх. № 172 /а.с.24/.

08.06.2017 року директор ПЕМЗО «Міськсвітло» м. Маріуполя ОСОБА_6 листом за вих. №725 повідомив позивачку, що введена новим штатним розписом з 01.07.2017р. посада «Технік з планування 1 категорії» була запропонована працівнику ОСОБА_7, який знаходиться на посаді провідного економіста та яка також підлягає скороченню. Працівник надав згоду на роботу на зазначеній посаді. ОСОБА_7 має вищу освіту та достатній досвід для виконання обов'язків на посаді «Технік з планування 1 категорії». ОСОБА_7 має дружину, яка знаходиться у декретній відпустці, та дитину до трьох років, тому відповідно до ст.42 КЗпП України має переважне право на залишення на роботі при вивільненні працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці. Запропонувати посаду «Економіста бухгалтерського обліку та аналізу господарської діяльності не має можливості, оскільки фінансово-економічний відділ очолює ОСОБА_8, яка є рідною сестрою ОСОБА_1, що є порушенням п.1 ст.1 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014р. №1700-VІІ. /а.с. 25/.

Заявою від 12.06.2017р., яка прийнята відповідачем цього ж дня за вх. № 177, ОСОБА_1 вказала адміністрації ПЕМЗО «Міськсвітло» на недотримання трудового законодавства України, оскільки пропозиція посади «Технік з планування 1 категорії» лише ОСОБА_7 є порушенням її трудових прав: одночасно така посада мала бути запропонована і їй. Для застосування правила переважного права на залишення на роботі в даному конкретному випадку підстави відсутні, оскільки вони з ОСОБА_7 не займали однойменні посади, а тому не могли конкурувати один з одним. Також позивачка виклала в заяві свою позицію щодо неправомірності дій відповідача стосовно відмови в пропозиції їй посади «Економіст з бухгалтерського обліку та аналізу господарської діяльності», посилаючись на відсутність прямої службової підпорядкованості з рідною сестрою: за п.п.1.1. п.1 наказу від 24.04.2017р. №70 «Про зміну структури підприємства і скорочення штату» фінансово-економічний відділ віднесений до прямого підпорядкування заступника директора з економічних питань, а ПЕМЗО «Міськсвітло» м. Маріуполя, яке є юридичною особою публічного права, не підпадає під дію ст.27 Закону України «Про запобігання корупції». Позивачка наполягала на тому, щоб відповідачем їй були запропоновані вакантні посади ПЕМЗО «Міськсвітло» м. Маріуполя, включаючи і посади «Технік з планування 1 категорії» та «Економіст з бухгалтерського обліку та аналізу господарської діяльності /а.с. 26-27/.

13.06.2017 року листом за вих. №756 адміністрація ПЕМЗО «Міськсвітло» м. Маріуполя запропонувала позивачці вакантні посади, але станом на 13.06.2017р.: прибиральника виробничих приміщень (ЕТД-1) - 0,23 шт.од.; електромонтера оперативно-виїзної бригади (АДС) - 1 шт.од.; машиніста автовишки та автогідропідіймача (гараж) - 1 шт.од.; водія автотранспортних засобів (гараж) - 1 шт.од.; водія автотранспортних засобів (гараж) - 0,5 шт.од.; врача (гараж) - 0,25 шт.од.; електромонтера з експлуатації розподільних мереж ІІІ групи - 1 шт.од.; електромонтера з експлуатації розподільних мереж ІV групи - 1 шт. од., обмеживши строк надання відповіді двома днями з дня отримання попередження. Отримання позивачкою зазначеного листа підтверджується її власним підписом на ньому /а.с. 28/.

13.06.2017 року ОСОБА_1 письмовою заявою повідомила відповідача про те, що до отримання нею відповіді стосовно пропозиції вакантних посад «Технік з планування 1 категорії» і «Економіст з бухгалтерського обліку та аналізу господарської діяльності» вона не має можливості розглянути інші вакантні посади, запропоновані їй листом від 13.06.2017р. за вих. №756. Отримання заяви відповідачем підтверджується його відміткою про її реєстрацію за вх. №178 від 13.06.2017р. /а.с. 29/.

Аналогічні доводи позивачка виклала і в заяві на ім'я директора ПЕМЗО "Міськсвітло» м. Маріуполя ОСОБА_6. від 15.06.2017р., зареєстровано у відповідача за вх. №183 від 15.06.2017р. /а.с. 35/.

Отже, ОСОБА_1 не відмовилася від переведення на одну з запропонованих їй інших вакантних посад, а лише утрималася від відповіді, оскільки мала намір погодитись із зайняттям посади «Технік з планування 1 категорії» або «Економіст з бухгалтерського обліку та аналізу господарської діяльності», які відповідали її освіті, кваліфікації та досвіду.

Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, приходить до висновку, що відповідачем при звільнені позивачки із займаної посади головного економіста за скороченням штату працівників підприємства не були виконані вимоги ч. 2 ст. 40, частини 3 статі 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника.

Так, одночасно з попередженням ОСОБА_1 про майбутнє звільнення з посади головного економіста у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці 24.04.2017 року їй не було запропоновано жодної вакантної посади. Такі пропозиції відповідач надав їй лише 13.06.2017р. за тими посадами, які були наявні на зазначений день.

Долученими сторонами доказами підтверджується той факт, що відповідач не запропонував позивачці вакантні посади «Технік з планування 1 категорії» та «Економіст з бухгалтерського обліку та аналізу господарської діяльності», які відповідали її освіті, кваліфікації, досвіду, у відсутність до того належних підстав.

ОСОБА_1 відповідала кваліфікаційним вимогам для зайняття посади «Технік з планування 1 категорії»: базова або неповна вища освіта відповідного напряму підготовки, стаж роботи за професією - не менше одного року; курси підвищення кваліфікації, що підтверджується її документами про освіту та записами в трудовій книжці про перебування на посаді головного економіста - 19 років.

Застосування відповідачем до ОСОБА_7 приписів ст.42 КЗпП України щодо переважного права на залишення на роботі при вивільнені працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, є безпідставним, оскільки він займав посаду провідного економіста, а позивачка - посаду головного економіста, а це виключало будь-яку конкуренцію між ними при вирішенні питання про заміщення вакантних посад.

Згідно з долученої до справи відповідачем порівняльної таблиці, ОСОБА_7 мав досвід роботи відповідного напряму 4 місяці, що не відповідало кваліфікаційним вимогам щодо посади «Технік з планування 1 категорії». У той же час, у цій таблиці вказано про наявність у позивачки неповної вищої освіти, що відповідало кваліфікаційним вимогам зазначеної посади.

За таких обставин відповідач, у порушення ст.2-1 КЗпП України, не дотримався вимог щодо рівності трудових прав усіх громадян незалежно від положення, соціального і майнового стану, расової та національної приналежності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, роду і характеру занять, місця проживання та інших обставин та надав необґрунтовану перевагу ОСОБА_7 перед ОСОБА_1 при вирішенні питання про переведення на вакантну посаду «Технік з планування 1 категорії».

Також суд вважає необґрунтованими доводи відповідача щодо відсутності підстав для пропозиції позивачці вакантної посади «Економіст з бухгалтерського обліку та аналізу господарської діяльності», оскільки ОСОБА_1 тривалий час обіймала посаду головного економіста, кваліфікаційні вимоги щодо зайняття якої повністю відповідають кваліфікаційним вимогам стосовно посади «Економіст з бухгалтерського обліку та аналізу господарської діяльності», визнавалася відповідачем за результатами проходження атестації такою, що відповідає займаній посаді. В її атестаційному листі отримана нею в Ждановському будівельному технікумі освіта була прирівняна до вищої освіти. Третя особа - директор ПЕМЗО «Міськсвітло» м. Маріуполя ОСОБА_6 у судовому засіданні вказав, що серйозних зауважень до роботи ОСОБА_1 на посаді головного економіста у нього не було, вона зі своїми службовими обов'язками справлялася.

Суд зазначає, що запропоновані позивачці 13.06.2017 року відповідачем вакантні посади не відповідали її кваліфікації, освіті, багаторічному досвіду роботи на керівній посаді. Вона за своїм фахом у відсутність належних допусків не могла працювати на таких посадах, як водій транспортних засобів, електромонтер, лікар, посада якого до того ж була також скорочена.

16.06.2017 року згідно з «Витягом із протоколу №22 від 16.06.2017р. засідання профспілкового комітету ПЕМЗО «Міськсвітло» м. Маріуполя» профспілковим комітетом розглянуто подання адміністрації підприємства та надана згода на звільнення головного економіста ОСОБА_1 /а.с. 38/.

Наказом №107-ос від 21.06.2017 року ОСОБА_1 звільнена з посади головного економіста у зв'язку зі скороченням штату працівників на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України /а.с. 40/.

Таким чином, фактично звільнення позивачки 30.06.2017 року з посади головного економіста у зв'язку зі скороченням штату на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України відбулось у відсутність скорочення штату ПЕМЗО «Міськсвітло» м. Маріуполя та при невиконанні вимог ч. 2 ст. 40, ч. 3 ст. 49-2 КЗпП України.

З врахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що наказ №107-ос, винесений відповідачем 21.06.2017 року, підлягає визнанню протиправним та скасуванню, а позовні вимоги ОСОБА_1 у цій частині - задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Згідно з ч.2 ст.235 КЗпП України при ухвалені рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більше як за один рік.

Відповідно до п. 32 постанови Верховного Суду України від 06.11.1992р. №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв'язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи, невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарних місяці роботи. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100 (зі змінами, внесеним постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 1995 року №348).

Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України від 24.03.1995р. №108/95-ВР «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати.

З урахуванням цих норм, зокрема абз. 3 п. 2 цього Порядку, середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарних місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана виплата, тобто дню звільнення працівника з роботи.

Враховуючи те, що звільнення ОСОБА_1 відбулось 30.06.2017 року, середня заробітна плата позивачки має обчислюватися з виплат, отриманих нею за попередні два місяці роботи, а саме: за квітень 2017 року - 10 117, 05 грн.; за травень 2017 року - 10 648,00 грн.

Відповідно до п.5 розд. ІV зазначеного Порядку основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середнього динна) заробітна плата працівника, яка згідно з п.8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів за цей період.

20 765,05 грн. - сумарна заробітна плата ОСОБА_1 за квітень 2017р. (10 117,05 грн.) та за травень 2017р. (10 648,00 грн.); 39 фактично відпрацьованих днів за 2 місяці: квітень 2017р. - 19 та травень 2017р. - 20.

Отже, середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 складає 532 грн. 44 коп. (20 765, 05 грн. : 39).

Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчисляється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абз.2 п.8 Порядку обчислення середньої заробітної плати).

Середньомісячне число робочих днів розраховується ділення на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленими з дотриманням вимог законодавства (абз.3 п.8 Порядку обчислення середньої заробітної плати).

Середньомісячне число робочих днів становить 19,5 із розрахунку: 39 (число робочих днів в квітні 2017р. - 19 та в травні - 20) : 2.

Час вимушеного прогулу ОСОБА_1 за період з 01.07.2017р. по 15.11.2017р., за який підлягає стягненню середній заробіток становить 46 748 грн. 23 коп. за наступним розрахунком: липень 2017р. - 532,44 х 19,5 = 10 382, 58 грн.; серпень 2017р. - 532,44 х 19,5 = 10382,58 грн.; вересень 2017р. - 532,44 х 19,5 = 10 382,58 грн.; жовтень 2017р. - 532,44 х 19,5 = 10 382,58 грн., а всього 41 530 грн. 32 коп.

Розрахунок середнього заробітку за період з 01 по 15.11.2017р.: заробіток за листопад 2017р. - 532,44 грн. х 19,5 = 10 382,58 грн.; число днів в листопаді - 15.

Отже, середньомісячне число робочих днів в листопаді 2017р. становить 9,8 (15 х 19,5:30).

Середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01 по 15 листопада 2017р. складає 5 217,91 грн. (532,44 х 9,8).

Таким чином, середній заробіток ОСОБА_1 за час її вимушеного прогулу за період з 01.07.2017р. по 15.11.2017р. складає 46 748 грн. 23 коп. (41 530,32 грн.+5 217,91 грн. грн.), який підлягає стягненню з ПЕМЗО «Міськсвітло» м. Маріуполя на користь позивачки.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами, суд вважає за необхідно, відповідно до ст. 88 ЦПК України, стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 1280,00 гривень (640 гривень за позовні вимоги майнового характеру + 640 гривень - за позовні вимоги немайнового характеру), від сплати якого було звільнено позивачку при подачі позову.

За вимогами ст.367 ЦПК України рішення в частині поновлення позивачки на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць підлягають негайному виконанню. Середньомісячний заробіток ОСОБА_1 становить 10 382,58 гривень (532,44 х 19,5).

Керуючись ст. 43 Конституції України ст. ст. 2-1, 5-1, 40, 42, 49-2 КЗпП України, постановою Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992р. №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», ст. ст.10, 11, 60, 61, 88, 197, 208, 212-215, 218 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Підприємства електричних мереж зовнішнього освітлення «Міськсвітло» м. Маріуполя, третя особа: ОСОБА_6, про визнання неправомірним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Підприємства електричних мереж зовнішнього освітлення «Міськсвітло» міста Маріуполя №107-ос від 21.06.2017 року про звільнення ОСОБА_1 з посади головного економіста Підприємства електричних мереж зовнішнього освітлення «Міськсвітло» міста Маріуполя 30 червня 2017 року, на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв'язку зі скороченням штату працівників.

Поновити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на посаді головного економіста Підприємства електричних мереж зовнішнього освітлення «Міськсвітло» міста Маріуполя з 01 липня 2017 року.

Стягнути з Підприємства електричних мереж зовнішнього освітлення «Міськсвітло» міста Маріуполя (87528, м. Маріуполь, вул. Спаська, 18, код за ЄДРПОУ 03342638) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01.07.2017 року по 15.11.2017 року в розмірі 46748 (сорок шість тисяч сімсот сорок вісім) гривень 23 копійки.

Стягнути з Підприємства електричних мереж зовнішнього освітлення «Міськсвітло» міста Маріуполя (87528, м. Маріуполь, вул. Спаська, 18, код за ЄДРПОУ 03342638) на користь держави судовий збір у розмірі 1280 (одна тисяча двісті вісімдесят) гривень 00 копійок

Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць у сумі 10 382 гривень 58 копійок підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Л.Г. Шатілова