Постанова № 70276519, 15.11.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Філь О.Є.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2017 року справа №235/3870/17

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Сухарька М.Г., Блохіна A.A., Гаврищук Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 19 вересня 2017 року в справі № 235/3870/17 за позовом ОСОБА_2 до Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, третя особа – Управління соціального захисту населення Красноармійської районної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати протиправними дії Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо припинення виплати пенсії з 01 квітня 2017 року та зобов’язати поновити її виплату.

Постановою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 19 вересня 2017 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Позивач, не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

На обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що ОСОБА_2 є пенсіонером та має право на отримання пенсійних виплат, з січня 2016 року перебуває на обліку Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області. З 01 квітня 2017 року виплату пенсії позивачу було припинено в зв’язку з отриманням інформації від Держприкордонслужби про його тривалу відсутність за місцем фактичного проживання. Отже, на думку апелянта, припинення виплати пенсії відбулось з підстав, не передбачених чинним законодавством. Тому ОСОБА_2 наголошує на протиправності дій пенсійного органу щодо припинення виплати їй пенсії.

Всі особи, які беруть участь у справі, до апеляційного суду не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, вважає за необхідне задовольнити вимоги апеляційної скарги, а постанову суду скасувати з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_2 (далі – позивач) відповідно до довідки від 21.01.2016 № НОМЕР_1 з квітня 2016 року перебуває на обліку Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі – відповідач, пенсійний орган, Красноармійське ОУПФУ) як внутрішньо переміщена особа.

З квітня 2017 року виплата пенсії позивачу була припинена в зв’язку з отриманням інформації про його тривалу відсутність за місцем фактичного проживання від Державної прикордонної служби України.

Окрім цього, розпорядженням в.о. начальника управління соціального захисту населення Красноармійської райдержадміністрації від 21.03.2017 № 10 довідка внутрішньо переміщеної особи № НОМЕР_1 скасована та перенесена до архіву.

Вважаючи, що дії Красноармійського ОУПФУ порушують її право на отримання належної пенсії, ОСОБА_2 звернулась до суду з вказаним позовом.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Статтею 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі – Закон № 1058-IV) передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 № 1706-VII встановлює гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону № 1058-IV законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

За приписами ч. 3 цієї статті виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Статтею 5 вказаного Закону передбачено, що він регулює відносини, які виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування.

Відповідно до положень ст. 49 Закону № 1058-IV виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.

Відтак, припинення виплати пенсії можливе лише за умови прийняття пенсійним органом відповідного рішення і лише з підстав, визначених ст. 49 Закону № 1058-IV. Відповідачем не надано до суду відомостей, щодо прийняття Красноармійським ОУПФУ рішення про припинення виплати пенсії позивачу.

Окрім цього, нормами ст. 49 Закону № 1058-IV, Закону № 1706-VII або іншого закону не передбачено припинення виплати пенсії особі через скасування довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції.

Обставини справи не суперечать положенням Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» та Постанови Кабінету Міністрів України «Про облік внутрішньо переміщених осіб», а твердження апелянта з цього приводу є помилковими.

Також, колегія суддів вважає за необхідне застосувати положення Конституції України, за якими, в Україні як соціальній, правовій державі людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави (статті 1, 3 Конституції України). Право на соціальний захист віднесено до основоположних прав і свобод. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел (частина друга статті 46 Основного Закону України) і забезпечується частиною другою статті 22 Конституції України, відповідно до якої конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. Конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, виконанням трудових обов’язків і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов'язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

Статтею 24 Конституції України встановлено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

У даному випадку наявність у позивача статусу внутрішньо переміщеної особи створює для нього, на відміну від інших громадян України, певні перешкоди в отриманні його пенсії, та потребує від пенсіонера здійснення додаткових дій, не передбачених Законами щодо пенсійного забезпечення, зокрема, ідентифікація особи, надання заяви про поновлення виплати пенсії, яка була припинена пенсійним органом без прийняття відповідного рішення тощо.

Колегія суддів застосовує при розгляді справи практику Європейського Суду з прав людини як джерело права відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 № 3477-IV.

Європейський суд з прав людини (далі – ЄСПЛ) в рішенні у справі «Пічкур проти України», яке набрало статусу остаточного 7 лютого 2014 року, зазначає, що право на отримання пенсії як таке, стало залежним від місця проживання заявника. Це призвело до ситуації, в якій заявник, пропрацювавши багато років у своїй країні та сплативши внески до системи пенсійного забезпечення, був зовсім позбавлений права на пенсію лише на тій підставі, що він більше не проживає на території України (пункт 51 цього рішення). У пункті 54 вказаного рішення ЄСПЛ зазначив, що наведених вище міркувань ЄСПЛ достатньо для висновку про те, що різниця в поводженні, на яку заявник скаржився, порушувала статтю 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою користування правами та свободами, визнаними в Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою, у поєднанні зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, якою передбачено право кожної фізичної або юридичної особи мирно володіти своїм майном та закріплено, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Враховуючи наведені обставини та норми чинного законодавства, зокрема, відсутність рішення пенсійного органу про припинення виплати пенсії ОСОБА_2, суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо безпідставного припинення виплати пенсії позивачу з 01 квітня 2017 року, тому порушене право особи підлягає відновленню.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції неправильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з порушенням норм матеріального права, що відповідно до вимог ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення.

За приписами ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України постанови суду про присудження виплати пенсії у межах суми стягнення за один місяць виконуються негайно.

Керуючись статями 94, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 19 вересня 2017 року в справі № 235/3870/17 за позовом ОСОБА_2 до Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, третя особа – Управління соціального захисту населення Красноармійської районної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити.

Постанову Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 19 вересня 2017 року в справі № 235/3870/17 – скасувати.

Прийняти нову постанову.

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, третя особа – Управління соціального захисту населення Красноармійської районної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправними дії Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо припинення з 01 квітня 2017 року виплати пенсії ОСОБА_2.

Зобов’язати Красноармійське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області поновити виплату пенсії ОСОБА_2 з 01 квітня 2017 року.

Постанову суду в частині виплати пенсії в межах суми за один місяць звернути до негайного виконання.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 37869345) на користь ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2) судові витрати за звернення до суду з адміністративним позовом та з апеляційною скаргою в сумі 1344,00 грн (одна тисяча триста сорок чотири гривні 00 копійок).

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили. Постанова прийнята за наслідками розгляду в письмовому проваджені набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.

Колегія суддів М. Г. Сухарьок

ОСОБА_3

ОСОБА_4