Ухвала суду № 70276419, 15.11.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Голубова Л.Б.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2017 року справа №805/2282/17-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів : головуючого судді Блохіна А.А., суддів Гаврищук Т.Г., Сухарька М.Г., при секретарі Борисові А.А., за участю представників: позивача – ОСОБА_2, відповідача – ОСОБА_3 , розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 управління Держгеокадастру у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 серпня 2017 року у справі № 805/2282/17-а за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 управління Держгеокадастру у Донецькій області про визнання незаконною відмову щодо розгляду клопотання та зобов’язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ :

20 червня 2017 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 управління Держгеокадастру у Донецькій області про визнання незаконною відмову щодо розгляду клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2 га на території Софіївської сільської ради Костянтинівського району Донецької області, зобов’язання розглянути клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою споруд протягом 1 місяця з часу винесення остаточного рішення та зобов’язання надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянину України ОСОБА_5, не інакше, як у спосіб передбачений приписами спеціальних норм Земельного Кодексу України.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовував тим, що 30 березня 2017 року звернувся з письмовою заявою до ОСОБА_4 управління Держгеокадастру у Донецькій області із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2 га на території Софіївської (Новоартемівської) сільської ради Костянтинівського району Донецької області.

24 квітня 2017 року позивач отримав відмову в надані такого дозволу з тієї причини, що відповідачем вживаються заходи щодо включення земельної ділянки загальною площею 22,4032 га на території Новоатремівської сільської ради Костянтинівського району Донецької області до переліку підібраних (зарезервованих) земельних ділянок, які можуть бути передані у власність учасникам антитерористичної операції. Вважає таку відмову протиправною.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 30 серпня 2017 року у справі № 805/2282/17-а позов задоволено частково. Визнано незаконною відмову ОСОБА_4 управління Держгеокадастру у Донецькій області, викладеному у листі від 24 квітня 2017 року № Т-1624/0-1252/6-17 щодо розгляду клопотання про надання ОСОБА_5 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0 га на території Софіївської сільської ради Костянтинівського району Донецької області.

Зобов’язано Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області повторно розглянути клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою споруд протягом 1 місяця з часу винесення остаточного рішення, з урахуванням висновків викладених у постанові.

В решті позовних вимог – відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

На обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що ОСОБА_4 управління Держгеокадастру у Донецькій області створено ОСОБА_1 атлас з резервування земельних ділянок для учасників антитерористичної операції на території Донецької області. Земельна ділянка з кадастровим номером 1422484400:07:000:0090 віднесена та включена до ОСОБА_1 атласу земель, що включені та зарезервовані для передачі у власність учасникам антитерористичної операції, у зв’язку з чим, рішення ОСОБА_4 управління Держгеокадастру у Донецькій області про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою винесено к порядку, передбаченому чинним законодавством.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, проти чого заперечував представник позивача наголошуючи на законності ухваленої судом першої інстанції постанови.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що Позивач – ОСОБА_5 є громадянином України, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджено копією паспорта громадянина України серії ВЕ 175758, виданого Костянтинівським РВ УМВС України в Донецькій області 07 червня 2002 року (а.с. 11-15).

Маючи намір отримати земельну ділянку, ОСОБА_5 30 березня 2017 року звернувся до ОСОБА_4 управління Держгеокадастру у Донецькій області з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність площею 2,0 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебуває у запасі, на території Софіївської (Новоартемівської) сільської ради Костянтинівського району Донецької області для ведення особистого селянського господарства (а.с. 34).

ОСОБА_4 управління Держгеокадастру у Донецькій області від 24 квітня 2017 року № Т-1624/0-1252/6-17 розглянуто клопотання стосовно надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність площею 2,0 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебуває у запасі, на території Софіївської (Новоартемівської) сільської ради Костянтинівського району Донецької області для ведення особистого селянського господарства (за межами населених пунктів) відповідно до якого, ОСОБА_5 було відмовлено у надані дозволу на розроблення проекту землеустрою (а.с. 8-9).

Вказаним листом повідомлено, що згідно ортофотопланів витребувана позивачем земельна ділянка прощею 2,0 га є частиною земельної ділянки загальною площею 22,4032 га, яка має кадастровий номер 1422484400:07:000:0090 та внесена до Державного земельного кадастру (а.с. 8).

Також зазначено, що надання витребуваної ділянки не є можливим у зв’язку з вжиттям заходів щодо включенням земельної ділянки загальною площею 22,4032 га на території Новоатремівської сільської ради Костянтинівського району Донецької області до переліку підібраних (зарезервованих) земельних ділянок, які можуть бути у подальшому передані у власність учасникам антитерористичної операції на підставі розпорядження КМУ від 19 серпня 2015 року № 898-р “Питання забезпечення учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції земельними ділянками” (а.с. 8-9).

Відповідно до статті 1 Закону України “Про особисте селянське господарство” від 15 травня 2003 року № 742-IV, особисте селянське господарство – це господарська діяльність, яка проводиться без створення юридичної особи фізичною особою індивідуально або особами, які перебувають у сімейних чи родинних відносинах і спільно проживають, з метою задоволення особистих потреб шляхом виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишків та надання послуг з використанням майна особистого селянського господарства, у тому числі й у сфері сільського зеленого туризму. Члени особистого селянського господарства здійснюють діяльність на свій розсуд і ризик у межах встановленого правового господарського порядку, дотримуючись вимог цього Закону, законів України, інших нормативно-правових актів. Діяльність, пов’язана з веденням особистого селянського господарства, не відноситься до підприємницької діяльності.

Відповідно до частини першої статті 116 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III (далі – ЗК України), громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Пунктом “б” частини першої статті 121 ЗК України встановлено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства у розмірі не більше 2,0 гектара.

Приписами частини шостої статті 118 ЗК України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_6 міністрів Автономної Республіки Крим, ОСОБА_6 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею

Частиною 7 вказаної статті ЗК України встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об’єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Отже, нормами чинного законодавства встановлено підстави, порядок, та строки передачі земельної ділянки у власність громадян, а також визначено перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Виходячи з наведених норм права та встановлених обставин, колегія суддів зазначає, що відповідачем у оскаржуваному рішенні не наведено жодної з підстав, передбачених частиною 7 статті 118 ЗК України, за яких ОСОБА_5 відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства.

Станом на 25 квітня 2017 року, відповідно до інформації стосовно забезпечення учасників антитерористичної операції земельними ділянками на території Донецької області відсутні учасники антитерористичної операції, які б зверталися з клопотанням про отримання земельної ділянки (а.с. 45-46).

З огляду на викладене суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відмова ОСОБА_4 управління Держгеокадастру у Донецькій області у наданні ОСОБА_5 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність площею 2,0 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебуває у запасі, на території Софіївської (Новоартемівської) сільської ради Костянтинівського району Донецької області для ведення особистого селянського господарства, викладена у листі від 24 квітня 2017 року № Т-1624/0-1252/6-17, є незаконною.

Стосовно позовної вимоги про зобов’язання ОСОБА_4 управління Держгеокадастру у Донецькій області надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянину України ОСОБА_5, суд першої інстанції зазначив наступне.

Як вбачається з листа від 24 квітня 2017 року № Т-1624/0-1252/6-17 відмова в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою мотивована виключно вжиттям заходів щодо включенням земельної ділянки загальною площею 22,4032 га на території Новоатремівської сільської ради Костянтинівського району Донецької області до переліку підібраних (зарезервованих) земельних ділянок, які можуть бути передані у власність учасникам антитерористичної операції.

При цьому Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області не перевіряло та не надавало оцінку документам, доданим ОСОБА_5 до відповідного клопотання.

За таких обставин, суд позбавлений можливості дослідити та надати оцінку рішенню ОСОБА_4 управління Держгеокадастру у Донецькій області за наслідками перевірки цих документів. Це означає, що вимога про зобов’язання надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність є передчасною.

Перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб’єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 3 ст. 2 КАС України критеріям, суд не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб’єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Тобто, завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, в іншому випадку мало б місце порушення принципу розподілу влади, який заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень та підкреслює, що єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Відповідно, завданням адміністративного судочинства є здійснення контролю легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.

Колегія суддів зазначає, що суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб’єкта владних повноважень та з позицією Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що завдання суду при здійсненні його контрольної функції полягає не в тому, щоб підміняти органи влади держави, і суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою.

Така позиція суду узгоджується із позицією Верховного суду України, викладеною в постанові Пленуму № 13 від 24 жовтня 2008 року.

За Рекомендацією № R (80) 2 комітету державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Отже, під дискреційним повноваженням розуміють таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийняті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.

З урахуванням наведеного та встановлених у справі обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково, при цьому скористатися правом виходу за межі позовних вимог та зобов’язати Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області повторно розглянути клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою споруд протягом 1 місяця з часу винесення остаточного рішення, з урахуванням висновків викладених у постанові.

При викладених обставинах, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з’ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції судового рішення.

Керуючись ст. 195 ч.1, ст. 198 ч.1 п.1, ст. 200, ст. 205 ч.1 п.1, ст. 206, ст. 212, ст. 254 ч.5 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 управління Держгеокадастру у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 серпня 2017 року у справі № 805/2282/17-а - залишити без задоволення. Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 серпня 2017 року у справі № 805/2282/17-а за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 управління Держгеокадастру у Донецькій області про визнання незаконною відмову щодо розгляду клопотання та зобов’язання вчинити певні дії - залишити без змін. Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Повний текст ухвали виготовлено 16 листопада 2017 року.

Головуючий А.А. Блохін

Судді Т.Г. Гаврищук

ОСОБА_7