Постанова № 70276319, 10.11.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

10 листопада 2017 року 08:45 справа №826/12357/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Яцюти М.С., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" (далі по тексту - позивач, ПАТ "НАСК "ОРАНТА") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (далі по тексту - відповідач, Нацкомфінпослуг), в якому просить скасувати розпорядження відповідача від 21 липня 2016 року №1733.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 серпня 2016 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/12357/16, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 14 листопада 2016 року представник позивача позовні вимоги підтримав; представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив, на підставі частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив здійснити розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до розпорядження Нацкомфінпослуг від 21 липня 2016 року №1377 "Про застосування заходу впливу до ПАТ "НАСК "ОРАНТА" постановлено зобов'язати ПАТ НАСК "ОРАНТА" усунути порушення законодавства про фінансові послуги та повідомити Нацкомфінпослуг про усунення порушень з наданням підтверджуючих документів у термін включно до 11 серпня 2016 року включно.

Матеріали справи підтверджують, що оскаржуване розпорядження винесене за наслідками розгляду справи про порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, провадження у якій розпочато актом про правопорушення, вчинені ПАТ "НАСК "ОРАНТА" на ринку фінансових послуг від 04 липня 2016 року №471/13-14/13/6 (далі по тексту - акт перевірки) за наслідками розгляду скарги страхувальника ОСОБА_1

Згідно з висновками, викладеними в акті перевірки, встановлено наступне: 26 січня 2016 року за участю забезпеченого транспортного засобу Dacia Logan, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, сталася подія, що має ознаки страхової, внаслідок якої пошкоджено транспортний засіб Nissan Primastar, державний реєстраційний номер НОМЕР_2; 26 лютого 2016 року ПАТ "НАСК "ОРАНТА" прийнято рішення про виплату страхового відшкодування ОСОБА_1 у розмірі 667,46 грн. на підставі дослідження, без досягнення згоди між ОСОБА_1 та ПАТ "НАСК "ОРАНТА" про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування, та без проведення оцінки, експертизи пошкодженого майна; 05 травня 2016 року ПАТ "НАСК "ОРАНТА" здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 667,46 грн., що підтверджується платіжним дорученням №23540; 16 червня 2016 року ПАТ "НАСК "ОРАНТА" здійснено виплату пені потерпілій особі у розмірі 02,78 грн., згідно платіжного доручення від 16 червня 2016 року №30489; 17 червня 2016 року між ОСОБА_1 та ПАТ "НАСК "ОРАНТА" укладено угоду про припинення зобов'язання переданням відступного, відповідно до умов якої, сторони встановили, що загальна сума страхового відшкодування складає 3 380,00 грн.; 21 червня 2016 року ПАТ "НАСК "ОРАНТА" здійснено доплату страхового відшкодування у розмірі 2 712,54 грн., що підтверджується платіжним дорученням №31010.

Відповідач вважає, що ПАТ "НАСК "ОРАНТА" порушено позивачем вимоги пункту 36.5 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" щодо несплати пені за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика особі, яка має право на отримання такого відшкодування, з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Позивач вважає розпорядження відповідача протиправним, посилаючись на відсутність прострочення виконання зобов'язання перед потерпілою особою, та зазначає, що ПАТ "НАСК "ОРАНТА" здійснило виплату страхового відшкодування 21 червня 2016 року до кінцевого строку виплати невиплаченої частини страхового відшкодування - 23 червня 2016 року.

Відповідач проти задоволення позову заперечив, підтримавши мотиви оскаржуваного розпорядження від 21 липня 2016 року №1377.

Окружний адміністративний суд міста Києва, виходячи зі змісту пред'явлених позовних вимог, звертає увагу на наступне.

Загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг встановлені Законом України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг".

Відповідно до статті 39 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" у разі порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує заходи впливу відповідно до закону. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, обирає та застосовує заходи впливу на основі аналізу даних та інформації стосовно порушення, враховуючи наслідки порушення та наслідки застосування таких заходів.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 40 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, може застосовувати такі заходи впливу, як зобов'язати порушника вжити заходів для усунення порушення та/або вжити заходів для усунення причин, що сприяли вчиненню порушення.

Відповідно до пункту 1.5 розділу І Положення про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги, затвердженого розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг 20 листопада 2012 року №2319 (далі по тексту - Положення №2319), Нацкомфінпослуг як колегіальний орган або уповноважені особи Нацкомфінпослуг обирають і застосовують заходи впливу на основі аналізу даних та інформації стосовно порушення законодавства про фінансові послуги, враховуючи наслідки порушення та застосування таких заходів.

Дані та інформація про ознаки порушення законодавства про фінансові послуги може міститися в: матеріалах, отриманих за результатами перевірок, проведених Нацкомфінпослуг; звітності, що подається до Нацкомфінпослуг; повідомленнях, отриманих від органів державної влади; повідомленнях, отриманих від міжнародних організацій, іноземних органів державної влади, неурядових організацій іноземних держав; зверненнях громадян; повідомленнях, отриманих від юридичних осіб; повідомленнях, опублікованих у засобах масової інформації; матеріалах, отриманих на письмову вимогу Нацкомфінпослуг про надання необхідних документів та інформації.

Згідно з пунктом 1.6 розділу І розділу І Положення №2319 Нацкомфінпослуг, уповноважені та посадові особи Нацкомфінпослуг в межах своїх повноважень зобов'язані в кожному випадку виявлення порушення законодавства про фінансові послуги вжити всіх необхідних заходів для документального закріплення факту такого порушення, всебічно, повно та об'єктивно дослідити обставини справи про правопорушення, а також своєчасно прийняти рішення за справою про правопорушення та застосувати передбачені законодавством заходи впливу.

Відповідно до пункту 1.8 розділу І розділу І Положення №2319 розгляд справ про правопорушення здійснюється виключно Нацкомфінпослуг або уповноваженими особами Нацкомфінпослуг у межах своїх повноважень.

Згідно з підпунктом 1 пункту 2.1 розділу ІІ Положення №2319 Нацкомфінпослуг може застосовувати такі заходи впливу, як зобов'язати порушника вжити заходів для усунення порушення.

Відповідно до пункту 3.1 розділу ІІІ Положення №2319 розгляд справ про правопорушення та застосування заходів впливу, передбачених підпунктами 1, 2, 4 - 9 пункту 2.1 розділу II цього Положення, належить до повноважень Нацкомфінпослуг як колегіального органу.

Відповідно до пункту 1.7 розділу І розділу І Положення №2319 рішення у справі про правопорушення повинно бути законним та обґрунтованим. Рішення повинно ґрунтуватися лише на тих доказах, які були досліджені під час розгляду справи про правопорушення. Доказами в справі про правопорушення є будь-які фактичні дані, отримані в установленому законом порядку, що свідчать про наявність чи відсутність порушення законодавства про фінансові послуги, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із пунктом 4.21 розділу IV Положення №2319 за результатами розгляду справи про правопорушення Нацкомфінпослуг або уповноважена особа Нацкомфінпослуг приймає одне з таких рішень:

- про застосування заходу впливу;

- про закриття справи про правопорушення.

Відповідно до пункту 4.5 розділу IV Положення №2319 Нацкомфінпослуг як колегіальний орган приймає рішення про застосування заходів впливу, передбачених підпунктами 1, 2, 4 - 9 пункту 2.1 розділу II цього Положення, протягом 60 календарних днів з дня порушення провадження у справі про правопорушення.

Отже, обов'язковою передумовою для застосування відповідачем заходу впливу є встановлення правопорушення у сфері фінансових послуг.

Відповідно до пункту 36.1 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Пункт 36.2 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлює, що страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний:

у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його;

у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Якщо дорожньо-транспортна пригода розглядається в цивільній, господарській або кримінальній справі, перебіг цього строку припиняється до дати, коли страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) стало відомо про набрання рішенням у такій справі законної сили.

У разі якщо заява про здійснення страхового відшкодування чи інші документи, необхідні для прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), подані з порушенням строку, встановленого цим Законом, строк прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та його виплату збільшується на кількість днів такого прострочення.

Протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик (МТСБУ) зобов'язаний направити заявнику письмове повідомлення про прийняте рішення.

Згідно з пунктом 36.5 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Таким чином, у разі визнання страхового випадку страховик, та за відсутності судового спору про дорожньо-транспортну пригоду, страховик зобов'язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування.

З матеріалів справи вбачається, що 01 лютого 2016 року ОСОБА_1 подав до ПАТ "НАСК "ОРАНТА" заяву про страхове відшкодування з копіями всіх необхідних документів, за результатами якої позивач визнав страхову подію та прийняв рішення про здійснення страхового відшкодування, тому, в силу вимог пункту 36.2 статті 36 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" зобов'язаний був виплати страхову відшкодування , у позивача було 90 днів з дня отримання такої заяви для прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування та виплати його.

Сторони дійшли згоди, що загальна сума страхового відшкодування складає 3 380,00 грн.;частина суми страхового відшкодування у розмірі 667,46 грн. перерахована на рахунок ОСОБА_1 05 травня 2016 року, інша частина у розмірі 2 712,54 грн. сплачена 21 червня 2016 року, тобто з пропущенням передбаченого статтею 36 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" строку. Вказані обставини позивачем визнаються.

В обґрунтування відсутності порушень при виплаті відшкодування позивач посилається на угоду про припинення зобов'язання переданням відступного, укладену 17 червня 2016 року між ПАТ "НАСК "ОРАНТА" та ОСОБА_1, за умовами якої частину страхового відшкодування 2 712,54 грн. страховик зобов'язується сплатити потерпілій особі в строк до 23 червня 2016 року.

Разом з тим, суд звертає увагу, що пункт 36.2 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлює для страховика імперативний строк для виплати страхового відшкодування, який не може змінюватись за угодою сторін.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість висновків акта перевірки щодо необхідності виплати пені та правомірність застосування до ПАТ "НАСК "ОРАНТА" заходів впливу на підставі оскаржуваного розпорядження.

Таким чином, позовні вимоги ПАТ "НАСК "ОРАНТА" про скасування розпорядження від 21 липня 2016 року №1377 "Про застосування заходу впливу до ПАТ "НАСК "ОРАНТА" нормативно не підтверджуються.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва відповідачем доведено правомірність та обґрунтованість оскаржуваного розпорядження з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ПАТ "НАСК "ОРАНТА" задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Публічному акціонерному товариству "Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Кузьменко