Постанова № 70276220, 01.11.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

01 листопада 2017 року № 826/16632/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Вєкуа Н.Г., суддів: Костенка Д.А., Кузьменка В.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегалайн Інжиніринг"

до Державної архітектурно-будівельної інспекції України

про визнання протиправною та скасування постанови від 18.10.2016р.,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мегалайн Інжиніринг" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, в якому просить суд визнати нечинною (протиправною) та скасувати постанову №253/16/10/26-4/1810/02/2 «Про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 18.10.2016 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постанова №253/16/10/26-4/1810/02/2 «Про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 18.10.2016 року є незаконною, прийнятою з порушенням прав позивача. При винесенні оскаржуваної постанови було допущено ряд порушень чинного законодавства України.

Представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження без його участі.

Представник відповідача просив слухати справу без участі представника відповідача в порядку письмового провадження.

18.10.2017 року від представника відповідача через канцелярію суду надійшли заперечення на позов. В зазначених запереченнях, представник просив відмовити в задоволенні адміністративного позову та зауважив, що в постанові про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 18.10.2016 року №253/16/10/26-4/1810/02/2 допущено технічну помилку щодо дати протоколу про адміністративне правопорушення від 28.09.2016 року та акту перевірки від 28.09.2016 року, а саме помилково зазначено місяць 28.09.2016 року, а не 06.10.2016 року.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи викладене, суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

На підставі депутатського звернення депутата Київської міської ради VІІІ скликання ОСОБА_1 від 13.09.2016 року №08/279/08/028-405 головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві Капустіним В.О., головним інспектором будівельного нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Кузьменком В.В. проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ТОВ «Мегалайн Інжиніринг», м. Одеса, вул. Тираспольська,27/29 на об'єкті будівництва «Будівництво торгово-розважального комплексу з підземними торговими та технічними приміщеннями на перетині Оболонського проспекту та вул. Героїв Дніпра в Оболонському районі м. Києва».

За наслідками проведення перевірки були складені:

- акт перевірки дотримання вимог законодавства в сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 06.10.2016 року;

- припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 06.10.2016 року, яким встановлено, що на об'єкті будівництва «Будівництво торгово-розважального комплексу з підземними торговими та технічними приміщеннями на перетині Оболонського проспекту та вул. Героїв Дніпра в Оболонському районі м. Києва» виконуються будівельні роботи не у відповідності до проекту виконання робіт, а саме: розміщення побутових приміщень не відповідає будівельному генеральному плану. Біля в'їзду на будівельний майданчик відсутня схема руху автотранспорту. На об'єкті будівництва відсутній проект виконання геодезичних робіт, що є порушенням ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність», п.6.2.6 ДБН А.3.2-2-2-2009 «Охорона праці і промислова безпека в будівництві. Основні положення, п. 4.8 ДБН В1.3-2:2010 «Геодезичні роботи у будівництві»;

- протокол правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 06.10.2016 року про те, що за результатами позапланової перевірки, проведеної на об'єкті «Будівництво торгово-розважального комплексу з підземними торговими та технічними приміщеннями на перетині Оболонського проспекту та вул. Героїв Дніпра в Оболонському районі м. Києва» виявлено порушення, а саме: - розміщення побутових приміщень не відповідає будівельному генеральному плану. Біля в'їзду на будівельний майданчик відсутня схема руху автотранспорту. На об'єкті будівництва відсутній проект виконання геодезичних робіт за встановлені порушення передбачена п.8 ч.3 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

В подальшому 18.10.2016 року головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Капустіним В.О. була прийнята постанова №253/16/10/26-4/1810/02/2 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою накладено штраф в розмірі 65 250 грн.

Незгода позивача з вказаною постановою зумовила його звернення до суду з даним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При вирішенні спору судом постанова №253/16/10/26-4/1810/02/2 від 18.10. 2016 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, прийнята відповідачем як суб'єктом владних повноважень, перевіряється на відповідність вимогам частини третьої статті 2 КАС України.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.

Правовідносин, які склались між позивачем та відповідачем врегульовані Законом України від 17.02.2011 року №3038-VІ «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі Закон України №3038-VІ), Законом України від 14.10.1994 року № 208/94-ВР «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівельної діяльності» (далі Закон України № 208/94-ВР), Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23.05.2011 року (далі Порядок №553), Порядком накладання штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №244 від 06.04.1995 року (далі Порядок №244).

Відповідно до частини першої статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт (пункт 1 Порядку № 553).

Пунктом 5 Порядку № 553 визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до пункту 7 цього ж Порядку позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю; вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Як зазначено в акті перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил від 06.10.2016 року позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегалайн Інжиніринг", відповідачем було проведено відповідно до статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та згідно з Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553, на підставі депутатського звернення депутата Київської міської ради VIII скликання ОСОБА_1 №08/279/08/028-405 від 13.09.2016 року.

Частиною першою статті 2 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" встановлено, що депутат сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради (депутат місцевої ради) є представником інтересів територіальної громади села, селища, міста чи їх громад.

Частиною першою статті 6 цього ж Закону визначено, що депутат місцевої ради здійснює свої повноваження, не пориваючи з виробничою або службовою діяльністю.

Частиною другою статті 11 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" визначено, що при здійсненні депутатських повноважень депутат місцевої ради має також право на депутатське звернення, депутатський запит, депутатське запитання.

Таким чином, звертаючись із заявою до Держархбудінспекції 13.09.2016 року ОСОБА_1 реалізував своє право як депутат Київської міської ради та діяв на підставі Закону України "Про статус депутатів місцевих рад".

Тому, твердження позивача про те, що звернення депутата не є підставою для позапланової перевірки, є безпідставними.

За правилами пунктів 1-3 частини 3 статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право:

1) безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню;

2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;

3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб'єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 9 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб'єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб'єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об'єкті під час перевірки складається відповідний акт.

За приписами пункту 17 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

У приписі обов'язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Пунктом 19 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю встановлено, що припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

Згідно пункту 20 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Пунктом 21 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю передбачено, що якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта.

Судом встановлено, та підтверджено матеріалами адміністративної справи, що відповідачем дотримані вищезазначені вимоги законодавства щодо проведення перевірки.

При цьому, варто зауважити, що при ознайомленні з актом перевірки директор ТОВ "Мегалайн Інжиніринг" від отримання та підписання акту відмовився, про що здійснено запис в акті перевірки від 06.10.2016 року.

Крім того, суд зазначає, що 07.10.2016 року Державною архітектурно-будівельною інспекцією України позивачу листом був надісланий акт перевірки та протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 06.10.2016 року, в яким зазначено про виявлені правопорушення та повідомлено, що розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відбудеться 18.10.2016 року о 10 год. 00 хв., який, як зазначає сам позивача отримано останнім 11.10.2016 року.

Однак представник позивача не з'явився на розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, жодних клопотань не надавав.

При цьому, суд відмічає, що неприбуття представника ТОВ "Мегалайн Інжиніринг" на розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності не перешкоджало йому надати письмові заперечення в рамках розгляду питання про притягнення до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності згідно Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Так , судом враховано, що за результатами перевірки встановлено порушення, а саме що на об'єкті будівництва «Будівництво торгово-розважального комплексу з підземними торговими та технічними приміщеннями на перетині Оболонського проспекту та вул. Героїв Дніпра в Оболонському районі м. Києва» виконуються будівельні роботи не у відповідності до проекту виконання робіт, а саме: розміщення побутових приміщень не відповідає будівельному генеральному плану, чим порушено ст.9 Закону України "Про архітектурну діяльність".

Відповідальність за встановлені правопорушення передбачена п.8 ч.3 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".

Окрім цього, суд відмічає, що правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності, згідно зі ч. 1 ст. 1 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

У відповідності до п. 8 ч.3 ст. 2 згаданого Закону, суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: незабезпечення замовником здійснення авторського нагляду у випадках, якщо такий нагляд є обов'язковим згідно із законодавством, - у розмірі п'ятдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Суб'єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: виконання будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил або затверджених проектних рішень - у розмірі сорока п'яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.виконання будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил або затверджених проектних рішень - у розмірі сорока п'яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

При цьому, суд звертає увагу, що відповідачем надано копію будівельного генерального плану, з якого вбачається, що побутові приміщення розміщенні не у відповідності до проекту виконання робіт.

Враховуючи вищевикладене, судом не встановлено, а позивачем не надано належних доказів в обґрунтування своїх позовних вимог, які б могли бути законною підставою для їх задоволення, а тому у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегалайн Інжиніринг" слід відмовити.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади, місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно з ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. При цьому належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи з вищенаведеного, враховуючи, що відповідач при винесенні оскаржуваних постанов діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано, суд дійшов до переконання, що позовні вимоги до задоволення не підлягають.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 69-71, 86, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Головуючий суддя Н.Г. Вєкуа

Судді Костенко Д.А.

Кузьменко В.А.