Постанова № 70275634, 10.11.2017, Харківський окружний адміністративний суд

61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2017 р. № 820/4412/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мороко А.С.,

за участю секретаря судового засідання - Кікояна Г.О.,

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до прокуратури Харківської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність прокуратури Харківської області щодо не розгляду по суті її звернення від 30.08.2017;

- зобов'язати прокуратуру Харківської області розглянути по суті її звернення від 30.08.2017.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в порушення Закону України "Звернення громадян" відповідачем не розглянути по суті її звернення від 30.08.2017 та не надано відповідну відповідь.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував та зазначив, що відповідач в даному випадку здійснював процесуальні функції у ході досудового розслідування кримінального провадження, а отже оскарження позивачем дій відповідача мало здійснюватися в порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, суд встановив наступне.

30 серпня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до прокурора Харківської області із заявою, в якій просила направити на її адресу копію постанови про відмову у визнанні її потерпілою у кримінальному провадженні № 42017220000000170 від 24.02.2017 за частиною 1 статті 366 Кримінального кодексу України для оскарження у встановленому законом порядку.

Прокуратурою Харківської області надано письмову відповідь від 06.09.2017 № 15/1-168-17 на запит позивача, в якій зазначено, що Прокуратурою області розглянуто звернення яке надійшло 30.08.2017 з питань досудового розслідування по кримінальному провадженню №42017220000000170 від 24.02.2017. Повідомлено, що в провадженні першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури області перебувало кримінальне провадження №42017220000000170 від 24.02.2017 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України. За наслідками досудового розслідування слідчим першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури області 28.03.2017 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України винесено постанову про закриття вказаного кримінального провадження. Вказана постанова винесена законно та обґрунтовано, підстав для її скасування наданий час не вбачається. Одночасно роз’яснено, що відповідно до вимог ст.ст. 303-307 КПК України рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового розслідування оскаржуються до слідчого судді суду першої інстанції, у територіальній юрисдикції якого перебувають органи досудового розслідування та прокуратури.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України "Про звернення громадян" № 393/96-ВР від 02 жовтня 1996 року.

Згідно з частиною 1 статті 1 Закону України "Про звернення громадян", громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про звернення громадян", під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Згідно зі статтею 15 Закону України "Про звернення громадян", органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.

Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Як закріплено в статті 18 Закону України "Про звернення громадян", громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право: особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви; знайомитися з матеріалами перевірки; подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу; бути присутнім при розгляді заяви чи скарги; користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку; одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги; висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги; вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.

Відповідно до статті 19 Закону України "Про звернення громадян" органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.

Як вже встановлено судом, 30 серпня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до прокурора Харківської області із заявою, в якій просила направити на її адресу копію постанови про відмову у визнанні її потерпілою у кримінальному провадженні № 42017220000000170 від 24.02.2017 за частиною 1 статті 366 Кримінального кодексу України для оскарження у встановленому законом порядку.

Прокуратурою Харківської області надано письмову відповідь від 06.09.2017 № 15/1-168-17 на запит позивача, в якій зазначено, що в провадженні першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури області перебувало кримінальне провадження №42017220000000170 від 24.02.2017 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України. За наслідками досудового розслідування слідчим першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури області 28.03.2017 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України винесено постанову про закриття вказаного кримінального провадження. Також відповідачем роз’яснено, що відповідно до вимог ст.ст. 303-307 КПК України рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового розслідування оскаржуються до слідчого судді суду першої інстанції, у територіальній юрисдикції якого перебувають органи досудового розслідування та прокуратури.

Під час судового розгляду справи представник відповідача зазначив, що оскільки звернення стосувалося розгляду кримінального провадження, то позивач повинна була для отримання процесуальних документів звернутися до слідчого, в провадженні якого перебувало зазначене кримінальне провадження.

Проте, в той же час, позивач зазначила, що на час звернення до прокуратури їй не була відома інформація щодо перебування кримінального провадження у слідчого.

Крім того, як вбачається з відповіді, наданої відповідачем, кримінальне провадження №42017220000000170 від 24.02.2017 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України, постановою слідчого першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що у наданій відповідачем відповіді на звернення ОСОБА_1 не міститься відповідь на заявлене питання, а саме: не надано копію постанови про відмову у визнанні її потерпілою у кримінальному провадженні № 42017220000000170 від 24.02.2017; у разі неможливості її надання, не відмовлено в наданні копії постанови; не роз'яснено порядок отримання постанови про відмову у визнанні її потерпілою (у разі неможливості її надання в порядку Закону України "Про звернення громадян") та/або не зазначено відповідальну особу (прокурора, слідчого), до якого позивач могла би звернутися із вказаною заявою.

Таким чином, суд погоджується з доводами позивача щодо не розгляду її звернення по суті.

Слід вказати, що бездіяльність суб'єкта владних повноважень - це пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи, або нездійснення суб'єктом владних повноважень дій, які випливають із його повноважень на виконання вимог чинного законодавства та впливають на права, свободи та інтереси фізичної чи юридичної особи.

Судом встановлено наявність порушеного права позивача у публічно-правових відносинах, що є підставою для задоволення позовних вимог.

Згідно з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до висновку Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення від 18 липня 2006 року), - кожен доречний і важливий аргумент особи має бути проаналізований і суд має надати відповідь на кожен з таких аргументів заявника.

Згідно положень вищевказаної практики Європейського Суду з прав людини, суд, оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, звертає увагу на наступне.

Згідно частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 17, 50, 160-163, 167, 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до прокуратури Харківської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправною бездіяльність прокуратури Харківської області щодо не розгляду по суті звернення ОСОБА_1 від 30.08.2017.

Зобов'язати прокуратуру Харківської області розглянути по суті звернення ОСОБА_1 від 30.08.2017.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань прокуратури Харківської області судовий збір у розмірі 640 (шістсот сорок) грн 00 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 15 листопада 2017 року.

Суддя А.С. Мороко