Ухвала суду № 70275484, 15.11.2017, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/1761/17

УХВАЛА

15 листопада 2017 року Одеський окружний адміністративний суд колегією у складі: головуючого судді Бжассо Н.В., суддів Левчук О.А., Стеценко О.О.,

за участі секретаря судового засідання Іщенко С.О.,

за участі сторін:

представник позивача ОСОБА_1 (за довіреністю),

представника відповідача ОСОБА_2 (за довіреностями),

представника третьої особи ТОВ «Горяц-Т» ОСОБА_3 (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі заяву про самовідвід судді Бжассо Н.В. по справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк “ПОРТО-ФРАНКО” до Міністерства юстиції України про визнання протиправними та скасування п.п. 2,3 наказу від 22.02.2017 року №633/5, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Горяц-Т»

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за вищезазначеним адміністративним позовом, предметом розгляду якого є визнання протиправним та скасування п. 2 Наказу Міністерства юстиції України, яким скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 05 жовтня 2016 року № 31732525, прийняте приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5, та внесено запис про скасування запису про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 16755431 у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, який внесений на підставі цього рішення; визнання протиправним та скасування п. 3 Наказу Міністерства юстиції України, яким скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 05 жовтня 2016 року № 31731394, прийняте приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5, та поновлено запис про обтяження № 312079, який припинений на підставі цього рішення.

Після оголошення складу суду, головуючим по справі суддею Бжассо Н.В. було повідомлено представників сторін про особисте знайомство судді з приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5, та оформлення у останньої нотаріальних документів в минулому. Зазначене відбулося у судовому засіданні 10 листопада 2017 року, за явкою представників позивача, відповідача та третьої особи. При цьому, суд зазначає, що явка представника відповідача до суду з розгляду справи, відбулася вперше, саме 10.11.2017 року.

У судовому засіданні, 10 листопада 2017 року представник відповідача заявив відвід головуючому у справі судді Бжассо Н.В. Ухвалою суду від 10 листопада 2017 року судом відмовлено у задоволенні заяви про відвід.

15.11.2017 року, суддя Бжассо Н.В. заявила самовідвід.

Представник позивача заперечував проти задоволення самовідводу, зазначивши, що суддя при відкритті провадження усвідомлювала - рішення якого приватного нотаріусу скасовано наказом відповідача та чомусь не заявила собі самовідвід, на теперішній час це є зловживанням яке затягує розгляд справи по суті.

Представник відповідача просить суд задовольнити заяву головуючого по справі про самовідвід. Представник третьої особи не заперечує щодо задоволення такої заяви.

Вислухавши думку представників сторін, суд робить наступний висновок.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.27 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і відводиться за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді. Відповідно до ст.30 КАС України за наявності підстав, зазначених у статтях 27 - 29 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід. Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивований і заявлений до початку судового розгляду адміністративної справи по суті у письмовій формі з обґрунтуванням підстав для відводу.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ст.15 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням XI (чергового) з'їзду суддів України від 22.02.2013р., неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об'єктивного рішення у справі.

Відповідно до п.2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, які враховані при прийнятті Кодексу суддівської етики, суддя заявляє самовідвід в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не уявляється за можливе винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді

В обґрунтування заявленого самовідводу головуючий суддя зазначає наступне.

Головуючий по справі суддя, ОСОБА_6, повідомляючи сторін про особисте знайомство та звернення у минулому до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5 для оформлення нотаріальних документів, не вбачала підстав для самовідводу та задоволення клопотання про відвід у зв’язку із повідомленою інформацією. На думку судді Бжассо Н.В., вказані обставини жодним чином не впливають на упередженість судді при розгляді справи та прийнятті рішення по справі, а тому при відкритті провадження у справі самовідвід не був заявлений.

Стаття 6 ЄКПЛ відноситься до сфери цивільного судочинства. При цьому ключовими її положеннями є право кожного при визначенні його цивільних прав та обов'язків на справедливий публічний розгляд справи протягом розумного строку незалежним та безстороннім судом, створеним на підставі закону. Виходячи з наявної практики ЄСПЛ, можна констатувати, що він в цілому визначив концептуальні підходи до тлумачення ст. 6 ЄКПЛ, представивши не лише змістовні характеристики неупередженості, але й її суб'єктивні та об'єктивні компоненти.

Так, у справі “П'єрсак проти Бельгії” ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, її відсутність або, навпаки, наявність може бути перевірено різноманітними способами ЄКПЛ.

У даному контексті, на думку ЄСПЛ, можна провести розмежування між суб'єктивним підходом, який відображає особисте переконання даного судді у конкретній справі, та об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект.

Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти ОСОБА_1" зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

Стосовно об'єктивної неупередженості у справі "Фей проти Австрії" ЄСПЛ вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди у демократичному суспільстві” повинні апріорно викликати в учасників цивільного процесу.

Відповідно до ч.3 ст.30 КАС України, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивований і заявлений до початку судового розгляду адміністративної справи по суті у письмовій формі з обґрунтуванням підстав для відводу.

Згідно з ч.1 ст.32 КАС України, у разі задоволення відводу (самовідводу) судді, який розглядає справу одноособово, адміністративна справа розглядається в тому самому адміністративному суді іншим суддею, який визначається в порядку, встановленому ч.3 ст.15-1 цього Кодексу.

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що повідомлена головуючим по справі інформація, стала підставою для виникнення сумнівів у представника відповідача в неупередженості головуючого судді Бжассо Н.В. щодо розгляду справи № 815/1761/17 та прийняття справедливого і безстороннього рішення по справі, задля уникнення підриву довіри суспільства до суду, в світлі проведення судової реформи та забезпечення дотримання права особи на справедливий розгляд справи судом, наявні підстави для самовідводу головуючого судді Бжассо Н.В. по справі № 815/1761/17.

Керуючись ст.ст. 27, 30, 32, 160, 165 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заявити та задовольнити самовідвід судді Бжассо Н.В. по справі № 815/1761/17.

Справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк “ПОРТО-ФРАНКО” до Міністерства юстиції України про визнання протиправними та скасування п.п. 2,3 наказу від 22.02.2017 року №633/5, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю “Горяц-Т” № 815/1761/17 передати до відділу документального забезпечення та аналітичної роботи суду для визначення головуючого судді у справі в порядку, встановленому частиною третьою статті 15-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала окремо від рішення суду не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на постанову чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи.

Головуючий суддя Н.В. Бжассо

Суддя О.А. Левчук

Суддя О.О. Стеценко